5 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно – заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
| Вид материала | Документы |
- Стратегія екологічної політики україни до 2020 року, 1442.17kb.
- Про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі, 681.55kb.
- Верховна Рада України постановляє: Затвердити Загальнодержавну програму формування, 606.87kb.
- До питання організації мережі охороняємих природних територій України з метою збереження, 42.7kb.
- Створення та проектування територій природно-заповідного фонду україни етапи створення, 266.08kb.
- Про виконання загальнодержавної програми формування національної екомережі україни, 1081.49kb.
- Реферат на тему : "Структура природно-заповідного фонду України., 162.84kb.
- План Вступ 2 Природно-заповідний фонд як об’єкт правової охорони 3 Організаційно-правові, 156.71kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Пріоритетні напрями наукових досліджень Державної екологічної академії післядипломної, 35.78kb.
5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
Черкаський край вирізняється мальовничими куточками природи, неповторними краєвидами, багатою історико-культурної спадщиною. Для надання послуг відпочиваючим та туристам в області функціонує мережа лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, дитячих таборів відпочинку, туристичних баз.
Вцілому в області нараховується 7 історико-культурних заповідників та
1 історико-архітектурний заповідник, 51 база відпочинку, 35 готелів, 13 готельно-ресторанних комплексів, 106 дитячих оздоровчих таборів, 7 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв, 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих та понад 60 садиб сільського зеленого туризму.
В Черкаському районі відомими курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії "Світанок", "Україна" та "Мошногір’я". На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод.
Санаторій "Україна", розташований в сосновому бору, має сучасну лікувально-діагностичну базу і щороку приймає велику кількість відвідувачів.
На території області нараховується 5 родовищ мінеральних вод, з них одне - радонове та чотири – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві.
Ще одним важливим елементом рекреаційних ресурсів є туристичні бази. Найбільша їх частина зосереджена вздовж русла річки Дніпро де поєднуються лісові ландшафти з водними (річки, канали, пляжі).
На території області створено 504 об‘єкти природно-заповідного фонду, 22 з них – загальнодержавного значення. Природно-заповідні об’єкти області являються скарбницею рекреаційних ресурсів.
Упродовж останніх років були розроблені нові елементи туристичної інфраструктури, які забезпечують належний активний відпочинок громадян. Запроектовані туристичні стежки та маршрути на територіях природно-заповідного фонду області, а саме: туристичний маршрут "Мальовниче узбережжя Трахтемирівського парку" протяжністю 34 км, еколого-туристична стежка "В околицях "Трахтемирова" протяжністю 3 км, туристичний маршрут "Пам’ятки Холодного яру" протяжністю 10 км, туристичні маршрути по ознайомленню з історією краю протяжністю 10-12 км, екологічна стежка "По ярах Трахтемирівщини" протяжністю 3,5 км, туристичний маршрут "По лісах Мошногір’я" протяжністю 20 км та туристичний маршрут "Канівські гори".
5.6 Історико-культурна спадщина
Черкаська земля багата на об’єкти історико-культурної спадщини, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність.
На державному обліку перебувають 9078 пам'яток, які включають: 7169 - памяток археології, в тому числі 28 – національного значення та 7141 – місцевого значення; 1552 – пам’яток історії, в тому числі 10 – пам’яток національного значення та 1542 – місцевого значення; 184 – пам’ятки архітектури, в тому числі 63 – пам’ятки національного значення , 121 – місцевого значення; 173 – пам’ятки монументального мистецтва, в тому числі 2 – національного значення, 171 – місцевого значення.
На території області знаходяться 7 історико-культурних та 1 історико-архітектурний заповідник. З них статус національного мають 4 заповідники:
- Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка";
- Шевченківський національний заповідник;
- Національний історико-культурний заповідник "Чигирин";
- "Національний історико-культурний заповідник у м. Корсунь-Шевченківському";
статус державного мають 4 заповідники:
- Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура";
- Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів";
- Кам'янський державний історико-культурний заповідник;
- Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань".
Територія сучасної Черкаської області з найдавніших часів перебувала в зоні стійкого заселення людьми, тут формувалися археологічні культури, які справили помітний вплив на цивілізаційний розвиток не тільки українських земель, а й усього людства. Найбільш яскравий слід залишила трипільська культура (ІV - середина ІІІ тис. до н.е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу.
Близько 30 років тому біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив на цих землях праісторичну цивілізацію з найвищою на той час культурою землеробства, із садівництвом, виноградарством, тваринництвом (велика рогата худоба і вперше приручені коні), неперевершеним гончарством, видобутком та обробкою міді.
Протягом 80-90-х років XX в. експедиціями Інституту археології НАН України розкопувалися поселення трипільської культури, що розташовувалися біля села Майданецьке Тальнівського району. Залишки трипільських міст залягають на глибині 30-50 см і зараз археологічні шари безповоротно губляться при обробці сільгоспугідь. Для порятунку тих, що залишилися, постановою Кабінету Міністрів України на Черкащині створений єдиний в Україні й у Європі державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". У його склад включені останки одинадцяти великих (сотні гектарів площі) трипільських міст віком 5 тисяч років на території Тальнівського, Звенигородського й Уманського районів. Протоміст такої давності в Європі всього 19 і 17 з них знаходяться на території Черкаської області.
Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух. Своєї кульмінації гайдамаччина досягла у 1768 році, коли вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина.
Черкаська земля є батьківщиною багатьох відомих усьому світові людей - видатного державотворця і політичного діяча Б. Хмельницького і велета духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю - відомі українські письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. Гулак-Артемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, П. Юркевич,
Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко.
На Чигиринщині народився і жив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. Іллінська церква збудована 1663 року коштом Богдана Хмельницького у стилі козацьке бароко. Іллінська церква в Суботові, музей Б. Хмельницького, Замкова або Богданова гора, яка є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, бастіон Дорошенка входять до Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Працівники заповідника охороняють і урочище "Холодний Яр" з його численними пам’ятками природи та археології.
"Холодний Яр" - комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення - історичне місце визвольної боротьби українського народу 1676 р. (Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Урочище "Холодний Яр" являє собою унікальний природний комплекс, з рідкісними видами рослин і багатим тваринним світом. Рослинний світ "Холодного Яру" налічує понад 120 порід дерев, 120 видів деревно-чагарникових порід та близько 150 видів трав’яних порід. На території пам’ятки діють близько 150 різних джерел.
В с. Медведівка Чигиринського району розташована Залізнякова криниця – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що отримала назву від родини Залізняків, які її і викопали.
Поблизу хутора Буда зростає дуб Максима Залізняка – тисячолітня ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, названий на честь ватажка національно-визвольного козацько-селянського руху 18 ст., який очолив боротьбу проти польських загарбників. Це один з найбільших в природі екземплярів дуба звичайного (найбільший за товщиною і об’ємом, та найстаріший в Україні). Висота дерева сягає 21,7 м. Навколо дуба встановили огорожу, до нього простелили дерев'яний поміст, щоб туристи не трамбували землю.
На Черкаській землі в с. Моринці Звенигородського району народився геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко. Тут у 1992 році створений державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в селах Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю поета, літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому.
У Каневі у 1925 році створено Шевченківський національний заповідник. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І. Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології. Чернеча (Тарасова) гора є пам'яткою історії, культури, а також природи всеукраїнського і світового значення. На території заповідника знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: дуб Т.Г.Шевченко, посаджений на честь 150-річчя з дня народження поета та група дубів, посаджених на честь 100-річчя з дня його смерті.
В 1825 році у м. Кам’янці було створене Південне товариство декабристів. У центрі міста на березі р. Тясмин розташований парк Декабристів. Центральна алея парку веде до скульптурної композиції "Декабристи" з зображенням Бестужева-Рюміна, Пестеля, Муравйова-Апостола, Волконського, Давидова. З Кам’янкою пов’язана творчість О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського. З метою охорони комплексу пам’яток історії, культури, природи тут створено Кам’янський державний історико-культурний заповідник
На території Корсунь-Шевченківського району відбувалась одна з вирішальних битв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., про яку нагадують пам’ятники, обеліски та братські могили, Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник, який включає в себе музей Корсунь-Шевченківської битви, ряд пам’яток природи та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Корсунь-Шевченківський парк на р. Рось, створений в кінці XVIII ст. і розміщений на трьох островах в основі деревостану лежать широколистяні породи дерев, тому в насадженнях превалюють: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, в’яз гладенький та ін., ростуть тут і екзотичні породи (гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, сосна Веймутова), всього налічується 70 деревних порід.
Територія парку являється історико-кільтурним заповідником до складу якого входять також історичний музей, художня галерея у Корсунь-Шевченківському, меморіальний музей композитора К.Г. Стеценка у с. Квітках, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуй-Левицького у Стеблеві.
Для збереження та відновлення пам’яток історії та культури на узбережжі Дніпра між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району у 1994 році створено державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів". Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них - Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в с. Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця.
З метою комплексної охорони історико-культурної та природної спадщини, створення умов для ефективного туризму, відпочинку, рекреації та сприяння екологічній освітньо-виховній роботі в межах Григорівської сільської ради діє регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", який включає в себе частину історико-культурного заповідника, поєднує охорону рідкісної флори і фауни, примноження та збагачення мисливської фауни. На території парку зустрічаються угрупування рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України;
39 видів рідкісних тварин, з яких 25 – занесено до Червоної книги України, 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, і 10 видів вважають регіонально рідкісними.
"Перлиною України" називають шедевр світового садово-паркового мистецтва дендропарк Національної Академії Наук "Софіївка" у м. Умань. На сьогоднішній день цей старовинний дендропарк має надзвичайно велике як естетичне, так і науково-пізнавальне значення, являється визначною пам'яткою світового садово-паркового мистецтва та провідною науково-дослідною природоохоронною та культурною установою. З метою зменшення антропогенного навантаження на дендропарк, місцевими органами влади прийнято рішення про створення охоронної зони з особливим обмеженим режимом використання.
5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
Важливе місце в економічному та соціальному розвитку області відводиться сфері оздоровлення, туризму та відпочинку. Багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, високий рівень розвитку інфраструктури туризму створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних і рекреаційних потреб туристів. Унікальне поєднання сучасності і минулого, реальності і легенди давнини створюють численні історично-культурні пам'ятки на тлі чарівної природи.
До послуг туристів на Черкащині функціонує 50 музеїв державної та комунальної форм власності, 7 історико-культурних та 1 історико-архітектурний заповідник, які знайомлять з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю.
В області нараховується 51 база відпочинку, 35 готелів, 13 готельно-ресторанних комплексів, 106 дитячих оздоровчих таборів, 7 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв, 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих та понад 60 садиб сільського зеленого туризму.
На туристичному ринку області працюють 16 туроператорів, 120 турагенств.
Завдяки географічному положенню, сприятливим природним умовам, багатому історичному минулому туризм в Черкаській області динамічно розвивається.
Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді розроблено тематику екскурсійно-краєзнавчої діяльності для школярів та студентів по області, яка включає в себе відвідування дендропарку "Софіївка" в
м. Умань, музею Корсунь-Шевченківської битви, Тарасової гори в м. Канів, історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", пам’ятних місць м. Кам’янки.
Для послуг туристів на Черкащині розроблені туристичні маршрути:
1. м. Умань. Казковим і легендарним є туристичний маршрут "Уманське диво" з відвіданням чарівного дендропарку "Софіївка", якому вже більше 200 років. Це один з найвідоміших пам’ятників садово-паркового мистецтва, побудований у 1796 р. графом Потоцьким і названий на честь його дружини гречанки Софії. "Софіївка" вражає уяву відвідувачів чудовими пейзажами, численними водоспадами, фонтанами, кам’яними гротами, античними скульптурами.
Основні екскурсійні об’єкти: дендропарку "Софіївка".
2. м. Корсунь-Шевченківський. Корсунщина – земля легендарного людського подвигу, адже тут точилися найжорстокіші бої під час національно-визвольної війни сер. ХVІІ ст., гайдамацького повстання Коліївщини, в роки Великої Вітчизняної війни. До Вашої уваги також літературно-меморіальний музей І. Нечуя-Левицького (смт. Стеблів), меморіальний музей К.Г. Стеценка
(с. Квітки).
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви 2. Історичний музей 3. Художня галерея 4. Виставка зразків військової техніки часів Великої Вітчизняної війни.
3. м. Золотоноша. Духовно відпочити Ви зможете, відвідавши Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир, який розташований поблизу міста Золотоноша. Монастир є цінною пам’яткою архітектури та духовного відродження.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Свято-Покровський Красногірський монастир.
4. м. Канів. Маршрут "На могилу Т.Г. Шевченка". Велич нашого народу відкриває екскурсійний маршрут до Канева, що є гордістю Черкащини та всієї України. Адже місцем упокоення геніального українського поета, художника, демократа і мислителя стала Тарасова (Чернеча) гора, де у 1923 році створено Шевченківський національний заповідник. Запрошуємо відвідати музеї міста, визначні пам’ятки історії, культури та природи Середнього Подніпров`я.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Шевченківський національний заповідник:- музей Т.Г. Шевченка – "Тарасова світлиця". 2. Успенський собор. 3. Канівський природний заповідник. 4. Михайлова гора. 5. Трахтемирів, Межиріч.
5. с. Моринці, с. Шевченкове, с. Будище. Маршрут "На батьківщину Т.Г. Шевченка". Мальовничі села Моринці, Шевченкове, Будище у 1992 році об’єднані у державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". Заповідник нараховує 43 пам’ятки історії та культури. Центр заповідника – колишня садиба Тарасових батьків у с. Шевченковому (Кирилівка), на території якої ще у 1939 р. відкрито літературно-меморіальний музей
Т. Шевченка. За кілька сот метрів – хата дяка, де навчався малий Тарас. В
с. Моринцях ви побачите будинок, де народився поет, у с. Будищах – будинок пана Енгельгарда та велетенський дуб, у дуплі якого Тарас ховав свої малюнки.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". 2. Літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка в с. Шевченковому. 3. Моринський меморіал – с. Моринці.
6. Чигиринський район. Маршрут "Легенди Холодного Яру". Урочище Холодний Яр – комплексна пам’ятка природи і культури загальнодержавного значення. Саме він надавав захист повсталим селянам в роки Коліївщини, був партизанською базою під час Великої Вітчизняної війни. Серед лісів Холодного Яру розташований Свято-Троїцький Мотронинський монастир (ХІІ ст.), заснований княгинею Мотроною . В хуторі Буда вас здивує своєю величчю дуб Максима Залізняка, що є державною ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Тут знаходиться братська могила мирних жителів, розстріляних німецькими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Мотронинський монастир. 2. Мотронинське городище скіфського часу. 3. 1000-літній дуб Максима Залізняка 4. Пам’ятні місця періодів Коліївщини, Холодноярської республіки та партизанського руху в роки Другої світової війни.
7. м. Чигирин. Маршрут "Місцями козацької слави". Чигиринщина – земля козацької слави. Це батьківщина великого сина України, видатного полководця Богдана Хмельницького. В центральній частині міста височіє Богданова (Замкова) гора, на вершині якої збереглися залишки могутньої фортеці та споруджено монумент Б. Хмельницькому, а біля підніжжя гори розмістився музейний комплекс. В селі Суботові ви побачите Іллінську церкву – усипальницю великого гетьмана, залишки фортечних мурів, три криниці, побудовані за наказом
Б. Хмельницького на честь полеглих у битвах запорожців.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Музей Б. Хмельницького (м. Чигирин).
2. Замкова гора (м. Чигирин) 3. Іллінська церква, замчище, три криниці
(с. Суботів). 4. Етнографічний музей (с. Суботів).
8. м. Кам`янка. Завітайте у Кам’янський державний історико-культурний заповідник, який був заснований в 1995 році, вдихніть аромат поезії і музики, що панує в цьому місці, освяченому перебуванням великих геніїв світової культури. Адже в 1820–1822 рр. це містечко відвідував О.С. Пушкін, а з 1865 по 1893 р. сюди щороку приїздив видатний російський композитор П.І. Чайковський. До наших часів збереглись залишки старовинного парку Давидових, окрасою якого є Зелений будиночок та водяний млинок. Найдавнішою пам’яткою архітектури міста є грот, побудований в кінці ХVІІІ ст. – улюблене місце відпочинку гостей Кам’янки.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Кам`янський державний історико-культурний заповідник:- літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна та
П.І. Чайковського;- історичний музей;- картинна галерея;- парк декабристів.
Для тих, хто звик до активного туризму, природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. Велика кількість водосховищ і ставків має не лише господарське, а й рекреаційне значення.
Збільшення кількості туристів на території Черкаської області, нажаль тягне за собою зростання негативного впливу на навколишнє природне середовище. Необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах. Основними негативними факторами нерегульованої рекреаційної діяльності є витоптування, збір рослин, випалювання (в місцях розведення вогнищ), механічне пошкодження деревостану, забруднення окремих ділянок лісів, паркових зон, зростання транспортного навантаження, тощо. Так, збільшення рекреаційних навантажень на деревостани в лісових ландшафтних комплексах зумовлює зменшення їх росту, повноти і запасу, спричинює посилення процесів саморозрідження дерев.
Тому в процесі досліджень рекреаційних навантажень необхідно враховувати неоднакову стійкість ландшафтних комплексів та їх компонентів до антропогенного впливу на протязі року, а також добову ритміку використання даної рекреаційної території.
В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості.
Для забезпечення ефективного використання, відновлення туристичних природних ресурсів територій природно-заповідного фонду вводиться особливий режим охорони, який визначається допустимим рівнем антропогенного навантаження, проводиться зонування території, що виділяє зони, дозволені для відвідування.
Одним із шляхів вирішення проблеми негативного впливу туризму на природні комплекси є застосування "м'якого туризму", який включає в себе:
- сумісність з природою;
- сумісність зі здоров'ям;
- сумісність з історико-культурною спадщиною;
- соціальну сумісність;
- економічну сумісність;
- фізичну сумісність.
Тільки туризм, організований належним чином, спроможний дати можливість населенню не тільки користуватися унікальними природними об'єктами, а й зберегти їх для наступних поколінь.
6 Стан Земельних ресурсів і ҐРУНТів
6.1 Структура та використання земельних ресурсів
6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,3 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя
1451,1 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис. га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,2 тис. га).
Динаміка структури земельного фонду області представлена в
таблиці 6.1.
Табл. 6.1Динаміка структури земельного фонду області
| Основні види угідь | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |||||
| Всього, тис. га | Всього, тис. га | Всього, тис. га | % до загальної площі території | Всього, тис. га | % до загальної площі території | Всього, тис. га | % до загальної площі території | Всього, тис. га | % до загальної площі території | |
| Загальна територія | 2091,6 | 100 | 2091,6 | 100 | 2091,6 | 100 | 2091,6 | 100 | 2091,6 | 100 |
| у тому числі: | | | | | | | | | | |
| 1.Сільськогоспо-дарські угіддя, з них: | 1454,7 | 69,5 | 1451,8 | 69,4 | 1451,4 | 69,39 | 1451,3 | 69,4 | 1451,1 | 69,38 |
| 2.Ліси і інші лісовкриті площі, з них: | 337,6 | 16,1 | 338,2 | 16,2 | 338,4 | 16,18 | 338,5 | 16,18 | 338,5 | 16,18 |
| 3.Забудовані землі | 82,2 | 3,9 | 82,9 | 4,0 | 83,3 | 3,98 | 83,7 | 4,00 | 84,0 | 4,02 |
| 4.Відкриті заболочені землі | 29,3 | 1,4 | 30,8 | 1,5 | 30,6 | 1,46 | 30,4 | 1,45 | 30,5 | 1,46 |
| 5.Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом(піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) | 16 | 0,8 | 15,9 | 0,8 | 15,8 | 0,76 | 15,6 | 0,75 | 15,5 | 0,74 |
| 6.Інші землі | 37,0 | 1,77 | 36,4 | 1,74 | 36,2 | 1,73 | 36,2 | 1,73 | 36,2 | 1,73 |
| Усього земель (суша) | 1956,7 | 93,5 | 1956,0 | 93,5 | 1955,7 | 93,50 | 1955,7 | 93,51 | 1955,8 | 93,51 |
| Території, що покриті поверхневими водами | 134,9 | 6,4 | 135,6 | 6,5 | 135,9 | 6,50 | 135,9 | 6,49 | 135,8 | 6,49 |
Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком не змінилась).
Площа забудованих земель області складає 84,0 тис. га (у порівнянні з минулим роком збільшилась на 0,3 тис. га).
В області нараховується 15,5 тис. га (площа земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом у порівнянні з минулим роком зменшилася на 0,1 га).
Під водою знаходиться 135,8 тис. га (у порівнянні з минулим роком площа земель під водою зменшилась на 0,1 тис. га).
6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,3 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя
1451,1 тис. га, з них: рілля - 1271,4 тис. га, перелоги – 8,9 тис. га, багаторічні насадження – 27,0 тис. га, сіножаті – 65,3 тис. га, пасовища – 78,6 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис. га.
Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,9 тис. га. З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію 318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. га.
Площа забудованих земель області складає 84,0 тис. га, в тому числі відкритих розробок, кар'єрів, шахт та відповідних споруд – 2,5 тис. га, житлової забудови 11,6 тис. га, промисловості - 6,8 тис. га, транспорту та зв’язку –
17,4 тис. га, технічної інфраструктури – 3,0 тис. га, земель, які використовуються для відпочинку - 34,5 тис. га, іншого використання – 8,2 тис. га.
В області нараховується 15,5 тис. га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, з них: кам`янисті місця –
0,4 тис. га, піски (включаючи пляжі) – 4,6 тис. га, яри – 5,6 тис. га, інші – 4,9 га.
Під водою знаходиться 135,8 тис. га, у тому числі під штучними водотоками – 2,5 тис. га, річками, струмками – 3,8 тис. га, озерами, замкнутими водоймами, ставками – 18,5 тис. га, штучними водосховищами – 111,0 тис. га. Відкриті заболочені землі становлять 30,5 тис. га.
6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі області (2091,6 тис. га) 1451,1 тис. га або 69,38% займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1271,4 тис. га (60,79%).
Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.
Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель.
В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.
Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів.
При проведенні ДП "Центрукргеологія" обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані.
Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах.
Одним із основних факторів, під впливом яких формується режим ґрунтових вод, являються метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопичення та розповсюдження, а також температура та вологість повітря.
Системні спостереження за станом підземних вод в області проводяться по 82 свердловинах (осінній відбір проб вод на повний хіманаліз), які розміщені на 17 дільницях. Весняний відбір проб не проводився через відсутність належного фінансування. Рівневий стан підземних вод вивчався по 30 свердловинах, в т.ч. по 13 свердловинах природного режиму та 17 свердловинах порушеного режиму підземних вод а саме: на дільницях діючих водозаборів (містах Канів, Умань, Черкаси); на дільницях забруднення (промислова зона м. Черкаси, район відстійників в с. Косарі, свинокомплекса с. Піщане, ставка-накопичувача комплексу ВАТ "Русь" с. Гельм'язів), на ділянках підтоплення, вивчення впливу Кременчуцького водосховища на підземні води та на дільниці відпрацьованої шахти "Козацька". На типових ділянках водозаборів в містах Умань, Черкаси, Канів виконувались роботи по вивченню умов формування та стану підземних вод.
Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запобігання розвитку ерозійних процесів, пов'язаних із скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям ГЛМС (гідролісомеліоративних станцій), передачею їх функцій іншим організаціям, нагляд за існуючими та спорудження нових протиерозійних гідротехнічних споруд (лотків, валів тощо) значно посилились процеси яроутворення.
Довжина берегової лінії водосховища в межах Черкаської області складає 543,0 км. Береги, що піддаються розмиву (абразійні та ерозійні) мають загальну довжину 122,7 км.
Береги ерозійного типу розповсюджені у верхній частині Кременчуцького водосховища на ділянці загальною довжиною 39,7 км, переважно в межах Канівського та Черкаського районів. Активність їх переробки становить 1 - 4 м за рік, сягаючи в окремі роки 7 - 10 м за рік. Найбільш інтенсивно розмиваються береги в районі колишньої пристані Тубільці, в районі гирла р. Росі, навпроти острова Просеред, с. Пекарі (правий берег) і гирла протоки Оріхівки (лівий берег). Береги в межах Золотоніського району, що представлені здебільшого заплавою Дніпра, відрізняються значно меншою інтенсивністю розмиву.
Важливою складовою родючості ґрунтів є їх кислотність. Кислотність ґрунту впливає на ефективність внесених в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Добрива, в свою чергу, можуть змінювати реакцію ґрунтового розчину, підкислювати або підлужнювати.
Кисла реакція ґрунтового розчину негативно впливає на розгалуженість коренів, знижує проникність клітин. Непряма дія концентрації іонів водню у ґрунті проявляється у зниженні рухомості фосфору і калію. При підвищеній кислотності пригнічується життєдіяльність ряду корисних мікроорганізмів, у тому числі азото- і нітрофіксуючих, що призводить до зниження вмісту доступних для рослин сполук азоту.
Збільшення кислотності ґрунтів супроводжується втратою кальцію, того елементу, який поліпшує структуру ґрунту. А безструктурні ґрунти швидко ущільнюються, слабо пропускають вологу та швидко втрачають її.
Усунення негативних властивостей ґрунтів, які істотно впливають на їх родючість, здійснюється за допомогою хімічної меліорації. У період з 1980 по 1990 роки в Черкаській області щорічно проводилось вапнування на площі 115-120 тисяч гектарів, що оберігало ґрунти від зростання кислотності. Аналізуючи стан реакції ґрунтового розчину орних земель у області, можна зробити висновок, що припинення вапнування зумовило зростання кислотності ґрунтів.
За останні роки площа кислих ґрунтів по Черкаській області дещо зменшилась, це, можливо, пов'язано з тим, що ґрунти району сформовані на карбонатному лесі та лесовидних суглинках і в умовах різкого зменшення застосування кислих добрив, застосування мінімального та нульового обробітків ґрунту використовується можливість ґрунтів піднімати по капілярах до поверхні карбонати з нижніх горизонтів.
Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на
2001 – 2010 роки, затвердженою рішенням обласної ради від 14.08.2001
№ 21-2, передбачено залуження орних земель з метою відновлення їх родючості або наступної трансформації до лукопасовищних угідь.
На кінець 2010 року в області загальна площа порушених земель складала 3,475 тис. га, відпрацьованих 1,894 тис. га.
Інформація щодо порушених та рекультивованих земель за роками представлена в таблиці 6.2.
Табл. 6.2 Порушення та рекультивація земель
| Землі | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
| Порушені, тис. га | 3,543 | 3,463 | 3,475 | 3,475 | 3,475 | 3,475 |
| % до загальної площі території | 0,17 | 0,16 | 0,17 | 0,17 | 0,17 | 0,17 |
| Відпрацьовані, тис. га | 2,021 | 1,912 | 1,911 | 1,902 | 1,894 | 1,894 |
| % до загальної площі території | 0,096 | 0,09 | 0,09 | 0,09 | 0,09 | 0,09 |
| Рекультивовані, тис. га | 0,037 | 0,027 | 0,006 | 0,016 | 0,010 | 0,010 |
| % до загальної площі території | 0,002 | 0,001 | 0,0003 | 0,0007 | 0,0005 | 0,0005 |
На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га, 20,0 тис. га орних земель розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів, 145,4 тис. га – на силах крутизною від 3 до 7 градусів, 654,1 тис. га – на схилах крутизною менше 1 градуса, 334,3 тис. га – на схилах крутизною від 1 до 3 градусів, що ускладнює збереження орних земель від різних видів ерозії.
Інформація щодо розподілу орних земель за крутизною схилів представлена в таблиці 6.3.