Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Рівного на 2010-2014 роки Вступ
| Вид материала | Документы |
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства міста Кіровограда, 503.29kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Здолбунівського, 675.61kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Київської області, 210.58kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства володарського району, 305.2kb.
- Про нову редакцію Програми реформування І розвитку житлово-комунального господарства, 1131.3kb.
- Районна програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства в Гусятинському, 461.43kb.
- Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 57.24kb.
- Про затвердження міської Програми реформування І розвитку житлово- комунального господарства, 224.62kb.
- Про схвалення Програми реформування І розвитку житлово-комунального господарства, 396.49kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки, 356.85kb.
Програма
реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Рівного на 2010-2014 роки
Вступ
Цю Програму розроблено з метою підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунальних систем життєзабезпечення населення, поліпшення якості житлово-комунальних послуг з одночасним зниженням нераціональних витрат.
Програма включає основні завдання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, затвердженої Законом України від 11 червня 2009 року № 1511-VI.
У житлово-комунальному господарстві міста є багато проблем, що потребують негайного вирішення. Якщо не вжити своєчасних заходів щодо їх вирішення, можливе погіршення стану житлового фонду та основних фондів підприємств, збільшення витрат енергоресурсів, обсягів капітальних і поточних ремонтів, а також, внаслідок цього – зростання собівартості послуг, спад прибутковості підприємств, зниження якості житлово-комунальних послуг, збільшення видатків з місцевого бюджету.
Виконання Програми передбачає:
– створення конкурентного середовища і формування ринку житлово-комунальних послуг, удосконалення тарифної політики;
– забезпечення ефективної інвестиційної політики галузі житлово- комунального господарства;
– забезпечення стимулів до економного і раціонального господарювання та використання ресурсів;
– прозорість у прийнятті рішень щодо реформування житлово-комунального господарства, розвитку комунальних послуг та встановлення тарифів на них;
– доступність житлово-комунальних послуг для громадян з низьким рівнем доходів;
- підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства міста;
- забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
- зміну системи управління житлово-комунальним господарством міста.
Розділ I. Загальні положення.
Розроблення програми зумовлено:
• невідповідністю відносин в сфері житлово-комунального господарства змінам в економіці держави та відсутністю її інтегрованості в систему ринкової економіки;
• неналежним ставленням власників і користувачів до свого житла, що призводить до його швидкого фізичного та морального зношення;
• невідповідністю розмірів платежів за користування житлово-комунальними послугами фактичним витратам на утримання житла, недосконалістю діючої системи фінансування робіт, пов’язаних з обслуговуванням житла;
• незадовільним станом у сфері поводження з твердими побутовими відходами;
• енергетичною неефективністю житлового фонду і комунальної інфраструктури, високим рівнем зношеності мереж та обладнання;
• відсутністю комплексної системи ведення обліку виробництва, транспортування, постачання та споживання води, тепла, газа і електроенергії;
• недосконалістю системи надання підтримки суб’єктам житлово-комунального господарства з бюджетів всіх рівнів (державного, регіонального, місцевого);
• відсутністю економічної мотивації для ефективного управління підприємствами житлово-комунального господарства та будинками;
• штучною монополізацією в сфері житлових послуг і, як наслідок, неспроможністю держави та населення впливати на їх якість;
• нерозвиненістю сучасних форм управління житлом і підприємствами житлово-комунального господарства (управління, концесія, приватизація тощо);
• відсутністю єдиної технічної політики розвитку житлової та комунальної інфраструктур;
• низькою якістю житлово-комунальних послуг в умовах зростання цін і тарифів;
• недостатнім рівнем інформування споживачів про їх права та обов’язки.
Розв’язання перелічених проблем потребує проведення структурних реформ у сфері утримання та обслуговування житла, що дадуть змогу створити умови, за яких діяльність з управління житловим фондом і надання житлово-комунальних послуг буде проводитись на ринкових засадах з додержанням чітких та зрозумілих підходів, урахуванням соціальної значущості галузі.
Розділ II. Сучасний стан житлово-комунального господарства міста.
Динаміка основних показників, що характеризують діяльність галузі та стан обслуговування населення, погіршується.
Результати аналізу сучасного незадовільного стану об’єктів життєзабезпечення міста свідчать, що проблеми у сфері житлово-комунального господарства не тільки залишаються нерозв’язаними, а і значно загострились, особливо в останні роки.
Житлове господарство.
Житловий фонд міської ради нараховує 1275 житлових будинків, загальною площею 2878,09 тис.м². Середній фізичний знос житлового фонду складає 49,6%. Обладнано водопроводом і каналізацією 98,6%, центральним опаленням 98,6%, гарячим водопостачанням 96,1%.
Близько 58 відсотків житлового фонду міста збудовано до 1989 року і потребує здійснення комплексного капітального ремонту.
Ветхими визнано 104 будинки, загальною площею 14,41 тис.м.кв., аварійними відповідно 16 будинків, площею 2,22 тис.м.кв.
Складовими частинами, які визначають незадовільний загально-технічний стан житлового фонду є:
- стан внутрішньобудинкових мереж, через що значна кількість підвальних приміщень житлових будинків підтоплюється;
- стан дахів, покрівель житлових будинків, з яких 60% потребують відновлення;
- стан балконних плит, фасадів;
- стан ліфтів, що відпрацювали нормативно-допустимий термін експлуатації 25 років, з потребою їх заміни або модернізації;
- за останні роки практично припинилась робота щодо заміни морально-застарілих та зношених ліфтів;
- стан прибудинкових територій, малі архітектурні форми та споруди на них потребують оновлення та приведення в належний санітарно-технічний стан.
Через обмеженість фінансування щорічно зменшуються обсяги робіт з поточного і капітального ремонту житлового фонду.
Поточний ремонт інженерних систем і конструктивних елементів житлового фонду виконується локально: тільки в місцях відмовлень та несправностей.
Щорічна потреба на капітальний ремонт житлового фонду становить 82,00 млн.грн., фактичні видатки не перевищують 8 відсотків від потреби. Такі обсяги фінансування не задовольняють потреби житлового фонду. Тривале штучне стримування перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги для населення за високих темпів зростання цін на енергоносії, збільшення рівня мінімальної заробітної плати, стрімкого зростання цін на пальне стає перепоною для інвестування в галузь.
Вищевказане приводить до передчасного зносу інженерних мереж і устаткування, тому існує ризик, що неминуче виникне проблема лавиноподібного наростання виходу із строю таких елементів, як несучі конструкції, покрівлі, внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання, інших інженерних комунікацій.
Незадовільними темпами виконуються вимоги до поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку споживання та регулювання води і теплової енергії. Викликає занепокоєння стан утримання внутрішньобудинкового газового обладнання, яке морально і фізично вичерпало свій експлуатаційний термін.
Оцінка системи управління житловим фондом
Аналіз функціонування житлово-комунального господарства свідчить про наявність системної кризи та необхідність прискорення проведення реформ та переходу до роботи в ринкових умовах.
Функція управління житловим фондом та функція надання житлово-комунальних послуг поєднані сьогодні в одних структурах - житлово-комунальних підприємствах. Одночасно вони є замовниками і постачальниками послуг, управлінським та контролюючим органом. Плата за надання послуг встановлюється централізовано, виходячи із стандартного набору послуг, визначеного чинним закон2耀авством, які повинні надаватися. При цьому розмір оплати не залежить від якості наданих послуг. При такій системі ЖКП економічно не зацікавлені в тому, щоб обов’язково надавати якісні та в повному обсязі житлово-комунальні послуги.
Монополія житлово-комунальних підприємств збережена. Житлово-комунальні послуги населенню надають 7 підприємств приватної форми власності при їх загальній кількості 28, що за ринковими законами є абсолютно недостатнім для створення конкурентного середовища.
Мешканці багатоквартирних будинків не мають змоги вибору постачальника послуг, контролювати їх якість та повноту надання, змушені користуватись послугами з утримання житла лише одного підприємства – балансоутримувача будинку. Це робить неможливою дію ринкового механізму, коли власник має можливість сам шукати підрядника, який на договірних засадах буде підтримувати житло в належному стані.
З метою демонополізації ринку житлових послуг та розвитку інституту власників житла, місцева влада всебічно сприяє створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків як альтернативної структури управління житловим фондом. Станом на 1.09.2010 року в місті створено і зареєстровано 76 об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків, що складає 5 відсотків від їх загальної кількості. Наявність таких об’єднань – неприбуткових установ, сприяє розвитку конкурентного середовища в сфері житлових послуг та забезпечує мешканцям можливість отримання послуг з утримання житлових будинків та прилеглих до них територій належної якості та в повному обсязі.
Члени об’єднання самі визначають перелік та обсяги робіт і послуг, які вони бажають отримати, самостійно вибирають виконавця робіт та виходячи з цих витрат самі встановлюють розміри та порядок сплати внесків за їх використання. ОСББ можуть або приймати до себе на баланс відповідний житловий комплекс, або обирати собі на конкурентних умовах управителя, який взявши собі на баланс житловий комплекс надає житлово-комунальні послуги на договірних умовах.
Для створення дієвого механізму утримання житла шляхом створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків рішенням сесії Рівненської міської ради від 14 травня 2010 року № 3541 затверджена «Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків міста Рівного на 2010 рік».
У Програмі визначені пріоритетні шляхи організаційно-правової та матеріально-технічної підтримки у створенні і налагодженні господарської діяльності ОСББ.
Основними приоритетними завданнями Програми є:
- проведення інформаційної кампанії серед населення міста відповідно до визначеної цільової аудиторії;
- створення позитивного іміджу ОСББ у масовій свідомості;
- підвищення зацікавленості мешканців у формуванні ефективного колективного власника;
- налагодження процесу державної реєстрації ОСББ;
- співфінансування витрат, пов'язаних із створенням та налагодженням господарської діяльності ОСББ;
- надання фінансової допомоги створеним ОСББ на капітальний ремонт будинків;
- надання допомоги створеним ОСББ в реалізації обраної форми управління;
- формування фонду заохочення кращих практик ОСББ.
Здійснення
контролю за виконанням робіт по будівництву, реконструкції і капітальному ремонту на об’єктах житлово-комунального господарства міста.
Запровадження технічного нагляду дасть можливість забезпечити:
- відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам ДБН Д.1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва” та ДБН Д.1.1.-7-2000 „Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюються на території України”, іншим вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;
- усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред’явлення робіт для здійснення технічного нагляду;
- відповідність фактичних обсягів виконаних робіт затвердженій проектно-кошторисній документації;
- дотримання нормативів повернення матеріальних ресурсів, які підлягають повторному використанню;
- дотримання нормативів повернення матеріальних ресурсів, які підлягають списанню.
Фінансове забезпечення контролю за виконанням робіт по будівництву, реконструкції та ремонту на об’єктах житлово-комунального господарства міста здійснюється в межах призначень, затверджених головному розпоряднику коштів в галузі житлово-комунального господарства – Управлінню житлово-комунального господарства у загальному фонді бюджету м.Рівного на відповідний фінансовий рік за КФК 250404 „Інші видатки”.
Плановий розмір коштів для фінансового забезпечення розділу 3.14. Програми визначається у відповідності з п.2.8.13 „Правил визначення вартості будівництва”, ДБН Д.1.1-1-2000 ДБН і складає не більше 2,5% від підсумку графи 8 глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості робіт по будівництву, реконструкції і капітальному ремонту, що заплановані у бюджеті міста Рівного для виконання в галузі житлово-комунального господарства у відповідному фінансовому році.
Управління житлово-комунального господарства щороку при підготовці проекту бюджету галузі передбачає видатки на виконання завдань і заходів, передбачених розділом 3.14. Програми за всіма кодами економічної класифікації в залежності від економічної сутності видатків.
Водопровідно-каналізаційне господарство
Вода подається споживачам цілодобово через розгалужену систему водоводів, вуличних та дворових мереж, загальна довжина яких складає 404,4 км (16,1% з яких знаходяться у ветхому стані). Зношеність труб є причиною погіршення якості води перебоїв у водопостачанні на період ліквідації аварій.
Протяжність каналізаційних мереж 209,5 км. (9,8 % з яких знаходиться у ветхому стані).
Четверта частина обладнання насосних очисних споруд водопровідної мережі та насосних агрегатів водовідведення відпрацювати нормативний термін експлуатації, що приводить до підвищення витрат електроенергії та збільшення собівартості перекачування стоків.
Питомі витрати електроенергії на 1 куб.м. поданої води становить 1,215 кВт, питомі витрати електроенергії на очищення і транспортування 1 куб.м. стічних вод 0,502 кВт. Комунальне підприємство „Рівневодоканал” через обмеженість власних коштів виконує лише часткову заміну зношених труб.
Аварійно-небезпечним є каналізаційний напірний колектор (2 нитки діаметром 800 мм) від ГКНС до очисних споруд ВАТ „Рівнеазот”. Потребують термінової заміни напірні колектори від КНС № 2, № 4, № 5 загальною протяжністю більше 2 км.
Власні очисні споруди КП „Рівнеоблводоканал”, потужністю 25,0 тис.куб.м. на добу, які експлуатуються з 1964 року потребують реконструкції і розширення.
Якщо на початку 90-х років в середньому на 100 км комунальних мереж припадало 30 аварій, то останніми роками цей показник сягнув 163 аварії на 100 км водопроводу. Технічний стан водопровідних мереж не відповідає нормативним вимогам експлуатації, втрати води в мережах складають 29,6 відсотків.
Теплове господарство
Забезпечення споживачів теплом та гарячою водою в місті здійснюють КП „Теплотранссервіс” та ТзОВ „Рівнетеплоенерго”.
Система теплопостачання міста являє собою сукупність районних, квартальних, індивідуальних (вбудованих, прибудованих, дахових) котелень.
Основними проблемами існуючої системи теплопостачання є:
- застаріле основне та допоміжне обладнання котельних – котли типу ТВГ-8М, КВГ-6,5, ДКВР-10/13 та насосне господарство (близько 80% теплового устаткування діючих котелень перебуває в експлуатації 25 і більше років);
- високі питомі витрати газу та електроенергії;
- недостатня кількість встановлених приладів обліку теплової енергії у споживачів і джерел теплопостачання та приладів регулювання на абонентських вводах споживачів;
- постійне зростання цін на паливо і, як наслідок цього, зростання тарифів для споживачів на теплову енергію;
- технічний стан теплових мереж не відповідає нормативним вимогам експлуатації.
Термін експлуатації більшості теплових мереж перевищує 30-35 років, а деяких ділянок – понад 40 років, тому для забезпечення стабільної роботи теплопостачаючих підприємств міста необхідна щорічна заміна 4-5 % загальної довжини теплових мереж.
Втрати теплової енергії в мережах згідно «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько – побутові потреби України» , які використовуються у тарифах становлять до 13%, а фактичні втрати теплової енергії в мережах складають 22% - 27%, що було підтверджено енергоаудитом мереж системи централізованого теплопостачання ТОВ «Рівнетеплоенерго».
Міський електротранспорт
Міський пасажирський електротранспорт є екологічно чистим видом транспорту, яким користується значна частина населення м.Рівне.
КП «Рівнеелектотранс» працює за регульованими тарифами на проїзд, крім цього виконує соціальне замовлення держави по безкоштовному перевезенню громадян, які користуються пільгами на проїзд.
Фінансовий стан підприємства незадовільний. Балансові збитки за 2009 рік склали 2,9 млн.грн. очікувані в 2010 році 3,0 млн.грн. Основним чинником, який суттєво ускладнює фінансовий стан підприємства, є неповне відшкодування витрат на безкоштовне перевезення пасажирів-пільговиків та збитків від перевезення пасажирів за регульованими тарифами. Відшкодування на 2010 рік заплановано на рівні 40%.
Протягом останнього десятиріччя у роботі міського електротранспорту намітилась тенденції до зменшення обсягу перевезень пасажирів і погіршення показників якості та безпеки їх транспортного обслуговування. Це спричинено значним фізичним зносом об’єктів міського електротранспорту, зокрема рухомого складу.
Інвентарна кількість рухомого складу тролейбусів у м. Рівне скоротилась з 115 одиниць в 1992 році, до 75 в 2009 році. У цілому замортизовано 71 одиниця (або 97 %) тролейбусів. У наявності лише 3 тролейбуси з терміном експлуатації до 5 років. Основним проблемним питанням є старіння рухомого складу електротранспорту. Випуск його на лінію може призвести до виникнення проблем у перевезенні пасажирів, дорожньо-транспортних пригод та значних витрат на його відновлення в майбутньому.
Благоустрій та санітарне очищення
Мережа шляхів міста з асфальтобетонним покриттям 257,5 км. Значна частина з них потребують реконструкції та ремонту.
З метою забезпечення належного функціонування та подальшого розвитку мережі автомобільних доріг міста Рівненською міською радою затверджена програма розвитку вулиць і доріг, що перебувають у комунальній власності міста Рівного, на 2010-2013 роки. (№3523 від 12.05.2010р.)
Основним завданням Програми є створення належних умов руху транспортних засобів, значне підвищення безпеки руху автотранспорту та пішоходів, зниження аварійності на дорогах, збереження існуючої мережі доріг, подальший розвиток дорожнього господарства (Таблиця 1,2).
Обслуговування зовнішнього освітлення м. Рівне, дворових територій житлових будинків та територій підприємств і організацій, а також будівництво, поточний та капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення, електро - вимірювальні роботи виконує КП «Міськсвітло». Значна частина мереж, освітлювального обладнання, шаф управління і т.д. вичерпала свій ресурс роботи і потребує негайної заміни, особливо це стосується повітряних ліній з голими алюмінієвими проводами, які згідно вимог «Правил влаштування електроустановок»повинні замінюватись на самонесучі
ізольовані типу СІП. На даному етапі лише 15% від загальної кількості мереж приведено до вимог п. 6.3.25 «Правил влаштування електроустановок».
З метою приведення освітлення території міста у відповідність до «Правил утримання електроустановок», покращення естетичного вигляду міста через відновлення освітлення парків, скверів, меморіалів та інших місць масового відпочинку 16 грудня 2008 року рішенням сесії Рівненської міської ради № 1971 затверджена Програма розвитку мереж зовнішнього освітлення м. Рівне на 2009-2015 р.р.
Основними напрямками програми є :
- заміна старих світильників вуличного освітлення на сучасні енергозберігаючі типу «Філіпс», «Малага» різної потужності, що дасть можливість освітити вулиці міста у відповідності до вимог СНІП (дані правила передбачають різну освітленість вулиць в залежності від їх категорій);
- демонтаж всіх повітряних мереж з голими проводами та заміну їх а само утримуючі, з паралельною заміною кронштейнів, більша частина яких вичерпала свій ресурс роботи і потребує термінової заміни у зв’язку з корозією металів та зварних з’єднань;
- освітлення парків, скверів, меморіалів та інших місць відпочинку рівнян;
- освітлення нових вулиць міста.
Впровадження нових сучасних технологій підвищить надійність роботи зовнішнього освітлення міста, дозволить зменшити кількість робіт по його обслуговуванню.
Це, в свою чергу, дасть можливість зменшити витрати на обслуговування мереж зовнішнього освітлення.
Звалище твердих побутових відходів працює в режимі перевантаження на ньому не збирається та не знешкоджується фільтрат.
Парк сміттєвозів комунальної власності становить 35одиниці, їх зношеність становить 67%.
На розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами будівництво сміттєпереробного заводу, придбання контейнерів і автомобілів на 2010-2014 роки потрібно 160,0 млн.грн. (Таблиця 3).
В місті відсутня необхідна кількість контейнерів для збору сміття. Відсутні контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів.
Аналіз
фінансово-економічних показників діяльності підприємств житлово-комунального господарства та чинної тарифної політики.
Система житлово-комунального господарства, підприємства якої працюють на регульованих тарифах не мають достатніх матеріальних і технічних ресурсів, необхідних для виконання своїх функцій в нормативному режимі.
Питома вага амортизаційних відрахувань в структурі витрат на фінансування технічного розвитку підприємств зменшується (складає 5-10%) і не може покрити необхідні витрати не тільки на реновацію, але навіть на капітальний ремонт основних фондів.
Хронічний дефіцит оборотних коштів підприємств призвів до кризи у розрахунках з бюджетом та підприємствами-підрядниками. Фінанси направляються не на технічний розвиток підприємства, а для розрахунків та для виплати заробітної плати з усіма обов’язковими відрахуваннями від ФЗП.
Довгострокові програми стають практично неможливими в той же час, як важливим елементом розвитку міського господарства є технічне переозброєння всіх напрямків господарювання, застосування нової техніки, енергозберігаючих технологій, комп’ютеризації всієї системи ЖКГ.
Шість підприємств станом на 01.07.2010 мають ознаки банкрутства.
На 01.01.2010 року фінансовим результатом господарської діяльності житлово-комунальних підприємств, які здійснюють експлуатацію житлового фонду Рівненської міської ради, є збитки у розмірі 2 557,3 тис.грн.
Слід зауважити, що з кожним роком збитковість житлових підприємств зростає.
Наслідком цього є те, що зростає дебіторська заборгованість з оплати населенням житлово-комунальних послуг (рівень оплати розрахунків за утримання будинків, споруд, прибудинкових територій в місті становить 88,7%. Станом на 15.07.2010 дебіторська заборгованість населення складає 15 899,0 тис.грн., кредиторська відповідно 20 889,2 млн.грн.
Однією з причин низького рівня оплати за житлово-комунальні послуги є неспроможність підприємств надавати послуги в повному обсязі, знизити їх собівартість. Все це зумовлює зростання незадоволення серед населення.
Аналіз функціонування житлово-комунального господарства свідчить про наявність системної кризи та необхідність прискорення проведення реформ та переходи до роботи в ринкових умовах.