Усунення адміністративних бар’єрів та покращення державної регуляторної політики в Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Проблеми державної регуляторної політики
1.Симптоми проблем
2.Проблеми, що знижують ефективність державної регуляторної політики
2.2Відсутність аналізу ефективності впроваджуваних регуляторних змін
2.3Недостатність зусиль щодо впровадження регуляторних актів
2.4Відсутність відповідальності за прийняті регуляторні рішення
2.5Відсутність фінансування
3.Причини наявних проблем
3.2Ставлення до регуляторних актів як до інструментів реалізації бізнесових і політичних інтересів, а не впровадження державної
3.3Неефективність зворотного зв’язку щодо проектів регулювань, які плануються до прийняття
3.4Низький рівень володіння посадовцями знаннями та навичками щодо реалізації вимог Закону
3.5Відверте ігнорування регуляторними органами всіх або частини вимог Закону
Усунення адміністративних бар’єрів
4.Проблеми, що породжуються адміністративними бар’єрами
Джерело інформації: База даних «Підприємницьке середовище» (“Doing Business”).
4.2Дозвільна система
Джерело інформації: База даних «Підприємницька діяльність» (“Doing Business”).
4.3Бар’єри в міжнародній торгівлі
Джерело інформації: База даних «Підприємницьке середовище» (“Doing Business”).
4.4Технічне регулювання
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Версія: 08 червня 2007


Усунення адміністративних бар’єрів та покращення державної регуляторної політики в Україні


Policy Paper


Автор – Татаревський Олександр

atatarevsky@icps.kiev.ua






Вступ 3

Проблеми державної регуляторної політики 5

Усунення адміністративних бар’єрів 10

Шляхи подолання проблем 19


Вступ


Останніми роками в Україні багато говорять про реформи бізнес-середовища. Про реформи, які забезпечать швидкий розвиток малого і середнього бізнесу в Україні. І які забезпечать постійне економічне зростання і, врешті-решт, – підвищення рівня життя кожного громадянина.

Багато чого було зроблено. Дослідження бізнес-середовища свідчать про наявність певних позитивних зрушень. Зокрема, знизилась середня вартість, яку підприємці сплачують, виконуючи вимоги певних регулювань. Втім, поряд з цим постійно з’являються нові проблеми й перешкоди, які заважають розвитку підприємств. Знизилась передбачуваність регуляторного середовища, що свідчить про недостатню ефективність державної регуляторної політики. Зросли неофіційні виплати, які змушені робити підприємці, що свідчить про зростання корупції, чому сприяє існування численних адміністративних бар’єрів, які створюють для чиновників можливість займатися «пошуком ренти».

Великою мірою причиною існуючих проблем є досі пануюча в України філософія адміністративного втручання, коли уряд прагне безпосередньо контролювати ринок замість того щоб створити умови для автономного та прозорого його функціонування.

Крім того, в Україні існує хронічна неповага до законів і, як наслідок, їх невиконання. Державні та судові органи слабкі як з точки зору авторитету, так і фінансової спроможності. Багато судових рішень не виконуються, а деякі судді вдаються до корупційних дій. При цьому неповага до законів властиві не лише окремим представникам державних та судових органів та органів місцевого самоврядування, а й багатьом представникам бізнес-середовища.

Результатом вищеописаного стану речей є недостатня якість державного управління в Україні. На сьогодні воно в цілому не відповідає таким ключовим завданням як економічне зростання, зниження рівня малозабезпечених та забезпечення ефективної конкурентоспроможності економіки країни на світовому ринку.

Внаслідок вищенаведених факторів за останні роки підприємницьке середовище в Україні покращилося не суттєво.

Сьогодні Україна стоїть на перехресті шляхів до економічних змін. Якщо економічні реформи впроваджуватимуться негайно, то країна зможе збільшити рівень економічного зростання, покращити своє соціальне забезпечення.

Концепція розвитку держави повинна полягати у тому, що державне втручання необхідне лише в тих випадках коли ринкові механізми не здатні виконувати свої функції.

Вбачається, що першочергові завдання Уряду полягатимуть у:
  • покращені державної регуляторної політики та;
  • усуненні бар’єрів та перешкод для зростання бізнесу.

Ці два завдання є взаємопов’язаними. Численні бар’єри для бізнесу є однією з головних причин несприятливого інвестиційного клімату в Україні. А існують такі бар’єри саме через те, що регуляторна політика органів влади є неефективною, непослідовною і непередбачуваною.

Цей документ підготовлено в рамках проекту Європейської комісії «Послуги з підтримки малого та середнього бізнесу в пріоритетних регіонах». Його мета – представлення представникам влади чітких пропозицій і рекомендацій щодо поліпшення регуляторного середовища, в якому вимушений працювати український бізнес.

Під час підготовки документу використовувались найкращі європейські підходи і стандарти, що стосуються процесу вироблення державної політики. Підходи, які забезпечують можливість громадян брати участь у процесі розробки важливих державних рішень.

Для залучення всіх зацікавлених сторін (влади, бізнесу, громадськості) до вироблення рекомендацій, які відображено в цьому документів, під час його підготовки було проведено серію публічних обговорень (консультацій). Позиції, які були висловлені представниками різних зацікавлених сторін були належним чином занотовані, опрацьовані й враховані під час підготовки остаточної версії документу. Результати проведених публічних обговорень з одного боку засвідчили вірність переважної більшості попередніх висновків, зроблених експертами проекту, з іншого боку – дозволили виявити додаткові проблеми й варіанти їх вирішення.

Таким чином, рекомендації, що містяться в цьому документі, до певної міри є результатом спільної роботи багатьох фахівців від різних зацікавлених сторін і з різних регіонів України.

Звіт про результати публічних обговорень і позиції, що висловлювались учасниками цих заходів, наведені в додатку до цього документу.


Проблеми державної регуляторної політики


Сьогодні можна констатувати, що результати впровадження державної регуляторної політики в Україні є далеко не такими, на які влада і бізнес розраховували у 2003 році, коли був ухвалений Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). Головної мети не досягнуто: регуляторні акти в цілому й досі залишаються неадекватними, неефективними, незбалансованими, а їх поява – непередбачуваною. Регуляторні обмеження необхідні і для суспільства, і для бізнесу, проте в українських умовах вони часто є надмірними. Отже, не рідко дії органів влади щодо регулювання підприємницької діяльності порушують принципи регуляторної політики та призводять до створення перешкод для розвитку приватної ініціативи.