Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Відповідь: Відповідно статті 44 Кодексу законів про працю України, вихідна допомога виплачується працівнику при розірванні трудового договору (закінченні строку контракту).
Відповідно п.1.1 ст.1 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб“ (далі – Закон) вихідна допомога належить до доходів у вигляді заробітної плати, які виплачуються внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності .
Таким чином, сума вихідної допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника і оподатковується за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього Закону (тобто 15 % з 1 січня 2007 р.).
При цьому про всі випадки виплати вихідної допомоги податковий агент повинен повідомити податковий орган у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ (ознака доходу „ 01”).
Питання: Чи необхідно подавати податкову декларацію та сплачувати податок з доходів фізичних осіб, якщо дохід у вигляді спадщини отримано неповнолітньою ?
Відповідь: Так, необхідно.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889) платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні і отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 889 дохід платника податку - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно із статтею 13 Закону № 889, яка регулює оподаткування доходів, одержаних у вигляді об'єктів спадщини, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (пункт 13.4 статті 13). Пільг щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку - спадкоємцем внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, Законом № 889 не передбачено.
Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків припиняється із сплатою податку або його скасуванням, а також у разі смерті платника (пункт 4 статті 9 Закону України від 25.06.91 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування").
Згідно з підпунктом 13.2.3 пункту 13.2 статті 13 Закону № 889 будь-які доходи, одержані у 2006 році спадкоємцями, які не мають ступеня споріднення з спадкодавцем, підлягали оподаткуванню ставкою 13 % (підпункт 7.1 статті 7 Закону № 889) на підставі поданої платником податку - спадкоємцем річної податкової декларації.
Відповідно до підпункту 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону № 889 для цілей цього Закону членами сім'ї фізичної особи - платника податку вважаються її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Всі інші особи вважаються такими, що не є членами сім'ї платника
Щодо звільнення від обов'язку подання декларації неповнолітніх дітей незалежно від видів та сум отриманих ними доходів, передбаченого пунктом 18.4 статті 18 Закону № 889, то це звільнення стосується тільки тих неповнолітніх, які перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років (пункт 2 статті 6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III (далі - Сімейний кодекс)). Отже, неповнолітні, які не перебувають на повному утриманні інших осіб, від обов'язку подання річних податкових декларацій не звільнені.
Згідно норми пункту 1 статті 242 Цивільного кодексу України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, тобто подати річну декларацію за неповнолітню та малолітню дитину і забезпечити сплату податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону № 889 мають батьки.
Питання: Чи можна надати податкову соціальну пільгу працівнику, який зареєстрований приватний підприємцем, проте доходу від зазначеної діяльності не отримує?
Відповідь: Ні, не можна.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон № 889 ). До цього переліку (частина "е") відносяться доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності. При цьому не має значення фактичний результат діяльності підприємця за відповідний податковий період (прибутки чи збитки), чи взагалі відсутність діяльності.
За травень 2007 р.
Питання: Чи повинне підприємство утримувати податок з доходу у фізичної особи, що продала підприємству свою частку статутного фонду у вигляді акцій, отриманих в процесі приватизації цього підприємства?
Відповідь: Ні, не повинне.
Згідно із пп. 4.3.18 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями; далі - Закон № 889-IV) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (не підлягає відображенню в його річній податковій декларації) сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства;
Відповідно до Закону «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р. № 1201-XII акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Згідно із пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закон № 889-IV операція зі зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку прирівнюється до продажу інвестиційного активу.
Одночасно згідно з пп. 4.3.3 та 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV до загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами не включаються суми доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Мінфіном України, та сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні, компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадбанку СРСР або установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.
При обчисленні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами підставою для невключення до нього сум доходу внаслідок відчуження вищезазначених акцій є наявність у фізичної особи довідки, виданої товариством покупців або фінансовим посередником, який акумулював кошти для наступної оплати за об’єкти приватизації, яка підтверджує, що саме її приватизаційний сертифікат було використано в приватизації підприємства.
Підтвердженням отримання акцій за компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані як компенсація суми внеску фізичної особи до установ Ощадбанку СРСР або установ державного страхування СРСР, повинен бути документ установи Ощадбанку України чи Укрдержстраху про кількість отриманих компенсаційних сертифікатів як компенсацій втрат від знецінення грошових заощаджень у зазначених установах, що належали безпосередньо такій фізичній особі.
У разі здійснення операцій з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами платник податку має право укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента, тобто функцій щодо утримання податку у джерела виплати зазначених доходів (пп. 9.6.9 п. 9.6 ст. 9 Закону № 889-IV).
Юридичні особи зобов’язані повідомляти податковий орган за місцем свого розташування про виплачений платнику податку дохід від здійснення операцій з інвестиційними активами за відомостями встановленої форми (ф. № 1ДФ).
Питання: За яким кодом відображається у формі № 1ДФ дохід фізичної особи у вигляді інвестиційного прибутку?
Відповідь: Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451 та зареєстрованого в Мінюсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281 (із змінами і доповненнями) за кодом:
„15” – інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 4.3.3 та 4.3.17 Закону (пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону) відображається інвестиційний прибуток та дохід від операцій з інвестиційними активами (пп. 4.2.13 ст. 4, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV; далі - Закон № 889-IV);
„23” - сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею (пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV) відображаються доходи від цінних паперів Мінфіну, виграші у державну лотерею;
„35” - сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону (пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV) відображається дохід від відчуження акцій, одержаних в процесі приватизації.
Питання: Чи підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума коштів, отриманих згідно із колективним договором працівником підприємства, який направляється у відрядження, у розмірі, що перевищує граничні норми добових, встановлені постановою КМУ від 23.04.1999 р. № 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”?
Відповідь: Так, підлягає.
Відповідно до пп.. 4.3.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон №889) сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону, не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.
Разом з цим, п. 9.10 ст. 9 Закону №889 встановлено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми.
Одночасно пп.. 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валових витрат включаються витрати на відрядження у межах граничних норм добових, встановлених постановою КМУ від 23.04.1999 р. № 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.
Згідно із пп. 4.2.9 ст. 4 Закону №889 сума коштів, отриманих працівником, що перебував у відрядженні, понад встановлені граничні норми вважається додатковим благом та підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Питання: Як заповнити у форму № 1ДФ у випадку, коли податковий агент-працедавець у звітному періоді нараховує заробітну плату, але не виплачує її найманим працівникам?
Відповідь: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, затверджений наказом ДПА України від 29.09. 2003 р. № 451 та зареєстрований в Мінюсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281, подається податковим агентом окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
У разі коли суб'єкт господарської діяльності протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність подається щодо тих платників податку, яким нараховано (сплачено) доходи.
Питання: Підприємство має філію в іншій області. До якого податкового органу подається податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ: за місцем розташування філії чи за місцем розташування головного підприємства?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.3 п. 5 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09. 2003 р. № 451 та зареєстрованого в Мінюсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281, підприємства, що мають відокремлені підрозділи з іншим місцезнаходженням, ніж головне підприємство, подають ф. № 1ДФ таким чином:
- якщо юридична особа має філію або інший відокремлений підрозділ (далі – філія), який має окремий ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та інше місцезнаходження (інше, ніж у головного підприємства), то податковий розрахунок на працівників філії подається до органу державної податкової служби, де знаходиться філія;
- якщо у філії немає коду за ЄДРПОУ, податковий розрахунок за неї подає головне підприємство до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
За квітень 2007 р.
Питання. Підприємство скористалося послугами приватного нотаріуса. За якою ознакою доходу мають відображатися у формі 1 ДФ доходи такого нотаріуса, виплачені юридичною особою внаслідок придбання послуг у нотаріуса?
Відповідь: За кодом „42” - дохід, виплачений самозайнятій особі. Цей код встановлений згідно із Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 та зареєстрованим в Мінюсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281.
Питання: Чи може фізична особа скористатися податковою соціальною пільгою не за основним місцем роботи, а за сумісництвом?
Відповідь: Так.
При цьому згідно із п. 6.3 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.
Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.
Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.
Порядок надання таких документів та їх склад визначається постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2035.
Питання: З 1 квітня 2007 року згідно із Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” збільшено розмір мінімальної заробітної плати з 400 гривень до 420 гривень. Чи змінився з 1 квітня 2007 року розмір податкової соціальної пільги щодо податку з доходів фізичних осіб?
Відповідь: Ні, не змінився.
Розмір податкової соціальної пільги визначається згідно із пп. 6.1.1 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, яким встановлено, що з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
З урахуванням зазначеного, зміна розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 квітня 2007 року не вплинула на розмір податкової соціальної пільги, який визначається виходячи із суми мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Тобто, незважаючи на різні розміри цього показника, встановлені Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” на звітні дати 2007 року, розмір податкової соціальної пільги в сумі 200 гривень, яка застосовується протягом всього року, визначається виходячи із мінімальної заробітної плати станом на 1 січня – 400 гривень.
Питання: Чи застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати працівника-інваліда 3-ї групи, учасника бойових дій в Афганістані?
Відповідь: Ні, не застосовується.
Перелік податкових соціальних пільг встановлений п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Згідно із зазначеним пунктом передбачено пільговий порядок оподаткування доходів фізичних осіб-інвалідів I або II групи, у тому числі з дитинства та фізичних осіб-учасників бойових дій під час Другої світової війни. Тому до доходів вказаної категорії фізичних осіб податкова соціальна пільга не застосовується.
Питання: Підприємство виплачує заробітну плату фізичній особі-суміснику.
За якою ознакою доходу мають відображатися у формі 1 ДФ доходи такого сумісника?
Відповідь: За кодом „01” - доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку, відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, як встановлено згідно із Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 та зареєстрованим в Мінюсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281.
Питання: Працедавець відшкодовує своєму працівнику орендну плату за житло, яке орендує цей працівник. Чи вважається ця сума відшкодування доходом працівника та чи потрібно утримувати податок з доходу?
Відповідь: Так, виникає об’єкт оподаткування.
Перелік доходів, в тому числі у вигляді додаткових благ, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку наведено у пункті 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) та в окремих випадках визначено у положеннях пункту 4.2 статті 4 Закону.
Згідно із підпунктом 4.2.9 "а" пункту 4.2 статті 4 Закону до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), зокрема, у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах.
Таким чином, у разі безоплатного надання працівнику у користування житла, що орендує у орендодавця його працедавець (сторонами договору оренди є підприємство-працедавець і орендодавець), суми сплаченої підприємством орендної плати за таке житло не розглядаються як об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відповідно до положень підпункту 4.2.9 "а" пункту 4.2 статті 4 Закону, якщо надання працівнику у користування житла передбачено укладеним з ним трудовим договором (контрактом).
Якщо ж договір оренди житла укладено працівником з орендодавцем, а підприємство-працедавець сплачує за цього працівника орендну плату, то сума такої орендної плати є додатковим благом, наданим працедавцем своєму працівнику з відповідним його оподаткуванням.