Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
За листопад 2010
Питання: Відповідно до Закону України від 23.09.2010 р. № 2559-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати" працедавець виплачує аванс найманим працівникам.
Чи необхідно одночасно із виплатою авансу сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб?
Відповідь: Так, необхідно.
Законом України від 23.09.2010 р. № 2559-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати" внесено зміни до статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці", згідно з якими: «заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника».
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 01.01.2004 р. регулюється Законом України від 22.05.2003 N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
Визначення терміну "заробітна плата" наведено в пункті 1.3 «д» статті 1 Закону, відповідно до положень якого «заробітна плата – це доходи у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Крім того, для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону).
Відповідно до п. 3.5 ст. 3 Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Порядок нарахування, утримання і сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб платнику податку до бюджету податковим агентом визначено в ст. 8 Закону, відповідно до якої податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону).
Листом ДПА України від 01.11.2006 р. N 12412/6/17-0716 повідомлено, що податковий агент, який нараховує і виплачує оподатковуваний дохід (основна заробітна плата, аванс, премія та ін..) платнику податку кілька разів на місяць, повинен кожного разу нараховувати, утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачуваних сум.
Виходячи із зазначеного, при виплаті найманим працівникам заробітної плати за першу половину місяця податковий агент одночасно із такою виплатою повинен нарахувати та утримати податок з оподатковуваного доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у відповідних пунктах статті 7 Закону.
Крім того, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів зобов'язані надавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) податковому органу за місцем свого розташування (п. 19.2 "б" ст. 19 Закону).
Відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Питання: Підприємство користується в різних населених пунктах України послугами нотаріусів, які оплачує готівкою.
В який термін та на які бюджетні рахунки підприємство має перераховувати податок з доходів, виплачених нотаріусам за надані послуги?
Відповідь: Згідно із ст.16 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб” зі змінами та доповненнями (далі-Закон) податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.
Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.
Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.
При цьому згідно із пп. 8.1.4 зазначеного пункту якщо оподатковуваний дохід виплачується готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Таким чином, податок, утриманий з доходів, виплачених юридичною особою нотаріусам за надання юридичних послуг, має перераховуватися до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням такої юридичної особи-податкового агента не пізніше наступного операційного банківського дня після виплати таких доходів.
Питання: Відповідно до Закону України від 23.09.2010 р. № 2559-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати" працедавець виплачує аванс найманим працівникам.
Чи застосовується податкова соціальна пільга до суми виплаченого авансу, якщо його розмір не перевищує 1220 гривень?
Відповідь: Ні, не застосовується.
Відповідно до норми пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку (нарахованого на його користь) протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, відшкодування, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом), якщо його розмір не перевищує суму, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженій на 1,4 і округленій до найближчих 10 грн.
Питання: На підприємстві працює інвалід 1 групи, якому виплачується дохід у розмірі мінімальної заробітної плати.
На підставі яких документів підприємство має право застосувати податкову соціальну пільгу до заробітної плати інваліда 1 групи?
Відповідь: Відповідно до пп. 6.1.2 "є" п. 6.1 ст. 6 Закону України за N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) інваліди I або II групи, у тому числі з дитинства, мають право на підвищений розмір податкової соціальної пільги (150 відсотків), що у 2010 році становить 651,75 грн. на місяць (434,50 грн. х 150 %), при умові додержання вимог щодо неперевищення розміру заробітної плати, який згідно із пп. 6.5.1 п. 6.5 зазначеної статті дає право на застосування податкової соціальної пільги. Зокрема, у поточному році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 1220 грн. на місяць (869 грн. х 1,4).
Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону передбачено, що платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися з податкового періоду (місяця), у якому одержано таку заяву та підтвердні документи, перелік яких зазначено в Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2035 (далі – Порядок).
Згідно із п. 12 зазначеного Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 6.1.2 та 6.1.3 статті 6 Закону, крім заяви про застосування пільги інваліди I або II групи, у тому числі інваліди з дитинства, подають: пенсійне посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи;
При цьому відповідно до п. 10 Порядку періодичність надання підтвердних документів щодо отримання пільги, передбаченої у підпунктах "б" та "є" підпункту 6.1.2 статті 6 Закону, відповідає встановленим Міністерством охорони здоров’я строкам їх перегляду.
Питання: Які документи необхідно подати нерезиденту до податкового органу для отримання ідентифікаційного номеру?
Відповідь: Згідно пп. 1.2. р.1 Положення про картку фізичної особи-платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 27.01.98 № 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.98 № 124/2565 (далі – Положення), використання ідентифікаційних номерів обов'язкове для громадян:
- які постійно мешкають в Україні, мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;
- які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні;
- які відкривають рахунки в установах банків;
- дані про яких використовуються в інших інформаційних системах України.
Якщо фізична особа іноземець, яка не має громадянства, відноситься хоч до однієї з вище зазначених категорій, то їй необхідно отримати ідентифікаційний номер, видача якого здійснюється після виконання вимог Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 р. № 1074, зі змінами і доповненнями, що визначено пп. 2.4 р. 2 Положення.
Підпунктом 2.5. р. 2 Положення встановлено, що іноземці та особи без громадянства реєструються і отримують картку фізичної особи-платника податків в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі при поданні паспортного документа та засвідченого у встановленому законодавством порядку перекладу українською мовою паспортного документа.
Питання: Чи звільняється від оподаткування податком з доходів фізичних осіб доход отриманий у вигляді виграшу у лотерею “Лото Забава”?
Відповідь: Відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 3 Закону від 22.05.2003р. №889-ІV України “Про податок з доходів фізичних осіб” не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума доходів, отриманих у вигляді процентів платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею.
Питання: На підприємстві працює вдова, заробітна плата якої не перевищує 1220 гривень на місяць.
Які документи необхідно надати вдові для отримання права на податкову соціальну пільгу?
Відповідь: Згідно з пп. 6.1.2 "г" п. 6.1 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 N 889-VI "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) особа, яка є вдовою при додержанні установленого рівня нарахованої заробітної плати, має право на одержання 150 % податкової соціальної пільги (у 2010 році ця сума становить 651 грн. 75 коп.).
Відповідно до пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону N 889 платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
Крім того, згідно із зазначеним підпунктом та п. 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою ДПА України від 26.12.2003 р. № 2035 (далі – Порядок), пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.
При цьому відповідно до п. 5 Порядку у разі неподання платником податку заяви про застосування пільги працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 р. працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.
Згідно із п. 12 цього Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 6.1.2 та 6.1.3 статті 6 Закону, крім заяви про застосування пільги вдівці або вдови подають такі документи:
- паспорт;
- свідоцтво про укладення шлюбу;
- свідоцтво про смерть чоловіка.
Крім того, листом ДПА України 11.11.2008 р. N 9344/Л/17-0714, N 16661/5/17-0716 повідомлено про необхідність надання в цьому випадку копії сторінки паспорта, яка свідчить про відсутність нового шлюбу.
Питання: Чи повинен приватний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину фізичним особам виконувати функцію податкового агента в частині надання відповідної інформації податковому органу?
Відповідь: Так, повинен.
Пунктом 1.15 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлено, що податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність.
Згідно з п. 13.4 ст. 13 Закону нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу в строки, встановлені для податкового кварталу.
Інформація щодо отриманих громадянами доходів у вигляді спадщини (подарунків) відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, затвердженому наказом ДПА України від 29.09.2003 року N 451 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за N 960/8281), за чотирма ознаками доходу (63 – 66) залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем.
З метою забезпечення повноти обліку фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, а також враховуючи те, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету з доходів, отриманих внаслідок прийняття спадщини, є спадкоємці, які зобов'язані подати податкову декларацію, нотаріуси виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації податковим органам і не зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету з доходу у вигляді вартості успадкованого майна.
Тому у податковому розрахунку ф. № 1ДФ нотаріуси заповнюють дані за графами 1, 2 та 5, а саме: порядковий та ідентифікаційний номери й ознака доходу.
Роз’яснення із зазначеного питання було надано у журналі «Вісник податкової служби України» за липень 2009 р., № 27.
Питання: Для здійснення господарської діяльності юридична особа орендує під офіс квартиру фізичної особи, зареєстрованої як приватний підприємець.
Чи необхідно утримувати податок з доходу фізичної особи при виплаті їй орендної плати?
Відповідь: Згідно із п. 1.15 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 N 889-VI "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) визначено, що податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону N 889 встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна (спрощена) система оподаткування (згідно з Указом Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.99 N 746 (далі - Указ) та звичайна/загальна система оподаткування (згідно з розділом IV Декрету КМУ від 26.12.92 N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет)).
Згідно з Декретом оподатковуваним доходом підприємця від провадження ним діяльності на загальній системі оподаткування є чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем до податкового органу податкових декларацій (ст. 13).
Відповідно до Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку (ст. 2). Платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком (ст. 6).
Таким чином, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не утримує податок з таких виплат, за умови пред'явлення останнім документа, підтверджуючого, що він зареєстрований підприємцем (свідоцтва про державну реєстрацію).
При цьому, податковий агент повинен зазначити відомості про всі виплачені підприємцям суми у складі податкової звітності та повідомити про такі виплати податковому органу за ф. N 1ДФ за ознакою доходу "42" "Дохід у межах підприємницької діяльності, виплачений самозайнятій особі".
У випадку виплати юридичною особою доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, останній за будь-яких причин не пред'являє документів, підтверджуючих, що він зареєстрований підприємцем, така юридична особа - податковий агент повинен виконати всі покладені на нього Законом N 889 функції податкового агента у відповідності до п. 8.1 ст. 8, п. 17.2 "а" ст. 17, п. 19.2 ст. 19 цього Закону, зокрема, нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з виплаченого на користь такого платника доходу та повідомити про це податковому органу у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ за ознакою доходу "08" як про дохід від надання майна в оренду.
Роз’яснення із зазначеного питання надані листами ДПА України від 25.10.2010 р. N 11157/6/17-0716 та від 10.02.2010 р. № 1213/м/17-0714.
За жовтень 2010
Питання: Який код доходу зазначається у податковому розрахунку (форма № 1 ДФ) при виплаті податковим агентом найманій працівниці допомоги по вагітності та пологах?
Відповідь: Згідно із пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон № 889) до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу не включаються суми державної адресної допомоги, житлових субсидій чи дотацій, компенсацій, винагород і страхових виплат, що виплачуються відповідно з бюджетів, Пенсійного фонду і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Витрати, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплати заробітної плати, виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, регресні виплати, тому ці виплати є об'єктом оподаткування (абз. 7 пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889).
Статтею 34 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено, що допомога по вагітності та пологах є одним із видів страхових виплат, виплачуваних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та суми такої допомоги не обкладаються податком з доходів.
Враховуючи наведене, кошти за цим видом допомоги будуть транзитом проходити через підприємство і тому працедавці, які виплачують такі суми допомоги своїм найманим працівникам, відповідно до п. 1.15 Закону є податковими агентами і повинні відобразити кошти за цим видом допомоги у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1-ДФ).
Згідно із додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451, сума виплат допомоги по вагітності та пологах, отримувана платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування відображається у податковому розрахунку (ф. № 1 ДФ) за кодом «22».
Роз’яснення із зазначеного питання було надано у листі ДПА України від 10.02.2007 р. N 1305/6/17-0216.