Верховній Раді України, участь аму у закон

Вид материала

Закон

Содержание Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" 6 квітня 2010 року З боку Міністерства фінансів у консультаціях взяли участь Асоціації органів місцевого самоврядування представляли 13 вересня 2010 року Протяжність ветхих та аварійних теплових мереж

Подобный материал:

• Верховній Раді України І уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень, 505.54kb.
• Верховній Раді України проектів закон, 417.88kb.
• День уряду у верховній раді україни, 1063.83kb.
• Верховній Раді України VI скликання складається з Преамбули, Програми Коаліції демократичних, 1532.13kb.
• Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
• Закону України "Про Державний земельний кадастр", 55.14kb.
• Верховній Раді України не було зареєстровано жодного закон, 87.89kb.
• Верховній Раді України зареєстрований проект закон, 46.64kb.
• Верховної Ради України надало негативний висновок на закон, 18.09kb.
• Верховній Раді України проекту закон, 19.64kb.

1) засідання робочої групи АМУ з напрацювання пропозицій до проектів Законів України "Про місцеві податки і збори", "Про податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки", "Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України", 19 січня 2009 року, м. Київ. Напрацьовані в ході засідання зауваження та пропозиції презентував на громадських слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, які відбулися 20 січня, віце-президент АМУ з виконавчої роботи М.В. Пітцик;

2) обговорення проблем фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування нової редакції Бюджетного кодексу України на засіданні Спілки секретарів місцевих рад АМУ за участі представників Мінфіну, 25-27 червня 2009 р., м. Южне;

3) обговорення нових підходів до формування прогнозних показників обсягів місцевих бюджетів на 2010 рік на семінарі-нараді Міністерства фінансів України, 23-24 липня 2009 року, м. Чернівці. Семінар проводився за участі представників Кабінету Міністрів України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, начальників фінансових управлінь обласних та районних адміністрацій;

4) узгодження розрахунків прогнозних показників доходної та видаткової частини місцевих бюджетів на 2010 рік на робочій нараді Міністерства фінансів України, 27-28 серпня 2009 року, м. Київ. Захід проводився за участі заступників голів обласних державних адміністрацій з економічних питань, керівників місцевих фінансових органів, представників Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету;

5) засідання Асоціації фінансистів України, 2 жовтня 2009 року, м. Київ.

На порядок денний засідання були поставлені такі питання:

• Про стан і проблеми виконання місцевих бюджетів у 2009 році;
  
• Про проблеми виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2009р. №1007-р „Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери” та шляхи їх розв’язання;
  
• Про зміни до Бюджетного кодексу України та нові підходи до формування прогнозних показників місцевих бюджетів на 2010 рік;
  
• Про проблеми місцевих бюджетів у проекті Закону „Про Державний бюджет України на 2010 рік”.
  

В ході засідання учасники обговорили перспективи та проблеми виконання бюджету поточного року, а також отримали роз’яснення від представника Мінфіну. За підсумками засідання схвалено документ „Позиція Асоціації міст України щодо проекту Державного бюджету України на 2010 рік”, який було підготовлено за пропозиціями та зауваженнями, отриманими від міст.

Зазначені заходи дозволили досягнути певних позитивних результатів щодо зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів. Так, основними з них є:

1. 23 червня 2009 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні і в цілому Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (реєстраційний номер законопроекту 2709), в якому були в основному враховані пропозиції АМУ, над якими тривалий час працювали експерти - фінансисти органів місцевого самоврядування.

Досягненнями нової редакції Бюджетного кодексу з точки зору АМУ є:

- встановлення прямих бюджетних відносин усіх органів місцевого самоврядування з Державним бюджетом України (ст. 97), унаслідок чого районні ради та районні адміністрації усуваються від суб’єктивного („ручного”) коригування сільських, селищних, міських (міст районного значення) бюджетів;

- проведено певний перерозподіл існуючих податкових доходів держави на користь територіальних громад (ст.69 та ст. 71). Зокрема, збільшено доходи другого кошика бюджетів місцевого самоврядування та бюджету розвитку загалом на 10 млрд. грн., що вдвічі більше, ніж є зараз. Ці кошти можна буде спрямувати на виконання власних повноважень оганів місцевого самоврядування;

- переведено на утримання з першого кошика (доходів держави) позашкільної освіти, пожежної охорони, закладів реабілітації хворих дітей, що складає загалом біля 2 млрд. грн. (ст. 88);

- запроваджено механізм стимулювання органів місцевого самоврядування до наповнення місцевих бюджетів. Це відбуватиметься шляхом зарахування до бюджету розвитку 50% надпланових доходів загальнодержавних податків і зборів (ст. 108);

- заборонено виділення коштів з місцевих бюджетів на функціонування органів державної влади та військових формувань (ст. 83).

Незважаючи на ряд недоліків нової редакції Бюджетного кодексу введення його в дію стало б важливим кроком до децентралізації бюджетної системи України.

2. Вдалося суттєво збільшити частку місцевих бюджетів в проекті зведеного бюджету України на 2010 рік за рахунок:

- передачі частини доходів державного бюджету до місцевих бюджетів (1,542 млрд. грн.);

- розширення джерел доходів за рахунок зарахування до бюджетів місцевого самоврядування плати за землю в повному обсязі (1,9944 млрд. грн.), збору з власників транспортних засобів та екологічного збору (0,36 млрд. грн.);

- передачі до місцевих бюджетів частини видатків які в попередні роки здійснювалися з державного бюджету (оздоровлення громадян, харчування дітей, професійно-технічна освіта тощо);

- розширення джерел доходів до бюджету розвитку – 10% податку на прибуток та 15% податку з доходів фізичних осіб ( для бюджетів сіл, селищ та міст районного значення).

Реалізація цих заходів, як передбачається в проекті, дозволить збільшити фінансовий ресурс місцевих бюджетів в 1010 році на 12,2 млрд. грн., в тому числі, бюджетів сіл, селищ, міст районного значення - на 8,6 млрд. грн.

3. Спрощено доступ українських міст до кредитних ресурсів. Так, 17 липня 2009 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 865 „Про внесення змін до Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів”, якою затверджено концептуальні зміни до Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів (затверджений Постановою КМУ від 24.02.2003 № 207). Проект постанови був підготовлений та внесений АМУ. Згідно з цими змінами:

 1) відмінено обов’язковість присвоєння кредитного рейтингу позичальника (органу місцевого самоврядування) у разі здійснення запозичення у формі укладення угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах; 

2) визначено чіткі умови надання висновку Мінфіну про невідповідність проекту рішення вимогам, установленим бюджетним законодавством;

3) встановлено, що місцеве запозичення може бути здійснено без перевірки Мінфіном відповідності проекту рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим або міської ради у випадках, коли:

- розмір запозичення до місцевого бюджету не повинен перевищувати 25 відсотків середньої щорічної суми надходжень бюджету розвитку за останніх три роки, що передують року прийняття рішення, без урахування коштів, що надійшли від запозичень;

- загальна сума боргу місцевого бюджету на дату взяття запозичення, передбаченого проектом рішення, не повинна перевищувати 75 відсотків середньої щорічної суми надходжень бюджету розвитку за останніх три роки, що передують року прийняття рішення, без урахування коштів, що надійшли від запозичень;

- обсяг видатків на обслуговування боргу місцевого бюджету за запозиченнями минулих років не повинен перевищувати 5 відсотків загальної суми видатків місцевого бюджету на рік, що передує року прийняття рішення про здійснення запозичення або реструктуризацію боргових зобов'язань чи проведення іншої операції.

Окрім того, Постановою встановлено право органів місцевого самоврядування на здійснення первинного розміщення облігацій місцевої позики за ціною, нижчою за номінальну, за умови публічного розміщення на фондовій біржі.

В той же час залишається невирішеною низка проблем у фінансовому забезпеченні завдань та функцій місцевого самоврядування, зокрема:

1. Розрахункові показники Мінфіну бюджетам місцевого самоврядування на 2010 рік не відповідають реальному стану справ в економічній та фінансовій сферах життя територіальних громад, вони нереальні майже по всіх джерелах, які повинні наповнити бюджети місцевого самоврядування, як у частині загального, так і спеціального фондів.

2. В 2009 році не вдалося створити нову нормативну базу для формування та виконання місцевих бюджетів – нова редакція Бюджетного кодексу була заветована Президентом України, не запроваджений податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, не прийнято Закон України “Про місцеві податки і збори” тощо.

3. Не вдалося вирішити проблему належного фінансування виконання делегованих повноважень, залишається недосконалою формула бюджетної забезпеченості видатків на окремі галузі бюджетної сфери, а саме: органи місцевого самоврядування, соціальний захист та соціальне забезпечення, культура та фізкультура та спорт.

4. З року в рік субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян забезпечує фактичну потребу на ці цілі лише на 50-60 відсотків. В умовах фінансової кризи, зростання цін на транспортні засоби, матеріали і енергоносії, підвищення мінімальної заробітної плати, першочергової сплати податків та внесків до соціальних фондів, незадовільне фінансування зазначеної субвенції ставить під загрозу безперебійну роботу міського пасажирського транспорту та безпечне перевезення пасажирів.

В 2010 році Правління та Виконавча дирекція АМУ відповідно до положень Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» провели такі консультації щодо проекту Державного бюджету

15 лютого 2010 року надіслані до Міністерства фінансів України пропозиції до Основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік (Бюджетна резолюція).

6 квітня 2010 року проведені консультації Міністерства фінансів України з АМУ та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад щодо проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

З боку Міністерства фінансів у консультаціях взяли участь: заступник Міністра фінансів України Єфименко Т.І., заступник Міністра фінансів України Кузькін Ю.Є., директор Департаменту місцевих бюджетів Карп Г.В., заступник директора Департаменту місцевих бюджетів Маркович Г.Б. та інші керівники структурних підрозділів Міністерства.

Асоціації органів місцевого самоврядування представляли: Віце-президент Асоціації міст України Пітцик М.В., керівник виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Зайчук В.В., виконавчий директор Асоціації фінансистів України Юрченко М.М., Кременчуцький міський голова, член комісії Правління АМУ з питань бюджетної політики Глухов М.В., Олевський міський голова, член комісії Правління АМУ з питань бюджетної політики Повар А.В., члени правління Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад - Рокитнянський селищний голова Коваленко А.В. та Лисянський селищний голова Вельбивець О.І., начальник фінансового управління Вознесенської міської ради Москаленко В.В., заступник Кременчуцького міського голови, начальник фінансового управління Неіленко Т.Г., заступник Красноармійського міського голови Ляшенко А.Г., заступник Чернівецького міського голови, начальник фінансового управління Прокопець Є.Д., начальник фінансового управління Вінницької міської ради Луценко Н.Д., Директор департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради Джуган Н.В., перший заступник Нововолинського міського голови, Секретар Нововолинської міської ради Рожелюк В.Д.

У своєму виступі Єфименко Т.І. ознайомила присутніх з основними засадами складання проекту державного бюджету на 2010 рік. Заступник міністра наголосила, що ключовими завданнями Уряду під час здійснення бюджетної політики стали прогнозування збалансованих показників місцевих бюджетів, оптимальність витрачання бюджетних коштів та збереження виправданої у попередніх роках бюджетної практики щодо методик та механізмів обчислення обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами. При цьому, формування розрахункових показників доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів проектів місцевих бюджетів здійснено відповідно до вимог чинного Бюджетного кодексу України за удосконаленою Формулою розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотації вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів). Крім того, підготовлено пакет законопроектів, які стосуються змін до податкового законодавства, що сприятимуть наповненню місцевих бюджетів, зокрема, такі законопроекти як «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про плату за землю», «Про оподаткування об’єктів розкоші», «Про сімейне підприємство», до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

В пропозиціях асоціацій зазначалося, що за інформацією від міст, Міністерством фінансів України при розрахунку доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів на 2010 рік заплановано значний ріст надходжень по податку з доходів фізичних осіб, єдиному податку, державному миту, внаслідок чого, доведений обсяг є значно завищеним ( від 8 до 12 відсотків) та нереальним до виконання. Потреба у видатках, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів постійно зростає, але по ряду галузей, таких як охорона здоров’я, фізична культура і спорт, молодіжні програми та апарат управління прогнозні показники, обраховані Міністерством фінансів України, не забезпечують навіть мінімальну потребу у захищених статтях видатків, що практично унеможливлює нормальну організацію виконання повноважень у відповідних сферах.

Результати:

Міністерство фінансів зобов’язалося компенсувати місцевим бюджетам різницю між запланованими на 2010 рік завищеними доходами та необхідними видатками в сумі 14 млрд. грн. шляхом повернення заборгованості за 2009 рік у сумі 7 млрд. грн. і надання 6 млрд. грн. цільових субвенцій на реформування житлово-комунального господарства та соціально-економічний розвиток територіальних громад. Крім того, середньострокові позички будуть доступні містам з ІІІ кварталу.

Сторони погодились, що інший блок пропозицій асоціації може бути врахований лише після внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України.

Сторони домовилися провести спільну зустріч представників Міністерства фінансів, Державного казначейства та Правління АМУ.

Результати консультацій відповідно до Закону України „Про асоціації органів місцевого самоврядування” було оформлено Протоколом, який підписали: Від Міністерства фінансів України – заступник міністра Єфименко Т.І., від Асоціації міст України - віце-президент Пітцик М.В., від Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад – керівник виконавчої дирекції Зайчук В.В.

13 вересня 2010 року в рамках виконання Закону України від «Про асоціації органів місцевого самоврядування» проведено консультації Міністерства фінансів України з Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» щодо проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Асоціацію міст України представляли Віце-президент з виконавчої роботи М.В.Пітцик та директор Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради Н.В.Джуган, яка є членом Правління Асоціації фінансистів України. Також у консультаціях взяли участь представники Української асоціації місцевих і регіональних влад. За підсумками було прийнято протокольне рішення взяти до відома показники проекту Держбюджету на 2011 рік та на наступних консультаціях розглянути проект бюджету, підготовлений з врахуванням положень Податкового кодексу.


4.2. Збереження та розвиток житлово-комунальної інфраструктури територіальних громад, реформування ЖКГ, запровадження в муніципальну практику нових енергозберігаючих технологій


Житлово-комунальне господарство України є однією з найменш реформованих сфер національної економіки. Прорахунки в підходах та зволікання з реформуванням галузі, складність накопичених у попередні роки проблем та відсутність комплексного системного підходу до їх вирішення призвели до істотного зниження якості житлово-комунальних послуг та обґрунтованого незадоволення населення рівнем обслуговування.

Слід констатувати наявність потужного впливу політичних чинників на ситуацію у сфері. Адже рівень тарифів, сплачуваних населенням за комунальні послуги, традиційно є одним з вагомих аргументів у передвиборчих змаганнях. Тривале штучне стримування перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги для населення за високих темпів зростання цін на енергоносії, суттєво поглибило проблему та наблизило її до критичної межі.

Органи місцевого самоврядування не намагаються уникнути відповідальності за виконання покладеного на них завдання – організації надійного теплопостачання в своїх територіальних громадах. Однак, основні важелі подолання подібних кризових явищ перебувають за межами компетенції органів місцевого самоврядування, а останнім, як завжди, відводиться роль громовідводу, на них спрямовуються критика органів державної влади та ЗМІ, справедливе обурення населення.

Діяльність Правління та Виконавчої дирекції АМУ щодо розвитку житлово-комунальної інфраструктури територіальних громад, реформування ЖКГ, запровадження в муніципальну практику нових енергозберігаючих технологій в 2009-2010 роках була спрямована на реалізацію державної та муніципальної політики реформування житлово-комунального господарства відповідно до Закону України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки” та місцевих і регіональних програм реформування ЖКГ.

При цьому першочергового значення було приділено таким напрямам:

1) демонополізації житлово-комунального господарства, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, з метою:

- подолання монополії ЖЕКів, які виступають одночасно у ролі замовника та надавача комунальних послуг, самостійно контролюючи цей процес, в утриманні житлового фонду.

Станом на 01.07.2010 функціонує 509 приватних підприємств з утримання житлового фонду.



На жаль, на ринку послуг надання приватними підприємствами послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків, передбаченої Законом України «Про житлово-комунальні послуги», у цілому по країні ще не отримало поширення. У більшості виконавцями цієї послуги є житлово-експлуатаційні підприємства, а в деяких містах – служби єдиного замовника.

Спостерігається тенденція до зменшення кількості приватних підприємств у Дніпропетровській (-5), Донецькій (-2), Закарпатській (-1) та Чернігівській (-1) областях;

- удосконалення управління у сфері природних монополій, для чого спільно з Мінжитлокомунгоспом вивчалася можливість створення регіональних компаній, запровадження делегованих форм управління (оренда, концесія). Експерти АМУ активно приймали участь в:

а) опрацюванні проекту Закону України «Про особливості передачі в оренду та концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності»;

б) розробці змін до Типового концесійного договору (від 11.03.09 № 418) та Концепції розвитку системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринку комунальних послуг (від 09.07.08 № 932-р);

2) організація ефективного управління у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг, що передбачає:

- залучення населення до участі в управлінні житловим фондом шляхом створення ОСББ.

За даними Міжитллокомунгоспу станом на 01.07.2010 в Україні налічується 10943 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, що становить 14,1% від кількості будинків (всього 77401 будинків 5 поверхів і вище), де може бути створено ОСББ.

Найвищий показник збільшення за перше півріччя 2010 року кількості об’єднань мають Тернопільська (84), Дніпропетровська (63) та Херсонська (60) області.

Гальмує процес створення ОСББ невирішеність питання щодо участі колишнього власника будинку у передбаченому законодавством фінансуванні капітальних ремонтів при передачі житлового фонду на баланс об’єднань.

Низький показник створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків протягом першого півріччя 2010 року спостерігається в Кіровоградській (2), Київській (4), Харківській (4), Полтавській (6), Сумській (6) та Житомирській (7) областях.

Одним із факторів, який негативно впливає на процес створення та діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, є практична відсутність управляючих компаній, низький рівень розвитку конкурентного середовища у сфері управління та утримання житлового фонду.

- реалізацію проектів управління комунальним житловим фондом через утворення служб єдиного замовника (СЄЗ).

Станом на 01.07.2010 створено 66 служб єдиного замовника (СЄЗ), з яких: в м. Києві – 10, у Донецькій області – 33, у тому числі 3 в містах і 3 в районах, які є посередниками між споживачами і виробниками житлово-комунальних послуг.



На початковій стадії перебуває процес запровадження визнаного в усьому світі інституту управителів багатоквартирного будинку або керуючих житловим фондом компаній.

Робота СЄЗ базується на проведенні розрахунків за житлово-комунальні послуги тільки після виконання цих послуг.

Договори на утримання житла, об’єктів тепло- і водопостачання укладаються безпосередньо між СЄЗ і споживачем послуг (мешканцями квартир, будинків). У свою чергу, договори про надання комунальних послуг укладаються ще і між виконавцем послуг (СЄЗ) і виробником послуг (водопостачальною і теплопостачальною організацією).

Не створено жодної СЄЗ в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях та місті Севастополі;

3) технічне переоснащення житлово-комунального господарства, підвищення ефективності енергетичних і матеріальних ресурсів, спрямованих на виробництво житлово-комунальних послуг.

Фінансово-економічна криза спричинила до погіршення технічного стану житлово-комунальної інфраструктури, кий і до настання кризи переживав не кращі часи.

Так, за даними Мінжитлокомунгоспу житловий фонд України на 2010 рік становить 10,2 млн. будинків загальною площею 1066,6 млн. кв.м, у тому числі житловий фонд комунальної власності – 238,2 тис. будинків загальною площею 67,5 млн. кв.м або 2,3% будинків житлового фонду країни.

Зберігається тенденція старіння житлового фонду, який здебільшого перебуває у незадовільному технічному стані. До категорії ветхих та аварійних житлових будинків віднесено 60,7 тис. житлових будинків загальною площею 5,1 млн. кв.м, тобто 0,6% житлового фонду країни, де постійно проживають 145,7 тис. мешканців.

За 2009 рік кількість аварійних будинків зросла на 1081 одиниць (6,2%), загальна площа зменшилася на 438 тис. кв. м. (4,7%).

Не менш гострою на сьогодні є проблема відновлення ліфтового господарства у наявному житловому фонді, яке сьогодні налічує 90,2 тис. ліфтів, які обслуговують 28,7 тис. житлових будинків загальною площею 194,1 млн. кв.м.; з них диспетчеризовані – 56,5 тис. одиниць, що становить 62,3% від загальної кількості ліфтів, які обслуговують житлові будинки. Кількість ліфтів, які мають термін експлуатації 25 і більше років, становить 34,0 тис. одиниць, що складає 37,7% ліфтового господарства України. Не працюють більше року 3350 ліфтів.

У водопровідно-каналізаційному господарстві продовжує зростати протяжність ветхих та аварійних мереж. Так, із загальної протяжності водопровідних мереж перебувають в аварійному стані і потребують заміни 37%, каналізаційних мереж – 34,8%.

Як наслідок, нераціональні витрати та втрати питної води у зовнішніх мережах в середньому досягли 40,5% від води, відпущеної всім споживачам. Цей показник перевищується в: Чернівецькій – 78,9%, Житомирській – 78,8%, Львівській – 67,2%, Харківській – 60,0%; Закарпатській – 59,5%, Луганській – 57,7%, Одеській – 48,4% областях та в АР Крим – 56,6%, що зумовлює надмірне та неефективне використання матеріальних і енергетичних ресурсів. Обсяги нераціональних витрат та втрат питної води постійно зростають.

У 102 населених пунктах через значну зношеність основних фондів, значні нераціональні втрати питної води в зовнішніх мережах, послуги з водопостачання надаються не цілодобово, а за графіком.

Жителі майже 1200 сільських населених пунктів у південних і східних регіонах (Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській і Херсонській областях) через природні або техногенні причини, не маючи гарантованих джерел водопостачання вимушені частково або повністю користуватися привізною водою.

Більше ніж у 260 населених пунктах питна вода за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту. Найбільш напружений стан щодо якості питної води зберігається у містах АР Крим, Донецької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Чернігівської, Полтавської, Київської, Хмельницької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей.

Значною проблемою у сфері водопостачання і водовідведення залишається надмірне та неефективне використання матеріальних і енергетичних ресурсів підприємствами. Енергетична складова у собівартості питної води та очищених стічних вод у середньому сягає 50 %, а споживання електроенергії у водопровідно-каналізаційному господарстві становить понад 5,0 млрд. кВт.год. Через застаріле обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі та втрати питної води під час її транспортування та розподілу непродуктивні витрати електроенергії в середньому складають більше 25 %.

Як наслідок, підприємства нарощують заборгованість за енергоносії. Так, станом на 01.01.2010 заборгованість підприємств водопровідно-каналізаційного господарства складала 2 003 996 тис. гривень, що на 169 665 тис. гривень (9,2%) більше, ніж на відповідну дату минулого року.

За шість місяців 2010 року загальний борг підприємств водопровідно-каналізаційного господарства склав 2 349 996 тис. гривень (приріст заборгованості з початку року становить 346 000 тис. гривень, або 17,3%).

Протяжність ветхих та аварійних теплових мереж комунальної теплоенергетики – 5 491,4 км, що становить 15,8% від загальної протяжності мереж. Як наслідок, великі врати теплової енергії в інженерних мережах, так, за рік вони становлять 2279,3 тис. Гкал, або 13,5% від загальної кількості реалізованої теплової енергії. Великий обсяг втрат у інженерних мережах Дніпропетровської (17,9%), Донецької (14,2%), Харківської (11,7%) областей та м. Києва (20,2%).

Кількість фізично та морально зношених низькоефективних котлів з терміном експлуатації більше 20 років – 16 254 котлів (21,4%).

Стабільно високими є питомі витрати палива на виробництво теплової енергії (169,2 кг. умовного палива/1 Гкал. тепла). Найнижчі показники у Миколаївській (118,45), Рівненській (124,2), Харківській (137,0), Запорізькій (149,5), Хмельницькій (159,0), Одеській (166,9) та Волинській (168,2) областях. Критично високі питомі витрати палива у Закарпатській (199,9), Чернігівській (198,8) та Херсонській (193,6) областях.

Залишається складним технічний стан міського електротранспорту.

В І-му півріччі 2010 року зберігається негативна тенденція щодо скорочення обсягів наданих міським електричним транспортом послуг, яка склалася упродовж останніх років.



За цей період послугами міського електротранспорту скористалося понад 920 млн. пасажирів, з них 600 млн. громадян пільгових категорій, або 65 відсотків загальної кількості перевезених трамваями та тролейбусами пасажирів.

Порівняно з І півріччям 2009 року кількість перевезених пасажирів зменшилися на 14 відсотків, водночас частка пільгових перевезень у загальному обсязі пасажироперевезень зросла на 4,7 відсотка.

Зменшення обсягів пасажироперевезень і транспортної роботи міським електротранспортом зумовлено, насамперед, старінням та скороченням парку трамвайних вагонів і тролейбусів, зношеність якого становить 86%.

Відповідно у І півріччі 2010 року загальні доходи підприємств міського електротранспорту зменшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 3 відсотки і становлять близько 720 млн. гривень при зростанні витрат на 2 відсотки до 980 млн. гривень. Збитковість зросла на 4 відсотки і досягла 26 відсотків.

Доходи підприємств від продажу проїзних квитків у І півріччі 2010 року зменшилися на 3 відсотки порівняно з аналогічним періодом минулого року і становлять близько 290 млн. гривень (40 відсотків від загального обсягу доходів), що лише на 30 відсотків покриває витрати на транспортні послуги.

Компенсаційні виплати підприємствам міського електротранспорту за пільгові перевезення окремих категорій громадян з державного бюджету за перше півріччя 2010 року склали 197 млн. гривень, що становить 32 відсотки передбаченого на цей рік обсягу. Порівняно з минулим роком обсяг отриманої у І півріччі цього року підприємствами субвенції на пільгові пасажироперевезення зменшився на 6 відсотків, а фінансування з місцевих бюджетів зросло на 18 відсотків і склало 232 млн. гривень.

Загострюються проблеми і в сфері благоустрою. Так, кількість перевантажених сміттєзвалищ становить 281 од. (6%), а 982 од. (22%) не відповідають нормам екологічної безпеки. Щорічно утворюється близько 24 тис. несанкціонованих звалищ, що займають площу понад 750 га.

Незадовільним, у значній мірі, можна визнати стан вулиць і доріг населених пунктів, протяжність яких становить 163 тис. км, у значній своїй кількості можна визнати незадовільним. В Україні експлуатується 5229 автомобільних мостів, 1607 пішохідних мостів та 592 шляхопроводи загальною протяжністю 1586 км. Із загальної кількості мостів та шляхопроводів 507 споруд (7%) мають обмежену несучу спроможність або перебувають в аварійному стані.

Існує багато проблем і в сфері інженерного захисту територій. В Україні підтоплено 1845 населених пунктів (7% від загальної кількості). У межах населених пунктів зафіксовано понад 3 тис. зсувних ділянок площею, 38 тис. га та 21 тис. га зсувонебезпечних територій.

Катастрофічним залишається фінансовий стан підприємств ЖКГ. Так, станом на 01.07.2010 підприємства галузі отримали збитки у сумі 968,4 млн. гривень, що на 14,5% більше порівняно з відповідним періодом 2009 року. Найбільші збитки мали підприємства комунальної теплоенергетики – 370,0 млн. гривень та водопровідно-каналізаційного господарства – 306,5 млн. гривень. Загальна сума дебіторської заборгованості підприємств галузі збільшилась з початку року на 1,2 млрд. гривень (або на 10,5%) і станом на 01.07.2010 становить 12,2 млрд. гривень.

За даними Держкомстату, заборгованість населення по підприємствах усіх форм власності станом на 01.06.10 становила 10,9 млрд. гривень. Упродовж 5 місяців 2010 року населенням сплачено за житлово-комунальні послуги 14,3 млрд. гривень, що складає 96,8% нарахованих за цей період сум.

Станом на 01.07.2010 сума кредиторської заборгованості зросла на 14,2%, або на 1,6 млрд.гривень, і складає 13,0 млрд. гривень.

Заборгованість за енергоносії у загальній сумі кредиторської заборгованості становить 6,6 млрд. гривень (або 50%), у тому числі за газ – 4,7 млрд. гривень, за електроенергію – 1,9 млрд. гривень.


При вирішенні проблем ЖКГ в 2009 році були використані такі форми діалогу з владою:

- відбулося п’ять зустрічей (в різних форматах) членів Правління АМУ з Прем’єр-міністром України та керівниками паливно-енергетичної галузі;

- стан підготовки міст до опалювального сезону 2009 – 2010 років було обговорено за участю керівників центральних органів виконавчої влади, заступника голови Правління НАК „Нафтогаз України” на засіданні Правління АМУ 20 жовтня 2009 р., в рішенні якого констатовано, що основними проблемами, які ускладнюють входження міст України в опалювальний сезон 2009 – 2010 років є:

- незадовільний фінансово-економічний стан підприємств комунальної теплоенергетики та НАК „Нафтогаз України”;

- велика заборгованість підприємств комунальної теплоенергетики та котелень промислових підприємств за спожитий газ (3,536 млрд. грн. станом на 20.09.09 р., в тому числі за період з 1 жовтня 2008 р. – 2,67 млрд. грн.);

- низький рівень оплати населенням за спожитий газ та надані житлово-комунальні послуги;

- відсутність економічних важелів впливу на боржників по сплаті за надані житлово-комунальні послуги;

- недостатнє фінансування заходів з модернізації об’єктів ЖКГ, передбачених відповідними державними програмами та відсутність механізму надання підприємствам комунальної теплоенергетики пільгових кредитів;

- невирішеність питання щодо кредитування підприємств комунальної теплоенергетики для погашення боргів поточного періоду згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.09 р. №392;

- недостатній рівень фінансування проведення взаєморозрахунків згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 р. №193.

Для забезпечення нормального проходження в містах України опалювального сезону 2009 – 2010 років Правління вважало за необхідне першочергове вирішення таких питань:

завершення процесу формування вертикалі договірних відносин між учасниками ринку шляхом підписання договорів на постачання природного газу, теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які б враховували особливості функціонування сфери теплопостачання та чітко визначали права, зобов’язання та відповідальність сторін;

скасування штрафних санкцій, пені та інфляційних нарахувань для підприємств комунальної теплоенергетики та списання тих, що вже були нараховані;

визначення джерел для компенсації різниці в тарифах для бюджетної сфери та суб’єктів господарювання;

звільнення підприємства комунальної теплоенергетики від сплати податку на прибуток при компенсації різниці в тарифах для населення;

заборону хаотичної децентралізації систем теплопостачання населених пунктів, для чого рекомендувати органам місцевого самоврядування надавати дозволи на відключення від централізованого теплопостачання виключно у порядку та на підставах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.07 № 1268 та наказом Міністерства з питань житло-комунального господарства України від 06.11.07 № 169, а також затвердженої схеми теплопостачання міста;

зрівняння ціни на природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики та власників систем індивідуального опалення;

запровадження механізму оперативного коригування тарифів на теплову енергію при зміні цін на паливно-енергетичні ресурси, або ж на період опалювального сезону ввести мораторій на їх зміну;

звільнення підприємства комунальної теплоенергетики від сплати податку на прибуток та ПДВ при умові направлення їх на освоєння альтернативних та поновлювальних джерел енергії та реалізацію програм по енергозбереженню.

Вимоги АМУ із зазначених питань були сформульовані в таких заявах та зверненнях:

Заява Асоціації міст України та громад з приводу намірів НАК „Нафтогаз України” щодо підвищення ціни на газ для підприємств тепло-комунальної енергетики від 27 січня 2009 року.

Звернення до Прем’єр-міністра України Ю.В. Тимошенко з проханням припинити відключення об’єктів теплопостачання міста Полтави від 12 лютого 2009 року.

Звернення до Міністра з питань житлово-комунального господарства України О.Ю. Кучеренка з проханням невідкладно внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про майнову відповідальність боржників за спожиті комунальні послуги.

Звернення до Голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики В.В. Рибаку з прохання підтримати позицію АМУ щодо необхідності запровадження автоматичного, без регуляторної процедури, коригування тарифів на житлово-комунальні послуги у разі зміни ціни на енергоносії від 4 березня 2009 року.

Звернення до Прем’єр-міністра України Тимошенко Ю.В. з прохання переглянути постанову КМУ від 22 квітня 2009 року „Деякі питання фінансування розрахунків за природний газ суб’єктів господарювання, що виробляють теплову енергію, яка споживається населенням” від 30 квітня 2009 року.

Звернення до Президента України В.А. Ющенка з проханням підписати Закон України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарювання на 2004 – 2010 роки” від 18 червня 2009 року.

Звернення до Міністра палива та енергетики України Ю.В. Продана з пропозицією закріпити порядок розрахунків за спожиті природний газ та теплову енергію на законодавчому рівні від 16 жовтня 2009 року.

Звернення до Президента України В.А. Ющенка з проханням доручити Національному банку України здійснити рефінансування Ощадбанку України в обсязі, необхідному для виконання постанови КМУ від 22 квітня 2009 року №392 від 20 жовтня 2009 року.

Звернення до Прем’єр-міністра України Ю.В. Тимошенко з проханням встановити для підприємств комунальної електроенергетики ліміти споживання природного газу до кінця опалювального сезону 2009/2010 років та прийняти рішення про реструктуризацію заборгованості підприємств за спожитий природний газ минулих періодів від 29 жовтня 2009 року.

Пріоритетним завданням для АМУ у 2010 р. стало фізичне збереження об’єктів ЖКГ в умовах їх недостатнього фінансування.

Насамперед був сформований „Перелік проблемних питань, що стосуються житлово-комунального господарства”. Органи місцевого самоврядування активно включилися до складання цього документа. У квітні 2010 року він був представлений для обговорення на робочій зустрічі членів комісії Правління АМУ з питань ЖКГ з Міністром з питань житлово-комунального господарства України О.П.Поповим.

До Переліку проблемних питань житлово-комунального господарства включено:

1. Субвенція Державного бюджету на відшкодування різниці в тарифах.
   
2. Надмірно ускладнений порядок встановлення та корегування тарифів на ЖК послуги, тривалі строки проведення процедур затвердження тарифів призводять до виникнення та зростання заборгованості підприємств комунальної теплоенергетики за спожиті енергоносії. Відсутній механізм оперативного корегування тарифів внаслідок зміни їх складових.
   
3. Витрати підприємств на перевіз пільгових категорій пасажирів не компенсуються в повному обсязі з державного бюджету. Це призводить до дезорганізації роботи міського транспорту.
   
4. Практично неможливо залучити кошти на довгостроковій основі для отримання швидких кредитів на пільгових умовах для закупівлі газу на новий опалювальний сезон та для реалізації проектів у сфері енергозбереження.
   

5. Виконання Постанови № 1082 від 03.12.2008 р., якою затверджено «Порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газ».

Зокрема, в Порядку не враховано:

- сезонність роботи теплопостачальних підприємств, а також вид тарифу, по якому нараховується плата споживачам: сезонний або двохставковий;

- виділення коштів на ремонтно-профілактичні роботи теплового господарства;

- забезпечення 100% оплати за спожитий газ, так як рівень розрахунків за природний газ повністю залежить від рівня розрахунків за теплову енергію, а зважаючи на низький рівень платоспроможності населення в кризовий період - це неможливо;

- рівень затримки платежів за спожите тепло з бюджетів усіх рівнів.

Застосування затвердженого зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України Порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газу (в такому вигляді як він є сьогодні) призведе, на думку членів Комісії Правління АМУ до повного вимивання обігових коштів підприємств, оскільки з розподільчих рахунків відбирають у підприємств 88% коштів, що надходять, в той час, як газова складова займає 50%.

6. На практиці неможливо здійснити розподіл відповідальності за стан внутрішньо-будинкових мереж, водопостачання та водовідведення між надавачами ЖК послуг, а також забезпечити відшкодування їм вартості утримання цих об’єктів.

7. Відсутній реальний механізм створення ОСББ.
   

З початку 2010 року налагоджена тісна співпраця з Міністерством з питань ЖКГ України щодо вирішення зазначених проблем.

Так, 21 квітня Асоціація міст України та Міністерство ЖКГ підписали Договір про співробітництво у сфері ЖКГ. Згідно з Договором представники АМУ прийняли участь у роботі таких структур Міністерства ЖКГ:

- робочої групи з обговорення та підготовки Реєстру №05/2010 нормативів відрахувань коштів, що надходять від усіх категорій споживачів теплової енергії на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на травень 2010 р.;

- колегії Міністерства (зокрема, на якій розглядалося питання „Про підсумки роботи житлово-комунального господарства України за 1 півріччя 2010 р.”;

- робочої групи з розгляду скоригованих регіональних програм реформування житлово-комунального господарства;

- робочої групи з підготовки пропозицій щодо скасування економічно необґрунтованих документів дозвільного характеру, які надаються у сфері містобудування і будівництва.

Крім того протягом 2010 року представники АМУ прийняли участь у засіданнях робочих органів Президента України та Кабінету Міністрів України, на яких розглядалися питання реформування ЖКГ, зокрема:

- робочої підгрупи „Реформа житлово-комунального господарства” робочої групи „Регіональний економічний розвиток” Комітету з економічних реформ при Президентові України;

- Міжвідомчої робочої групи з розв’язання проблем, пов’язаних з проведенням підприємствами теплоенергетики і населенням розрахунку за спожиті енергоносії та надані житлово-комунальні послуги (щомісяця);

- Міжвідомчої робочої групи з розробки Національної стратегії теплозабезпечення;

Протягом звітного періоду Правління та Виконавча дирекція АМУ постійно спрацювали з Комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, насамперед, при підготовці проектів Житлового кодексу України та Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки».

Одним з актуальних питань сьогодні є підвищення енергоефективності в галузі ЖКГ. Відсутність інвестицій для модернізації інфраструктури українських міст призвела до зниження рівня і якості послуг, значного погіршення технічного стану основних фондів, підвищення аварійності об'єктів, збільшення витрат на одиницю продукції (послуги), зростання прямих і непрямих втрат матеріальних та енергетичних ресурсів. За підрахунками вітчизняних та закордонних експертів для реформування галузі житлово-комунального господарства потрібно близько 400 млрд. грн.

З метою пошуку шляхів підвищення енергоефективності галузі АМУ протягом звітного періоду активно співпрацювала з Проектом АМР США „Реформування міського теплозабезпечення” (РМТ), завданням якого є допомога містам у впровадженні енергоефективних технологій та сучасних методів регулювання тепла у будівлях.

Для реалізації цього завдання АМУ та Проект РМТ відібрали шість пілотних міст для реалізації демонстраційних проектів з енергоефективності та визначили по п’ять типових будівель (житлових та муніципальних) у кожному місті для встановлення лічильників тепла та систем автоматичного регулювання, що дозволять більш ефективно управляти та обліковувати споживання тепла.

У рамках співпраці з цим проектом АМУ 9 вересня 2010 року провела „День енергоефективності” під час VI Українського Муніципального форуму (XIII Літня школа для міських голів), на якому було обговорено Стратегічну концепцію реформи тепло забезпечення. Міські голови мали змогу ознайомитися з Планом реформ Уряду України в житлово-комунальній галузі, з розробкою енергетичних планів у містах та з політикою розвитку ОСББ як новим підходом до теплозабезпечення і енергоефективності будівель.

Учасники „Дня енергоефективності” наголосили на необхідності створення та впровадження на державному рівні єдиної стратегії підвищення енергоефективності і енергозбереження в міському господарстві, в основу якої має бути покладено дієвий фінансово-економічний механізм та прийняли Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та усіх політичних сил щодо запровадження стимулюючих заходів для прискореного впровадження енергоефективних технологій в житлово-комунальному господарстві, в якому було запропоновано:

1. Розширити спроможність місцевих органів влади до залучення довгострокових коштів з метою реалізації проектів в сфері енергоефективності, в т. ч. від іноземного інвестора.

2. Удосконалити механізм випуску муніципальних боргових цінних паперів за рахунок спрощення дозвільної процедури за умов отримання та публічного розкриття муніципалітетами кредитних рейтингів цих цінних паперів як показника їх кредитоспроможності.

3. Спростити процедури проходження інвестиційних проектів в сфері енергоефективності на етапах їхнього узгодження і впровадження. Потребує детального вивчення існуюча процедура, в якій існує цілий ряд дублюючих функцій та необов’язкових погоджень, котрі мають бути ліквідовані.

4. Направляти кошти від сплати ПДВ комунальних підприємств на їхні спеціальні рахунки для реалізації місцевих програм по енергозбереженню з метою освоєння альтернативних та оновлювальних джерел енергії.

5. Внести зміни до діючого законодавства щодо фіксації тарифу на час більший ніж період окупності інвестиційного проекту, що буде заохочувати інвесторів вкладати кошти в комунальний сектор.

6. Передбачити в бюджеті 2011 року фінансування проектів з енергозбереження в муніципальному секторі таких, як реконструкція котелень, мереж, утеплення будівель, заміна вікон та інше.

Для заохочення до відповідального споживання енергії та зміни енергоефективної поведінки громадян АМУ оголосила додаткову номінацію у традиційному конкурсі ЗМІ на краще висвітлення проблем місцевого самоврядування „За поширення досвіду впровадження енергоефективних технологій в міському господарстві”.