Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р

Вид материалаЗакон

Содержание


До якого податкового органу необхідно подати декларацію про доходи, якщо нерезидент не має місця постійного або переважного прож
Питання: Юридична особа придбала земельну ділянку у фізичної особи.
За якою ознакою доходу відображаються у податковому розрахунку (форма № 1 ДФ) виплати на користь найманих осіб у вигляді польово
Питання: Нерезидент виплачує фізичній особі нерезиденту доходи з джерелом їх походження з України.
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29

Питання: У зв’язку із направленням на курси підвищення кваліфікації за профілем діяльності підприємства працедавець видав найманому працівнику кошти у вигляді добових та оплатив вартість проїзду працівника до місця навчання і назад (без оформлення відрядження).

Чи вважатимуться доходом працівника кошти, отримані у зв’язку з направленням на курси підвищення кваліфікації за профілем діяльності підприємства, та, відповідно, чи підлягатиме оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб?


Відповідь: Згідно із пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у пп. 6.5.1 ст. 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Оскільки метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.

При цьому, відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", витрати працедавця, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації своїх працівників включаються до валових витрат такого працедавця у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва", для зазначених працівників, встановлені мінімальні державні гарантії, зокрема, у вигляді оплати вартості проїзду працівника до місця навчання і назад, виплати добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень тощо.

Враховуючи вищевикладене, доходи, одержувані працівниками підприємства у зв'язку з їх направленням для підвищення кваліфікації (без оформлення відрядження), у межах сум встановлених вказаною Постановою КМУ, не є об'єктом оподаткування таких працівників.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 11.02.2009 р. № 1164/6/17-0716, № 2690/7/17-0717.


Питання: Фізична особа-нерезидент отримала спадщину від родича-резидента України, який не є особою першого ступеня спорідненості, та зобов’язана сплатити податок з доходів за ставкою 30 % від вартості такої спадщини.

До якого податкового органу необхідно подати декларацію про доходи, якщо нерезидент не має місця постійного або переважного проживання в Україні?


Відповідь: Відповідно до ст. 13 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" фізична особа - платник податку, в т. ч. нерезидент, який одержав протягом звітного податкового року доход у вигляді спадщини (подарунку), зобов'язаний включити його вартість (суму) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня наступного року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку, а нерезидент - за місцем отримання доходу), а також сплатити відповідну суму податку з вартості (суми) об'єктів такої спадщини (подарунку), якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада України.

Не буде порушенням Закону, якщо нерезидент одразу при одержанні свідоцтва про право на спадщину (посвідченні договору дарування) подасть декларацію і сплатить податок, оскільки це спростить для нього процедуру виконання обов'язку щодо сплати податку в Україні.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 22.12.2008 р. № 10011/л/17-0714 та від 23.05.2008 р. № 4316/л/17-0714.


Питання: Найманий працівник за рахунок отриманого від працедавця авансу придбав для відрядження електронний авіаційний білет, який не можна надати як підтверджуючий документ до авансового звіту.

Як в цьому випадку найманому працівнику підтвердити витрати на придбання електронного авіаційного білету, щоб отримані кошти не включались до оподатковуваного доходу такого працівника?

Відповідь: Відповідно до пп. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889- IV "Про податок з доходів фізичних осіб" сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням положень п. 9.10 ст. 9 Закону, не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку і не відображається в його річній податковій декларації.

Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну України від 13.03.98 № 59 (далі – Інструкція), відрядженому працівникові відшкодовуються витрати лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість таких витрат.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 851 "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до п. 1.4 Розділу II Інструкції за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати, зокрема, на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження й назад, так і за місцем відрядження можуть бути відшкодовані лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій) страхових полісів тощо. Документи, що підтверджують вартість таких витрат, проведених за кордоном, оформлюються відповідно до законодавства країни відрядження.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 16.02.2009 р. № 1300/6/17-0716.

Одночасно листом Мінфіну України від 02.03.2009 р. № 31-34000-10-25/5704 було роз’яснено, що виходячи з того, що електронний авіаційний квиток не складається на бланках суворого обліку та законом його не віднесено до переліку розрахункових або платіжних документів, обґрунтованість віднесення вартості електронного квитка до валових витрат платник податку має підтвердити відповідними розрахунковими або платіжними документами, які б засвідчували здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, квитанція до прибуткового касового ордера, виписка з карткового рахунку).

Крім того, при придбанні найманим працівником електронного авіаційного квитка до звіту про використання коштів підзвітною особою, що була у відрядженні, відповідно до Інструкції мають додаватися оригінали документів, які засвідчували факт проїзду найманого працівника, зокрема, оригінал відривної частини посадкового талону пасажира.


За липень 2009 р.


Питання: Юридична особа придбала земельну ділянку у фізичної особи.

Чи повинна фізична особа виконати функції податкового агента при виплаті доходу фізичній особі від продажу земельної ділянки?


Відповідь: Так, повинна.

Згідно із Законом України від 22.05.03 № 889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) податковий агент це, зокрема, юридична особа, яка незалежно від її організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п. 1.15 ст. 1).

При цьому відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону особою, яка не є податковим агентом, вважається лише нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Згідно із п. 17.2 ст. 17 Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України, до яких зокрема, відповідно до п. 1.3 „є” ст. 1 Закону, відносяться доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, є податковий агент.

Одночасно, згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Підпунктами 11.1.2 та 11.2.2 п. 11.1 та 11.2 ст. 11 Закону встановлено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону.

Враховуючи наведене, юридична особа, яка нараховує (виплачує) платнику податку-фізичній особі дохід від купівлі у останнього нерухомого майна, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою податку, а нотаріуси відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону виконують функції податкових агентів в частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечують надання відповідної інформації податковому органу.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначено статтею 16 Закону і застосовується всіма юридичними особами.

Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України, податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів.

Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717.


Питання: Працедавець видав найманому працівнику поворотну фінансову допомогу.

Чи потрібно відображати суму такої допомоги у податковому розрахунку (форма № 1 ДФ)?


Відповідь: Ні, не потрібно.

Відповідно до пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закону) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, зокрема, основна сума кредиту, що отримується платником податку.

При цьому згідно із додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 (зареєстровано в Мін'юсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281, зі змінами та доповненнями), не передбачено ознаки доходу щодо виплат на користь фізичних осіб, зазначених у пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону.


Питання: За ініціативою та за рахунок підприємства фізичну особу-найманого працівника направлено на курси підвищення кваліфікації.

Чи вважатиметься доходом працівника вартість курсів підвищення кваліфікації та, відповідно, чи підлягатиме оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб?


Відповідь: Згідно із пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у пп. 6.5.1 ст. 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи (Закону), тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Зокрема, предметом договору у сфері господарської діяльності підприємства може бути підготовка чи перепідготовка працівників. Оскільки метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.

Таким чином, вартість курсів підвищення кваліфікації працівників, яке зумовлене виробничими або загальногосподарськими потребами підприємства, не вважається доходом працівника та, відповідно, не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 21.04.2004 р. № 7040/7/17-3117, від 20.07.2007 р. № 7013/6/17-0716, від 17.07.2007 р. № 6862/6/17-0716, №14222/7/17-0717.


Питання: Фізичній особі-засновнику товариства інший засновник-фізична особа безоплатно відступив свою частку статутного фонду цього товариства.

Чи включається до оподатковуваного доходу фізичної особи вартість частки статутного фонду товариства, отримана безоплатно?


Відповідь: Так, включається.

При безоплатному отриманні частки у статутному фонді товариства фізичною особою необхідно врахувати норму підпункту 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі - Закон № 889), згідно з якою до складу загального місячного (загального річного) оподатковуваного доходу включається сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону.

При цьому пунктом 14.1 ст. 14 «Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування)» Закону № 889 встановлено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Згідно з пп. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13 «Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав» та ст. 14 Закону, будь-які об'єкти спадщини та об'єкти дарування, які виникли з 1 січня 2007 року, зокрема, у вигляді об'єкта комерційної власності (корпоративного права), оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону (5 відсотків), якщо платник податку (спадкоємець, обдарований) не є членом сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення.

Таким чином, у даному випадку у платника податку - обдарованого виникнуть податкові зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за ставкою 5 % з суми (вартості) подарунку у вигляді корпоративного права.

Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 28.03.2007 р. № 1490/П/17-0715.


Питання: Працедавець за власною ініціативою та за свій рахунок направив фізичну особу-найманого працівника на курси англійської мови.

Чи вважатиметься доходом працівника вартість курсів англійської мови та, відповідно, чи підлягатиме оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб?


Відповідь: Згідно із пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у пп. 6.5.1 ст. 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Зокрема, предметом договору у сфері господарської діяльності підприємства може бути підготовка чи перепідготовка працівників. Оскільки метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.

Враховуючи те, що компенсація вартості навчання на курсах англійської мови не відноситься до компенсацій, сплачених на користь закладів освіти, то вартість такого навчання, оплачена працівнику за рахунок підприємства, не може вважатися підвищенням кваліфікації такого працівника, яке зумовлене виробничими або загальногосподарськими потребами підприємства, тому така компенсація є додатковим благом (доходом) працівника та, відповідно, підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані у журналі «Вісник податкової служби України» (березень 2007 р., № 10).


Питання: Підприємство направляє найманих працівників на виконання будівельних робіт за межами населеного пункту, в якому розташоване підприємство, та виплачує їм надбавки (доплати) до посадових окладів у вигляді польового забезпечення.

За якою ознакою доходу відображаються у податковому розрахунку (форма № 1 ДФ) виплати на користь найманих осіб у вигляді польового забезпечення?


Відповідь: Враховуючи те, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. № 490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер" установлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, то згідно із додатком «Довідник ознак пільг» до наказу ДПА України від 29.09.2003 № 451"Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", зазначені виплати мають відображатися за кодом «01».


Питання: Нерезидент виплачує фізичній особі нерезиденту доходи з джерелом їх походження з України.

Хто виконує функції податкового агента при здійсненні таких виплат на користь фізичної особи-нерезидента?

Відповідь: Згідно із пп. 9.11.2 п. 9.11 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому цей банк-резидент вважається податковим агентом при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.

Порядок виконання норм цього підпункту визначається постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. № 1993 "Про затвердження Порядку оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, що виплачуються фізичній особі - нерезиденту іншим нерезидентом".

Зокрема, зазначеною постановою встановлено, що доходи, виплачені у безготівковій формі, зараховуються на окремий поточний рахунок, відкритий фізичною особою - нерезидентом у банку-резиденті відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. При цьому банк-резидент, у якому відкритий зазначений рахунок, вважається податковим агентом, який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб у разі здійснення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка, зокрема видачі готівки, закриття такого рахунка або перерахування доходів з цього рахунка на інший поточний рахунок, у тому числі в разі набуття таким нерезидентом - отримувачем доходу статусу резидента. Податок сплачується від імені та за рахунок платника податку.

Податок, утриманий банком-резидентом з доходів нерезидента у разі здійснення видаткових операцій з окремого поточного рахунка, підлягає зарахуванню до відповідного бюджету згідно з вимогами законодавства на рахунки, відкриті у територіальних органах Державного казначейства за місцем утримання такого податку.

У разі виплати доходів готівкою або у формі, відмінній від грошової, отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після дня отримання таких доходів, але не пізніше закінчення перебування цієї особи в Україні. Податок сплачується (перераховується) нерезидентом - отримувачем доходу до відповідного бюджету згідно з вимогами законодавства на рахунки, відкриті у територіальних органах Державного казначейства за місцем його проживання в Україні.