Geum.ru

Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства у жидачівському районі до 2014 року

Вид материалаДокументы

Содержание


Iv. індикатори реформування житлово–комунального господарства
V. загальнодержавна програма реформування та розвитку житлово–комунального господарства
6.2. У сфері тепло-, водопостачання та водовідведення
6.3. У сфері благоустрою, міського шляхового господарства
Vii. реформування, модернізація та розвиток житлово–комунального господарства
7.1. Мета Програми
7.2. Основні цілі Програми на середньострокову перспективу
7.3. Основні завдання Програми
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

IV. ІНДИКАТОРИ РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА


На даному етапі система індикаторів охоплює чотири напрями реформування:

1) Демонополізація та розвиток конкурентного середовища.

2) Удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством.

3) Підвищення економічної ефективності та рентабельності. Обгрунтованість визначення рівня тарифів на комунальні послуги.

4) Підвищення ефективності використання енергетичних та матеріальних ресурсів.


Індикаторами реформування ЖКГ району мають стати:
  • Зменшення рівня зносу комунальної інфраструктури.
  • Зменшення кількості багатоквартирних будинків, які потребують капітального ремонту (у відсотках до загальної кількості).
  • Повне забезпечення житлового фонду будинковими приладами обліку газу, води і тепла.
  • Наявність частки приватних інвестицій у загальному обсязі інвестицій в модернізацію комунальної інфраструктури.
  • Розробити та запровадити стимулюючі методи регулювання підприємств природних монополістів на ринку вироблення та надання житлово–комунальних послуг.
  • Наявність частки приватних компаній, які б управляли об'єктами комунальної інфраструктури на основі концесійних угод та інших договорів, від загальної кількості всіх організацій комунального комплексу.
  • Значне зростання кількості утворених ОСББ на тисячу жителів.
  • Ліквідація обсягів простроченої кредиторської заборгованості підприємств житлово-комунального господарства.
  • Забезпечувати щорічно рівень рентабельності основної діяльності підприємств ЖКГ.
  • Зменшення частки сімей, що отримують субсидії на оплату комунальних послуг.
  • Запровадження громадського контролю за якістю житлово-комунальних послуг.

Індикаторами успіху мають стати:

–  рівень оплати послуг ЖКГ населенням – не менше 95 %;

–  покриття  тарифами  ЖКГ  економічно  обґрунтованих  витрат,  що  включають інвестиційну складову;

–  на кінець 2014 року досягнення показника не менше 40 % кількості об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), в т.ч. і у 5-и поверхових будинках;

–  повна заміна старих і аварійних теплових мереж;

–  зниження показників використання природного газу на 15 % до 2014 р.;

–  зниження  показників  використання  решти  ресурсів  мінімум  на  3%  щорічно  до 2014 р.;

–  забезпечення 100 % обліку спожитих послуг.


V. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА РЕФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА


З 1 січня 2010 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки», прийнятий 11 червня 2009 року Верховною Радою України, яким затверджено Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки.

Ціль Програми полягає у визначенні принципів реалізації державної політики реформування житлово-комунального господарства, здійснення заходів з підвищення ефективності й надійності його функціонування, забезпечення стійкого розвитку для задоволення потреб населення й господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.

Відповідно до Програми реформування галузі здійснюється шляхом формування відповідно до вимог світових стандартів ринку житла, впровадження недискримінаційних економічних відносин, між суб'єктами ринку й державою з поступовим обмеженням функцій держави як суб'єкта ведення господарства й посиленням його впливу на формування ринкової інфраструктури, що передбачає:
  • проведення взаємоузгодженої тарифної, інвестиційної політики й політики в сфері розвитку внутрішнього ринку;
  • реалізацію ефективної антимонопольної політики й здійснення інституціональних перетворень на ринку житла й житлово-комунальних послуг, спрямованих на розвиток ринкових відносин і конкуренції;
  • стимулювання інноваційної, інвестиційної й енергозберігаючої активності суб'єктів ведення господарства;
  • підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності виробництва окремих видів продукції (послуг);
  • розробку прозорого механізму формування цін і тарифів на продукцію й послуги підприємств, які здійснюють діяльність у житлово-комунальній сфері.

Передбачається здійснення заходів Загальнодержавної Програми в таких сферах:

1) формування державної житлової політики;

2) утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, у
тому числі проведення реконструкції застарілого житлового фонду;

3) надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

4) виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у тому числі з використанням альтернативних джерел енергії та видів палива;

5) ремонту приміщень, будинків, споруд;

6) благоустрою населених пунктів;

7) міського електротранспорту.


VI. ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА У РАЙОНІ ЧЕРЕЗ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ МЕХАНІЗМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНОЇ СФЕРИ

Державна політика реформування житлово-комунального господарства району базуватиметься на таких основних принципах:
  1. спільна відповідальність держави, обласної та районної державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування за якісне виконання цільових Програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства, забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів та ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;
  2. доступність для всіх верств населення житлово-комунальних послуг, що відповідають вимогам державних стандартів;
  3. пріоритетне спрямування державної підтримки на забезпечення соціальним житлом визначених законом категорій громадян з одночасним створенням доступної для інших верств населення системи довгострокового кредитування житла;
  4. формування та дотримання державних соціальних стандартів (норм і нормативів) у сфері житлового фонду та житлово-комунального обслуговування;
  5. створення умов для прозорого та незалежного державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, захисту прав споживачів і налагодження зворотного зв'язку із суспільством;
  6. забезпечення ефективного використання людських, грошових та матеріальних ресурсів у сфері житлово-комунального господарства;
  7. відповідальність державних органів виконавчої влади (щодо управління, регулювання, стимулювання і технічної підтримки) та органів місцевого самоврядування (щодо планування розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури, ефективного використання майна територіальних громад) за ефективність функціонування житлово-комунального господарства;
  8. перехід до економічно обґрунтованих цін і тарифів за користування житлом та комунальні послуги, запровадження надання адресних субсидій окремим категоріям громадян для компенсації витрат, пов'язаних з оплатою житла та комунальних послуг;
  9. створення рівних умов для всіх суб'єктів господарювання і споживачів на ринку житла та житлово-комунальних послуг;
  10. забезпечення збалансованого розвитку енерго-, тепло-, водо-, газопостачання та водовідведення під час виконання програм житлового та промислового будівництва;
  11. забезпечення населення якісною питною водою, зокрема через будівництво питного водогону Журавно–Жидачів–Ходорів–Гніздичів до 2014 року;
  12. технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема в енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій;
  13. стимулювання будівництва шляхом зняття адміністративних бар'єрів та розвитку конкуренції на ринку будівельних матеріалів;
  14. розвиток публічно-приватного партнерства у сфері будівництва та реконструкції житлового фонду і комунальної інфраструктури;
  15. гласність, громадський контроль, прозорість та участь громадян у прийнятті рішень з питань реформування та розвитку житлово-комунального господарства, інформування населення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень щодо основних принципів та завдань державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
  16. створення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства, забезпечення рівних умов для всіх інвесторів.

6.1. У сфері житлового господарства

Реформування відносин у житловому господарстві буде здійснюватись шляхом:
- упорядкування форм власності в житловому господарстві через запровадження нових форм діяльності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій;

- створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків повинно стати основною формою організації утримання та експлуатації житлових будинків та прибудинкових територій, підвищення рівня їх благоустрою та умов проживання.

Такі зміни функцій приведуть до формування двох рівнів конкурентних відносин, конкуренція у сфері управління нерухомістю за отримання замовлення від власника житлового фонду і конкуренція підрядних організацій всіх форм власності за одержання замовлення на обслуговування житла від керуючої організації;

Альтернативним варіантом утримання та експлуатації житла, а також реалізації права громадян щодо їх участі у місцевому самоврядуванні, також є залучення до управління і обслуговування житлового фонду суб'єктів підприємницької діяльності, як фізичних, так і юридичних осіб.
  1. Врегулювання питання прав власників в ОСББ має базуватися на наявному механізмі функціонування господарських товариств.
  2. Необхідно забезпечувати райдержадміністрації та органам місцевого самоврядування чітку та спрощену процедуру передачі ОСББ та ЖБК в оренду чи у власність земельних ділянок під будинками та прибудинкових територій у розмірах не менших, ніж це було передбачено рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування щодо будівництва цих будинків.
  3. Мають бути визначені межі не лише прибудинкових територій (які внаслідок хаотичних землевідведень без виділення ділянок у натурі часто накладаються одна на одну, або між ними залишаються “зайві” смуги землі), а й точки перетину комунікацій. Тобто де труба чи кабелі (карти розташування комунікацій часто втрачено) є частиною будинковолодіння, а де – власністю комунального підприємства чи територіальної громади.
  4. Формувати ринкові механізми діяльності управителів багатоквартирних будинків та створити умови для їх конкуренції навколо права надання послуг співвласникам будинків.
  5. Визначити борг власника житла за загальнобудинкові витрати як пріоритетне обтяження.
  6. Розмежувати функції оптових продавців води, тепла, газу, електроенергії, їх транспортування й продажу кінцевим споживачам та формувати конкуренцію між продавцями за право укладення угод з кінцевими споживачами.

6.2. У сфері тепло-, водопостачання та водовідведення

Проблеми: природний монополізм; нерозривність, взаємозв'язок та послідовність технологічних процесів виробництва, транспортування та споживання послуг; складність інженерної інфраструктури, що належить до конкретної території, залежність організації виробництва від місцевих умов; неможливість для споживача компенсації ненаданих послуг в один період за рахунок більшого обсягу в інший перiод.

У зв'язку з цим діяльність підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення потребує ефективного регулювання з боку держави, райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування і містить:

- формування виробничих та інвестиційних програм на основі перспективних схем тепло-, водопостачання та водовідведення міста, до яких входить реконструкція, нове будівництво та децентралізація систем тепло-, водопостачання;

- періодичне (щорічне) тарифне регулювання з урахуванням скорочення свідомо нераціональних витрат, прозорість формування тарифів (введення нового порядку формування тарифів з інвестиційною складовою);

- перехід від оплати за нормативами споживання до оплати згідно з показниками приладів обліку (введення нормативів на споживання по приладах обліку);

- економічно обґрунтований розвиток схем тепло-, водопостачання та водовідведення міста;

- поетапне перетворення комунальних підприємств з тепло-, водопостачання та водовідведення у відкриті акціонерні товариства;

- визначити право власності місцевих органів влади на мережі тепло- і водопостачання та провести конкурси й передати їх у концесію.

6.3. У сфері благоустрою, міського шляхового господарства

У цій сфері необхідно:

•    виконати обов'язкову паспортизацію вулично-шляхової мережі;

•    залучати підприємства різних форм власності з передовими технологіями для виконання робіт з благоустрою міст і селищ на конкурсних засадах;

•    розробити довгостроковий план озеленення населених пунктів з урахуванням збільшення площ паркових зон, газонів та квітників, не менш 8% від загальної площі міст чи селищ;

•    застосовувати нові технології при виконанні робіт з ремонту зовнішнього освітлення з урахуванням економічного ефекту при собівартості роботи однієї світлоточки;

•    застосовувати передові технології при обстеженні та ремонті штучних споруд;

•    запровадити практику вторинного використання дорожньо-будівельних матеріалів;

•    побудувати полігон в с.Жирова з встановленням сортувального обладнання та брикетування ТПВ до 2013 року;

•    застосовувати сучасну техніку та обладнання зі збору ТПВ, утримання вулично–шляхової мережі, будинків і при будинкових територій та інженерних комунікацій.

VII. РЕФОРМУВАННЯ, МОДЕРНІЗАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Ефективне діяльність житлово-комунального господарства потребує розроблення та виконання ефективних галузевих та місцевих програми модернизації та розвитку житлово-комунального господарства. Особливої уваги потребують інвестиційні програми та програми розвитку міжнародного співробітництва, в тому числі з міжнародними фінансовими інституціями.

Ефективна робота підприємств комунального сектора є одним із факторів економічного розвитку району. Протягом останніх років вкладення у цю сферу були мінімальні. Комунальні підприємства чи не найбільше постраждали від впровадження різних видів реформ. Наслідки на даний час важкі: брак інвестицій; погане обслуговування; наявні інженерні комунікації застарілі та в незадовільному стані, більшість з яких не підлягають навіть капітальному ремонту, необхідна заміна на якісне обладнання; погіршення якості послуг, що тягне за собою соціальну напруженість та інше. А водопостачання та водовідведення у містах та селищах району – одна з найважчих проблем галузі.

7.1. Мета Програми

Мета Програми – реформування та розвиток житлово-комунального господарства Жидачівського району через формування нових організаційно-правових форм, зміни економічних відносин, адаптування до законодавчої та нормативної бази, технічне переоснащення та модернізація у житлово-комунальному господарстві району з метою підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів. Зокрема:
  • забезпечення реалізації на території міст та селищ району державної політики реформування житлово-комунального господарства, передбаченої «Загальнодержавною програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» та визначення основних цілей, житлово-комунального господарства;
  • забезпечення виконання державної житлової політики і створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла;
  • ефективне управління житловим фондом та створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);
  • встановлення справедливих тарифів на житлово-комунальні послуги;
  • перехід до адресної соціальної допомоги населенню для оплати комунальних послуг;
  • реалізація «Програми «Питна вода» у Жидачівському районі до 2015 року» для забезпечення населення якісною питною водою;
  • реалізація «Програми поводження з твердими побутовими відходами на території Жидачівського району до 2015 року» в частині будівництва регіонального полігону ТПВ;
  • сприяння переходу житлового та комунального господарства району до стабільного та ефективного функціонування, а також забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб споживачів;
  • забезпечення належної експлуатацію житлового фонду, інженерних комунікацій з водо- та теплопостачання, водовідведення населених пункитів району, беззбиткове функціонування підприємств житлово–комунального господарства та технічне переоснащення житлового господарства, інфраструктури.

Реформування житлово-комунального господарства району здійснюватиметься з метою:

•    захисту споживача, підвищення рівня забезпеченості населення житлово-комунальними послугами в необхідних обсягах, високої якості за прийнятну ціну;

•    створення умов для ефективного функціонування комунальних підприємств незалежно від форм власності;

•    заощадження енергоносіїв шляхом впровадження енергозберігаючих технологій;

•    прозорості у прийнятті рішень щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, залучення громадськості до проведення цих заходів;

•    оздоровлення фінансового стану для утримання обладнання в належному стані та необхідного фінансування для поліпшення і розвитку мереж;

•    забезпечення права власників житла обирати виконавця послуг з обслуговування житлових будинків та впливати на якість його утримання;

•    зниження техногенного впливу на природні об'єкти населених пунктів.

Програма визначає завдання, пріоритетні напрямки, етапи та можливі шляхи реалізації реформ.

7.2. Основні цілі Програми на середньострокову перспективу

Цілями Програми повинні стати: 

1) фінансова стабільність в галузі:

-  рівень оплати населенням послуг за спожиті житлово-комунальні послуги – не менше 95%;

-  рівень відшкодування собівартості тарифами – 100%;

-   рівень рентабельності основної діяльності підприємств – 5%.

2) зміна відносин між суб’єктами господарювання на ринкових засадах:

-  утворення не менше 32 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

-  доведення до 40% частки загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що передана в утримання (управління) підприємствам не комунального сектору економіки – ОСББ;

-  забезпечення 100% обліку споживання послуг;

-  впровадження публічно-приватного партнерства у сфері діяльності суб’єктів природних монополій.

3) технічне переоснащення житлово-комунального господарства:

-  зменшення споживання природного газу на 15%;

-  зниження питомих показників споживання паливно-енергетичних ресурсів у водопровідно-каналізаційному, тепловому господарстві та міському освітленні щонайменше на 3 % щорічно;

-  повна заміна ліквідація ветхих і аварійних теплових мереж;

4) забезпечення населення якісними послугами:

-  зменшення у 2 рази кількості населених пунктів, в яких подається неякісна питна вода;
-  встановити дієвий контроль за якістю надання житлово-комунальних послуг.

Першочерговими цілями є:

– задоволення потреб всіх споживачів у економічно доступних житлово-комунальних послугах належного рівня та якості, що відповідає вимогам державних стандартів;

– створення умов для сталої, ефективної роботи та розвитку житлово-комунального господарства, підвищення рівня прозорості у взаємовідносинах між суб’єктами ринку житлово-комунальних послуг, економічне і раціональне використання матеріальних ресурсів та енергоносіїв, зниження нераціональних витрат при виробництві послуг;

– формування нової системи управління житлово-комунальним господарством, нових інститутів управління житловим фондом, що базуються на системі договірних відносин;

– виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відновлення аварійних об'єктів комунального господарства;

– наближення до нормативно необхідної потреби обсягів проведення капітального ремонту житла;

– покращення екологічного стану та забезпечення безпеки життєдіяльності населення;

– створення однакових умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства;

– стимулювання інвестиційної діяльності у сфері житлово-комунального господарства для реформування та розвитку житлово-комунального господарства.

7.3. Основні завдання Програми
  1. Розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг.
  2. Формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла.
  3. Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства.
  4. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво послуг, у т.ч. створення діючого й прозорого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії й видів палива;
  5. Залучення інвестицій і співробітництво з міжнародними фінансовими установами й донорськими організаціями;
  6. Залучення громадськості до процесів формування житлової політики й реформування житлово-комунального господарства.

Програма передбачає ряд завдань і заходів, реалізація яких дозволить підвищити ефективність використання енергоносіїв й інших ресурсів, істотно знизити енергоємність виробництва, підвищити енергоефективність будинків, створити стимули й умови для переходу економіки на раціональне використання й ощадливе використання енергоресурсів.