Про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі україни за 2010 рік
| Вид материала | Документы |
- Про виконання загальнодержавної програми формування національної екомережі україни, 1081.49kb.
- Верховна Рада України постановляє: Затвердити Загальнодержавну програму формування, 606.87kb.
- 5 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно – заповідного, 2948.78kb.
- Кабінет Міністрів України Про хід виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення, 654.96kb.
- Про підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку області, 2649kb.
- Про план заходів з виконання у 2011 році Загальнодержавної програми Національний, 214.19kb.
- Про хід виконання програми соціально економічного розвитку Первомайського району, 1271.44kb.
- Звіт Державної служби експортного контролю України про стан виконання «Річної національної, 185.67kb.
- Програми Президента України В. Ф. Януковича "Україна для людей", Державної програми, 114.22kb.
- Обласної програми розвитку малої гідроенергетики на 2011-2015 роки, 322.74kb.
Протягом 2010 року в областях продовжувалися роботи щодо обстеження природних територій, перспективних для наступного заповідання, збереження біо- і ландшафтного різноманіття та створення нових об'єктів екомережі, зокрема:
у Дніпропетровській області триває процедура погодження матеріалів щодо створення національних природних парків (НПП) „Орільський" та „Самарський Бір";
у Закарпатській області підготовлено наукові обґрунтування щодо створення 6 нових заказників місцевого значення у двох районах області (загальна площа 1019,6 гектарів);
у Житомирській області проведено роботи з вивчення територій у шести районах області з метою їх подальшого заповідання;
у Одеській області проводилися роботи щодо створення НПП «Куяльницький» (орієнтовно на площі 9873,3 гектарів), РЛП «Тарутинській степ» (на площі 5200 гектарів), ландшафтних заказників місцевого значення «Аліяга» (на площі 800 гектарів), «Селіванівський» (на площі 80 гектарів);
у Полтавській області готуються наукові обґрунтування щодо створення двох ландшафтних заказників, трьох ботанічних пам’яток природи; ведуться роботи щодо створення НПП „Диканський, РЛП „Гадяцький”;
у Кіровоградській області здійснювалися заходи щодо створення (оголошення) ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Гренівський” (площею 196 гектарів) та щодо створення нових природно-заповідних територій місцевого значення на загальній площі 1458 гектарів; проведено обстеження лісових ділянок орієнтовною площею 1190 гектари з метою подальшого заповідання;
у Львівській області розробляється проект створення регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогір"я" (орієнтовна площа 10-12 тис. гектарів);
у Луганській області здійснюються заходи щодо створення одинадцяти заповідних територій загальнодержавного значення (загальною площею 2872,7 гектарів);
у Рівненській області продовжуються роботи щодо створення НПП „Нобельський” (орієнтовною площею 6355 гектарів), розширення НПП „Дермансько-Острозький” та створення чотирьох об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; проведено наукові дослідження та виявлено територій, перспективні для заповідання (піщані береги та вологі луки вздовж ріки Случ), заплавні луки в районі впадання ріки Случ у ріку Горинь, система озер Чорне і Біле та прилеглих заболочених берегів);
у Сумській області виявлено та обстежено вісім нових природних територій, перпективних для заповідання, продовжувалися роботи щодо підготовки проектів створення НПП: «Верхньосульський», «Середньосеймський» та «Великий бір»;
у Хмельницькій області продовжуються роботи зі створення двох НПП „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”;
у Херсонській області здійснюються заходи щодо створення НПП «Нижньодніпровський» (105,13 тис. гектарів), заказників загальнодержавного значення: «Федорівський» (605 гектарів), «Миловська Балка» (3200 гектарів) та щодо резервування територій для подальшого заповідання для НПП «Кам’янська січ» (20 000 гектарів) та 27 територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (26890 гектарів); визначено перспективні території для розширення Чорноморського біосферного заповідника (Каржинські острови та Каржинський мис, півострів Ад, півострів Карадай, узбережжя Перекопської затоки); здійснено ботанічні та зоологічні обстеження територій, перспективних для подальшого заповідання у регіоні БЗ «Асканія-Нова» (зазначені території включені у «Концепцію розширення території зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та «Проекту резервування цілинних осередків степу у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та надання їм природоохоронного статусу».); виявлені нові природні території, перспективні для розширення Азово-Сиваського НПП на Арабатській стрілці;
у Чернігівській області продовжено роботи з розширення Ічнянського НПП та розпочато роботи з підготовки проекту створення НПП «Дніпровсько - Деснянське міжріччя»;
у Черкаській області підготовлено матеріали щодо оголошення 16 заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 0,244 тис. гектарів та щодо розширення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Тарасів обрій”.
Збільшення площі територій екомережі відбувалося також за рахунок розширення лісів, лісовкритих площ, сіножатих, пасовищ, прибережних захисних смуг тощо.
Ліси та інші лісовкриті площі
За даними Держлісагентства, у 2010 році створено 26,9 тис. гектарів захисних лісових насаджень на деградованих та малопродуктивних землях (у 2009 році - 31,7 тис. гектарів).
Станом на 01.01.2011 заповідність підпорядкованих Держлісагентству лісів становить 15,7% (на 01.01.2010 р. вона становила 15,4 %). Загалом в лісах лісогосподарських підприємств, підпорядкованих Держлісагентству, створено понад 3 тис. територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 1,2 млн. гектари.
На виконання Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для організації виконання Указу Президента України від 14.08.2009 № 611/2009 "Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні", погоджено створення нових і розширення територій існуючих природно-заповідних об'єктів за рахунок земель лісогосподарського призначення на площі 155,7 тис. гектарів.
На землях лісогосподарського призначення лісогосподарських підприємств Держлісагентства в 2010 році створено 31 об'єкт ПЗФ місцевого значення, загальною площею 19,2 тис. гектарів, а також розширено територію 9 об'єктів ПЗФ місцевого значення на 3,7 тис. гектарів.
Площа полезахисних лісосмуг (за Формою 6-зем) станом на 01.01.2011 становить 449,0 тис. гектарів, площа інших захисних насаджень – 989,5 тис. гектарів, з них на землях промисловості, транспорту та зв’язку відповідно – 2,2 та 100,5 тис. гектарів.
Охорона та відтворення водних ресурсів.
За даними Держводгоспу, в Україні налічується 63 тис. річок загальною довжиною 206 тис.км, площа прибережних захисних смуг вздовж річок досягає 1,3 млн.га.
Водогосподарськими організаціями здійснювався комплекс заходів у басейнах для поліпшення екологічного стану річок та інших водних об'єктів, насамперед здійснювалися заходи щодо створення водоохоронних зон з виділенням прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм та з упорядкування водних джерел тощо.
У 2010 році за рахунок усіх джерел фінансування було встановлено 2080 км прибережних захисних смуг, залужено 305 га та заліснено 3390 га земель в їх межах, упорядковано 599 км річищ малих річок та здійснено берегоукріплювальні та гідротехнічні роботи на ділянці 47 кілометрів. Найбільший обсяг зазначених робіт було виконано у Харківській, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Полтавській та Кіровоградській областях.
Здійснюється робота з удосконалення структури управління водними ресурсами шляхом підготовки законодавчих, нормативно-правових, інструктивних та методичних документів щодо управління, використання вод, переходу на басейновий принцип управління, включаючи басейнові ради, як орган управління водними ресурсами в басейнах річок.
У галузі створено та працюють: 9 басейнових управлінь водних ресурсів (БУВР) - Дніпровське, Деснянське, Дністровсько-Прутське, Західно-Бузьке, Кримське, Сіверсько-Донецьке, Дунайське, р. Південного-Бугу, річки Рось, у басейнах основних річок - басейнові ради.
Здійснювалися заходи з упорядкування і благоустрою територій, зокрема з розчищення й упорядкування водних джерел, водоохоронних зон та прибережних смуг.
Охорона та відтворення земельних ресурсів
З метою запобігання та припинення розвитку ерозійних процесів впроваджується ґрунтозахисна система землеробства, яка передбачає залуження деградованих земель та виведення їх з інтенсивного використання, відновлення природного стану територій, що зазнали антропогенного впливу, проводились заходи з рекультивації та консервації земель.
Мінприроди забезпечувало врахування питань з формування та функціонування національної екомережі, збереження цінних природоохоронних територій під час розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, рішення стосовно яких приймаються Кабінетом Міністрів України, погоджуються Верховною Радою України.
За даними Держкомзему протягом 2010 року у рамках бюджетної програми КПКВК 2408040 "Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів" заходи не передбачалися. Разом з тим, за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел у Запорізькій, Полтавській, Рівненській, Сумській. Чернігівській областях виконано роботи щодо консервації деградованих і малопродуктивних угідь на площі 805,0 гектарів та заходи щодо поліпшення малопродуктивних угідь на площі 484,7 гектарів (Полтавська та Рівненська області).
У порівнянні з 2009 роком (відповідно до Форми №6-зем) збільшилися площі земель, які знаходяться під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами на 0,6 тис. гектарів і становлять151,3 тис. гектарів.
Площі земель, що знаходяться під тимчасовою консервацією становлять близько 3,5 тис.гектарів; землі, що перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості становлять близько 56,1 тис. гектарів.
(Таблиця 2)
Склад земельних угідь, прогнозних складових екомережі
| Складові екомережі | Площа (тис. га) стан на 1.09.2000 | Площа (тис. га) станом на 1.01.2010 | Площа (тис. га) станом на 1.01.2011 | Прогнозна площа (тис га) на 2015 рік |
| Сіножаті та пасовища | 7772,9 | 7899,5 | 7892,9 | 9536,6 |
| Ліси та лісовкриті площі | 10380,2 | 10591,9 | 10601,1 | 10955 |
| Відкриті заболочені землі | 940,4 | 979,4 | 979,9 | 940,4 |
| Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються у господарстві | 136 | 125,3 | 125,4 | 136 |
| Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом | 1180,8 | 1029,9 | 1028,3 | 1180,8 |
| Води | 2415 | 2423,2 | 2423,5 | 2415 |
| Загальна площа (тис. га), відсоток від загальної площі України | 22825,3 37,8 % | 23049,2 38,18% | 23051,1 38,19% | 25164,5 41,68% |
Відповідно до даних, наведених у таблиці 2, спостерігається збільшення площ земельних угідь, які відповідно до Програми відносяться до складових екомережі, їхня площа у порівнянні з 2009 роком зросла на 1,9 тис. гектарів. Це збільшення є досить незначним і значно відстає від запланованого Програмою. Відбулися позитивні зміни у складі земельних угідь, зокрема: збільшилися площі лісів і лісовкриті площі - на 9,2 тис. гектарів; площі зайняті водою – на 0,3 тис. гектарів; знизилася кількість відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – на 1,6 тис. гектарів. Разом з тим, зберігається тенденція щодо зменшення площ сіножатей і пасовищ, за минулий рік їхня площа скоротилася на 6,6 тис. гектарів.
Формування транскордонних елементів екомережі
З метою забезпечення поєднання національної екомережі з екомережами суміжних країн, які входять до Всеєвропейської екомережі, здійснювалися заходи щодо створення спільних транскордонних елементів.
Підготовлено та прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 №1688-р, яким схвалено проект Угоди між Урядом України, Урядом Республіки Білорусь та Урядом Республіки Польща про створення транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся" і уповноважено Міністра М.В. Злочевського підписати зазначену Угоду.
Продовжувалася робота щодо створення транскордонних елементів екомережі, зокрема:
румунсько-українського біосферного резервату "Марамороські гори" (Карпатським біосферним заповідником організовано 4 зустрічі з адміністрацією природного парку ,,Гори Марамуреша” (Румунія); створено НПП «Верховинський» (Івано-Франківська область), запланований як складова транскордонного українсько-румунського природоохоронного об'єкта (біосферного резервату);
українсько-польського біосферного резервату в регіоні Розточчя (у вересні 2010 року до Програми ЮНЕСКО "Людина і Біосфера" подано заявку (номінацію) України щодо створення біосферного резервату "Розточчя", до складу якого входять: природний заповідник "Розточчя", Яворівський національний природний парк та регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя").
Здійснювалися заходи щодо створення у Вінницькій області українсько-молдовського водно-болотного угіддя міжнародного значення, зокрема підготовлено матеріали щодо надання статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення території, розташованої в межах регіонального ландшафтного парку «Дністер», яка межує з уже існуючим в Молдові водно-болотним угіддям міжнародного значення «Унгурь-Холошниця».
Відповідно до рекомендації Бюро Міжнародної Координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» здійснювалися заходи щодо створення Деснянського біосферного резервату (Чернігівська область), як української ділянки українсько-російського транскордонного резервату в басейні р. Десни
Під егідою регіональної програми ТАСІС Європейського Союзу у Луганській області реалізується спільна програма "Комплексне використання земель євразійських степів", відповідно до якої з метою створення транскордонних територій з Російською Федерацією на прикордонних територіях України і Росії ведуться дослідження щодо поєднання природних територій з Ростовською, Бєлгородською та Воронезькою областями (зокрема створено 4 природно-заповідні території місцевого значення, що межують з Ростовською областю, 2 природно-заповідні території місцевого значення, що межують з Воронезькою областю, 4 природно-заповідні території місцевого значення, що межують з Донецькою областю). Здійснюються заходи щодо створення національного природного парку «Сіверсько-Донецький» та розширення території Луганського природного заповідника.
На територіях Львівської та Чернівецької областей впроваджувався міжнародний проект "Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах", відповідно до якого у Львівській області створено екокоридор у Турківському районі для міграції зубра, бурого ведмедя, рисі, дикого кабана та інших диких тварин між природоохоронними територіями Польщі і НПП "Сколівські Бескиди". У Чернівецькій області створено екокоридор між національним природним парком "Вижницький" та національним парком "Ванаторі Нямц" (Румунія) для відновлення природних екосистемних зв’язків (екокоридорів) між популяціями зубрів, ведмедів та рисі в Україні та Румунії.
Охорона та збереження водно-болотних угідь
В Україні близько 4% території (2423,2 тис. гектарів) вкриті поверхневими водами (річками, озерами, водосховищами, ставками тощо), а відкриті заболочені землі складають близько 1,6% (979,4 тис. гектарів). Мережа водно-болотних угідь міжнародного значення, які входять до складу національної екомережі, нараховує 33 водно-болотних угіддя загальною площею 676251 гектар.
З метою надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення дев'ятьом водно-болотним угіддям у Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях підготовлено, погоджено в установленому порядку та подано на розгляд Кабінетові Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення".
На місцевому рівні для забезпечення збереження водно-болотних угідь, протягом року здійснювалися зокрема такі заходи:
в Автономній Республіці Крим у рамках роботи "Літопис природи" проводилися дослідження і моніторинг за екологічним станом Каркінітської та Джарилгацької заток;
у Вінницькій області здійснювалися заходи щодо створення гідрологічного заказника місцевого значення в долині річок Снивода, Рів, Лядова; обстежено долини ріки Дністер у межах регіонального ландшафтного парку «Дністер» з метою визначення можливостей щодо надання даній ділянці статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення, як середовища існування водоплавних птахів;
у Волинській області здійснювалися заходи щодо збереження водно-болотних угідь в районах озер Кримно, Пулемецьке, Люцимер, які входять до складу Шацького НПП, та у межах водно-болотних угідь міжнародного значення „Заплава Прип’яті” і „Заплава Стоходу”; підписано українсько-білоруську угоду про врегулювання забору води на Вижівському водозаборі з метою стабілізації гідрологічного режиму на р.Прип’ять і на оз.Біле;
у Донецькій області проводилися моніторингові обстеження за станом територій водно-болотних угідь міжнародного значення «Затока Крива та Коса Крива», «Затока Білосарайська та коса Білосарайська»; затверджено плани заходів щодо збереження водно-болотних угідь на територіях установ природно-заповідного фонду на 2011рік;
у Закарпатській області з метою розширення мережі водно-болотних угідь міжнародного значення Карпатським біосферним заповідником погоджено надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення територіям в урочищі ,,Марамороське високогірне” (на площі 2128,0 гектарів) та ,,Озірний-Бребенєскул” (на площі 1656,91 гектарів); здійснювалися заходи щодо надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення у межах загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення ,,Великодоброньський” та регіонального ландшафтного парку ,,Притисянський” (загальною площею 2246,0 гектарів);
у Запорізькій області розроблено та затверджено паспорти на водно-болотні угіддя міжнародного значення «Молочний лиман», «Коса Обіточна та затока Обіточна», «Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса»;
у Житомирській області розроблено рекомендації щодо подальшого збереження водно-болотних угідь міжнародного значення "Поліські болота", гідрологічних заказників загальнодержавного та місцевого значень, а також інших водно-болотних природних комплексів, розташованих на території області;
в Івано-Франківській області здійснювалися заходи щодо надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення водно-болотним угіддям: «Бурштинське водосховище», «ріка Дністер» у межах Галицького національного природного парку; «Витоки ріки Погорілець», «Витоки ріки Прут» у межах Карпатського національного природного парку; «Джурджинець» та «Урочище «Ситний-Зубринка» у межах природного заповідника «Горгани»;
у Кіровоградській області здійснювалися заходи щодо створення іхтіологічного заказника загальнодержавного значення “Цибульницька затока” (загальною площею 1200,0 гектарів); обстежувалися природні території вздовж берегів та у заплавах рік, внаслідок чого у межах прибережно-захисних смуг річок створено два об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення;
у Луганській області виконано проект «Обстеження водно-болотних угідь Кремінських лісів з метою виявлення водно-болотних угідь перспективних для надання їм статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» ;
в Одеській області з метою збереження водно-болотних угідь міжнародного значення „Система озер Шагани-Алібей-Бурнас” створено національний природний парк „Тузловські лимани”;
у Рівненській області здійснювалися заходи щодо охорони чотирьох водно-болотних угідь: а саме водно-болотного угіддя міжнародного значення «Сира Погоня» та перспективних для включення до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення «Коза-Березина», «Сомине», та «Переброди»; ведуться моніторингові та ценотичні дослідження, зокрема щодо гідрологічного режиму, вивчення складу та інвентаризації флори і фауни, видів тварин, занесених до Червоної книги України та міжнародних охоронних списків; розробляються рекомендацій щодо ефективнішого збереження угідь;
у Херсонській області здійснюються заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь міжнародного значення на загальній площі 345229 тис. гектарів, а саме: «Дельта ріки Дніпро», «Східний Сиваш», «Центральний Сиваш» (в межах Азово-Сиваського НПП), «Каркінітська та Джарилгацька затоки», «Ягорлицька затока», «Тендрівська затока" (у межах Чорноморського біосферного заповідника) та «Великий Чапельський під» (у межах Біосферного заповідника «Асканія-Нова»);
у Хмельницькій області здійснювалися заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь міжнародного значення: "Бакотська затока" (площа 1590 гектарів) та "Пониззя ріки Смотрич" (площа 1480,0 гектарів), які знаходяться на території національного природного парку „Подільські Товтри”;
у Черкаській області проводилася робота серед населення щодо зменшення антропогенного навантаження на водні об’єкти та ділянки прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів; збереження цінних природних комплексів водно-болотних угідь здійснювалося шляхом створення на них об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема у межах водно-болотних угідь оголошено два заказники місцевого значення – „Степівська Руда” та „Павловський”;
у Чернігівській області з метою збереження цінного болотного масиву розроблено проект створення гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Богданівський»; продовжувалися роботи щодо надання статусу загальнодержавного гідрологічному заказникові місцевого значення «Городок»; здійснювалися заходи щодо включення території гідрологічного заказника місцевого значення «Бондарівське болото» до складу національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» з вилученням та віднесенням до заповідної зони парку.
Збереження, відтворення біорізноманіття, охорона, збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ існування видів рослин і тварин.
З метою забезпечення невиснажливого використання біоресурсів здійснювалася дозвільно-погоджувальна діяльність у частині затвердження лімітів спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, добування мисливських видів тварин, затвердження розрахункових лісосік для постійних лісокористувачів, видачі дозволів на ввезення в Україну та вивезення за її межі видів флори та фауни, що регулюються СІТЕS, на спеціальне використання диких тварин та інших об’єктів тваринного світу, на добування (збирання) видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України, на спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.
Підготовлено та видано накази Мінприроди:
від 26.04.2010 № 179 «Про затвердження лімітів добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитих та хутрових звірів і встановлення норм відстрілу інших мисливських тварин у сезон полювання 2010/2011 років», зареєстрований в Мін'юсті 14.05.2010 за №324/17619;
від 01.12.2010 № 544 «Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2011 році», зареєстрований в Мін'юсті 16.12.2010 № 1270/18565.
від 30.09.2010 № 429 «Про затвердження Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах» та направлено до Мін'юсту для здійснення правової експертизи.
Підготовлено та подано на розгляд Кабінетові Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)».
Розроблено та погоджується в установленому порядку проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин» та проект спільного наказу Мінприроди та Держкомлісгоспу “Про заходи щодо збереження природних степових ценозів”.
Розроблено та доопрацьовується проект Положення про природоохоронну діяльність центру порятунку і реабілітації морських ссавців.
Здійснювався супровід робіт щодо ведення державних кадастрів рослинного і тваринного світів.
У рамках ведення державного кадастру рослинного світу (за період виконання роботи 2008-2010 роки) створено першу частину номенклатурно-таксономічного списку (check-list) видів рослин та грибів України (близько 8 тис. видів), із них внесено до бази даних: судинних рослин – 5048 видів, грибів – 1337, водоростей – 644, мохоподібних – 746, лишайників – 252 видів; поновлено базу даних на основі удосконаленого програмного комплексу; з метою уточнення та конкретизації пріоритетів для ведення державного кадастру рослинного світу (далі - ДКРС) проаналізовано сучасні пріоритети, стратегії та плани дій природоохоронних міжнародних угод, стороною яких є Україна. Розроблено нові компоненти бази даних, які містять структуровану інформацію з можливістю поновлення відповідно до форматів Червоної книги України, Зеленої книги України та періодичних національних звітів міжнародних договорів України; проаналізовано дані з інвазійних рослин та створено попередній список інвазійних таксонів для подальших поглиблених досліджень; поновлено базу даних ДКРС інформацією щодо пріоритетних видів рослин, грибів та рослинних угруповань, а також нарисів за видами рослин і грибів, додатково занесених до третього видання Червоної книги України, та рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України. Опрацьовано та передано до Рескомприроди АР Крим, державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополя комп’ютерні форми для регулярного поновлення даних щодо рідкісних видів та інструкції до них.
За результатами науково-дослідної роботи у рамках ведення кадастру тваринного світу (2008 - 2010): з метою уточнення та поновлення пріоритетів для ведення Державного кадастру тваринного світу (далі - ДКТС) здійснено аналіз сучасних пріоритетів, стратегій та планів дій природоохоронних міжнародних угод, стороною яких є Україна; поновлено в базі даних ДКТС нариси щодо видів тварин, додатково занесених до 3-го видання Червоної книги України; створено та внесено до бази даних списки хребетних тварин (Chordata) з областей України, а також Автономної Республіки Крим; здійснено аналіз інформації щодо мисливських тваринах (2ТП-Мисливство) та водних живих ресурсів та про про сезонні скупчення водно-болотних птахів рядів Gaviiformes, Podicipitiformes, Pelecaniformes, Ciconiiformes, Anseriformes, Gruiformes на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька області); розроблено нові компоненти бази даних, які містять структуровану інформацію відповідно до форматів періодичних національних звітів міжнародних договорів України; доопрацьовано та передано до Рескомприроди АР Крим, державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, комп’ютерну форму для регулярного поновлення даних щодо рідкісних видів та інструкції до них, включаючи створення відповідної веб-системи.
Виконується довгострокова (2008–2011) науково-дослідна робота, спрямована на впровадження заходів щодо збереження зубра; за результатами другого етапу договору отримано: перелік розроблених заходів щодо збереження зубра у Чернівецькій, Волинській, Вінницькій областях із зазначенням виконавців, термінів і джерел фінансування; проект положення про паспортизацію зубрів з урахуванням досвіду проведення таких робіт в інших країнах; паспортизацію зубра у Чернівецькій, Волинській, Вінницькій, Львівській, Київській та Сумській областях; результати започаткування моніторингу за структурою, життєдіяльністю і станом особин зубрів, просторовою та часовою динамікою їх стад; отримано результати проведення генетичних, гельмінтологічних та ветеринарних досліджень, спрямованих на з`ясування сучасного стану здоров`я субпопуляцій зубра та вжиття заходів, спрямованих на локалізацію виявлених проблем; отримано результати виконання інформаційно-просвітницьких заходів та заходів щодо збереження зубра згідно з планом, розробленим у 2008 році; результати проведення польових обстежень територій, перспективних для створення нових осередків поселення зубрів, складання реєстру таких територій з детальним описом та характеристикою; проект оптимальної для України методики відлову, транспортування і випуску зубрів; розроблено план розселення зубрів в Україні з урахуванням генетичної структури їх субпопуляцій.
Виконано науково-дослідну роботу щодо визначення екологічно безпечних способів добування диких тварин, у тому числі рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, з врахуванням таксономічної належності та біологічних особливостей для розведення в спеціально створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях
Протягом звітного періоду продовжувалися роботи щодо ведення кадастру природно-заповідного фонду, так у 2010 році розпочато інвентаризаційні роботи у Дніпропетровській та Запорізькій областях, які будуть закінчені у 2011 році. Станом на 01.01.2011 створено автоматизовану систему ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України "Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду України"; розроблено Інструкцію про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" (наказ Мінприроди від 16.02.2005 № 67, зареєстровано у Мін"юсті 11.03.2005 за № 298/10578); видано Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду станом на 01.01.2006; здійснено роботи з інвентаризації по адміністративних одиницях України: у 2001-2002 роках інвентаризація здійснена для територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій, Херсонській, Київський, Чернігівській, Житомирській, Рівненській областях, м. Києві, м, Севастополі, АР Крим; у 2003-2009 роках - загальнодержавного і місцевого значення у Тернопільській, Сумській, Харківській Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій областях.
Усього проінвентаризовано 2651 об'єкт ПЗФ, або близько 36% існуючих територій та об'єктів ПЗФ.
На місцевому рівні з метою відтворення природного стану елементів екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття продовжувалися роботи щодо інвентаризації природних комплексів та їх компонентів, зокрема, інвентаризації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; інвентаризації флори і фауни, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду; ведення кадастрів тваринного та рослинного світу, вивчення перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі; розроблення регіональних переліків та списків тваринного і рослинного світу, які підлягають особливій охороні на території областей, та тих, що внесені до Червоної книги України, зокрема:
у Вінницькій області - рішенням обласної ради від 25.10.2010 затверджено загальний перелік рідкісних та зникаючих видів судинних рослин і тварин, які потребують охорони;
у Волинській області - відповідно Регіональної програми збереження та відновлення зубра у Волинській області з ДП «Хмільницьке ЛГ»,переселено 4 особини зубра (2 самці та 2 самки ) у новозбудований вольєр площею 45 гектарів, що знаходиться на території ДП «МГ «Звірівське», Ківерцівського району. Проводилися роботи з інвентаризації флори та фауни, за результатами яких було виявлено 7 видів хребетних тварин і 10 видів рослин, які не були зареєстровані у попередні роки (у т. ч. на територіях Черемського ПЗ, Шацького НПП та НПП «Прип’ять-Стохід»). З метою оптимізації місць розмноження окремих рідкісних видів тварин проводилися заходи з облаштування штучних гніздівель, зокрема для гоголя (у 2010 році зареєстровано 3 випадки оселення у штучних гніздівлях, вперше з моменту їх створення). У рамках свіпраці з ПРООН здійснювалися заходи щодо збереження місць гніздування очеретянки прудкої – рідкісного виду тварин, занесеного до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та Червоного списку Міжнародного спілки охорони природи. Виконується також, науково-дослідна робота (2010-2012) за темою «Інвентаризація біотопів наземних хребетних тварин та локалітетів червонокижних видів рослин, оцінка факторів загроз виживання їх популяцій в умовах Шацького НПП";
у Дніпропетровській області видано Червону книгу Дніпропетровської області (рослинний світ);
у Донецькій області видано Червону книгу Донецької області (рослинний світ); за результатами досліджень розроблено схему моніторингу фітобіоти; розроблено структуру бази даних цифрових зображень видів рослин природної флори, рослинних угруповань та ландшафтів на території Донецької області; за результатами обстеження території РЛП «Донецький кряж» та прилеглих територій; поповнено кадастр флори і рослинності парку, дано інвентаризаційну характеристику і созологічну оцінку рослинного покриву, характеристику структури популяцій степових видів, стану та поширення раритетних видів рослин та рослинних угруповань, розроблено пропозиції щодо розширення та зонування території парку; проведено моніторинг стану степових біоценозів; проводилися роботи з вивчення стану і динаміки лісових екосистем та розроблення засад збереження, відтворення і розвитку природних лісів на територіях регіональних ландшафтних парків «Донецький кряж», «Клебан-Бик», «Краматорський», «Зуївський»;
у Житомирській області рішенням обласної ради від 08.09.10 № 1162 затверджено перелік регіонально рідкісних видів судинних рослин області; розроблено заходи на зимовий період 2010-2011 років з охорони зимуючої риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах області від замору та задухи;
у Закарпатській області підготовлено уточнений перелік судинних рослин області, що підлягають особливій охороні (,,Регіональний червоний список”), з включенням до нього 321 виду, що не включені до Червоної книги України; взято на облік понад 30 тис. видів фауни та понад 2 тисячі видів флори, з них червонокнижних видів, що знаходяться під охороною 117 видів тваринного світу та 213 видів рослинного світу;
в Івано-Франківській області установами природно-заповідного фонду області здійснювалися заходи щодо збереження середовищ існування тварин під час міграції, зимівлі та створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів у природних зонах (зокрема, на Бурштинському водосховищі (площа - 1300,0 гектарів) здійснювалися заходи щодо охорони місць гніздувань перелітних птахів, таких як чернь морська, норець великий і малий, мартин сріблястий, крохаль великий, чирок-свистунок); проведено інвентаризацію місцезростань видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, на територіях природного заповідника "Горгани", національного природного парку "Гуцульщина", Галицького національного природного парку та Карпатського національного природного парку;
у Львівській області в НПП «Сколівські Бескиди» завезено 5 особин зубра – 4 особини з Німеччини (Баварський Національний парк) та 1 особина з Австрії. Підготовлено Програму проведення лісівничих досліджень в заповідній зоні національного природного парку “Сколівські Бескиди” до 2015 року та наказ про додаткові заходи щодо забезпечення шпилькових насаджень від незаконних рубок в передноворічний період;
в Одеській області підготовлено та подано на затвердження до обласної ради проект Переліку видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні на території Одеської області та Положення про нього;
у Полтавській області продовжувалися роботи з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу, зокрема щодо кадастрування рідкісних рослин і тварин та створення кадастру рідкісних рослинних угруповань (занесених до Зеленої книги України, списків регіонально рідкісних видів); виконувалася науково-дослідна робота щодо оптимізації природно-заповідної мережі Полтавської області;
у Рівненській області проведено наукові дослідження: вздовж берегів та на луках р.Случ (виявлені єдині на території Західної України місця гніздування кулика-сороки Haematopus ostralegus (вид ЧКУ) та мородунки Xenus cinereus), на заплавних луках в районі впадання ріки Случ у ріку Горинь (територія важлива для мігруючих птахів), на системі озер Чорне і Біле та прилеглих заболочених берегів (оліготрофні та олігомезотрофні болотні ценози). Проводяться дослідження стану популяції, лелеки чорного Ciconia nigra на території України, занесеного до Червоної книги України (у рамках міжнародного проекту „Ciconia-Ukraina”). На території Рівненського природного заповідника проводилися роботи щодо інвентаризації флори та фауни (встановлено зростання 987 видів судинних рослин, мохів, лишайників, водоростей і грибів, та перебування 962 видів тварин), ведуться переліки та кадастр видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні (зареєстровано 43 види вищих рослин та 1 вид грибів, занесених до Червоної книги, 2 види судинних рослин занесених до Європейського червоного списку, 3 види - до Додатку 1 Бернської конвенції та 18 - регіонально рідкісних);
у Сумській області проведено облік мисливської фауни, проведено роботи щодо складання списків рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин, що підлягають особливій охороні на території області. У місцях перетину природних і транскордонних коридорів працівниками НПП «Деснянсько-Старогутський» спільно з працівниками заповідника «Брянський ліс» і НПП «Мезенський» постійно проводяться заходи щодо охорони шляхів міграції.
у Тернопільській області виявлено 5 місцезростань видів рослин, занесених до Червоної книги України та Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території області; складено списки червонокнижних та регіонально-рідкісних видів рослин і тварин, складено попередній список видів судинних рослин області, список тварин області з визначенням категорій охорони у різних природоохоронних списках. Для забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, створення сприятливого середовища для їх існування на території області в агроландшафтах у 2010 році створено 406,2 гектари ділянок лісової рослинності. Відповідно до затверджених лімітів, забезпечено ведення полювання, що сприяло збільшенню поголів’я козулі порівняно із 2004 роком з 2311 голів до 3397 (47 %) та дикої свині – із 579 голів до 920 голів (58,9 %). Завдяки покращенню умов перебування та охороні збільшилась чисельність видри – виду, внесеного до Червоної книги України (чисельність видри в області у 2005 році становила 258 особин, а у 2010 році 407 особин). На територіях мисливських господарств діє 46 ділянок з відтворення диких тварин, які входять до складу ПЗФ;
у Харківській області у природне середовище розселено 12 особин оленя благородного та 9 особин кабана дикого;
у Херсонській області: на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» завершено етапи реінвентаризації судинної флори та фауни хребетних, уточнено списки видів рослин і тварин, що підлягають охороні (актуальний об'єм раритетної фракції флори асканійського степу складає 33 види, у т.ч. 20 – з Червоної книги України (ІІІ видання, 2009 р.); у період перебування мігруючих зграй журавля сірого та гусеподібних на території БЗ «Асканія-Нова» здійснювали заходи щодо їх охорони (видано методичний посібник «Взаємодія гусей та журавлів з агроценозами в регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» і шляхи зменшення їх впливу (аналітичний огляд з методичними вказівками)» У Чорноморському біосферному заповіднику здійснювалася інвентаризація флори та фауни регіону, ведеться кадастр раритетних видів, визначені нові місця мешкання видів тварин та рослин, здійснювалася робота щодо збереження та охорони середовищ існування тварин під час міграції та зимівлі. На території Азово-Сиваського національного природного парку ведуться переліки видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні; ведеться кадастр рослинного і тваринного світу; здійснено біотехнічні заходи щодо утримання диких тварин на дільниці о. Бірючий; переселено в інші регіони 96 особин лані європейської, 12 особин оленя благородного, 170 особин фазана;
у Хмельницькій області на підставі наукових досліджень підготовлено проект рішення обласної ради щодо збільшення об'єктів тваринного та рослинного світу області, що потребують додаткової охорони; проводиться робота з інвентаризації флори та фауни на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду області, ведеться перелік видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні;
у Чернівецькій області здійснювалися заходи щодо створення та розширення центрів штучного розведення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин (ботанічний сад ЧНУ, НПП «Вижницький», МДП «Фонд відродження флори Карпат «Стародуб», форелевий завод «Лопушна», ДЛМГ «Зубровиця»); здійснювалися заходи щодо покращення умов зимівлі та створення оптимальних умов для мігруючих птахів та місць їхнього гніздування;
у Чернігівській області проведено науково-дослідні роботи щодо вивчення раритетного різноманіття тваринного та рослинного світу області з метою уточнення та доповнення списків регіонально рідкісних тварин та рослин Чернігівщини.
Міжнародне співробітництво та виконання зобов’язань України за міжнародними угодами у сфері збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
Опрацьовано та підготовлено матеріали до інформаційного блоку про стан біорізноманіття в Україні як складової частини документу про стан біорізноманіття 70-ти країн світу, присвяченого Року біорізноманіття, для опублікування Інститутом енергоносіїв та довкілля (Квебек, Канада) та Міжнародною спілкою охорони природи (IUCN) (французькою та англійською мовами) для представлення під час Генеральної Асамблеї ООН (вересень), самміту Франкомовних країн (Монтре, Швейцарія) та Десятої Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (Нагойя, Японія).
Важливою подією у сфері збереження біорізноманіття стало проведення Десятої наради Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття (18–29.10.2010, м. Нагоя, Японія). Під час зазначеної Конференції Сторін прийнято Нагойський протокол з доступу до генетичних ресурсів та рівного і справедливого розподілу вигод від їх використання до Конвенції про біологічне різноманіття та Стратегічний план з біорізноманіття на 2011-2020 роки, а також прийнято низку рішень щодо тематичних напрямків Конвенції про біологічне різноманіття (біорізноманіття екосистем внутрішніх водойм, гірського біорізноманіття тощо).
Протягом 2010 року підготовлено та направлено звіти Секретаріатам міжнародних договорів:
4-ту національну доповідь про виконання Україною Конвенції про біорізноманіття;
національний звіт про виконання Україною Угоди про збереження Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану;
звіт про виконання Україною Угоди про збереження популяцій європейських кажанів національний;
звіт про виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо заходів збереження прудкої очеретянки ( Acrocephalus paludicola).
У рамках діяльності Карпатської конвенції: здійснювалося опрацювання проекту Стратегічного плану впровадження Протоколу про збереження і стале використання біологічного і ландшафтного різноманіття до Карпатської конвенції, опрацьовувалися з метою підготовки до підписання проект Протоколу про сталий туризм та проект Протоколу про стале управління лісами до Карпатської конвенції.