Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Як виправити цю помилку?
Відповідь: Відповідно до п. 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003, № 451, коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) (далі - податковий розрахунок) проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом державної податкової служби.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення терміну приймання (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу) подається новий звітний податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення терміну приймання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Порядок заповнення нового звітного і уточнюючого податкових розрахунків є однаковим і відрізняється лише заповненням відповідних клітинок "Новий звітний" або "Уточнюючий".
Новий звітний та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з копії попередньо поданого податкового розрахунку. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами державної податкової служби до податкового агента.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - рядок на вилучення.
Виходячи із зазначених норм, у випадку відображення помилкового рядка у податковому розрахунку (ф. № 1ДФ) за попередній звітний період подається уточнюючий розрахунок, в якому необхідно повторити всі графи такого помилкового рядка і у графі 9 указати "1" - рядок на вилучення.
Питання: За рішенням суду підприємство компенсує найманому працівнику матеріальну та моральну шкоду.
Чи оподатковуються податком з доходів такі виплати?
Відповідь: Підпунктом "а" 4.2.10 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, який оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статі 7 Закону № 889 (в 2009 році - 15 %), крім сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.
При цьому згідно з частиною першою статті 1195 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Таким чином, тільки суми відшкодувань прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, які виплачуються потерпілому за рахунок коштів юридичної особи, з чиєї вини сталася втрата чи зменшення професійної або загальної працездатності вказаного платника, не вважаються об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб згідно з нормами підпункту "а" 4.2.10 пункту 4.2 статті 4 Закону.
Визначення складу та сум прямих збитків належить до компетенції суду.
Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 25.09.2009 р. № 11654/5/17-0716.
Питання: Працедавець оплачує навчання найманих працівників на курсах англійської мови.
Чи включаються до оподатковуваного доходу найманих працівників кошти, сплачені працедавцем за їх навчання на курсах англійської мови?
Відповідь: Так, включаються.
Відповідно до підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається (не підлягає відображенню в його річній податковій декларації) сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.
Якщо кошти за навчання працівників англійської мови сплачені працедавцем установі, яка надає освітні послуги (не є навчальним закладом), то вони, відповідно до пункту 4.2 статті 4 Закону, розглядаються як додаткові блага (дохід найманих працівників), які включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платників податку і підлягають оподаткуванню у джерела виплати за ставкою пункту 7.1 статті 7 Закону.
Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 30.01.2006 р. № 733/6/17-0716.
Питання: Приватний підприємець виплачує дохід фізичній особі-громадянину на підставі цивільно-правової угоди.
Чи зобов’язаний приватний підприємець утримувати податок з доходів фізичних осіб?
Відповідь: Так, зобов’язаний.
Пунктом 1.15 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) визначено, що податковий агент – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.
При цьому згідно із пп. «ї» п. 1.3 ст. 1 Закону до доходу з джерелом його походження з України відноситься будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує)
Питання: Працівники підприємства користуються мобільним телефоном, який перебуває на балансі підприємства, для приватних розмов.
Чи включається вартість таких розмов до оподатковуваного доходу кожного працівника як додаткове благо?
Відповідь: Так, включається.
Відповідно до частини "е" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до додаткових благ, одержаних працівником від свого працедавця, відноситься і вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Виходячи з цієї норми Закону вартість послуг мобільного зв'язку (телефонних розмов з мобільного телефону, який перебуває на балансі підприємства), що сплачується за рахунок цього підприємства, за здійснені його працівником "невиробничі" телефонні розмови, розглядається як додаткове благо, одержане працівником від свого працедавця.
З метою оподаткування вартість таких телефонних розмов включається до складу загального оподатковуваного доходу працівника того місяця, коли підприємство здійснило їх оплату оператору мобільного зв'язку, і з її суми працедавець - податковий агент зобов'язаний утримати податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % (п. 7.1 ст. 7 Закону) та перерахувати його до бюджету відповідно до статей 8 та 16 Закону.
Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 20.07.2005 р. № 6837/6/17-3116.
За вересень 2009 р.
Питання: Громадянин придбав у 2008 році квартиру за рахунок іпотечного житлового кредитування. Але прописався в цій квартирі тільки у січні 2009 року. Чи має право громадянин звернутися до податкового органу стосовно повернення відсотків сплачених за користування таким кредитом?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року, зокрема, частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно зі ст. 10 цього Закону.
Законом встановлено, що право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року, виникає у платника податку у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання (зокрема, зазначивши про це у річній податковій декларації чи склавши заяву, яка подається разом із річною податковою декларацією).
Згідно з роз'ясненнями, наданими Комітетом ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності листом від 12.02.2007 р. № 06-10/10-138 стосовно даної норми Закону № 889, визначення об'єкта житлової іпотеки основним місцем проживання здійснюється платником податку самостійно, зокрема, шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника податку) об'єкта житлової іпотеки його місцем проживання відповідно до норм Закону України від 11.12.2003 р. № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Відповідно до Закону платник податків, який бажає скористатися своїм правом на податковий кредит за підсумками року, повинен протягом року, наступного за звітним, подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем реєстрації) річну податкову декларацію про суми загального річного оподатковуваного доходу, вказати підстави, суми та підтверджуючі документи щодо податкового кредиту.
В даному випадку платник податку має право реалізувати своє право на податковий кредит тільки у 2010 році.
Питання: Фізична особа надає послуги іншій фізичній особі за грошове винагородження. Який порядок оподаткування доходів, отриманих ФО від іншої ФО? Чи повинна ФО сплачувати ПДФО при наданні послуг іншим ФО?
Відповідь: Пунктом 1.2. ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Тобто, оподаткуванню підлягають усі доходи одержані фізичною особою від надання послуг власною. Такі доходи оподатковуються податком з доходів з фізичних осіб на загальних підставах відповідно до п. 7.1 ст. 7 цього Закону за ставкою 15%.
Відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст.8 Закону фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності не є податковим агентом, тому не утримує податок з доходів фізичної особи.
Згідно із пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону платник податку, що отримує доходи, нараховані не податковим агентом, зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію до 1 квітня року, наступного за звітним у відповідності до п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями.
Таким чином, фізичні особи, що одержують доходи не від податкових агентів (зокрема, від фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності), є особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з таких одержуваних ними доходів (ст. 17, 20 Закону № 889-IV) та повинні до 1 квітня року, наступного за звітним, подати річну податкову декларацію (стаття 18 Закону № 889-IV). Бланк декларації можна безкоштовно одержати в податковій інспекції за місцем проживання.
Питання: Після подання ф. № 1-ДФ про нараховану та виплачену заробітну плату за звітний квартал, підприємство отримало відомості про смерть працівника та його ідентифікаційний номер виявився недійсним. Яким чином виправити допущену помилку та як відобразити дані такого працівника у податковому розрахунку?
Відповідь: Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПА України від 29.09.03 № 451 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.03 № 960/8281 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пп. 4.1 п. 4 Порядку визначено, що коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом державної податкової служби.
Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Порядку у разі необхідності проведення коригувань в податковому розрахунку за формою № 1ДФ після закінчення терміну приймання податковий агент має право подати уточнений податковий розрахунок. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди відповідно до пп. 5.1 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно із пп. 4.5 п. 4 Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з копії попередньо поданого податкового розрахунку. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами державної податкової служби до податкового агента.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - рядок на вилучення, а для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - рядок на введення.
Таким чином, для відображення в податковому розрахунку за формою № 1ДФ доходів, нарахованих та виплачених фізичній особі, яка померла, слід подати уточнений розрахунок та повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий - вносить вірну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на вилучення, а в другому - вказується "0" - рядок на введення та у графі 7 „Дата звільнення” – зазначити дату смерті працівника.
Роз’яснення із зазначеного питання було надано також у журналі «Вісник податкової служби України» за липень 2009 р., № 27 (551).
Питання: Мати 2-х близнюків навчає дітей та навчається сама. В якому розмірі можна отримати податковий кредит? Чи застосовуються обмеження встановлене пп. 5.3.3. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо не перевищення суми коштів у розмірі 890 грн. у місяць сплачених за навчання протягом 2008 р.?
Відповідь: Згідно зі ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон), платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит, до складу якого він може включити, зокрема, суму коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання самого платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення. Суми коштів, витрачених на навчання платника податку можуть бути включені до складу податкового кредиту або самого платника податку, або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення за їх вибором. Вибір вважається здійсненим, якщо один з них подає податкову декларацію, в якій зазначається сума таких витрат.
Порядок застосування ст. 5 Закону № 889 викладено в Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженій наказом ДПА України від 22.09.2003 р. № 442, зареєстрований в Мін’юсті України 01.10.2003 р. за № 879/8200 (далі - Інструкція).
Пп. 1.9 п. 1 Інструкції визначено, що податковий кредит – це сума витрат, понесених платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками звітного року. При цьому загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто податковий кредит надається лише в межах розміру заробітної плати, одержаної протягом звітного 2008 р. Визначення заробітної плати наведено у п. 1.3 та абзаці третьому п. 1.1 ст. 1 Закону. До доходів у вигляді заробітної плати не належать доходи, одержувані самозайнятими особами, зокрема фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення*, але не більше суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону, а саме 890 грн. протягом 2008 року, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Таким чином, платник податку має право на включення до свого податкового кредиту суми витрат, фактично сплачених за навчання себе та членів своєї сім'ї першого ступеня споріднення (у тому числі дітей), за умови, що сума нарахованого податкового кредиту не перевищує суми заробітної плати, одержаної протягом звітного 2008 року та розраховується в межах 890 гривень за кожний місяць незалежно від кількості осіб, які навчаються.
Роз’яснення із зазначеного питання було надано також у журналі «Вісник податкової служби України» (березень 2007 р., № 9).
За серпень 2009 р.
Питання: Фізичній особі-інваліду 2 групи нараховано заробітну плату у розмірі 700 гривень за місяць.
В якому розмірі утримується податок з доходу такої фізичної особи?
Відповідь: Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889) будь-якому платнику податку надається податкова соціальна пільга у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за одним місцем роботи, якщо його місячна заробітна плата не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Тобто у 2009 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 940 грн. (625 грн. х 1,4), а розмір податкової соціальної пільги – 302,5 грн. (605 грн. х 50% : 100 %).
Згідно із пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону № 889 інваліди, зокрема, II групи при додержанні встановленого рівня заробітної плати мають право на застосування до своєї місячної заробітної плати податкової соціальної пільги у розмірі 150 % суми пільг, визначеної за правилами пп. 6.1.1 ст. 6 Закону № 889, тобто 453, 75 грн. (302,5 грн. х 150% : 100 %).
Одночасно слід врахувати, що відповідно до п. 3.5 ст. 3 Закону № 889 при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Таким чином, податок з доходів фізичних осіб утримується з доходу фізичної особи-інваліда 2 групи, розмір якого не перевищує 940 гривень у 2009 році, за такою формулою:
ПДФО = (ЗП – СФ – 150%ПСП) * 15 %, де:
ЗП – нарахована місячна заробітна плата;
СФ – внески до соціальних фондів;
150%ПСП - податкова соціальна пільга;
15 % - ставка податку.
Зокрема, якщо сума нарахованої заробітної плати інваліда 2 групи – 700 гривень за місяць, то податок з доходів складає 33,16 гривень ((700 - 25,2 - 453, 75) х 0,15).