Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Питання: Працедавець оплачує лікування найманого працівника у закладі охорони здоров’я. До загальної суми рахунку за лікування, наданого закладом охорони здоров’я, крім вартості лікувальних послуг, включено вартість лікарських засобів, використаних під час лікування.
В якому розмірі не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб витрати працедавця на лікування найманого працівника: в загальній сумі рахунка, наданого закладом охорони здоров’я, чи тільки в частині оплати вартості послуг з лікування?
Відповідь: Згідно із пп. 4.3.22 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону.
При цьому до витрат, зазначених у абзацах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону віднесені витрати на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; клонування людини або її органів; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.
На даний час є чинним Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення" (далі - Національний перелік).
Виходячи із зазначеного, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу найманого працівника не включається загальна вартість послуг лікувального закладу та лікарських засобів, використаних під час лікування, зазначена у рахунку закладу охорони здоров’я, за умов, якщо такі послуги та лікарські засоби не перелічені у абзацах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону, та сплачені працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств.
При цьому лікарські засоби, вартість яких включена до рахунку закладу охорони здоров’я, мають включатися до Національного переліку. У випадку якщо у рахунку закладу охорони здоров’я вказані лікарські засоби, назви яких не зазначені у Національному переліку, вартість таких лікарських засобів включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу найманого працівника.
Крім того, для підтвердження права за застосування зазначеної пільги фізична особа-платник податку має надати документи медичних установ щодо необхідності проведення такому платнику податку конкретного лікування (медичного обслуговування), зокрема, довідки, виписки з амбулаторних карт, рецепти, рахунки-фактури медичних установ, договори на медичне обстеження тощо.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 02.07.2004 № 4168/К/17-3115.
За квітень 2009 р.
Питання: Громадянин не подав декларацію про доходи за 2008 рік до 1 квітня 2009 року.
Чи будуть застосовані штрафні санкції до такого громадянина?
Відповідь: Так, будуть.
Відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання: Підприємство направляє найманих працівників на виконання будівельних робіт за межами населеного пункту, в якому розташоване це підприємство, та виплачує їм надбавки (доплати) до посадових окладів у вигляді польового забезпечення.
Чи включаються до оподатковуваного доходу найманого працівника доходи у вигляді польового забезпечення?
Відповідь: Кінцевий перелік доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу платника податку, зазначено у п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон). Суми польового забезпечення у п. 4.3 ст. 4 Закону окремо не зазначені. Разом з тим відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону до складу місячного оподатковуваного доходу найманого працівника входять доходи, одержані у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
При цьому згідно із пп. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 Закону.
Згідно із Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, зареєстрованою Мінюсті України 31.03.98 р. за № 218/2658 (п. 1, далі - Інструкція), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. № 490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер" установлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.
Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.
Виходячи з зазначеного, лише за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням (з відповідним їх оформленням як відряджень та виконанням положень п. 9.10 ст. 9 Закону), надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон" та Інструкцією, не будуть розглядатися як об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, установлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 21.05.2007, № 4890/6/17-0716|10029/7/17-0717 та від 14.05.2007 р. № 4639/6/17-0716.
Питання: За якою ознакою доходу податкові агенти повинні відображати у формі № 1 ДФ виплати на користь найманих осіб у вигляді надбавок (польового забезпечення)?
Відповідь: Згідно із додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451 та зареєстрованого у Мінюсті України 22.10.2003 за № 960/8281, надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер відображаються у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за кодом доходу 01.
Питання: Акціонерне товариство нарахувало та виплатило дивіденди на користь фізичних осіб-акціонерів за 1 квартал 2009 року.
В який термін необхідно подати до податкового органу звітність щодо сум утриманого податку з податку з доходів фізичних осіб?
Відповідь: Відповідно до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" резидент, що виплачує дивіденди платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про нараховані дивіденди, форма якого визначається за правилами, встановленими законом.
При цьому згідно із пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю податкові декларації та податкові розрахунки подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином, податковий розрахунок резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб, форма якого затверджена наказом ДПА України від 04.12.2003 року № 586 та зареєстрована в Мінюсті України 19.01.2004 р. за № 70/8669 (із змінами і доповненнями), подається акціонерним товариством протягом 20 календарних днів, наступних за місяцем нарахування дивідендів.
Питання: За якою ознакою доходу податкові агенти-емітенти корпоративних прав повинні відображати у формі № 1 ДФ виплати на користь фізичних осіб у вигляді дивідендів?
Відповідь: Для відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1 ДФ) ознака доходу визначається згідно із додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451 та зареєстрованого у Мінюсті України 22.10.2003 за № 960/8281 (далі – Порядок № 451), в залежності від порядку оподаткування нарахованих дивідендів.
Зокрема, згідно із пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) доходи у вигляді дивідендів, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті, включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу та підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
В той же час відповідно до пп. 4.3.17 п. 4.3 зазначеної статті до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.
Виходячи із зазначених законодавчих норм та враховуючи додаток до Порядку № 451 дивіденди, нараховані (сплачені) на користь платників податку-акціонерів відображаються у формі № 1ДФ із такими ознаками доходів:
– «12» – оподатковувані податком з доходів суми дивідендів (пп. 4.2.12 Закону);
– «34» – не оподатковувані податком з доходів суми дивідендів (пп. 4.3.17 Закону).
Питання: Протягом 2008 року фізична особа сплачувала проценти по іпотечному кредиту, але сума таких процентів окремо не виділена у платіжному дорученні, а врахована у загальній сумі платежу, що включає борг по кредиту та відсотки.
Чи може фізична особа отримати право на податковий кредит на підставі довідки банку про суму сплачених процентів?
Відповідь: Ні, не може.
Згідно із ст. 5 Закону України від 22.05.2003 № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. При цьому Закон не визначає як підтверджуючі документи необхідні для застосування податкового кредиту будь-які довідки, зокрема, довідки чи виписки з рахунків позичальника кредиту в банку.
Також, відповідно до Інструкції про податковий кредит, затвердженої наказом ДПА України від 22.09.2003 року № 442 та зареєстрованої в Мінюсті України 01.10. 2003 р. за № 879/8200, сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом повинна бути документально підтверджена платником податку наявністю договору про іпотечний кредит та платіжних документів, які свідчать про перерахування ним коштів у рахунок погашення, такого кредиту протягом звітного податкового року (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів. платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів).
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листами ДПА України від 12.11.2008, № 9360/К/17-0714|23202/7/17-0717 та від 12.03.2009 № 1060/Г/17-0714|5073/7/17-0717.
Питання: За ініціативою та за рахунок підприємства фізичну особу-найманого працівника направлено на курси підвищення кваліфікації.
Чи вважатиметься доходом працівника вартість курсів підвищення кваліфікації та, відповідно, чи підлягатиме оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб?
Відповідь: Згідно із пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи (Закону), тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Зокрема, підприємство як суб'єкт господарювання, який регулює відносини з іншими підприємствами, організаціями, фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності на основі договорів, є вільним у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Предметом договору у сфері господарської діяльності підприємства може бути підготовка чи перепідготовка працівників. Оскільки метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.
Таким чином, вартість курсів підвищення кваліфікації працівників, яке зумовлене виробничими або загальногосподарськими потребами підприємства, не вважається доходом працівника та, відповідно, не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 21.04.2004 р. № 7040/7/17-3117, від 20.07.2007 р. № 7013/6/17-0716, від 17.07.2007 р. № 6862/6/17-0716, №14222/7/17-0717.
Питання: При здійсненні перерахунку суми податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає поверненню з бюджету, отримано від’ємне значення.
Чи потрібно в цьому випадку доплачувати податок з доходів фізичних осіб?
Відповідь: Ні, не потрібно.
Згідно з пп. 1.16 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з оплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу.
Тобто виходячи з норм Закону, податковий кредит - це сума витрат, на яку зменшується загальна сума нарахованої платнику податку протягом звітного року заробітної плати. Вже після зазначеного зменшення, з решти суми провадиться перерахунок податкових зобов'язань (податку до повернення).
Якщо за наслідком проведення Розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту (додаток 2 до листа ДПА України від 28.12.2005 № 25941/7/17-2117) виникає від'ємне значення податку (нібито платник повинен доплатити певну суму податку), то в таких випадках ніяких доплат платник податку провадити не повинен, оскільки Законом це не передбачено.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 04.04.2005 р. № 6119/7/17-3117.
За березень 2009 р.
Питання: У 2008 році фізична особа отримала у подарунок квартиру, вартість якої включається до річного оподатковуваного доходу та підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Чи можна відстрочити сплату у 2009 році податку з доходів фізичної особи з вартості подарованої квартири, якщо у фізичної особи не має коштів на сплату податку?
Відповідь: Ні, не можна.
Статтею 62 Закону України від 26.12.2008 р. № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками і зборами (обов'язковими платежами).
Питання: У 2008 році фізична особа оплатила рахунок за навчання за кілька років (2008 – 2010 роки) та має один підтверджуючий документ –розрахункову квитанцію на загальну суму оплати.
Чи може така фізична особа отримати право на податковий кредит за 2008 та наступні роки на підставі цієї квитанції?
Відповідь: Згідно з пп. 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання.
Також Законом визначено, що платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним за навчання у такому звітному році (пп. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону).
Таким чином, якщо фізичною особою у 2008 році було здійснено оплату за навчання одним платіжним документом (квитанцією) за 2008 - 2010 роки, тобто повністю сплачено за місяці навчання 2008 року та за місяці навчання наступних років, то таку квитанцію можливо надавати як підтверджуючий документ при реалізації права на податковий кредит як за 2008 рік, так і за майбутні 2 роки.
Роз’яснення із зазначеного питання були повідомлені листом ДПА України від 12.05.2006 р. № 9045/7/17-2116.