Про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі україни за 2010 рік
| Вид материала | Документы |
- Про виконання загальнодержавної програми формування національної екомережі україни, 1081.49kb.
- Верховна Рада України постановляє: Затвердити Загальнодержавну програму формування, 606.87kb.
- 5 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно – заповідного, 2948.78kb.
- Кабінет Міністрів України Про хід виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення, 654.96kb.
- Про підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку області, 2649kb.
- Про план заходів з виконання у 2011 році Загальнодержавної програми Національний, 214.19kb.
- Про хід виконання програми соціально економічного розвитку Первомайського району, 1271.44kb.
- Звіт Державної служби експортного контролю України про стан виконання «Річної національної, 185.67kb.
- Програми Президента України В. Ф. Януковича "Україна для людей", Державної програми, 114.22kb.
- Обласної програми розвитку малої гідроенергетики на 2011-2015 роки, 322.74kb.
ЗВІТ
ПРО ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ за 2010 рік
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі – Програма) затверджена Законом України від 21.09.2000 р. № 1989-III.
Основою для формування загальнополітичних та стратегічних заходів Програми стали рекомендації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.) щодо формування Всеєвропейської екомережі як єдиної просторової системи.
Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екомережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Крім того, Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності.
Протягом 2010 року Міністерством екології та природних ресурсів разом з іншими центральними органами виконавчої влади здійснювалися заходи, спрямовані на виконання Програми.
- Нормативно - правове забезпечення реалізації Програми
Відповідно до основних завдань Програми у сфері формування екомережі, охорони, збереження та відтворення біотичних, земельних, водних ресурсів у 2010 році здійснювалася робота щодо вдосконалення нормативно - правової бази.
З метою забезпечення функціонування екомережі та її ефективного управління розроблено і направлено на погодження заінтересованим центральним органам виконавчої влади проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екомережі" та розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку здійснення державного моніторингу екомережі".
Для забезпечення збереження і сталого використання біо- та ландшафтного різноманіття здійснюється супровід у Верховній Раді України проекту закону „Про ландшафти України” (реєстр.№5198), опрацьовано внесені народними депутатами України на розгляд Верховної Ради України законопроекти з питань збереження тваринного світу, зокрема, про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" (реєстр. № 6472 від 02.06.2010) та про внесення змін до Закону України "Про тваринний світ", (реєстр. № 6458 від 01.06.2010 та № 6458-1 від 02.06.2010), здійснюється доопрацювання проекту закону „Про прибережну смугу морів”.
Для посилення відповідальності щодо збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України розроблено, погоджено та подано на розгляд Кабінетові Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування". Відповідно до наданих Секретаріатом Кабінету Міністрів України зауважень продовжується робота щодо обґрунтування розмірів компенсації та розроблення методики щодо визначення розмірів компенсації.
Узгоджено в установленому порядку та підготовлено до подання Кабінетові Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення", яким передбачено схвалення урядом 9 водно-болотних угідь Карпатського регіону.
Для забезпечення збереження і відтворення природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, місць перебування (зростання) видів тварин, рослин і грибів, що занесені до Червоної книги України, а також видів, які включені до Переліку видів тварин, рослин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей опрацьовується проект спільного наказу Мінприроди та Держкомлісгоспу “Про заходи щодо збереження природних степових ценозів”.
Розроблено пропозиції і зауваження до проекту закону України "Про внесення змін до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" у частині збереження та захисту зелених насаджень у містах та інших населених пунктах з метою покращення управління та посилення державного контролю за охороною зелених насаджень населених пунктів.
З метою врегулювання проблем встановлення меж прибережних захисних смуг водних об’єктів розроблено та направлено на погодження до заінтересованих центральних органів виконавчої влади проект Закону України «Про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду».
Для посилення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони довкілля, забезпечення збереження цінних природоохоронних територій і складових екомережі під час розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, у тому числі у зв’язку зі зміною їх цільового призначення, видано наказ Мінприроди від 18.05.2010 № 218 «Про питання, пов’язані з розглядом природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок».
Під час опрацювання проекту Концепції Земельного кодексу України у новій редакції включено положення щодо реалізації пріоритету вимог екологічної безпеки, зокрема у використанні земель, формування екомережі, запровадження економічного стимулювання раціонального землекористування та відповідних фінансових механізмів; при опрацюванні проекту Закону України “Про ринок земель” забезпечено включення положення щодо недопущення передачі у приватну власність земель, що мають особливу екологічну та іншу цінність.
2. Фінансове забезпечення реалізації Програми
Природоохоронні заходи на виконання Програми фінансувалися за рахунок бюджетних програм (далі - БП):
КПКВ 2401260 – "Формування національної екологічної мережі" (Державний фонд охорони навколишнього природного середовища) та
КПКВ 2401040 - "Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності та гідрометеорології, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів" (загальна частина Держбюджету).
За рахунок коштів загального фонду Державного бюджету плановий обсяг фінансування заходів програми склав 326,1 тис. грн., спеціального фонду (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища) - 2832,8 тис. грн.
Фактичні обсяги фінансування заходів Програми у 2010 році склали:
за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету - 78,0 тис. грн., за рахунок спеціального (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища) фонду - 920,8 тис. грн. (із зазначеної суми на 450,0 тис. грн. зареєстровано кредиторську заборгованість). Виконано перший етап договору за темою «Забезпечення визначниками зразків CITES для окремих таксономічних груп (ссавці, птахи, плазуни, членистоногі, амфібії) постів екологічного контролю на державному кордоні та регіональних підрозділів Мінприроди та інших заінтересованих організацій» (обсяг фінансування на 2010 рік становить 260,0 тис. грн., Державним казначейством України кредиторську заборгованість не зареєстровано).
Касові видатки у 2010 році склали: за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету - 78,0 тис. грн., за рахунок спеціального фонду (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища) - 1375,7 тис. грн., з них 904,9 тис. грн. - погашення кредиторської заборгованості 2009 року.
Результати аналізу інформації, наданої місцевими органами виконавчої влади щодо стану фінансування заходів з формування екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття на регіональному рівні, показали, що фактичне фінансування заходів з місцевих бюджетів залишається на низькому рівні, але у порівнянні з 2009 роком спостерігається тенденція до збільшення виділення коштів. Близько 87% коштів, виділених на зазначені заходи з місцевих бюджетів, складають кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища та становлять близько 7% від величини місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Найгірша ситуація з фінансуванням заходів з формування екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття з місцевих бюджетів спостерігається у Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.
2. Наукове забезпечення реалізації Програми
Протягом звітного періоду виконувалися науково-дослідні роботи за напрямами, передбаченими Програмою:
розроблення проектів створення, відведення земель для організації ведення державного кадастру природно-заповідного фонду України – проведено інвентаризацію природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду у Дніпропетровській та Запорізькій областях;
збереження популяцій видів рослин і тварин - виконувалися роботи щодо: ведення державного кадастру рослинного світу; паспортизації субпопуляцій і розроблення плану розселення зубра в Україні на основі оцінки сучасного стану, кормової бази та оптимальної чисельності субпопуляцій, розроблення та впровадження заходів щодо його збереження, у т. ч. інформаційно-просвітницьких; визначення екологічно безпечних способів добування диких тварин, у тому числі рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, з врахуванням таксономічної належності та біологічних особливостей для розведення в спеціально створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях; визначення способів та методів використання диких тварин різних таксономічних груп (ссавці, птахи, плазуни, членистоногі) без їх вилучення, знищення та без погіршення середовища їх існування, з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; забезпечення визначниками зразків CITES для окремих таксономічних груп (ссавці, птахи, плазуни, членистоногі, амфібії) постів екологічного контролю на державному кордоні, регіональних підрозділів Мінприроди та інших заінтересованих організацій;
наукові розробки для забезпечення реалізації Програми - закінчено розроблення методики економічної оцінки природно-заповідних територій.
Результати виконання вищезазначених робіт мають позитивне значення та сприяють збереженню біо- та ландшафтного різноманіття України, розбудові екомережі, розвитку природно-заповідного фонду.
Заходи, що виконувалися на місцевому рівні, в основному спрямовувалися на розроблення і впровадження регіональних програм та схем екомережі, підготовку проектів організацій і винесення меж у натурі об'єктів ПЗФ місцевого значення, підготовку наукових обґрунтувань щодо створення об'єктів ПЗФ, інвентаризацію флори і фауни, формування місцевих переліків і списків рідкісних й занесених до Червоної книги України видів тварин і рослин та інші наукові дослідження відповідно до обласних програм.
3. Організаційне забезпечення та координація виконання Програми
На виконання положень Програми та з метою координації її виконання в областях розробляються регіональні програми формування екомережі.
На сьогодні затверджено 13 обласних програм формування регіональної екомережі (АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Чернігівській областях); у Волинській, Сумській, Хмельницькій, Чернівецькій областях, мм. Київ та Севастополь окремі розділи щодо формування екомережі включені до місцевих програм з охорони навколишнього природного середовища; у 6-и областях розроблено проекти програм (у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Херсонській, Черкаській областях); у Житомирській та Київській областях заплановано розробити проекти програм протягом 2011-2012 років.
Діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо формування екомережі координується відповідного рівня координаційними радами.
Наказом Мінприроди від 10.11.2010 № 516 внесено зміни до персонального складу Координаційної ради з питань формування національної екомережі (утвореної відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 29.11.2001 №1603 "Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі").
16 грудня 2010 року організовано і проведено чергове засідання Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі. За результатами засідання прийнято відповідне Рішення Координаційної ради, яке направлено для керівництва в роботі виконавцям Програми.
Основними напрямами роботи в областях відповідно до Програми були:
- розроблення регіональних програм та схем формування екомережі та інтеграція положень програм у плани економічного та соціального розвитку регіонів;
- роботи щодо виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біотичного і ландшафтного різноманіття, їх обстеження та підготовка наукових обґрунтувань щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду і включення до екомережі;
- розширення існуючих і створення нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
- створення лісів та інших лісонасаджень;
- встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг уздовж водних об'єктів;
- залуження деградованих земель, виведення земель з інтенсивного використання, відновлення природного стану (ренатуралізація) територій, що зазнали антропогенного впливу;
- інвентаризація флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі;
- започаткування і ведення кадастрів рослинного і тваринного світу;
- формування переліку першочергових заходів щодо формування регіональної екомережі на наступний рік з передбачуваними обсягами фінансування за рахунок місцевих коштів;
- проведення тематичних конференцій за участю заінтересованих сторін, громадськості тощо;
- інформування громадськості щодо цілей і задач розбудови екомережі через засоби масової інформації.
4. Формування структурних елементів екомережі
З метою визначення основних елементів екомережі на загальнодержавному та місцевому рівнях проводилися роботи з розроблення проектів регіональних схем формування екомережі. За даними з областей, станом на 01.01.2011 розробляються та знаходяться на різних стадіях доопрацювання і погодження 19 проектів регіональних схем у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях, у тому числі у Харківській та Івано-Франківській областях схеми затверджено як складові обласних програм формування екомережі (на сьогодні доопрацьовуються); у Київській, Рівненській, Херсонській областях та м.Севастополь заплановано їхнє розроблення;
Схеми формування екомережі затверджено в АР Крим, Житомирській, Тернопільській областях та м.Києві.
Для визначення основних елементів екомережі на загальнодержавному рівні здійснювалася робота щодо опрацювання матеріалів з метою підготовки проекту Зведеної схеми формування екомережі, зокрема ведуться роботи щодо розбудови природних коридорів загальнодержавного значення, а саме станом на 2010 рік:
здійснено наукове опрацювання заходів щодо створення Карпатської екомережі, обґрунтовано розвиток екомережі у Карпатах як складової частини Всеєвропейської екомережі;
здійснено ландшафтознавче та біогеографічне обґрунтування просторової локалізації Галицько-Слобожанського міжрегіонального транскордонного екокоридору, підготовлено переліки ландшафтних комплексів, екосистем і екотопів для формування національної екомережі та загальну схему екокоридору;
підготовлено концептуальне обгрунтування структури та компонентів Азово-Чорноморського екокоридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Дністровського річкового меридіанного екокоридору та підготовлено картосхему коридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Поліського екокоридору, здійснено науковий опис Поліського природного коридору, включаючи перелік та опис його структурних елементів, підготовлено обґрунтування меж коридору як єдиної територіальної системи, розроблено проект схеми коридору з картографічними матеріалами.
У рамках міжнародних проектів підготовлено пропозиції щодо створення екомережі Південної Бессарабії, підготовлено концепцію Дніпровського екологічного коридору, опрацьовано елементи Деснянського коридору, підготовлено індикативну мапу Південно-Бузького меридіонального екокоридору.
За результатами впровадження міжнародного проекту "Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах" розроблено та затверджено рішеннями відповідних рівнів рад схему Турківського екокоридору (для міграції зубра, бурого ведмедя, рисі, дикого кабана та інших диких тварин між природоохоронними територіями Польщі і НПП "Сколівські Бескиди") та схему Буковинського екокоридору (між національним природним парком "Вижницький" та національним парком "Ванаторі Нямц" (Румунія) для відновлення природних екосистемних зв’язків (екокоридорів) між популяціями зубрів, ведмедів та рисі в Україні та Румунії). Це стало першим втіленням в практиці рішень місцевих органів влади щодо створення структурних елементів екомережі.
5. Формування складових структурних елементів екомережі, зокрема на транскордонних територіях
Збільшення площі території, що формує національну екомережу України, відбувалося, у першу чергу, за рахунок розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Площа природно-заповідного фонду протягом звітного періоду зросла на 191,0 тис. гектарів (на 132 одиниці) і станом на 01.01.2011 природно-заповідний фонд має в своєму складі 7740 територій та об’єктів загальною площею 3458,9 тис. гектарів в межах території України і 402,5 тис. гектарів в межах акваторії Чорного моря. Відношення площі природно-заповідного фонду до площі держави ("показник заповідності") становить 5,7%.
Протягом 2010 року Указами Президента України створено 9 об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: національні природні парки "Олешківські піски", Цуманська пуща", "Північне поділля", "Нижньосульський" "Приазовський", "Дністровськиій каньйон", "Верховинський", "Хотинський", "Тузлівські лимани") і території чотирьох розширено: Карпатського національного природного парку, національного природного парку "Святі гори", Канівського природного заповідника, Карпатського біосферного заповідника.
Здійснюються заходи щодо створення національних природних парків "Великий бір", "Кременецькі гори" та "Кременчуцькі плавні".
Частка площ ПЗФ від площ адміністративних одиниць ("показник заповідності") значно різниться. Найменшою – 1,5-1,9% - вона є у Вінницькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях, найбільшою – 11,0-15,6% - у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві, а в м. Севастополі становить 30,3%. В Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Черкаській, Харківській областях заповідні території складають близько 2-5%, у Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській та Автономній Республіці Крим - 6-9%.
Загальна площа природних, біосферних заповідників та національних природних парків (70 установ) на 01.01.2011 становить 1672,0 тис. гектарів (48% від площі ПЗФ і 2,8% від площі України), а площа земель, наданих їм у постійне користування – 873,7 тис. гектарів (25% від площі ПЗФ, 1,4% від площі України, 52% від загальної площі установ ПЗФ).
Площа земель, наданих у користування установам природно-заповідного фонду становить близько 880,0 тис. гектарів
Порівняно з 2000 роком площа природно-заповідного фонду збільшилася на 1059,9 тис. гектарів, у порівнянні з 2009 роком – зросла на 191,0 тис. гектарів, але темпи зростання площ природно-заповідного фонду відстають від завдань Програми (табл.1).
(Таблиця 1)
Охоронні території та об'єкти природно-заповідного фонду України
| Категорія територій та об'єктів природно-заповідного фонду | Площа земельних угідь, тис. гектарів | ||||
| стан на 1.09.00 | план на 2005 рік | стан на 1.01.09 | стан на 1.01.10 | стан на 1.01.11 | |
| Національні природні парки | 600,0 | 1455,0 | 787,2 | 1001,8 | 1215,8 |
| Природні заповідники | 160,0 | 350,0 | 168,1 | 198,7 | 205,3 |
| Біосферні заповідники | 212,0 | 250,0 | 226,3 | 246,4 | 250,9 |
| Інші категорії | 1427,0 | 2200,0 | 1859,9 | 1821,1 | 1786,9 |
| Разом | 2399,0 | 4255,0 | 3041,5 | 3268,0 | 3458,9 |