Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Відповідь: Ні, не виникає.
Відповідно до пп.. 4.3.22 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах „а” – „з” підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 цього Закону.
Згідно із Календарем профілактичних щеплень в Україні, розробленим відповідно до Законів України від 06.04.2000 р. № 1645-III „Про захист населення від інфекційних хвороб” (ст. 12) та від 24.02.94 р. № 4004-XII „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (ст. 27), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2000 р. № 276, щеплення проти грипу включено до переліку щеплень, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями, за визначеними групами медичного ризику, групами епідемічного ризику і високої можливості захворювання грипом, до яких, зокрема, відноситься персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам).
За визначенням термінів, наведених у ст. 1 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб”, Календар профілактичних щеплень – нормативно-правовий акт спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я, яким встановлюється перелік обов’язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.
Враховуючи те, що щеплення проти грипу відноситься до обов’язкового профілактичного щеплення як і проти інших відповідних інфекційних хвороб, за визначеними у Календарі групами ризику і високої можливості захворювання грипом, кошти, сплачені підприємством за проведення вакцинації проти грипу найманих працівників, з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб не повинні включатися до оподатковуваного доходу цих працівників.
Питання: Чи має право на податкову соціальну пільгу працівник підприємства, який за релігійними переконаннями відмовився від ідентифікаційного коду?
Відповідь: Так, має.
Обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги встановлені ст. 6 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Зокрема, п. 6.5 зазначеної статті передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених підпунктами „а” – „в” підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Враховуючи те, що будь-яких інших обмежень, законодавчо не передбачено, то відсутність у фізичної особи ідентифікаційного коду, не є підставою для незастосування до доходу такої фізичної особи податкової соціальної пільги.
Питання: Чи має право на податковий кредит працівник підприємства, який за релігійними переконаннями відмовився від ідентифікаційного коду?
Відповідь: Ні, не має.
Обмеження права на нарахування податкового кредиту зазначені у п. 5.4 ст.5 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Зокрема, згідно із пп. 5.4.1 зазначеного пункту податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Виходячи із зазначеного, особи, які відмовилися від індивідуального ідентифікаційного номеру за релігійними переконаннями, не можуть скористатися податковим кредитом.
Питання: Фізична особа-резидент передає у спадщину сину-нерезиденту квартиру. Чи оподатковується отримана сином-нерезидентом спадщина?
Відповідь: Так, оподатковується.
Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України, який підлягає кінцевому оподаткуванню при його виплаті.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України.
Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону (пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9), зокрема, такою особливістю є застосування до вказаних доходів спеціальної ставки, визначеної п. 7.3 ст. 7 Закону.
Доходи нерезидента у вигляді спадщини оподатковуються відповідно до ст. 13 Закону.
При цьому з метою оподаткування таких доходів застосовується ставка, встановлена п. 7.3 ст. 7 Закону, яка становить подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім державної лотереї у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших походів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 цього Закону (проценти, дивіденди, роялті).
Листом ДПА України від 01.10.2007 р. № 4778/щ/17-0715 було роз’яснено, що ст. 7 Закону є загальною і її п. 7.3 має застосовуватися у всіх випадках, де передбачено оподаткування доходу нерезидентів, в т. ч. при оподаткуванні спадщини (подарунків), то вартість (сума) доходів, одержаних з джерел в Україні, в т. ч. у вигляді спадщини (подарунків) нерезидентом має оподатковуватися за ставкою, передбаченою п. 7.3 ст. 7 Закону (30 % з 01.01.2007).
Виходячи із положень Закону фізична особа - платник податку, який одержав протягом звітного податкового року дохід у вигляді спадщини (подарунку), зобов'язаний включити її вартість (суму) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня наступного року річну податкову декларацію до податкового органу за місцем одержання доходу та сплатити податок за відповідною ставкою з вартості (суми) об'єктів такої спадщини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада України.
Не буде порушенням Закону, якщо нерезидент одразу при одержанні свідоцтва про право на спадщину (посвідченні договору дарування) подасть декларацію і сплатить податок, оскільки це спростить для нього процедуру виконання обов'язку щодо сплати податку в Україні.
Питання: Фізична особа-платник єдиного податку надав послуги юридичній особі. У свідоцтві про сплату єдиного податку цієї фізичної особи зазначено вид діяльності „Роздрібна торгівля непродовольчими товарами”. Чи повинна юридична особа-податковий агент утримувати податок з доходу фізичної особи від надання послуг?
Відповідь: Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
В той же час згідно із пп. 9.12.2 зазначеного пункту якщо фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб’єктами підприємницької діяльності.
До спеціального законодавства належить, зокрема, спеціальна (спрощена) система оподаткування, обліку та звітності, порядок провадження якої здійснюється фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом Президента 03.07.1998 року
№ 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі – Указ № 727/98).
Відповідно до ст. 2 зазначеного Указу фізична особа-платник єдиного податку сплачує єдиний податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності.
Види діяльності зазначаються в Свідоцтві про сплату єдиного податку (далі – Свідоцтво), затвердженому наказом ДПА України від 29.10.1999 року № 599 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045, і саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися.
Згідно зі ст. 6 Указу № 727/98 фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку з доходів фізичних осіб.
Одночасно відповідно до пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону, не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.
Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб.
Якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві, то такі доходи протягом року підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленому Законом.
Виходячи із зазначеного, якщо фізична особа-платник єдиного податку надає послуги юридичній особі, але такий вид діяльності не зазначено у свідоцтві про сплату єдиного податку такої фізичної особи, то юридична особа, то така юридична особа як податковий агент має утримувати податок з доходу фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності на єдиному податку, отриманого від надання таких послуг.
Питання: Юридична особа придбала у фізичної особи товарно-матеріальні цінності та виплатила кошти цій фізичній особі. За яким кодом відображаються доходи фізичної особи у формі 1 ДФ?
Відповідь: За кодом 14.
У статті „Відображення податковими агентами видів доходів у податковому розрахунку за формою № 1ДФ” (журнал «Вісник податкової служби України», квітень 2007 р., № 15) було роз’яснено, що згідно із Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451 та зареєстрованим в Мін’юсті України 22.10. 2003 р. за № 960/8281, суми, виплачені фізичним особам за угодами купівлі товарно-матеріальних цінностей відображаються в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за кодом 14.
Питання: Чи сплачується податок при продажу земельної ділянки, яка знаходиться в садівничому кооперативі?
Відповідь: Так, сплачується.
Відповідно до положень статті 11 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, садового будинку або їх частин (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, садового будинку або їх частин не перевищує 100 квадратних метрів.
У разі, якщо площа саме такого житлового будинку, садового будинку або їх частин перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об’єкта нерухомого майна.
Вартість господарсько-побутових споруд та будівель, які розташовані на земельній ділянці, яка відчужується разом з такими житловими будинками, садовими будинками або їх частинами, враховується при визначенні загальної вартості продажу (суми одержаного доходу).
При цьому, для цілей оподаткування, одним об’єктом продажу вважатиметься житловий або садовий будинок (його частина) з земельною ділянкою (її частиною), незалежно від кількості договорів (два чи один), якими оформлено купівлю-продаж такого будинку із земельною ділянкою, на якій його розташовано.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об’єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 статті 11 Закону або від продажу об’єкту нерухомості, іншого, ніж зазначене у цьому підпункті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.
При цьому згідно із зазначеним п. 7.2 ст. 7 Закону встановлена ставка у розмірі 5 відсотків.
В той же час відповідно до підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу не включається, тобто не є об’єктом оподаткування, сума доходу, отриманого платниками податку, внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), безпосередньо отриманих у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства (Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 № 15-92 „Про приватизацію земельних ділянок”, частина третя статті 72 Земельного кодексу України).
Враховуючи те, що вказані норми земельного законодавства не поширюються на приватизацію земельних ділянок, які знаходяться в садівничому кооперативі, то, відповідно,з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб норма пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону не може поширюватися на операції з продажу таких земельних ділянок.
Таким чином, при продажу земельної ділянки, яка знаходиться в садівничому кооперативі, сплачується податок з доходу за ставкою 5 відсотків.
За жовтень 2007 р.
Питання: Як оподатковується продаж незавершеного будівництва житлового будинку однією фізичною особою іншій?
Відповідь: Відповідно до положень пп.. 11.1.1 п. 11.1 ст. 11 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон № 889-IV) дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, садового будинку або їх частин (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, садового будинку або їх частин не перевищує 100 квадратних метрів.
У разі, якщо площа саме такого житлового будинку, садового будинку або їх частин перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна.
Згідно із пп. 11.1.2 п. 11.1 зазначеної статті дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту або від продажу об'єкту нерухомості, іншого, ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.
При цьому відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закон № 889-IV нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на:
а) будівлі, а саме: приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями.
Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі;
б) споруди, а саме: об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.
Згідно із постановою КМ України від 28.10.2004 № 1442 "Про затвердження Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" об'єкти незавершеного будівництва - будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані.
Враховуючи те, що об’єкт незавершеного будівництва житла з метою оподаткування розглядається як об'єкт нерухомості (будівля), то при продажу такого об’єкта застосовується норма пп. 11.1.2 п. 11.1 Закону № 889-IV, згідно з якою дохід, отриманий платником податку від цього продажу оподатковується за ставкою 5 відсотків.
При цьому згідно підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону дохід платника податку від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.
Листом ДПА України від 19.02.2007 р. № 3200/7/17-0116 було роз’яснено, що до визначення органу, уповноваженого здійснювати таку оцінку, при нарахуванні податку слід виходити з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче вартості такого майна, яка міститься у довідках, які видаються бюро технічної інвентаризації. Оцінка ґрунтується на засадах національних стандартів оцінки майна та відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна.
Питання: Підприємство видає своєму працівнику позику. Чи підлягає обкладенню податком з доходів сума такої позики?
Відповідь: Ні, не підлягає, якщо дотримуються умови, встановлені Цивільним кодексом України. Згідно зі ст. 374 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені за родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості. При цьому договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
З урахуванням того, що позика підлягає поверненню, вона не вважається доходом позичальника і, відповідно, протягом строку дії договору не є об'єктом оподаткування. Тобто суми коштів, переданих (наданих) податковим агентом (юридичною особою) фізичній особі - платнику податку за договором позики, які фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві (податковому агенту) у визначений договором термін, не підлягають оподаткуванню згідно з пп. 4.3.23 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
У разі якщо податковий агент погасить (сплатить) позику чи її частину за рахунок своїх коштів (прибутку), тоді ця сума вважатиметься доходом, отриманим платником податку від його працедавця як додаткове благо і повинна включатися до складу їхнього місячного оподатковуваного доходу з часу її сплати за рахунок коштів працедавця і оподатковуватися на загальних підставах (частина "д" пп. 4.2.9 ст. 4 Закону).
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 23.12.2003 р. № 10498/6/17-0516.
Питання: Працівниця підприємства має трьох дітей віком до 18 років. В якому розмірі застосовується податкова соціальна пільга при виплаті заробітної плати такій працівниці?
Відповідь: Згідно із абзацом "в" пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку, який має троє чи більше дітей віком до 18 років, має право на застосування до його місячної заробітної плати податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, у розрахунку на кожну таку дитину.
При цьому відповідно до пп. 6.1.1 зазначеного пункту сума податкової соціальної пільги встановлена у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку. Зокрема, згідно із зазначеним підпунктом протягом 2007 року податкова соціальна пільга застосовується у розмірі – 200 гривень.
Відповідно, податкова соціальна пільга, передбачена абзацом "в" пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону (150 %) складає протягом 2007 року 300 гривень у розрахунку на кожну таку дитину, зокрема, у даному випадку – у розрахунку на трьох дітей – 900 гривень.
Згідно із пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених підпунктами "а" - "в" підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
При цьому абзацом першим зазначеного підпункту встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Тобто, у даному випадку граничний розмір доходу працівниці-матері трьох дітей, до якого застосовується податкова соціальна пільга, становить у 2007 році - 2220 грн. (740 грн. х 3).
Одночасно слід врахувати, що працівниця має право на додаткове застосування 100 % податкової соціальної пільги у розмірі 200 грн. на місяць у 2007 році безпосередньо на себе.