Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Чи повинна вартість таких витрат включатися до оподатковуваного доходу кожного працівника?
Відповідь: Ні, не повинна.
Серед багатьох соціальних програм, які включають заходи, що спрямовані на поліпшення умов праці, життя і здоров'я, а також інші соціальні послуги, здійснення яких є складовою ефективного ведення власної господарської діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, підприємство за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, організовує з нагоди ювілейних дат святкові вечори для усіх без винятку працівників. Тобто зазначені витрати підприємства мають знеособлений характер.
Відповідно до ст. 69 Господарського кодексу України власник і органи управління підприємства мають права та обов'язки в частині соціального розвитку підприємства. Зазначені питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участю власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору.
Згідно із п. 1.1 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) термін "додаткові блага" визначається як кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є зарплатою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону встановлено, що дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Таким чином, опосередкована вартість святкового вечора, визначена як усереднена (або середньозважена) вартість, не може слугувати показником для визначення доходу конкретного працівника у вигляді "додаткового блага".
Отже, враховуючи вищевикладене, витрати коштів (прибутку) підприємства (працедавця) на проведення святкового вечора є витратами, що пов'язані із соціальними програмами і послугами підприємства, а тому не є особистим (персоніфікованим) доходом ("додатковим благом") працівників.
Роз’яснення із зазначеного питання надані листом ДПА України від 26.08.2004 р. № 7335/6/17-3116.
Питання: Фізична особа-приватний підприємець на загальній системі оподаткування несвоєчасно подав декларацію про доходи за відповідний звітний період.
Чи застосовується адміністративний штраф до такого приватного підприємця?
Відповідь: Так, застосовується.
Громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно подавати до податкових органів декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства (пункт 6 статті 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларацій про доходи, одержані громадянами за календарний рік або за інший період звітного року, визначено статтею 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. (зі змінами та доповненнями).
Згідно із зазначеною статтею неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Роз’яснення із зазначеного питання надані листом ДПА України від 19.05.2006 р. № 9432/7/17-0417.
Питання: Чи зобов’язаний приватний підприємець, який перебуває на загальній системі оподаткування, в п. 3.2 розділу 3 декларації про доходи за 2009 рік зазначити суму очікуваного сукупного оподатковуваного доходу на 2010 рік?
Відповідь: Так, зобов’язаний.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (розділ IV) (далі - Декрет), положення якого продовжують діяти і після набрання чинності з 01.01.2004 р. Законом України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.
Розділом IV Декрету передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі, зокрема, декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи.
Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада.
Враховуючи зазначене, для розрахунку податковим органом розміру авансових платежів з податку з доходів фізичних осіб приватний підприємець має зазначити в п. 3.2 розділу 3 декларації про доходи за 2009 рік суму очікуваного сукупного оподатковуваного доходу на 2010 рік.
За січень 2010 р.
Питання: З якої дати застосовуються зміни, внесені до пп. 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»?
Відповідь: Законом України від 23.06.2009 року № 1533-VI „Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” ( далі - Закон № 1533) внесені зміни до пп. 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з якими підлягає оподаткуванню сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов’язкових платежів) та погашення податкового боргу.
Враховуючи те, що розділом ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1533 встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, а опублікування його відбулося 24 листопада 2009 року (в газетах «Голос України» № 222, «Урядовий кур’єр» № 218), то із зазначеної дати застосовуються зазначені зміни.
Тобто, до 1 квітня 2010 року фізичні-особи боржники, в яких, починаючи з 24.11.2009 року, минув строк позовної давності щодо їх заборгованості перед кредиторами, повинні подати річну податкову декларацію до податкового органу за місцем свого проживання, в якій відобразити всю суму такої заборгованості, але податок сплачується лише за умови, що сума такої заборгованості перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. При цьому при декларуванні доходів у вигляді заборгованості за 2009 рік, не підлягає оподаткуванню сума, що не перевищує 334,5 грн. ( 669 грн. х 50 %) .
Питання: Податковий агент занизив суму податку з доходу найманого працівника. Після звільнення працівника помилка була виявлена, а сума податку перерахована до бюджету за рахунок прибутку підприємства.
Чи необхідно підприємству відображати суму донарахування податку у податковому розрахунку (форма № 1ДФ)?
Відповідь: Так, необхідно.
Порядок проведення коригувань розрахунку, поданого і прийнятого податковими органами, встановлено розділом 4 Порядку заповнення податковими агентами податкового розрахунку (ф. № 1ДФ) (далі - податковий розрахунок за ф. № 1 ДФ), затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за № 960/8281 (далі – Порядок).
Зокрема, коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом державної податкової служби.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення терміну приймання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (п. 4.3 розд. 4).
Порядок заповнення нового звітного і уточнюючого податкових розрахунків є однаковим і відрізняється лише заповненням відповідних клітинок "Новий звітний" або "Уточнюючий" (п. 4.4 розд. 4).
Новий звітний та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з копії попередньо поданого податкового розрахунку. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами державної податкової служби до податкового агента (п. 4.5 розд. 4)..
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - рядок на вилучення (пп. 4.5.1 п. 4.5 розд. 4).
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - рядок на введення (пп. 4.5.2 п. 4.5 р. 4).
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію за правилами підпункту 4.5.1 та ввести вірну інформацію за правилами підпункту 4.5.2, тобто, повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий - вносить вірну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на вилучення, а в другому - вказується "0" - рядок на введення (пп. 4.5.3 п. 4.5 р. 4).
Таким чином, якщо податковий агент у поточному звітному періоді самостійно виявив помилку, допущену у попередньому звітному періоді, яка призвела до заниження нарахованого та перерахованого до бюджету податку, відображеного у податковому розрахунку ф. № 1ДФ за такий попередній звітний період, виправлення такої помилки слід провести за правилами, встановленими вищевказаним Порядком.
При цьому податковий агент повинен подати до податкових органів уточнюючий розрахунок ф. № 1ДФ за період, в якому допущено помилку, та заповнити його на підставі інформації з копії попередньо поданого звітного податкового розрахунку за цей звітний період. Для вилучення помилкової інформації в графі 9 рядка, який містить занижену (помилкову) суму нарахованого податку, слід проставити ознаку "1". Для внесення вірної інформації - в уточнюючому розрахунку за період, в якому допущено помилку, слід заповнити додатковий новий (правильний) рядок, в якому повторити показники всіх граф помилкового рядка, крім показників граф "4а" та "9". У графі 4а "Сума утриманого нарахованого податку" додаткового (правильного) рядка проставляється виправлена (вірна) сума податку, нарахована з доходів, нарахованих за період, в якому допущено помилку, а в графі "9" цього рядка - ознака "0".
Сума недоплати податку з доходів фізичних осіб за звітний період, в якому допущено помилку, перерахована податковим агентом до бюджету у поточному звітному періоді, відображається у графі 4 "Сума перерахованого податку" податкового розрахунку ф. № 1ДФ за такий поточний звітний період.
Роз’яснення із зазначеного питання надане листом ДПА України від 07.02.2008 р. № 2155/7/17-3016.
Питання: Підприємство-кредитор списує дебіторську заборгованість фізичної особи-найманого працівника, стосовно якої минув термін позовної давності, та сплачує податок з доходу такої фізичної особи.
За якою ознакою доходу відображається в податковому розрахунку (форма № 1 Д.) сума нарахованого доходу?
Відповідь: Форму та Порядок заповнення податковими агентами податкового розрахунку (ф. № 1ДФ) (далі - Порядок) затверджено наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за № 960/8281.
Згідно із розділом 1 «Довідник ознак доходів» додатку до зазначеного Порядку підприємство-кредитор, в якого минув строк позовної давності щодо заборгованості боржників, повинно повідомити податковий орган про суму простроченої дебіторської заборгованості фізичної особи у податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу „14”.
Питання: Фізична особа отримала у банку іпотечний кредит в іноземній валюті на придбання квартири.
Чи має право фізична особа на включення до податкового кредиту відсотків за іпотечним кредитом, сплачених в іноземній валюті?
Відповідь: Так, має.
Законом України від 23.06.2009 року № 1533-VI „Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи”, яким внесено зміни до Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889), підтверджено право платника податку на податковий кредит за процентами, сплаченими банку за користування іпотечним житловим кредитом, в іноземній валюті.
Зокрема, згідно із зазначеними змінами у пункті 10.1 статті 10 Закону № 889 абзац перший після слів „за іпотечним житловим кредитом” доповнено словами „наданими позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах”.
Питання: Нерезидент України самостійно визначив свій резидентський статус шляхом подання до податкового органу заяви про самостійне визначення резидентського статусу та отримав повідомлення про самостійне визначення резидентського статусу.
Чи будуть доходи такого нерезидента в Україні оподатковуватися за ставкою 15 відсотків на підставі такого повідомлення?
Відповідь: Наказом ДПА України від 05.10.2004 № 581 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу" для забезпечення виконання працедавцями норм Закону впорядковано інформативне забезпечення щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства затверджено примірні форми Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення резидентського статусу фізичною особою – іноземцем (далі – Повідомлення).
Листом ДПА України від 12.03.2009 р. № 2188/6/17-0716 було роз’яснено, що після видачі податковим органом Повідомлення, передбаченого наказом ДПА України № 581, іноземець набуває статусу податкового резидента України, і доходи, одержані ним від здійснення будь-якої діяльності в Україні, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Законом з застосуванням ставки п. 7.1 ст. 7 Закону України від 22.03.2005 № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (15 % - з 01.01.2007).
Питання: Чи зобов’язані фізичні особи, які здійснюють незалежну підприємницьку діяльність (приватні нотаріуси, адвокати), подавати податковий розрахунок (ф. № 1ДФ) щодо доходів у вигляді заробітної плати, яку виплачують на користь найманих працівників, та утриманого з них податку ?
Відповідь: Так, зобов’язані.
Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.
При цьому пунктом 1.15 ст. 1 Закону визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Виходячи із зазначеного, фізичні особи, які здійснюють незалежну підприємницьку діяльність (приватні нотаріуси, адвокати), повинні подавати податковий розрахунок (ф. № 1ДФ) щодо заробітної плати, яку виплачують на користь найманих працівників.
Питання: Торгівельне підприємство проводить новорічну акцію для покупців-фізичних осіб. Одним із заходів такої акції є роздача подарунків та призів учасникам акції-фізичним особам.
Чи оподатковуються податком з доходів фізичних осіб подарунки та призи, отримані учасниками акції-фізичними особами?
Відповідь: Відповідно до підпункту "и" пункту 1.3 статті 1 Закону доходи, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної), поряд із благодійною допомогою і подарунками, належать до доходів з джерелом походження з України. Виграші та призи відповідно до підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу (крім сум доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграшів у державну лотерею, - підпункт 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону).
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в пункті 9.5 статті 9 Закону. Так, згідно із підпунктом 9.5.1 пункту 9.5 статті 9 Закону податковим агентом платника податку при нарахуванні на його користь доходу у вигляді виграшів або призів у лотерею (крім державних лотерей, статутний фонд (капітал) яких на дату набрання чинності цим Законом відповідає вимогам абзацу другого підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), а також внаслідок проведення конкурсу або будь-якого іншого прилюдного розігрування шансів чи призів, крім виграшів в азартні ігри, визначені у підпункті 9.5.2 цього пункту, є особа, яка здійснює таке нарахування. При цьому витрати, понесені таким платником податку у зв'язку з одержанням таких доходів, не беруться до уваги. Виграші та призи кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.
Відповідно до пункту 7.3 статті 7 Закону ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті (15 % з 1 січня 2007 року), від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.
Що стосується відмінностей подарунків від виграшів і призів, то слід виходити з норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, відповідно до пункту 1.33 цього Закону виграші і призи уособлені із лотереєю та участю у ній або у інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах. Лотерея - це господарська операція, яка передбачає продаж гравцю права на участь у розігруванні призу за випадковою вірогідністю за кошти або в обмін на інші цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність у разі визнання такого гравця переможцем. Призовий фонд визначається як сукупність призів, які підлягають виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її проведення.
Роз’яснення із зазначеного питання надане листом ДПА України від 18.03.2004 р. № 2025/6/17-3116.