Geum.ru

5 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно – заповідного фонду та формування національної екологічної мережі

Вид материалаДокументы

Содержание


Вхідні дані до рис.7.1
Табл. 7.1 Мінерально-сировинна база
Родовища, що розробляються
Табл. 7.2 Використання надр
Наявність документації
7.2.2 Екзогенні геологічні процеси
7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр
8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
Тверді побутові відходи (ТПВ)
Невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин
8.3 Використання відходів як вторинної сировини
8.4 Транскордонне перевезення відходів
Табл. 8.1 Зареєстровано відходів у області, по видах
Клас небезпеки
Табл. 8.3 Показники утворення відходів у динаміці за 2008 –2010 роки
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Вхідні дані до рис.7.1


Будівельні корисні копалини
170
62,19 %

Торф
22
8,7 %

Води прісні
41
16,21 %

Вугілля
8
3,16 %

Води мінеральні
7
2,77 %

Гірничорудні корисні копалини
4
1,58 %

Нерудні корисні копалини
1
0,40 %


До родовищ корисних копалин загальнодержавного значення відносяться:
  1. Танське та Північно-Танське родовища облицювального каменю (граніт);
  2. Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт");
  3. Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит);
  4. Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів;
  5. Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська);
  6. Мокрокалигірське родовище бурого вугілля.

У 2010 р. в Черкаській області в основному розроблялись родовища каменю будівельного, каоліну, цегельно-черепичної сировини, глини бентонітової та піску будівельного.

Загальна кількість кар’єрів та розробок 199 (з них діючих - 68)
(табл. 7.1 - 7.2).
Табл. 7.1 Мінерально-сировинна база

Види корисних копалин
Загальна кількість родовищ
Родовища, що розробляються
Один. виміру
Видобуток сировини в 2010 р.
Балансові запаси станом на

01.01.2011

2009 р.
2010 р.
2009 р.
2010 р.

1. Вугілля
8
8
0
0
тис.т
0
82256

2. Торф
22
22
1
1
тис.т
31
20815

3. Каолін
3
3
1
1
тис.т
160
41087

4. Глина бентонітова
1
1
1
1
тис.т
172,7
78810,1

5. Глина вогнетривка
1
1
0
0
тис.т
0
45521

6. Цементна сировина
1
1
1
1
тис.т
1
2005

7. Пісок будівельний
12
17
6
5
тис.м3
604,3
85920,7

8. Камінь облицювальний
5
6
1
4
тис.м3
9,63
13803,68

граніт












тис.м3
9,63
12285,68

лабрадорит












тис.м3
0
883

габро












тис.м3
0
635

9. Камінь будівельний
32
37
12
22
тис.м3
749,51
178235,42

гнейс












тис.м3
2
16431

граніт












тис.м3
344,21
137007,02

лабрадорит












тис.м3
0
1296

мігматит












тис.м3
0
8741

монцонит












тис.м3
403,3
11241,4

10. Керамзитова сировина
3
3
0
0
тис.м3
0
6958

11. Глина тугоплавка
1
1
0
0
тис.т
0
1071

12. Сировина цегельно-черепична

99
105
25
27
тис.м3
117,05
103189,94

глина












тис.м3
9,1
1526,88

мергель












тис.м3
0
1094

пісок












тис.м3
0
61

суглинок












тис.м3
107,95
100056,07

супісок












тис.м3
0
63

13. Води підземні (мінеральні)
5
7
1
2
тис.м3
37,534
1157,0

14. Води підземні (прісні )
36
41
19
12
тис.м3

за добу
13,14
295,333


Табл. 7.2 Використання надр

№
з/п
Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок
Наявність документації
Загальна площа порушених земель, га
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га
Рекультивовано
в 2009 р., га

гірничий відвод
земельний відвод
ліцензії

1
199 (68 діючих)
49
37
68
3475
1894
6,65

Основним видом порушень при використанні мінерально-сировинних ресурсів є самовільне користування надрами, несвоєчасне проведення рекультивації відпрацьованих земель. В зв'язку із незначною площею кар'єрів (3,475 тис. га) зміни екологічного стану регіону не відбулося.


7.2 Система моніторингу геологічного середовища


7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість


Прогнозні запаси по Черкаській області складають 1806,1 тис.м3/добу.

Станом на 01.01.2011 р. ДКЗ СРСР, УТКЗ і ДКЗ України запаси підземних вод затверджені на 36 дільницях у загальній кількості по сумі категорій А+В+С1 – 287,5 тис.м3/добу і по категорії С2 – 3,6 тис.м3/добу.

Всього освоєно 19 ділянок, із яких 12 діючих і 7 резервних. В 2010 році працювало 13 ділянок. Водовідбір водозаборами, що працюють на затверджених запасах, складає 4740,48 тис м3/рік (12,9876 тис.м3/добу).

Ступінь використання затверджених запасів підземних вод низька і складає по області 4,5 %.

Загальний водовідбір по області (затверджені і незатверджені запаси) в 2010 році складав 57896,44 тис.м3/рік. Вода використовується для господарсько-питних потреб в кількості 49228,99 тис.м3/рік, для виробничо-технічних потреб – 3229,77 тис.м3/рік, розлив – 13,1 тис.м3/рік, для виготовлення напоїв – 163,6 тис.м3/рік. Нераціональний скид складає 5260,95 тис.м3/рік.

В 2010 році ДП "Цетрукргеологія" продовжувались роботи по вивченню режиму підземних вод в природних, слабопорушених та порушених умовах. Спостережна мережа свердловин, споруджена в попередні роки, складається із 220 свердловин, які розміщені на 14 дільницях з природними умовами формування режиму підземних вод та 24-х дільницях – в слабопорушених та порушених умовах. Вивчались ґрунтові та міжпластові води в четвертинних, неогенових, палеогенових, крейдяних, юрських, тріасових відкладах та тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію.

На території виконуваних робіт до державного рівня системи моніторингу підземних вод включені 34 спостережних свердловини, у тому числі 11 свердловин на ґрунтові води, 11 – на міжпластові та 12 свердловин на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод (м. Умань, Черкаси, Канів). Решта свердловин входить до територіального рівня.

В звітному році повний цикл спостережень за рівнями підземних вод проведений по 38 свердловинах, з них по 20 свердловинах в природних умовах та по 18 – в порушених.

Основними факторами, під впливом яких формується режим ґрунтових вод є: кліматичні, геоморфологічні, геологічні, гідрогеологічні. При формуванні режиму ґрунтових вод область живлення практично збігається з областю їх поширення. Показником величини живлення вважається зволоженість території. Практично вся територія Черкаської та Кіровоградської області відноситься до зони нестійкого зволоження.

На формування режиму напірних підземних вод найбільш суттєвий вплив мають: гіпсометричне положення областей живлення та розвантаження, розміри артезіанських басейнів, швидкість руху води, ступінь дренування території та ін.

Багаторічними спостереженнями встановлено, що суттєвий вплив на положення рівнів підземних вод спорудження водосховища має в перші роки після заповнення, пізніше його вплив послаблюється і відображається лише в прибережній зоні. На більш віддалених ділянках в формуванні режиму підземних вод основне значення набувають природні фактори. На цих ділянках регулярні спостереження за рівнем підземних вод не проводяться. За даними багаторічних спостережень встановлено, що рівні ґрунтових вод в прибережній зоні знаходяться у взаємозв’язку з режимом експлуатації водосховища. До початку його заповнення (березень-початок квітня) відмічається передвесняний спад, потім по мірі наповнення водоймища підвищуються і рівні підземних вод. Максимальні рівні спостерігаються, як правило, в травні-червні, потім починається поступове зниження слідом за спрацюванням води в водоймищі. В 2010 році спостереження за рівнями води не проводились. Мінералізація підземних вод складає 0,2-0,4 г/дм3.

Розвиток процесів підтоплення вивчався на двох дільницях: в с. Франківка Чорнобаївського району та м. Ватутіне Звенигородського району. Багаторічними спостереженнями встановлено, що в с. Франківка процес підтоплення має епізодичний характер і проявляється в роки підвищеної водності, тому спостережні роботи тут складались із разових вимірів рівнів в період їх максимального та мінімального положення та при відборі проб води на хімічний аналіз. Вода хлоридно-гідрокарбонатна магнієво-натрієво-кальцієва з мінералізацією до 0,3-0,4 г/дм3.

На дільниці м. Ватутіне процес підтоплення набув стійкого характеру і спостережні роботи (виміри рівнів води) виконуються постійно на протязі багатьох років. За результатами спостережень глибина залягання водоносного горизонту на протязі року в харківських відкладах змінювалась від 1,21-2,08 м до 1,89-2,54 м, в бучацьких – 0,94-1,18 м (свердловина 896). По середньорічних значеннях відмічалось незначне підвищення рівня підземних вод на 0,14 м (св. 297), та на 0,08 м (св. 898), загальне зниження при цьому склало 0,57-1,10 м. Територія залишається в підтопленому стані, а амплітуда коливань рівнів підземних вод залежить від водності року.

Забруднення підземних вод вивчалось на дільницях в с.с. Гельм’язів, Піщане, Косарі та на дослідно-промисловому полігоні в м. Черкаси. По постах в м. Золотоноша, Мала Виска, Долинська свердловини зруйновані, тому спостережні роботи тут не проводились.

Основна увага на спостережних дільницях приділялась вивченню хімічного складу підземних вод, змін її якісного стану та аналізу поширення раніш виявленого забруднення по площі та глибині. Виміри рівнів виконувались в момент відбору проб води на хімічний аналіз. В 2010 році відбір проб проводився тільки у осінній період, весною через недостатнє фінансування відбір проб не проводився.

Багаторічними спостереженнями встановлено, що рівневий режим підземних вод у промисловій зоні м. Черкаси формується, з однієї сторони, під впливом природних факторів (метеорологічні умови), з іншої, ряду факторів техногенного характеру: підпір ґрунтових вод, створений водосховищем, втрати води з міських комунікацій, фільтрація стічних вод і т.п. Взаємодія цих факторів обумовила формування на фоні природного положення ґрунтових вод локальних ділянок з високим заляганням рівня води. Основна увага при виконанні спостережних робіт приділяється вивченню впливу діяльності підприємств на зміни якісного стану підземних вод. Саме з такою ділянкою, розташованою в районі відстійників колишнього ВАТ "Черкаське хімволокно", пов’язана присутність у воді забруднюючих компонентів та підвищена мінералізація. Результати лабораторних досліджень постійно підтверджують наявність у воді сульфат-іону в концентраціях від 969 до 1707 мг/дм3, що значно перевищує гранично допустимі норми для питної води. Разом з потоком води це забруднення поширюється в південно-східному напрямку в район приватного сектору міста, створюючи загрозу для водокористувачів. Мінералізація води на цій ділянці досягає 1,6-2,9 г/дм3. На даний час скид стічних вод значно зменшений, більшість карт відстійника практично сухі.

Ще одна локальна ділянка, яка утворилась в 2007 році по вул. Рябоконя в районі житлового масиву приватного сектору, де в умовах природного положення рівня ґрунтових вод в пробах води виявлено хлоридне забруднення в концентраціях, більших за гранично допустимі (587 мг/дм3 при ГДК ДЕСТ для питної води 350 мг/дм3). Мінералізація води досягає 1,0 г/дм3. Змінився хімічний склад води з хлоридно-гідрокарбонатного на хлоридний. Вміст хлоридів збільшився в 2010 році на 43 мг/дм3

За результатами моніторингових робіт можна зробити висновок, що в звітному році на території областей спостерігалось регіональне підвищення рівнів підземних вод. В природних умовах рівні були вищими від минулорічних практично на всіх ділянках спостережень.

Роботи по виявленню ділянок забруднення підземних вод в звітному році не проводились.


7.2.2 Екзогенні геологічні процеси

У 2009 р. при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані.

Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинибудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах.

На всіх обстежених в 2009 р. зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ мочалистих та заболочених ділянок, замулювання джерел. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,2-0,3 м, в межах зон живлення рівні залишились на минулорічних відмітках. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались.

На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1 см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського станкобудівного заводу. Активні в
2005-2006 рр. зсуви на південний схід від с. Березівка в 2007-2008 р. уповільнили зміщення. В межах нового зсуву, який утворився південніше
смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 р., в
2006-2007 рр., тривали зміщення з охопленням нових ділянок. Внаслідок цього площа зсуву зросла з 0,9 га до 1,2-1,3 га. В 2008-2009 р. зміщень не відзначено.

Активізація зазначених зсувів залежить від ступеня підйому рівнів ґрунтових вод, які розвантажуються на зсувні тіла та на зсувні і зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів.

Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею
46 га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 р. і навіть в 2004 р. відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. В 2009 р. спостерігалось високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформації будинків по вул. Пролетарській та Леонова.

Смт. Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах -
3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 р. зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації та руйнування садибної забудови (тріщини на окремих будинках в 2004, 2006, меншою мірою в
2007-2008 рр.). По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2009 р. відзначено високе стояння рівнів ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення.

По всіх об'єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг, в
2009 р. Порівняно з 2008 р. відбувався підйом рівнів ґрунтових вод та деяке збільшення підтоплених площ. Рівні склали: по ст. Поташ-2,7-5 м (порівняно з 2008 р. піднялись на 0,4-0,8 м), по м. Звенигородка-0,55-3,65 м (на 0,15-0,4 м), по смт. Маньківка-1,5-4,3 м (на 0,1-0,7 м), по смт. Монастирище -1,6-2,75 м (на 0,1-0,6 м).

Дані щодо поширення екзогенних геологічних процесів наведені в табл.7.3.


Табл 7.3 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)

№

з/п
Вид

(ЕГП)
Площа

поширення, км2
Кількість

проявів, од.
% ураженості регіону

1
Зсуви

31,3
1034
0,15

2
Підтоплення
8,77
8
0,04

За інформацією ДП "Центрукргеологія" та в зв’язку з недостатнім фінансуванням робіт по Держбюджету в 2010 році роботи з моніторингу екзогенних геологічних процесів на проводились.


7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр


У 2010 році в межах компетенції Держекоінспекцією в Черкаській області проведено 303 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами, складено 308 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 308 посадових осіб та громадян.

Сума накладених штрафів складає 83,875 тис. грн., з яких стягнуто 68,517 тис.грн. (82%).

Пред’явлено 48 претензій на суму 2363,987 тис.грн., стягнуто 26 на суму 268,029 тис.грн. Зупинено діяльність трьох підприємств. Передано 6 матеріалів в правоохоронні органи, порушено 5 кримінальних справ.

Основними порушеннями, виявленими під час проведених перевірок надрокористувачів, є самовільне користування надрами, відсутність акту про надання гірничого відводу, відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи по проектах розробки родовищ та ненадання звітності по формі 7-ГР.

При проведенні перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства надрокористувачами області виявлені факти недотримання ними умов встановлених спеціальними дозволами на користування надрами.

За результатами перевірок направлено 3 подання до Міністерства охорони навколишнього природного середовища про анулювання дозволів.

Під час проведення перевірок у сфері використання родовищ прісних підземних вод основними порушеннями були здійснення спецводокористування без дозволу та користування без дозволу на користування надрами.


7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр


Протягом 2010 р. Держуправлінням видано 34 попередніх погоджень (екологічних карток) на одержання підприємствами спеціального дозволу на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ цегельної сировини, піску будівельного, гранітів, прісних підземних вод.

8 Відходи


8.1 Структура утворення та накопичення відходів


Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля.

Відходи поділяються на 4 класи небезпеки: І клас – надзвичайно небезпечні; ІІ клас – високо небезпечні; ІІІ клас – помірно небезпечні; ІV клас – мало небезпечні.

Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний, а саме:
  • відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, відпрацьовані лужні та свинцеві акумулятори та інші;
  • відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані та інші;
  • відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних виробництв та нафтошлами, шлами фарбувального виробництва, промаслені фільтри і ганчір'я та інші;
  • відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи та відходи виробництва, зокрема шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи полімерів, барда зернова, жом, дефекат, відходи деревини тощо.

Інформація щодо зареєстрованих відходів у області наведена в табл. 8.1.

Станом на 01.01.2010 в області накопичено 9022,6 тис. т відходів, з них: 1770,6 тис. т промислових та 7277,8 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ). Дані про накопичення відходів I-III класів небезпеки, які зберігаються на території підприємств області станом на 01.01.2010 наведені в табл. 8.2.

За статистичними даними протягом 2010 р. в області утворилось
2016,467 тис. т відходів, з них: 1526,667 тис. т промислових відходів та
489,8 тис. т ТПВ.

Показники утворення відходів у динаміці за 2008 – 2010 роки приведені в табл. 8.3.


8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)


Промислові відходи

Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які відносяться до І – ІІІ класів небезпеки. У 2010 році в області утворилось 1526,667 тис. т промислових відходів І – ІV класів небезпеки, в тому числі 7,060 тис. т відходів І – ІІІ класів небезпеки. Із загальної кількості утворених відходів 99,5 % припадає на відходи ІV класу небезпеки.

За статистичними даними у 2010 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 130 т; ІІ класу небезпеки – 216,0 т; ІІІ класу небезпеки – 6714 т.

У 2010 році обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки збільшились в порівнянні з 2009 роком на 4,576 тис. т.

Причинами збільшення обсягу утворених відходів І-ІІІ класів небезпеки є  зростання обсягів виробництва на ВАТ "Азот", наслідком чого є збільшення обсягів утворення відходів відпрацьованих мастил, масла ПОД, спиртової та гептанових фракцій виробництва капролактаму, відпрацьованих каталізаторів.

На кінець 2010 року за статистичними даними на території підприємств зберігається 1,252 тис. т відходів I-III класів небезпеки, що є наслідком не вжиття рядом підприємств заходів, спрямованих на передачу небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження. Найбільшу кількість відходів, які знаходяться на території підприємств становлять відходи ІІІ класу небезпеки 0,702 тис. т або 56,1 % від загальної кількості відходів, які зберігаються на території підприємств.

Найбільша кількість відходів I-III класів небезпеки утворилась в м. Черкаси – 5,2 тис. т, що складає 73,7 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області.

Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки наведені в табл. 8.4.

До основних видів відходів I-III класів небезпеки, що утворюються в області відносяться:
  • відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки – 1,91 тис. т;
  • відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні) – 0,097тис. т;
  • відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи – 0,016 тис. т;
  • відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) – 0,019 тис. т.

У 2010 р. обсяг передачі небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження становив 6,3 тис. т.

Інформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2010 р. представлена в табл. 8.5.

Станом на 01.01.2010 на території області накопичено 1770,6 тис. т промислових відходів, які зберігаються в 17 накопичувачах, 115 складах та 1 сховищі.

Із загальної кількості відходів, накопичених в області:
  • відходи І класу небезпеки становлять 0,685 тис. т відходів пестицидів, які зберігаються у складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області (0,04 % від загальної кількості накопичених відходів);
  • відходи ІІ класу небезпеки становлять 0,3 тис. т відходів фармпрепаратів ВАТ "Монфарм" (0,02 % від загальної кількості накопичених відходів);
  • відходи ІІІ класу небезпеки становлять 2,1 тис. т відходів гальванічного виробництва бувшого Смілянського заводу ВО "Оризон" (с. Мала Смілянка) та шламонакопичувача Черкаського державного заводу хімічних реактивів (0,13 % від загальної кількості накопичених відходів);
  • відходи ІV класу небезпеки становлять 1764,4 тис. т (99,7 % від загальної кількості накопичених відходів). Найбільша кількість відходів ІV класу небезпеки 736,5 тис. т (41,6 %) розміщена у шламонакопичувачах обезводненого осаду та накопичувачі твердих відходів колишнього ВАТ "Черкаське хімволокно".

На даний час з метою обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля та очищення зайнятих ними територій власники відходів вирішують питання подальшого поводження з накопиченими відходами та шукають можливі шляхи їх утилізації, переробки, знешкодження.

З метою удосконалення економічного механізму справляння збору за розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню, впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. Ліміти на утворення та розміщення відходів діють протягом одного року. Держуправлінням погоджено 806 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2011 рік.

Для знешкодження власних відходів ВАТ "Азот" має установку спалювання рідких відходів виробництва капролактаму. За звітний період підприємством знешкоджено 22,4 тис. т відходів ІІІ класу небезпеки.

Також, на ТОВ "Черкаська продовольча компанія" працює установка для видалення відходів тваринного походження, на якій у 2010 р. видалено 697,0 тонн відходів.

Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення підприємствам, організаціям та установам області надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, які мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів, що призвело до загального зменшення обсягів розміщення відходів в області, а також створило умови для недопущення потрапляння переважної кількості вторинних відходів на полігони та сміттєзвалища для захоронення.

Із загальної кількості утворених відходів 82,3 % відходів використовуються, знешкоджуються, переробляються або передаються на утилізацію (знешкодження) іншим суб’єктам господарювання.

Протягом року підприємствами, які знаходяться в межах області, на підставі ліцензій Мінприроди на здійснення операцій у сфері поводження небезпечними відходами зібрано 555,2 тонни небезпечних відходів (відпрацьованих люмінесцентних ламп – 169 тис. шт., відпрацьованих акумуляторів – 65,1 тонн, відпрацьованих мастил – 137,2 тонн, інших відходів – 296,9 тонн).


Тверді побутові відходи (ТПВ)

Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть в Черкаській області проблема поводження з твердими побутовими відходами.

За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель на території області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 615,51 га.

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2011 року наведена в табл. 8.6.

Із загальної кількості накопичених в області відходів 81 % (7277,8 тис. т) складають ТПВ. У 2010 році в області утворилось 489,8 тис. т твердих побутових відходів, з них: на полігони та сміттєзвалища області вивезено 470,8 тис. т ТПВ; утилізовано 19,0 тис. т.

Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є полігон ТПВ м. Черкаси, на який у 2010 р. видалено 95,3 тис. т твердих побутових відходів, що складає 20 % від загального обсягу утворених ТПВ в області.

На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3-26,4 % паперу, 20-40 % харчових відходів, 0,75-3,7 % відходів деревини, 0,2-8 % текстилю, 1-5,8 % металів, 1,1-9 % скла, 0,6-6 % полімерних відходів та інших речовин.

З метою створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження, захоронення побутових відходів, обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище в області рішенням Черкаської обласної ради 04.08.2005 № 23-4/IV затверджено "Обласну програму поводження з твердими побутовими відходами", термін реалізації заходів якої - 2005-2011 рр.

Протягом 2010 року освоєно 2301,4 тис. грн. на фінансування наступних заходів Програми:
  • 132,1тис. грн. на проведення відводу земельних ділянок під сміттєзвалища та виготовлення паспортів санітарно-технічного стану полігонів;
  • 5,0 тис. грн. на створення системи моніторингу поводження з твердими побутовими відходами;
  • 561,8 тис. грн. на виконання робіт з реконструкції, розширення та будівництва полігонів ТПВ;
  • 418,6 тис. грн. на приведення існуючих полігонів ТПВ у відповідність до вимог правил експлуатації полігонів ТПВ;
  • 277,4 тис. грн. на запровадження методики організації роздільного збирання твердих побутових відходів підприємствами житлово-комунального господарства;
  • 732,4 тис. грн. на придбання спеціалізованої прибиральної техніки;
  • 174,1 тис. грн. на виготовлення урн для сміття біля підприємств, установ, житлових будинків та громадських місць.

Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів.

До реєстру об’єктів утворення оброблення та утилізації відходів, якій складається та ведеться на підставі реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), станом на 01.04.2011 включені 30 ОУВ та 4 ООУВ області.

До реєстру місць видалення відходів (МВВ), який створюється та ведеться на підставі паспортів МВВ, станом на 01.04.2011 увійшло 215 місць видалення відходів області. Робота по паспортизації місць видалення відходів продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного складу.


Невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин


Окрему групу небезпечних відходів становлять невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (далі – ХЗЗР). За даними інтаризації, проведеної у 2010 році, станом на 01.01.2011 року в області у 116 складах зберігається 685,148 тонн невідомих, непридатних та заборонених до використання пестицидів, з них:
  • 257,248 тонни непридатних пестицидів знаходиться у 114 складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області;
  • 42,0 тонни відходів невідомих пестицидів – на складі ВАТ "Райагрохім" (м. Шпола);
  • 385,9 тонн непридатних пестицидів розміщено в спеціально створеному сховищі в смт. Єрки Катеринопільського району.

Динаміка зменшення обсягів невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2006 - 2010 роки наведена на графіку 8.1.

Із 116 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 4 склади, у задовільному – 25 та у незадовільному стані – 87 складів.

Динаміка зменшення кількості складів для зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2006 - 2010 роки наведена на графіку 8.2.

Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам.

Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому, кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів складів є об'єктом потенційної небезпеки.

У період з 2002 р. до 2005 р. в області в смт. Єрки Катеринопільського району методом контейнеризації перезатарено 385,9 тонн пестицидів. На проведення даних робіт з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 1779,8 тис. грн.

Для обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області розроблено "Обласну програму утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів" (далі – Програма), яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 11.08.2006 № 4-4/У. Орієнтовні строки виконання заходів Програми –
2006-2011 рр.

Відповідно до Програми заплановано вивезення з області на знешкодження 383,372 тонн (за цінами 2006 року) непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, на що з обласного і місцевих бюджетів заплановано виділити 4,9 млн. грн.

Фактично за період з 2006 по 2010 рік із області для знешкодження на спеціалізованих підприємствах вивезено 176,521 тонн відходів пестицидів за рахунок коштів обласного і місцевих бюджетів, власників ХЗЗР на суму 2,45 млн. грн., з них:
    • 115,873 тонни за рахунок коштів обласного бюджету (1601,96 тис. грн.);
    • 37,686 тонн за рахунок коштів місцевого бюджету (536,446 тис. грн.);
    • 22,963 тонни за рахунок коштів власників ХЗЗР (310,421 тис. грн.).

Таким чином, виконання заходів Програми щодо знешкодження відходів пестицидів за рахунок коштів обласного бюджету становить 48,5 %; за рахунок коштів місцевих бюджетів – 36,1 %.

В результаті виконання заходів Програми повністю очищено від відходів пестицидів Золотоніський, Монастирищенський, Уманський, Христинівський райони.


8.3 Використання відходів як вторинної сировини


Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 64,2%
(980,8 тис. т) складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина або передаються на переробку (утилізацію) іншим суб’єктам господарювання.

Динаміка використання відходів наведена в табл. 8.8.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 183 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню" визначені окремі види відходів як вторинна сировина це – відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, для яких існують технології по утилізації (переробці) та які забороняється знищувати і захоронювати на полігонах та сміттєзвалищах ТПВ.

Для обмеження накопиченню на звалищах ТПВ вторинних відходів в області 31 суб'єкт господарювання, згідно отриманих ліцензій Мінприроди, здійснюють збір та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини. Ними за 2010 р. зібрано 20,2 тис. т вторинних відходів, в тому числі макулатури – 10,8 тис. т, полімерів – 7,4 тис. т, склобою – 1,5 тис. т, відпрацьованих шин та гуми – 0,433 тис. т, текстильних відходів – 0,016 тис. т, інших – 0,007 т.

Важливим залишається питання потрапляння ресурсоцінних відходів на полігони та сміттєзвалища ТПВ. Попереднє сортування відходів перед видаленням на звалища та впровадження роздільного збирання вторинних компонентів ТПВ дасть можливість зменшити обсяги розміщення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах.

Так, для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси
ПЕТФ-пляшок в місті встановлені спеціальні контейнери для їх збору від населення. Зібрані від населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ЗАТ "Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам. За 2010 рік ЗАТ "Черкасивторресурси" зібрано 4,2 тис. т використаних ПЕТФ-пляшок, що на 10,5% більше, ніж у 2009 році.

Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів.

На ЗАТ "Черкасивторресурси" проводиться обробка макулатури та полімерних відходів. У 2010 році підприємством заготовлено та оброблено макулатури (пресування) 4691,335 т; поліетилену, поліпропілену, полістиролу (подрібнення) – 997,252 тонни; ПЕТФ-пляшок (подрібнення) – 4157,885 т.

На ВАТ "Канівський маслосирзавод" у 2010 році перероблено
63203,761 т знежиреної сироватки.

На ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат" (м. Звенигородка, вул. К. Маркса, 35 А) у 2010 році перероблено 40067,6 т знежиреної сироватки.

На Державному підприємстві "Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна" перероблюються відходи тваринного походження, за 2010 р. перероблено 15467,0 т таких відходів.

На ЗАТ "Миронівська птахофабрика" (Канівський район, с. Степанці) перероблюються відходи тваринного походження. У 2010 році перероблено 85164,453 т відходів тваринного походження.

На ДП "Перемога Нова" (Черкаський район, с. Будище, вул. Лесі Українки, 68) перероблюються відходи тваринного походження. У 2010 році перероблено 4807,615 т відходів тваринного походження.

На ЗАТ "Укршампіньйон" технологією виробництва передбачено виготовлення компосту для вирощування грибів. У 2010 році підприємством використано 17782 тонни курячого посліду.

На ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1) перероблюються відходи тваринного походження. У 2010 році перероблено 697,0 т відходів тваринного походження.

На Черкаському ЗАТ "Еко-Азот" запроваджено виробництво комплексного мінерального добрива "Гармонія", на що у 2010 році використано 5339,0 т курячого посліду.

На ТОВ "Ергопак" (м. Канів, вул. Леніна, 161/1) переробляються відходи полімерів синтетичних. У 2010 р. підприємством перероблено 1964,756 т відходів полімерів синтетичних зіпсованих.

Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів в Черкаській області представлено в табл. 8.9.


8.4 Транскордонне перевезення відходів


Протягом 2010 року транскордонних перевезень відходів на території області не зафіксовано.


8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами


За даними Державної екологічної інспекції в Черкаській області протягом 2010 року проведено 319 перевірку суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами. За результатами проведених перевірок надано
313 приписів та за порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 318 осіб на суму 258,5 тис. грн., з яких стягнуто 209,5 тис. грн.

За вказаний період винесено 2 рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Пред'явлено 2 позови на суму 16,248 тис. грн., з них стягнуто 17,216 тис. грн.

Постійно ведуться роботи по виявленню та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. За даними Держекоінспекції у 2010 році виявлено 3 несанкціонованих сміттєзвалища площею 2,1 га, з яких, за приписами, ліквідовано 1 площею 0,003 га. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 3 особи, накладено штрафів на суму 4,25 тис. грн. Роботи по ліквідації несанкціонованих смттєзвалищ продовжуються.


Табл. 8.1 Зареєстровано відходів у області, по видах


Клас небезпеки
Кількість

Зареєстрованих

відходів
У тому числі

з визначеними хімічним

складом та фізичними властивостями

для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення
для яких визначено підприємства або

виробництва по їх утилізації
для яких визначено місця видалення відходів

Всього

(усіх класів небезпеки)

у тому числі:
260
260
260
227
32

1-го класу небезпеки
7
7
7
7
-

2-го класу небезпеки
27
27
27
27
-

3-го класу небезпеки
56
56
56
56
-

4-го класу небезпеки
170
170
170
138
32



Табл. 8.2 Накопичення відходів ( станом на 01.01.2011 року) (за формою статзвітності 1-відходи)

№ з/п
Показник
Одиниця виміру
Кількість
Примітка

1
Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів
од.
858
-

2
Накопичено небезпечних відходів, усього
т
1252,0
-




у тому числі:









3
відходи 1 класу небезпеки
т
473,0
-

4
відходи 2 класу небезпеки
т
77,0
-

5
відходи 3 класу небезпеки
т
702,0
-


Табл. 8.3 Показники утворення відходів у динаміці за 2008 –2010 роки

№

з/п
Показник
2008 рік
2009 рік
2010 рік

1
Обсяги утворення відходів:












Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т
18846,8
7773,0
-




Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т*
783030,1
1050919,7
1519607,0




Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності

№ 1 – небезпечні відходи, т
5244,0
2484,2
7060,0




Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3
1949,0
2226,4






Загальна кількість відходів, т
1235910,9
1550957,0
1526667

2
Інтенсивність утворення відходів:












Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн.*
64703,9
82907,8
-




Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. **
274,54
132,8
-




Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол.
1,482
0,846



Примітка: * - у 2010 році наказом Держкомстату 21.06.2010р. №233 запроваджена річна форма статистичного спостереження № 1-відходи, яка включає відходи з І по ІV класи небезпеки.

** за 2010 рік дані знаходяться в стадії обробки


Табл. 8.4 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)

№

з/п
Показники
2007 рік
2008 рік
2009 рік
2010 рік

1
Утворилося
5,567
5,245
2,484
7,06

2
Одержано від інших підприємств
0,116
0,333
0,744
0,982

3
у тому числі з інших країн
-
-
-
-

4
Використано
0,084
0,084
0,093
0,068

5
Знешкоджено (знищено)
0,263
0,082
1,684
2,044

6
у тому числі спалено
0,254
0,070
1,684
2,044

7
Направлено в сховища організованого складування (поховання)
0,025
0,031
0,004
0,001

8
Передано іншим підприємствам
6,813
6,695
1,167
6,3

9
у тому числі іншим країнам
-
-
-
-

10
Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств
-
-
-
-

11
Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок
-
-
-
-

12
Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств
1,007
1,343
1,624
1,252