Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Київської області на 2009-2012 роки (без додатків)
| Вид материала | Документы |
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Здолбунівського, 675.61kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства володарського району, 305.2kb.
- Про нову редакцію Програми реформування І розвитку житлово-комунального господарства, 1131.3kb.
- Районна програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства в Гусятинському, 461.43kb.
- Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 57.24kb.
- Про схвалення Програми реформування І розвитку житлово-комунального господарства, 396.49kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства міста Кіровограда, 503.29kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки, 356.85kb.
- Кабінету Міністрів України: при підготовці проектів закон, 648.25kb.
- Кабінету Міністрів України: при підготовці проектів закон, 633.46kb.
Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства
Київської області на 2009-2012 роки (без додатків).
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Київської області на 2009—2012 роки (далі — Програма) розроблена на виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки”, спрямована на розв’язання проблем, що існують у сфері житлово-комунального господарства Київської області.
Розроблення програми зумовлено:
невідповідністю відносин у сфері житлово-комунального господарства змінам в економіці та відсутністю її інтегрованості в систему ринкової економіки;
неналежним ставленням власників і користувачів до свого житла, що призводить до його швидкого фізичного зношення;
невідповідністю розмірів платежів за користування житлом фактичним витратам на його утримання, недосконалістю діючої системи фінансування робіт, пов’язаних з обслуговуванням житла;
штучною монополізацією діяльності у сфері будівництва, реконструкції та утримання житла;
невідповідністю існуючої інфраструктури комунального господарства напрямам і темпам житлового будівництва;
неврегульованістю процесів оцінки та реєстрації майна підприємств житлово-комунальної сфери;
енергетичною неефективністю житлового фонду і комунальної інфраструктури, високим рівнем зношеності мереж та обладнання;
відсутністю комплексної системи ведення обліку виробництва, транспортування, постачання та споживання води і тепла;
відсутністю економічної мотивації для ефективного управління підприємствами житлово-комунального господарства та будинками;
штучною монополізацією у сфері житлових послуг;
нерозвиненістю сучасних форм ефективного управління житлом і підприємствами житлово-комунального господарства (управління, концесія, приватизація тощо);
невизначеністю меж відповідальності суб’єктів, що провадять діяльність на ринку житла і житлово-комунальних послуг;
відсутністю єдиної технічної політики розвитку житлової та комунальної інфраструктури;
фінансовою неспроможністю більшості населення самостійно розв’язати житлову проблему;
потребою у безперебійному наданні послуг з енерго-, газо-, тепло- та водопостачання для споживачів;
низькою якістю житлово-комунальних послуг в умовах зростання цін і тарифів;
недостатнім рівнем поінформованості споживачів про свої права та обов’язки.
Розв’язання перелічених проблем потребує проведення структурних реформ у сфері утримання та обслуговування житла, що дадуть змогу створити умови, за яких діяльність з управління житловим фондом і надання житлово-комунальних послуг провадитиметься на ринкових засадах з додержанням чітких, зрозумілих підходів та з урахуванням соціальної значущості галузі.
РОЗДІЛ II
СУЧАСНИЙ СТАН ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА
Динаміка основних показників, що характеризують діяльність галузі та стан обслуговування населення Київської області, погіршується. Так, з 2003 по 2008 рік протяжність ветхих і аварійних водопровідних мереж збільшилась на 38 кілометрів та становить 17 відсотки їх загальної протяжності; середній рівень втрат води у мережах збільшився з 13 до 16 відсотків, протяжність ветхих і аварійних теплових мереж збільшилась на 78,9 км і становить 17,4%; рівень втрат теплової енергії в мережах складає близько 10 %; частка котлів, строк експлуатації яких становить більш як 20 років, збільшилась з 33,4 до 33,6 відсотків, у ветхому та аварійному житлі проживає близько 1 тис. осіб, кількість застарілих і непрацюючих ліфтів у житлових будинках щороку збільшується на 3 — 4 відсотки.
За станом на 1 січня 2009 року у складі галузі житлово-комунального господарства Київської області на обліку такі об’єкти (у тому числі комунальної власності):
- житлові будинки (5934 одиниць) загальною площею – 13578.9 тис.м2 ;
- мережі водопостачання загальною протяжністю - 2681,5 км;
- мережі водовідведення загальною протяжністю - 1587,0 км;
- котельні та міні-котельні, що опалюють об’єкти
житла та соціальної сфери - 1280 од.;
- артезіанські свердловини - 1931 од.;
- каналізаційні очисні споруди - 51 од.
Крім того, у комунальній власності знаходиться 34 водопровідних башти, 105 резервуарів чистої води, 214 насосних станцій другого підйому води, 286 каналізаційних насосних станцій, автомобільні дороги протяжністю 15642,08 км, в тому числі з твердим покриттям 10261,9 км., 107 мостів та 7 шляхопроводів, 1 підземний пішохідний перехід, 129 кладовищ, у тому числі 74 діючих, 2908,48 км мереж зовнішнього освітлення тощо.
На підприємствах житлово-комунального господарства працює 14,866 тис. осіб.
2.1 ЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Житловий фонд органів місцевого самоврядування Київської області нараховує 5934 будинків загальною площею 13578,9 тис.м2. Кожний четвертий будинок потребує проведення капітального або поточного ремонту.
Так, за 2008 рік житлово-експлуатаційними підприємствами області виконано робіт з капітального ремонту житлового фонду за рахунок місцевого бюджету на суму 7013,5 тис.грн., що становить 95,7 % від річного плану та на 19,7 % більше від відповідного періоду минулого року. На капітальний ремонт житлового фонду в місцевих бюджетах було передбачено 7321,8 тис.грн. при потребі близько 45 млн.грн., тобто 16,2%.
Альтернативним варіантом утримання і експлуатації житла, а також реалізації права громадян щодо їх участі у місцевому самоврядуванні є формування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, запровадження нових форм діяльності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій, та залучення до управління і обслуговування житлового фонду суб’єктів підприємницької діяльності, як фізичних так і юридичних осіб.
Так, на 01.01.2009 в області створено 82 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, в тому числі: у Бориспільському районі – 2, Бородянському – 1, Вишгородському районі – 1, Кагарлицькому – 5, Києво-Святошинському – 6, Макарівському – 3, Миронівському – 1, Обухівському – 3, Фастівському – 1, Яготинському – 4, у містах Біла Церква – 30, Бориспіль – 2, Буча – 2, Бровари – 14, Ірпінь – 4, Переяслав-Хмельницькому – 3 об’єднання. Площа житлових будинків, які вони обслуговують становить 260,78 тис.м2.
Крім того, в період реформування житлового господарства, продовжують залучатися недержавні підприємства до робіт з утримання і обслуговування житла. Так, на сьогодні, в Київській області створено 22 недержавних підприємств по обслуговуванню житла, які обслуговують 634 будинків загальною площею 1401,6 тис.м2. В тому числі у Миронівському районі створено 5 таких підприємств, в Обухівському – 5, у містах Біла Церква – 1, м. Бориспіль - 4 та 7 у м. Славутич. У містах Бровари та Славутич створені дирекції єдиного замовника (ДЕЗ), які обслуговують 664 будинки загальною площею 1657,0 тис.м2.
Ліфтове господарство наявного житлового фонду області складає 2440 ліфтів. Їх обслуговують 11 підприємств різних форм власності, які зареєстровані
за місцем знаходження ліфтового господарства. Відпрацювали більше 25 років і потребують модернізації або заміни 692 ліфти.
2.2. ВОДОПРОВІДНО – КАНАЛІЗАЦІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО
Джерелами централізованого водопостачання міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка є річка Рось, м.Бровари – річка Десна. Решта населених пунктів області для потреб централізованого господарсько-питного водопостачання за допомогою 2067 артсвердловин використовує воду з підземних джерел.
Централізованим питним водопостачанням забезпечені всі міста і селища, а також 550 сільських населених пунктів області. Найбільш охоплено сільське населення в Іванківському (53 села), Бориспільському (29), Переяслав-Хмельницькому (25), Вишгородському, Макарівському, Сквирському районах (по 24), найменше у Баришівському, Білоцерковському, Володарському, Згурівському і Миронівському районах (по 5-9 сіл ).
Протяжність комунальних водопровідних мереж складає 2681,5 км, сільських – 1698,4 км, відомчих – 574 км. Встановлена виробнича потужність насосних станцій 1-го підйому складає 515 тис.м³/добу. Основною проблемою є фізичне зношення та енергоємність об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства.
В 2008 році відбувся ріст споживання питної води в області, що пояснюється розширенням водопровідних мереж до приватного сектора та ростом промислового виробництва.
Централізоване водовідведення в області включає 165 каналізацій протяжністю 1587 км та пропускною спроможністю очисних споруд 307,5 тис.м.³/добу, централізованими системами каналізування охоплено понад 53% населення області, яке в основному проживає в містах і селищах міського типу.
40 % каналізаційних колекторів в області експлуатується понад 40 років, 35% - більше 30 років. 27 км каналізаційних колекторів є аварійними і підлягають заміні.
Станом на 01.01.2009 року тариф на послуги з водопостачання за 1 м³ питної води складає:
- для населення – від 0,95 грн. до 8,69 грн.
- середній по області – 3,61 грн.
Тариф на послуги з водовідведення за 1 м³ стоків складає:
- для населення - від 1,69 грн. до 9,05 грн.;
середній по області – 4,35 грн.
- КОМУНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА
Спеціалізованими підприємствами комунальної енергетики експлуатуються 454 котельні загальною потужністю 2441 Гкал/год., з них на твердому паливі працюють 32 котельні, газі – 422 котельні.
У тому числі близько 100 котелень працюють з котлами, коефіцієнт корисної дії яких менше 82 %, 489 котлів експлуатується більше 20 років.
За 2008 рік спеціалізованими підприємствами комунальної енергетики вироблено 2147.6 тис. Гкал теплової енергії.
Загальний обсяг споживання палива за 2007 рік склав 346.5 тисяч тонн умовного палива, в тому числі природного газу 845,6 тис.т.у.п.
Із 195 теплопунктів, що експлуатуються підприємствами комунальної енергетики,15 знаходяться у ветхому та аварійному стані.
Протяжність теплових мереж складає 834,0 км у двотрубному обчисленні, у тому числі перебувають у ветхому та аварійному стані близько 145,0 км. Через скрутний фінансовий стан підприємства комунальної енергетики при підготовці об’єктів до роботи в осінньо-зимовий період виконують тільки найнеобхідніші роботи.
2.4 МІСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТ
В системі житлово-комунального господарства області функціонує одне тролейбусне управління в м. Біла Церква, яке здійснює внутрішньоміське перевезення пасажирів близько 8 млн. чоловік на рік. На даний час управлінням експлуатується 36 одиниць рухомого складу, 26 тролейбусів повністю замортизовані і потребують заміни.
Протягом останніх років у роботі міського електричного транспорту м. Біла Церква намітилась тенденція до зменшення обсягу перевезень пасажирів. Це спричинено значним фізичним зносом об’єктів міськелектротранспорту, зокрема рухомого складу.
2.5 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Протягом 2008 року підприємствами житлово-комунальної галузі області надано послуг на суму 779,6 млн. грн., сплачено 743,3-млн. грн., що становить 95,3 % в т.ч. :
- теплопостачання надано послуг на суму 461,9 млн. грн., сплачено 445,1 млн. грн., , що становить 96,4% ;
- водопостачання та водовідведення надано послуг на суму 186,9 млн. грн., сплачено 174,8 млн. грн., що становить 93,5%;
- утримання житла надано послуг на суму 130,8 млн. грн., сплачено 123,4 млн. грн., що становить 94,3%.
Фінансово-економічний стан підприємств житлово-комунального господарства залишається кризовим, що пов'язано насамперед:
- з хронічною збитковістю;
- значними обсягами дебіторської і кредиторської заборгованості;
- незадовільним станом розрахунків за енергоносії.
За 2008 рік підприємства галузі отримали збитки понад 35,0 млн.грн., що на 17% менше порівняно з відповідним періодом минулого року. Це насамперед пов’язано з введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 року № 440 «Про порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», відповідно до якої державою відшкодовано збитки підприємств галузі отримані протягом 2000-2008 року в зв’язку з несвоєчасним прийняттям 100-відсоткових тарифів на комунальні послуги в сумі 70,0млн.грн., які направлені на погашення заборгованості за спожитий природний газ та податкової заборгованості перед бюджетом.
Загальна сума дебіторської заборгованості підприємств галузі за рік склала 346,1 млн.грн., яка у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшилась на 56,8 млн.грн. (або на 19,6%). Обсяги кредиторської заборгованості складають понад 230,0 млн.грн. Заборгованість за енергоносії у загальній сумі кредиторської заборгованості складає 107,3 млн.грн. (або 46,5%), у тому числі за газ – 62,8 млн.грн., за електроенергію – 4,5 млн.грн.
Системними причинами кризового стану підприємств житлово-комунального господарства є:
- залежність галузі від цінової політики в паливно-енергетичному комплексі (енергетична складова у теплопостачанні складає близько 70%, у водопостачанні - близько 40%);
- зростання собівартості послуг за рахунок непродуктивних витрат і втрат (втрати води - 30 - 40%, втрати тепла - до 50%);
- недостатній контроль з боку місцевих органів влади за ефективністю використання підприємствами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів;
- надмірна політизація процесу тарифного регулювання в житлово-комунальній сфері.
Заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням боргів минулих років за станом на 20 січня 2009 року становить 200,1 млн. грн., в т.ч. борг населення – 161,9 млн. грн.
Заборгованість за комунальні послуги установ та організацій які фінансуються з державного бюджету складає 2,4 млн. грн., в т.ч. за теплопостачання – 2,0 млн. грн.
З метою зменшення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, в частині пільг і субсидій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 (із наступними змінами) «Про перерахування в 2005 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати природного газу і за газ, що видобувається в Україні» протягом 2008 року проведено взаєморозрахунки на загальну суму – 67,4 млн. грн. в т. ч в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ на суму – 21,9 млн. грн. та спожиту електроенергію – 45,5 млн. грн.
Протягом 2008 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 року № 440 «Про порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування» (із наступними змінами) підприємствами комунального господарства надані розрахунки обсягів заборгованості по різниці в тарифах на загальну суму – 203,4 млн. грн. в т.ч. по теплопостачанню – 121,9 млн. грн., водопостачання та водовідведення – 81,5 млн. грн., підготовлено договорів про організацію проведення взаєморозрахунків та передано до Міністерства фінансів України на загальну суму 102,3 млн. грн.
Профінансовано через Управління державного казначейства договорів на суму - 71,6 млн. грн. в т.ч. по погашена заборгованість за спожитий природний газ – 67,1 млн. грн., податкова заборгованість на суму – 4,5 млн. грн. Решта договорів в т.ч. по погашенню заборгованості за спожитий природний газ – 11,0 млн. грн., погашенню заборгованості перед ВАТ Київводоканал – 2,7 млн. грн. та погашення податкового боргу – 17,0 млн. грн. залишились не профінансовані.
До боржників за житлово-комунальні послуги підприємствами, надавачами цих послуг, вживаються заходи по відключенню від централізованого теплопостачання, гарячого водопостачання, водопостачання та водовідведення, поданню позовів до суду та інше.
В умовах кризи надзвичайно важливим є встановлення економічно обґрунтованих тарифів на ринках природних монополій, які, з одного боку, мають бути достатніми для нормального функціонування та розвитку підприємств, а з іншого – не дозволяти підприємствам-монополістам включати в тариф нецільові витрати та витрати, пов’язані з надмірною енергоефективністю.
Протягом 2008 року приведено тарифів на житлово-комунальні послуги до рівня економічно обґрунтованих витрат: на теплопостачання – в 23 населених пунктах, що становить 67,6%, водопостачання та водовідведення – в 26, що становить 72,2%, з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – в 21 що становить 53,8 %.
Станом на 15 січня 2009 року середній рівень відшкодування затверджених тарифів для населення по області складає 85,5%, в т.ч.:
- теплопостачання – 86,2%;
- водопостачання – 87,1%;
- водовідведення – 84,03%;
- квартирна плата – 84,6%.
При формуванні тарифів на послуги тепло-, водопостачання та водовідведення відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 ”Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” та від 12 липня 2006 р. № 959 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення” (зі наступними змінами) затверджено тарифи з урахуванням інвестиційної складової: теплопостачання - на 13 підприємствах, що становить 38,2 %, водопостачання - на 16 підприємствах, що становить 44,4 %, водовідведення – на 16 підприємствах, що становить 44,4%.
Характеристики сучасного стану житлово-комунального господарства області наведені в таблицях № 1 - 9
РОЗДІЛ III
МЕТА ТА ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Метою реформування житлово-комунального господарства є створення ефективної моделі забезпечення населення доступним, високоякісним і комфортним житлом та здійснення його обслуговування з урахуванням потреб і можливостей людини, що гарантуватиме надійність та високу якість послуг з тепло-, водопостачання, водовідведення і обслуговування житла за умови економічно обґрунтованої вартості таких послуг.
Реформування галузі повинно проводиться з урахуванням інтересів кожної конкретної людини та передбачати проведення широкої роз’яснювальної роботи щодо процесу і результатів проведення реформ.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити питання щодо:
узгодження економічних інтересів в області та суб’єктів господарювання;
забезпечення можливості розв’язання громадянами області житлових проблем;
оптимізації виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення;
створення умов для надійного і безпечного надання житлово-комунальних послуг за доступними цінами, які стимулюють енергозбереження;
усунення диспропорції у попиті та пропозиції на ринку житла і житлово-комунальних послуг;
оновлення виробничої бази галузі з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу, запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства;
підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикальне зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;
мінімізації техногенного впливу галузі на навколишнє середовище і людину;
розвитку ринкових відносин та відповідної інституційної інфраструктури, поетапного дерегулювання і лібералізації потенційно конкурентного ринку за умови розвитку системи регулювання природних монополій;
розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунального господарства відповідно до прийнятих законодавчих актів;
поліпшення якості управління житлом та комунальною інфраструктурою.
Реформування галузі передбачає:
проведення взаємоузгодженої тарифної, інвестиційної політики;
реалізацію ефективної антимонопольної політики та проведення інституційних перетворень на ринку житла і житлово-комунальних послуг, спрямованих на розвиток ринкових відносин та конкуренції;
стимулювання інноваційної, інвестиційної і енергозберігаючої активності суб’єктів господарювання;
підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності як окремих галузей, так і виробництва окремих видів продукції (послуг) в цілому;
втілення прозорого механізму формування цін і тарифів на продукцію та послуги підприємств, що провадять діяльність у житлово-комунальній сфері.
РОЗДІЛ ІV
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
1. Основними завданнями Програми є:
1) формування нової житлової політики, орієнтованої на потреби людини та її можливості (забезпечення різноманітності форм володіння і користування житлом, стимулювання ефективного власника житла, формування соціального житлового фонду, розвиток сектору орендного житла, відбудова застарілого житлового фонду, удосконалення системи фінансового забезпечення розвитку житлового фонду, комунальної інфраструктури та системи соціального захисту населення);
2) удосконалення системи регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг (методологічне забезпечення порядку формування тарифів, поступове відокремлення діяльності з виробництва теплової енергії від діяльності, пов’язаної з її транспортуванням та постачанням, формування конкурентних відносин у процесі виробництва та постачання тепла); запобігання перехресному субсидуванню у сфері житлово-комунального господарства;
3) створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла (запровадження нових форм управління житлом, зокрема формування об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельних кооперативів, домових комітетів тощо, здійснення контролю за використанням та утриманням житлового фонду шляхом утворення Житлово-комунальної інспекції в Київській області, розвиток інституту управителів будинків; проведення щорічного обласного конкурсу „Місто (селище) найкращого благоустрою”, другого етапу щорічного всеукраїнського конкурсу „Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку”);
4) оптимізація ресурсоспоживання у житловому фонді (забезпечення широкого впровадження побудинкового обліку та регулювання споживання комунальних послуг, удосконалення фінансового механізму залучення коштів для підвищення енергоефективності будинків);
5) модернізація комунальної інфраструктури шляхом впровадження енергоефективних технологій та обладнання (організація ефективного управління підприємствами комунальної власності у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення; надання комунальних підприємств у концесію та оренду на конкурсних засадах, визначення умов, етапності та особливостей приватизації підприємств житлово-комунального господарства, сприяння інноваційному розвитку такого господарства, зменшення обсягів ресурсів);
6) удосконалення забезпечення ведення обліку та визначення якості енергоносіїв (теплової енергії та води);
7) забезпечення контролю за якістю житлово-комунальних послуг, насамперед у частині забезпечення населення високоякісною питною водою;
8) реформування та розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами шляхом створення умов для надання якісних послуг із вивезення та переробки побутових відходів із використанням сучасних методів і технологій із зменшенням екологічного навантаження на навколишнє природне середовище та здоров`я людини;
9) залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства (підвищення обізнаності населення, сприяння самоорганізації населення, методичне забезпечення підрозділів, що надаватимуть консультативні послуги населенню з проблемних питань житлово-комунального обслуговування, в органах місцевого самоврядування).
2. Виконання завдань Програми потребує удосконалення організаційного та фінансово-економічного забезпечення.
3. Фінансово-економічне забезпечення реформування житлово-комунальної галузі передбачає:
перехід до економічно обґрунтованих тарифів для всіх категорій споживачів житлово-комунальних послуг, запобігання перехресному субсидіюванню, недопущення зростання інфляції за рахунок необґрунтованого зростання цін і тарифів;
реструктуризацію заборгованості у сфері житлово-комунального господарства за умови переходу до економічно обґрунтованих тарифів;
підвищення енергоефективності житлових будинків.
Заходи щодо реалізації Програми наведено в таблиці № 10.
РОЗДІЛ V
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
1. Організацію виконання Програми відповідно до своїх повноважень здійснюють:
- на регіональному рівні — головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської облдержадміністрації;
2) на місцевому рівні — органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування (їх структурні підрозділи та/або посадові особи).
2. Моніторинг виконання Програми проводиться на базі даних статистичних спостережень головним управлінням житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу облдержадміністрації.
Райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення) щоквартально подають головному управлінню житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу інформацію про стан виконання Програми.
4. Контроль за виконанням Програми здійснюється облдержадміністрацією через головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської облдержадміністрації.
РОЗДІЛ VI
ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, обласного, місцевих бюджетів, а також інших передбачених законом джерел.
Фінансування Програми з реалізації пілотних проектів та здешевлення кредитів у сфері житлово-комунального господарства здійснюється виключно на конкурсних засадах на умовах співфінансування органами місцевого самоврядування та суб’єктами підприємницької діяльності в порядку, затвердженому відповідно до законодавства.
Планові показники до Програми наведено у таблицях № 11 - 18.
РОЗДІЛ VIII
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Виконання Програми дасть можливість забезпечити:
реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
доступність послуг з тепло-, водопостачання для населення та підприємств за умови їх своєчасної оплати;
надання високоякісних житлово-комунальних послуг відповідно до визначених стандартів якості;
відповідність тарифів на житлово-комунальні послуги економічно обґрунтованому рівню вартості житла, а житлово-комунальних послуг — їх якості;
прозорість у формуванні тарифної та цінової політики на житлово-комунальні послуги;
підвищення рівня мотивації громадян (доступ до матеріальних благ як стимул до зростання продуктивності праці і поліпшення якості робочої сили);
стимулювання внутрішнього виробництва у сферах, суміжних із сферою житлово-комунального господарства;
захист прав споживачів, їх своєчасне інформування з питань своїх прав та обов’язків;
обладнання багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку тепла, холодної та гарячої води;
технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та розвиток комунальної інфраструктури;
зниження до рівня експлуатаційної безпеки зношеності житлового фонду та основних фондів житлово-комунального господарства;
приведення витрат і втрат під час виробництва житлово-комунальних послуг у відповідність з вимогами європейських стандартів;
виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відбудова аварійних об’єктів комунального господарства в період до п’яти років;
створення конкурентного середовища на ринку житлових послуг, зокрема запровадження нових форм управління житлом, ліквідація монополії житлово-експлуатаційних контор;
Основні очікувані результати виконання Програми наведено у таблиці 19.
Таблиці № 1- 19 до Програми є її невід’ємною частиною.