5 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно – заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
| Вид материала | Документы |
- Стратегія екологічної політики україни до 2020 року, 1442.17kb.
- Про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі, 681.55kb.
- Верховна Рада України постановляє: Затвердити Загальнодержавну програму формування, 606.87kb.
- До питання організації мережі охороняємих природних територій України з метою збереження, 42.7kb.
- Створення та проектування територій природно-заповідного фонду україни етапи створення, 266.08kb.
- Про виконання загальнодержавної програми формування національної екомережі україни, 1081.49kb.
- Реферат на тему : "Структура природно-заповідного фонду України., 162.84kb.
- План Вступ 2 Природно-заповідний фонд як об’єкт правової охорони 3 Організаційно-правові, 156.71kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Пріоритетні напрями наукових досліджень Державної екологічної академії післядипломної, 35.78kb.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Драбівський, Золотоніський, Кам’янський, Корсунь-Шевченкывський, Чигиринський | 69 | дослідження не проводились | 1.Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall | 1. Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa |
| Чигиринський | | | 2. Бруслина карликова Euonymus nana Bieb | 2. Aрум Бессера Arum besserianum |
| Золотоніський, Канівський, Черкаський | | | 3. Вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum Z. | 3. Булатка червона C. rubra |
| Золотоніський | | | 4. Водяний горіх плаваючий Trapa natans Z. | 5. В’язіль стрункий Securigera elegans |
| Канівський | | | 5. Гронянка півмісяцева, ключ-трава Botrychium lunaria (Z.) Sw. | 7. Верба чорнична S. myrtilloides |
| Золотоніський, Канівський, Чорнобаївський | | | 6. Ковила волосиста Stipa capillata Z. | 8. Зозулинець жилкуватий O. nervulosa |
| Канівський, Черкаський | | | 7. Ковила дніпровськаStipa boristhenica Klock. ex Prokud. | 9. Зозулинець обпалений O. ustulata |
| Корсунь-Шевченківський, Лисянський , Смілянський | | | 8. Лілія лісова Lilium martagon Z. | 10. Зозулинець салеповий O. morio |
| Канівський, Уманський, Черкаський, Чигиринський | | | 9. Підсніжник складчастий Galanthus nivalis Z. | 11. Клокичка периста Staphylea pinnata |
| Христинівський | | | 10. Росичка середня Drosera intermedia Hayne | 12. Ковила пухнатолиста S. dasyphylla |
| Канівський, Черкаський | | | 11. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (Z.) All. | 13. Коральковець тричінадрізаний Corallorhiza trifida |
| Городищенський, Канівський, Черкаський | | | 12. Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq. | 14. Любка зеленоквіткова P. chlorantha |
| Чигиринський | | | 13. Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klok. | 15. Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata |
| Канівський, Черкаський | | | 14. Цибуля ведмежа Allium ursinum | 16. Одноквітка звичайна Moneses uniflora |
| Городищенський, Золотоніський, Маньківський, Чорнобаївський | | | 15. Шафран сітчастий Crocus reticulatus Stev. ex Adam | 17. Хамарбія болотна Hammarbya paludosa |
| Канівський, Черкаський | | | 16. Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (Z.) Fritsch. | 18. Шолудивник Кауфмана P. kaufmannii |
| Золотоніський, Черкаський, Чигиринський | | | 17. Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis (Z.) Rich | |
| Золотоніський, Смілянський, Черкаський | | | 18. Жировик Лезеля Liparis loeselii (Z.) Rich. | |
| Канівський | | | 19. Зозулинець болотний Orchis palustris jacq | |
| Канівський | | | 20. Зозулинець блощичний Orchis coriophora Z | |
| Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський | | | 21. Зозулині сльози яйцевидні Listera ovata (Z.) R. Rr | |
| Смілянський, Черкаський | | | 22. Коручка болотна Epipactis palustris (Z.) Crantz | |
| Канівський, Черкаський, Чигиринський | | | 23. Коручка морозниковидна Epipactis helleborine (Z.) Crantz | |
| Канівський, Черкаський | | | 24. Любка дволиста Platanthera bifolia (Z.) Rich | |
| Канівський | | | 25.Пальчатокорінник травневий Dactylorhiza majalis | |
| Кам’янський | | | 26. Ковила вузьколиста Stipa tirsa Stev | |
| | | | 27. Баранець звичайний Huperzia selago | |
| Канівський | | | 28. Зозулинець шоломоносний O. militaris | |
| Канівський | | | 29. Ковила пірчаста S. pennata | |
| Черкаський | | | 30. Коручка темночервона E. atrorubens | |
| Канівський | | | 31. Коручка широколиста E. helleborine | |
| Канівський | | | 32. Косарики тонкі Gladiolus tenuis | |
| Корсунь-Шевченківський | | | 33. Лікоподіелла заплавна Lycopodiella inundata | |
| Монастерищенський | | | 34. Лунарія оживаюча Lunaria rediviva | |
| Смілянський | | | 35. Пальчатокорінник м’ясочервоний Dactylorhiza inсarnata | |
| Смілянський, Черкаський | | | 36. Плаун річний L. annotinum | |
| | | | 37. Рябчик малий Fritillaria meleagroides | |
| Канівський | | | 38. Рябчик руський F. ruthenica | |
| Золотоніський | | | 39.Рястка Буше Ornithogalum boucheanum | |
| Драбівський Черкаський Чигиринський | | | 40. Сон великий Pulsatilla grandis | |
| Канівський | | | 41. Сон чорніючий P. pratensis | |
| Канівський | | | 42. Чина ряба L. venetus | |
* район зазначений в ст. 1 відповідає території поширення видів рослин зазначеній в ст. 4.
5.2.5 Адвентивіні види рослин
Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (адвентивних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід’ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001).
Адвентивні види - це явище небажане, з яким потрібно "боротися", оскільки адвентивна флора "забруднює" генофонд, витісняє аборигенні види із рослинних угруповань, веде до космополітизації флори.
До негативних характеристик відноситься і те, що серед них багато злісних бур’янів, видів, шкідливих для тварин, отруйних, та таких, що викликають алергію у людей. Але серед адвентів є і цінні у господарському відношенні види. Це – кормові, лікарські, декоративні рослини, хороші медоноси, біоіндикатори та ін. Значна кількість адвентивних видів є важливими компонентами рослинності техногенних екотопів і піонерами заселення.
Інформація щодо співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори представлена в таблиці 5.10.
Табл. 5.10 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори
| Географо-генетичні групи антропофітів | Число антропофітів | % від всіх антропофітів | Число кcенофітів | % від всіх кcенофітів |
| Європейська | 17 | 18,1 | 40 | 27,0 |
| Південноєвропейсько- азіатська | 11 | 11,7 | 32 | 21,6 |
| Східноєвропейсько- азіатська | | | | |
| Азіатська | 29 | 30,7 | 35 | 23,7 |
| Американська | 33 | 35,1 | 30 | 20,3 |
| Африканська | | | 1 | 0,7 |
| Невизначеного походження | 4 | 4,3 | 10 | 6,8 |
Примітка 1. Дані про склад адвентів на території Черкаської області приводяться на основі результатів дослідження за бюджетною темою: "Вивчити видове та ценотичне різноманіття деяких груп біоти Середнього Придніпров'я. Виявити типові та унікальні для регіону природні комплекси" (№ держреєстрації 06 БП 054 -01)
Примітка 2. До групи антропофітів віднесено види дендрофлори, що часто зустрічаються в лісокультурах та зелених насадженнях міст та сіл Черкащини, але які не здатні до спонтанного і самостійного поширення і відтворення своїх популяцій. До їх числа не включені більшість декоративних та інших видів, що входять лише до складу колекцій ботанічних садів (наприклад дендрологічний парк "Софіївка" в
м. Умані), а також не включені одно- та багаторічні види трав'янистих рослин, що культивуються як декоративні та сільськогосподарські культури. До ксенофітів віднесено всі адвентивні види які здатні самочинно поширюватись і відтворювати свої популяції в природних, напівприродних та антропогенно трансформованих біотопах, незважаючи на першопочатковий характер потрапляння та розселення на території Черкащини. Тобто до ксенофітів віднесено ергазіофітофіти (втікачі із культури).
5.2.6 Стан зелених насаджень
Правові та організаційні засади озеленення населених пунктів і забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини визначаються "Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України" затвердженими наказом Мінбуду України від 10.04.2006 № 105 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № 880/12754.
За функціональними ознаками зелені насадження населених пунктів умовно можна поділити на три групи.
До першої групи належать зелені насадження загального користування, які розташовані на територіях загальноміських і районних парків, парків культури та відпочинку, зоологічних парків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, гідропарків та інших, до яких є вільний доступ для відпочинку.
Другу групу утворюють зелені насадження обмеженого користування. Це насадження на територіях громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств, складських територій та інші.
Третя група – зелені насадження спеціального призначення, насадження транспортних магістралей і вулиць, на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств, виставок, кладовищ, крематоріїв, ліній електропередач високої напруги. Лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населеного пункту.
На виконання окремого доручення Мінприроди України "Про День довкілля" в області організовано та проведено День довкілля.
В ході заходів із залученням громадськості, широких верств населення, підприємств, установ та організацій забезпечено:
- створення нових лісових насаджень на площі 313,4 га;
- упорядкування скверів, парків, зелених зон, алей на площі 457,2 га;
- створення 18 нових парків на площі 8,4 га,
- висадку 77875 дерев та 8473 кущів;
- створення нових газонів, квітників на площі 10,1 га;
- упорядкування 199 стихійних сміттєзвалищ;
- очищення від сміття 140,1 км берегів річок, озер, ставків;
- розчищення та впорядковано 163 джерел;
У проведенні заходів задіяно 57247 учасників.
В рамках заходу проведено також природоохоронні акції, такі як: "Первоцвіт-2010", "Нерест 2010", "Тиша в угіддях", "Україна без сміття".
За інформацією наданою Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської облдержадміністрації відповідно до наказу Мінжитлокомунгоспу від 24.12.2008 № 401 "Звіт про зелене господарство" щорічний моніторинг проводиться за показником "Площа зелених насаджень загального користування, охоплених доглядом" (табл. 5.11).
Табл. 5.11 Озеленення населених пунктів, га
| Заходи | Рік | |||||
| 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
| Створено нових зелених насаджень, га | - | - | - | - | - | - |
| Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га | - | - | - | - | - | - |
| Проведено догляд за насадженнями, га | * | * | 1373,8 | 1908,6 | 2279,3 | 31800,8 |
* - данні відсутні.
5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.
Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (у тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Як встановлено в Законі "Про рослинний світ", охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України.
В результаті робіт по бюджетній науково-дослідній темі, що ведеться Канівським природним заповідником ННЦ "Інститут біології" за № 11 БП 036–02 "Моніторинг екосистем Канівського природного заповідника (за програмою "Літопису природи") та розробка заходів по збереженню рідкісних видів та цінних природних комплексів Придніпров`я" підготовлені інформація про місцезнаходження на території Черкаської області популяцій видів рослин, занесених занесених до Зеленої книги України представлена в таблицях 5.12.
Табл. 5.12 Перелік рослинних угруповань, що зростають на території Черкаської області і занесені до Зеленої книги України
| Назва угруповання | Місця зростання | Примітка |
| Дубові ліси з домінуванням скополії карніолійської (Carpineto (betuli)– Quercetum (roboris) scopoliosum (carniolicae)) | Канівський природний заповідник | Наявні невеликі фрагменти із трансформованим деревостаном (похідні грабняки), загальною площею не більше 1-2 ари |
| Дубові ліси з домінуванням цибулі ведмежої (Carpineto (betuli)– Quercetum (roboris) alliosum (ursini)) | Канівський природний заповідник, Холодноярський лісовий масив | Наявні великі (до сотні гектар) на території області площі у похідних від дубово грабових лісах. |
| Формація ковили волосистої (Stipeta capillatae) | На території заказників «Джулайка», «Сушківський» | Наявні невеликі фрагменти від кількох десятків м2 до кількох ар |
| Формація ковили волосистої (Stipeta capillatae) | Канівський природний заповідник (на о. Шелестів, загальна площа більше 1 га), Михайлівський ліс, Черкаський бір, дамба Канівської ГЕС, бори Ліплявського лісництва | Від невеликих ділянок площею кілька м2 до чималих до гектару |
| Формація ковили перистої (Stipeta pennatae) | На території заказника « Джулайка» | Наявні невеликі фрагменти до кількох десятків м2 |
| Формація мигдалю низького (Amygdeleta nanae) | На території заказника « Джулайка» | Ділянки загальною площею до кількох ар |
| Формація водяного горіха плаваючого (Trapeta natantis) | Канівський природний заповідник (у затоці Канівського водосховища на побережжі ур. Зміїн острови), ур. Скляреве ( у затоках Кременчуцького водосховища) | Наявні невеликі фрагменти до кількох десятків м2 |
| Формація глечиків жовтих (Nuphareta luteae) | Канівський природний заповідник (у затоках острова Круглик та Шелестів), по заводях та вздовж русел річок Рось, Росава, Вільшанка, Гірський Тікич, Гнилий Тікич | Досить поширене угруповання, зустрічається здебільшого невеликими за площею ділянками, що в сумі дають велику площу в межах області. |
| Формація латаття білого (Nymphaeta albae) | Канівський природний заповідник (у затоках острова Круглик та Шелестів), по заводях та вздовж русел річок Рось, Росава, Вільшанка , Гірський Тікич, Гнилий Тікич | Поширене подібно до попереднього, але значно рідше |
| Формація сальвінії плаваючої (Salvinieta natantis) | Канівський природний заповідник (у затоках островів Круглик , Шелестів, Зміїні) | Зустрічається зрідка у водоймах області |
5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу регулюються Конституцією України, Законом "Про тваринний світ", законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами.
Тваринний світ Черкащини різноманітний, але кількість особин не значна.
Орнітофауна регіону представлена такими видами птахів: баклан великий, лебідь-шипун, гуска сіра, крижень, попелюх, черень чубата, гоголь, крех великий, крех малий, орлан-білохвіст, лунь польовий, мартин сивий, мартин жовтоносий, мартин звичайний, пісочник малий, пісочник великий, чайка, кулик-сорока, коловодник великий, коловодник болотяний, коловодник лісовий, коловодник чорний, набережник, брижач, плавунець круглодзьобий, побережник чорногрудий, побережник ралий, побережник білохвостий, побережник болотяний, грицик великий, великий яструб, фазан, просянка.
Найпоширенішими представниками іхтіофауни регіону є: лящ, сазан, судак, карась, щука, чехоня, плітка, окунь, короп, товстолоб.
Серед ссавців на території області зустрічаються: дикий кабан, вовк, лисиця, заєць-русак, козуля, єнотовидна собака, куниця, бобер, тхір, їжак, видра, ондатра в невеликій кількості, лось, олень плямистий та благородний.
5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
Одним із основних видів спеціального використання тваринного світу в області є полювання. Мисливські угіддя області складають 1692,1 тис. га і надані в користування 55 користувачам мисливських угідь. З метою створення сприятливих умов існування тварин в природних умовах користувачами мисливських угідь області протягом 2010 року облаштовано 437 годівельних майданчики, створено 78 захисних ремізи, побудовано 114 та відремонтовано 780 годівниць, створено кормових полів на площі 560 га. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин представлена в таблиці 5.13-5.14.
Табл. 5.13 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)
| Види мисливських тварин | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
| Косуля | 5905 | 5676 | 5909 | 6329 | 6830 | 7211 |
| Кабан | 1282 | 1332 | 1870 | 2133 | 2342 | 2551 |
| Олень плямистий | 252 | 333 | 375 | 448 | 473 | 482 |
| Лось | 54 | 42 | 44 | 54 | 53 | 57 |