Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р

Вид материалаЗакон

Содержание


Податковий орган не визнає такі меморіальні ордери як документи, що підтверджують суми податкового кредиту.
Питання: Студент заочної форми сплатив протягом 2009 року за навчання 15000 гривень.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   29

За березень 2010 р.


Питання: В який термін сплачується податок з доходів фізичних осіб, розрахований на підставі декларації про доходи за 2009 рік, поданої фізичною особою до податкового органу за місцем податкової реєстрації?


Відповідь: Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

При цьому абзацом «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно із п. 3.2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 (далі – Порядок), у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма "Ф"), якщо відповідно до закону податковий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства.

При цьому відповідно до п. 3.1 Порядку податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення, зокрема, у випадку, якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є податковий орган.

Згідно із п. 4.7 Порядку податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 4.8 Порядку дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення фізичною особою - платником податків у разі вручення податкового повідомлення під розписку.

Виходячи із зазначеного, сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом на підставі декларації про доходи за звітний рік, підлягає сплаті до відповідного бюджету протягом 30 календарних днів від дня отримання фізичною особою-декларантом податкового повідомлення про таке нарахування.

Роз’яснення із зазначеного питання надано в довідковій інформації, "Декларування доходів громадян у запитаннях та відповідях, на допомогу платникам податків", наданій ДПА України, від 01.01.2008 року.


Питання: Чи зобов’язана подавати декларацію про доходи за 2009 рік фізична особа-СПД, яка протягом року отримувала доходи від діяльності, зазначеній у Свідоцтві про сплату єдиного податку?


Відповідь: Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регулюється Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", згідно з яким суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку при обов'язковому додержанні відповідних умов, визначених у ст. 1 цього Указу. Відповідно до п. 9 Порядку про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку.

Оскільки обкладання єдиним податком провадиться на підставі вищезазначеного Указу, фізичні особи - платники єдиного податку, які отримують доходи лише від діяльності за спрощеною системою оподаткування, декларацію про доходи не подають.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 23.06.2006 р. № 3498/А/17-0715.


Питання: Чи зобов’язана фізична особа, яка претендує на податковий кредит, надавати податковому органу оригінали документів, які підтверджують її право на такий податковий кредит?


Відповідь: Ні, не зобов’язана.

Згідно із п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Зазначені у підпункті 5.2.1 цього пункту документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Питання: В якому граничному розмірі у 2010 році може бути надано фізичній особі матеріальну допомогу без утримання податку з доходу?


Відповідь: Оподаткування доходів фізичних осіб, одержуваних у вигляді нецільової благодійної (матеріальної) допомоги від юридичних осіб регламентується підпунктом 9.7.4 п. 9.7 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Так, згідно із зазначеним підпунктом не підлягає оподаткуванню сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суму, встановлену підпунктом 6.5.1 Закону (у 2010 році - 1220 грн.), за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги, тобто якщо заробітна плата у 2010 році не перевищує 1220 грн. на місяць.

Виняток становлять одинокі батьки, батьки, які виховують дитину-інваліда, та багатодітні батьки, в яких розмір заробітної плати, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, дорівнює 1220 грн. х кількість таких дітей віком до 18 років.

Оскільки встановлені Законом застереження щодо одержання податкової соціальної пільги стосуються тільки розміру заробітної плати, то у непрацюючих громадян, зокрема, у пенсіонерів, які не одержують заробітної плати (заробітна плата дорівнює 0 грн.), така допомога у визначеному в пп. 6.5.1 Закону розмірі сукупно на рік не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у джерела виплати.

Перевищення наданої благодійної допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою 15 %.

Роз’яснення із зазначеного питання надані листами ДПА України від 10.09.2008 р. № 17-0718/2714 та від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717.

Питання: Фізична особа хоче отримати податковий кредит стосовно витрат, понесених на сплату процентів по іпотечному кредиту. Погашення заборгованості протягом 2009 року по сумі кредиту та сплачених процентах здійснювалось на підставі меморіальних ордерів банку.

Податковий орган не визнає такі меморіальні ордери як документи, що підтверджують суми податкового кредиту.

Чи правомірні дії податкового органу?


Відповідь: Так, правомірні.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно із статтею 10 цього Закону. Пунктом 10.1 ст. 10 Закону встановлено, що платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Також, згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Надання як підтвердних документів щодо понесення витрат будь-яких інших документів, окрім розрахункових і платіжних, зокрема, довідок, виписок або інших письмових підтверджень сплати грошових коштів, Законом не передбачено. Тобто згідно із нормами Закону, для реалізації фізичною особою права на податковий кредит щодо частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом, вона повинна надати в якості підтвердного документа розрахунковий документ, який підтверджує сплату безпосередньо суми процентів за таким кредитом.

Зокрема, згідно із ст. 5 Закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Також, відповідно до Інструкції про податковий кредит, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 22.09.2003 р. № 442 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.10.2003 р. за № 879/8200, сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом повинна бути документально підтверджена платником податку наявністю договору про іпотечний кредит та платіжних документів, які свідчать про перерахування ним коштів у рахунок погашення такого кредиту протягом звітного податкового року (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів).

Роз’яснення із зазначеного питання надані листами ДПА України від 28.08.2008 р. № 11636/5/17-0716 та від 12.03.2009 р. № 1060/Г/17-0714, 5073/7/17-0717.


Питання: Протягом 2008 року фізична особа виплачувала банку заборгованість по іпотечному кредиту та відсотки, нараховані на таку заборгованість. Не будучи обізнаним щодо можливості отримання права на податковий кредит, громадянин не скористався таким правом у 2009 році.

Чи можна включити суми процентів по іпотечному кредиту, сплачені у 2008 році до податкового кредиту за 2009 рік?


Відповідь: Ні, не можна.

Відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.


Питання: Студент заочної форми сплатив протягом 2009 року за навчання 15000 гривень.

Чи можна всю сплачену суму включити до податкового кредиту за 2009 рік?


Відповідь: Ні, не можна.

Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р.№ 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

При цьому згідно пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону визначає розмір доходу (виплат), який не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, тобто у 2009 році 940 гривень на місяць.

Враховуючи те, що у зв’язку із реалізацією права на податковий кредит щодо вартості навчання на заочній формі слід враховувати 12 місяців навчання у звітному податковому році (журнал «Вісник податкової служби України» № 9 за 2010 рік, с. 34), то гранична податкового кредиту за навчання на заочній формі за 2009 рік не повинна перевищувати 11280 гривень (940 грн. * 12 місяців).


Питання: Чи можуть одержати податковий кредит по іпотеці обидва члени подружжя, якщо іпотечний договір укладено дружиною, а квитанції про сплату процентів за кредитом оформлено від чоловіка?

Відповідь: Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку, - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

Також, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року, в тому числі частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно із статтею 10 цього Закону (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Таким чином, керуючись зазначеними нормами Закону, не можуть бути застосовані положення частини другої пп. 10.7.1, пп. 10.7.2 та пп. 10.7.3 статті 10 цього Закону щодо звернення за податковим кредитом на іпотеку одного з членів подружжя за домовленістю сторін, чи обох двох колишніх членів подружжя, або іншого члена подружжя, якщо той член подружжя, який мав право на податковий кредит, помер чи визнаний судом безвісно відсутнім.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717.


Питання: Протягом 2009 року фізична особа здійснювала операції з купівлі-продажу цінних паперів та отримала за звітний рік від’ємний фінансовий результат.

Чи повинна фізична особа відобразити в декларації про доходи інвестиційний збиток?


Відповідь: Так, повинна.

Відповідно до пп. 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Питання: У зв'язку з нестачею власних коштів на навчання дитини у ВУЗі на ці цілі батьком було взято кредит у кредитній спілці. Чи має такий платник податку право на податковий кредит, якщо вартість навчання сплачено за рахунок такої позики?

Відповідь: Так, має.

Відповідно до Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, у зв'язку з придбанням послуг, в тому числі на навчання, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу.

При цьому Законом встановлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата, але не робиться ніяких застережень щодо безпосередніх джерел виникнення коштів, сплачених на навчання.

Відповідно до статті 1046 (гл. 71) Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таким чином, враховуючи те, що суму позики (кредиту) було спрямовано на оплату навчання, а також те, що сума позики є поворотною і платник податку несе фактичні витрати на повернення такої позики, суму, сплачену за навчання за рахунок позики (кредиту) слід приймати в розрахунок податкового кредиту.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717.


За лютий 2010 р.


Питання: В яких випадках громадяни зобов’язані подавати річну податкову декларацію за 2009 рік?


Відповідь: Згідно із Законом України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) обов'язок подання декларації у платника податку з доходів фізичних осіб виникає у разі отримання ним протягом звітного року окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків):

- у вигляді подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону (пп. 4.2.3);

- у вигляді суми заборгованості фізичної особи, щодо якої минув строк позовної давності починаючи з 24.11.2009 року, та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, тобто 334,5 гривні (669 грн. х 50 %) (пп. 4.2.11);

- у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті (пп. 4.2.13);

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону (пп. 4.2.14);

- кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 4.2.16);

- у вигляді коштів, отриманих фізичною особою починаючи з 24.11.2009 року від інших осіб у разі відступлення права вимоги таким іншим особам, у тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу (пп. 4.2.17);

- доходи від надання в оренду нерухомості, що належить фізичній особі, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності (пп. 9.1.4);

- дохід у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах (до складу свого загального оподатковуваного річного доходу позитивна різниця між сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року) (пп. 9.5.2);

- інвестиційний прибуток (п. 9.6);

- нецільова благодійна допомога, отримана від благодійника - фізичної особи, у разі, якщо загальна сума отриманої такої нецільової благодійної допомоги протягом 2009 року перевищує 940 гривень та платник податку не має права на отримання податкової соціальної пільги згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону (абзац третій пп. 9.7.3);

- цільова благодійна допомога, отримана без дотримання умов, встановлених частинами "а" та "е" пп. 9.7.4 та абзацом першим пп. 9.7.5);

- іноземні доходи (пп. 9.9.1);

- суми коштів, отримані на відрядження або під звіт, не повернуті фізичною особою протягом строку встановленого п. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону, в разі недостатності суми оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку при припиненні фізичною особою трудових або цивільно-правових відносин з особою, що надала такі кошти (абзац п'ятий пп. 9.10.1);

- страхове відшкодування, не використане на заміну (відновлення) майна, протягом строків, зазначених у п. 15.1 ст.15 Закону (п. 15.2).

Також податкова декларація подається фізичними особами-громадянами, які у 2009 році припинили трудові відносини з працедавцями, та внаслідок проведення остаточного розрахунку такими працедавцями виникли:

- сума недоплати податку, в разі якщо така сума перевищила суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період (абзац другий пп. 6.5.3);

- сума переплати податку, в разі недостатності суми податкових зобов'язань, нарахованих працедавцем, для повернення такої переплати (абзац другий пп. 6.5.5).

Роз’яснення із зазначеного питання було надано листами ДПА України від 28.02.2007 р. № 4082/7/17-0217 та від 24.12.2009 р. № 28800/7/17-0217 .


Питання: На підставі цивільно-правової угоди податковий агент виплачує фізичній особі-приватному підприємцю кошти за надані послуги.