Geum.ru

Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства у жидачівському районі до 2014 року

Вид материалаДокументы

Содержание


I. загальні засади
На території району діє 2704 одиниці суб’єктів господарської діяльності – юридичних та фізичних осіб.
Реформування житлово-комунального господарства
Ii. сучасний стан житлово–комунального господарства району та передумови його реформування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ


Жидачівський район займає 99,6тис. га території де проживає 71,9тис. чол. Із них 23,2 тис. пенсіонерів (­­­­­­32,2 % загальної кількості населення). Із загальної чисельності 38,5тис. населення працездатного віку, 42,2тис. осіб (58,6%) проживає в сільській місцевості. У всіх галузях економіки району зайнято 13,7тис. осіб, з них у промисловості здійснюють трудову діяльність 3,5тис. осіб, у сільському господарстві 0,5тис. осіб.

На території району діє 2704 одиниці суб’єктів господарської діяльності – юридичних та фізичних осіб.


У районі 118 населених пунктів, об’єднаних в 2 міські, 3 селищні та 28 сільських рад (всього 33 ради).

Реформування житлово-комунального господарства – формування нових організаційно-правових форм, зміна економічних відносин, перетворення законодавчої та нормативної бази, технічне переоснащення та модернізація у житлово-комунальному господарстві з метою підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів. Реформування ЖКГ є однією з найбільш актуальних проблем, оскільки стосується інтересів як населення, так і господарського комплексу України, області, району, міст, селищ. Особливість сьогоднішнього етапу реформування в Україні полягає в тому, що одночасно відбуваються кілька процесів:
  • інституційних, пов'язаних з демонополізацією управління житлом та комунальної інфраструктурою, зміною організаційно-правових форм організації ЖКГ, перерозподілом ринків послуг;
  • організаційних, які пов'язані з перерозподілом повноважень щодо ЖКГ між рівнями влади, відходом органів місцевого самоврядування від керівництва господарською діяльністю підприємств, переходом на нові форми договірних відносин (оренда, концесії).

Ключовим моментом у реформуванні галузі повинна бути трансформація тарифної політики. Методологія ціноутворення повинна базуватися на впровадженні на підприємствах водопостачання, водовідведення та теплопостачання ефективного механізму ресурсозбереження.

Кінцеві результати реформ в житлово-комунальному господарстві повинні відбитись у наданні послуг установлених стандартів якості проживання, включенні у повному обсязі ринкового механізму в процес функціонування галузей, переході до нового фінансування галузей за рахунок платежів населення з наданням малозабезпеченим категоріям населення житлових субсидій.

«Програма реформування та розвитку житлово–комунального господарства у Жидачівському районі до 2014 року» (надалі Програма) розроблена на виконання Закону України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово–комунального господарства на 2009–2014 роки від 11.06.2009 року № 1511-VI/1511-17/. А також Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм», Наказу Міністерства Економіки №367 від 04 грудня 2006 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо пор прядку розроблення регіональних програм, моніторигну та звітності про їх виконання» та розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації №739 від 21 серпня 2007 року «Про затвердження Порядку розроблення районних цільових програм, моніторингу та звітності щодо їх виконання».

II. СУЧАСНИЙ СТАН ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА РАЙОНУ ТА ПЕРЕДУМОВИ ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ


Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які останнім часом особливо загострилися. Враховуючи важливість нормального функціонування ЖКГ, його вплив на соціальну сферу району, галузь потребує кардинального реформування, що має передбачати насамперед формування її нової структурної побудови, яка б поєднувала найкращі надбання зарубіжних моделей управління житлово-комунальною сферою. Реформа ЖКГ має бути законодавчо, організаційно та економічно забезпечена одночасно на чотирьох рівнях: на рівні державних органів виконавчої влади; місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування; житлово-комунальних підприємств різних форм власності; споживачів послуг.

Протягом десятиліть у житлово-комунальній сфері панували екстенсивні підходи та адміністративні методи господарювання, які були наслідком жорстко централізованого управління в державі. Матеріальна база галузі, що завжди розвивалася на основі залишкового принципу ресурсозабезпечення, знаходилася в незадовільному стані в усі часи, але найбільш помітно деградує в останні роки, незважаючи на те, що на житлово-комунальне господарство витрачається значна частка (20-30%) видатків місцевих бюджетів.

В районі немає класу реальних домовласників, органи місцевого самоврядування виступають у ролі підрядних організацій, які обслуговують житло.

2.1. Проблеми у сфері житлово-комунального господарства та основні завдання реформування галузі

Ситуація у житлово-комунальному господарстві зумовлюється такими проблемами:
  • Кризовий фінансово-економічний стан підприємств житлово-комунального господарства району (збитки підприємств у 2009 році склали ­­­­572,6 тис. грн.; станом на 1 грудня 2010 року дебіторська та кредиторська заборгованість галузі становила, відповідно, 2151,94 тис. та 1875,72тис. грн.).
  • Недосконалість системи управління експлуатації житла, підприємствами житлово-комунального господарства та регулювання природних монополій (відсутність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків станом на 01.12.10 року).
  • Критичний стан основних фондів (частка водопровідно-каналізаційних мереж, що перебувають в аварійному стані склада­­­є 30%, нераціональні витрати та втрати питної води досягли по м. Жидачів 30,7%, по м.Ходорів 5,4%. У ветхому та аварійному стані перебувають 1,17% теплових мереж м.Жидачів.
  • зношеність основних фондів галузі, застарілість технологій і як наслідок, значні витрати (води, теплової енергії тощо) та низька енергоефективність житлового фонду збудовано до 1970 р., зношеність основних фондів, енергоємність послуг у 2,5-3 рази перевищує показники європейських держав; якщо на початку 90-х років у середньому по району на 10 км комунальних мереж припадало 2 аварій, то останніми роками цей показник сягнув 5 аварій на 10 км водопроводу та 1 на 10 км мереж теплопостачання;
  • Низька якість житлово-комунальних послуг (у більшості населених пунктах, насамперед у найбільших – м.Жидачів, м.Ходорів, смт.Гніздичів; питна вода за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту).
  • Багаторічна недостача фінансових ресурсів у галузі, що створює найбільші проблеми для запровадження європейських стандартів надання комунальних послуг;
  • недосконалість порядку формування тарифів, непрозорість формування цін/тарифів за послуги та поточної діяльності підприємств ЖКГ;
  • невідповідність розмірів платежів за користування житлом фактичним витратам на його утримання;
  • недостатня керованість, неконтрольованість, низька якість роботи підприємств житлово-комунальної галузі та послуг, що ними надаються;
  • недосконалість діючої системи фінансування робіт, пов’язаних з обслуговуванням і модернізацією житлового фонду;
  • утриманське відношення користувачів до житла, що призводить до його швидкого фізичного та морального зносу;
  • високий ступінь регіональної диференціації стану забезпеченості та якості надання житлово-комунальних послуг;
  • невідповідність наявних інфраструктурних потужностей зростаючим вимогам та потребам;
  • високий рівень монополізації сфери надання житлово-комунальних послуг та слабкий розвиток конкуренції у цьому секторі;
  • недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності галузі, насамперед у сфері диверсифікації постачальників послуг;
  • неефективна система управління, злиття замовника і підрядника і водночас розрив між споживачем і замовником послуг;
  • незавершеність приватизації житлового фонду у частині асоціювання власників житла у багатоквартирних будинках в об’єднання співвласників (ОСББ).

Причинами цих проблем є:
  • Діючі тарифи не забезпечують покриття витрат підприємств житлово-комунального господарства;
  • Відсутні реальні дієві механізми стягнення заборгованості з населення за спожиті житлово-комунальні послуги;
  • При передачі об’єктів у комунальну власність не були вирішені питання проведення необхідних ремонтів по переданих об’єктах;
  • Відсутність ефективного власника багатоквартирних будинків, як цілісного майнового комплексу;
  • Обмежена конкуренція на ринках товарів і послуг у сфері житлово-комунального господарства;
  • Комунальна власність у сільській місцевості взагалі відсутня. Незадіяні приміщення у зруйнованому та аварійному стані;
  • Несвоєчасне оновлення основних фондів;
  • Незначна кількість коштів, яка йде в доходну частину місцевих бюджетів на утримання доріг місцевого значення унеможливлює утримання їх в доброму стані, що негативно впливає на транспортне забезпечення пасажироперевезень, особливо в осінньо–зимовий період;
  • Низький рівень впровадження енергозберігаючих технологій;
  • Традиція неощадливого використання ресурсів;
  • Відсутність комплексної системи обліку та регулювання споживання води та теплової енергії на всіх етапах виробництва, транспортування, постачання та споживання житлово-комунальних послуг;
  • Несприятливі умови для широкомасштабних інвестицій в галузь;
  • Аварійний стан комунікацій в м.Ходорові, смт.Нові Стрілища, Журавно та Гніздичів незадовільно впливають на якість надання комунальних послуг населенню;
  • Діючих об’єктних програм фінансування житлово–комунального господарства на бюджетах різних рівнів не було;
  • районного фонду по фінансуванню об’єктів житлово–комунального господарства територіальних громад немає;
  • у обласну програму об’єкти ЖКГ району практично декілька років посаіль не включено;
  • кошти із обласного фонду природоохоронних заходів у складі обласного бюджету та державного бюджету виділяються вкрай рідко.