Усунення адміністративних бар’єрів та покращення державної регуляторної політики в Україні

Вид материала

Содержание

5.Наслідки наявних проблем
5.2 Адміністративні бар'єри є важким тягарем для бізнесу
6.Причини проблем
6.2Відсутність ефективного доступу до інформації для представників бізнес-середовища
6.3Неврегульованість процедурних питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг
6.4Перекладання державою соціальної функції на бізнес і неефективне управління у сфері соціального захисту

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5.Наслідки наявних проблем

5.1 Адміністративні бар'єри посилюють корупцію та тіньову економіку

Зазначені в попередньому розділі проблеми потребують послідовних і виважених рішень, оскільки негативно впливають на рівень ділової активності, а отже, гальмують темпи економічного розвитку.

Непрозорість бізнес-середовища ускладнює провадження бізнесу на всіх етапах реалізації підприємницької ініціативи – від умов реєстрації та залучення коштів до отримання прибутків, і є однією з головних передумов виникнення корупції. Зменшення рівня корумпованості – нагальне завдання, оскільки корупція є водночас і наслідком недосконалості регуляторного середовища, і передумовою її подальшого поглиблення. Корупція перешкоджає реалізації підприємницької ініціативи на справедливих і рівних умовах, зумовлюючи низку негативних економічних, соціальних і політичних наслідків, зокрема:

невикористання інвестиційних можливостей;
необґрунтовано завищені витрати провадження бізнесу;
тінізацію підприємницької діяльності.

За індексом сприйняття корупції Україна тривалий період посідає останні місця^¹¹. Високий рівень корумпованості спричиняє непрозорість бізнес-середовища, тому підвищується ризикованість провадження бізнесу. Це стримує приплив інвестицій в українську економіку. Фактично основними інвесторами в Україні є самі підприємці, рівень кредитування економіки низький. А іноземні інвестори, не відчуваючи впевненості в гарантіях прав власності, не спрямовують кошти в Україну.

Опитування підприємців свідчать, що понад 90% з них були змушені впродовж року давати хабарі. За оцінками самих підприємців, корупція – другий, після податкового навантаження, чинник, що тисне на підприємництво, гальмує його розвиток.^¹². Саме існування корупції змушує представників бізнесу “відмивати” величезні суми, підживлюючи таким чином тіньову економіку. Втрати тільки від хабарів, за деякими підрахунками, становлять близько 3 млрд. доларів США щороку^¹³. Такі нелегальні платежі звужують наявні кошти, які можна було б спрямувати на подальше розширення підприємницької діяльності.

Відповідно до офіційних заяв керівництва держави, частка тіньової економіки в Україні фактично зрівнялася з офіційною і становить близько 50%. Водночас, у 2005 р. розмір одного хабара на особу дорівнював для України 10-20% від частки ВВП на особу^¹⁴.

За таких умов навіть найкращі законодавчі ініціативи не діятимуть, оскільки їх ігнорують представники і влади, і бізнесу. Працювати легально стає невигідно, оскільки конкуренти, що працюють у тіньовому секторі, ухиляючись від сплати податків та ігноруючи регуляторні обмеження, стають рентабельнішими, а весь податковий тягар перерозподіляється на легальний бізнес.

5.2 Адміністративні бар'єри є важким тягарем для бізнесу

Слід відзначити, що поряд із створенням можливостей для корупції надмірні адміністративні бар'єри негативно впливають на бізнес, оскільки:

суттєво підвищують витрати на започаткування та/або ведення бізнесу як у грошовому, так і в часовому вимірах. Чималі фінансові ресурси витрачаються як у вигляді офіційної платні за видачу документів, що вимагаються державою, так і у вигляді неофіційних платежів, за допомогою яких долаються чи обходяться адміністративні бар'єри;
підвищують ризики ведення бізнесу – оскільки можливість дискреційних повноважень дозволяє представникам влади приймати рішення, що загрожують бізнесу, а слабка судова система не дозволяє підприємцям ефективно захищати свої інтереси;
дозволяє владі штучно обмежувати конкуренцію, використовуючи можливості, створені адміністративними бар'єрами, та посилювати адміністративний тиск контролюючих органів на підприємців. Нині в Україні підприємства в середньому перевіряють 14 разів на рік. За даними опитування в реґіонах, найбільших неприємностей (54% опитаних) підприємці очікують від перевірок, пов‘язаних з дозвільною системою (наприклад, перевірки дотримання ліцензійних умов, вимог пожежної безпеки тощо).

6.Причини проблем

6.1Відсутність структурних та інфраструктурних реформ в окремих сферах

Велика кількість проблем зумовлена відсутністю структурних та інфраструктурних реформ в окремих сферах державного регулювання економіки. Йдеться, передусім, про такі проблеми:

фактична відсутність в Україні повноцінного Державного земельного кадастру з налагодженими та ефективними процедурами його створення, підтримання та оновлення. Це стосується не лише прийняття відповідного закону, а й його ефективної імплементації. Відсутність такого кадастру є причиною існування багатьох проблем у сфері землевідведення, реєстрації прав землекористування та землеволодіння та забезпечення прозорості земельних відносин і доступності інформації у цій сфері;
застарілість та відсутність постійного оновлення містобудівної документації в багатьох містах України, що спричинює відсутність чітких критеріїв при вирішенні питань забудови та надання земельних ділянок для цих цілей. При цьому дається взнаки і відсутність у багатьох містах місцевих правил забудови, які б запроваджували правила зонування, що допомогло б вирішити проблеми погодження проектів будівництва.

6.2Відсутність ефективного доступу до інформації для представників бізнес-середовища

На думку переважної кількості представників бізнесу і неурядових організацій, які брали участь в публічних обговореннях проблем бізнес-середовища, відсутність ефективного доступу до інформації для представників бізнес-середовища є однією з головних причин існуючих проблем (дивись Додаток 2 до цього документу).

Органи державної влади не сприяють поширенню інформації про перелік реєстраційних і після-реєстраційних процедур, необхідних для започаткування бізнесу дозволів, особливості оподаткування певних видів підприємницької діяльності залежно від реґіону провадження бізнесу (наприклад, якщо бізнес започатковують у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку).

Незважаючи на те, що вже досягнуто певного прогресу у забезпеченні доступності нормативно-правових актів України, здебільшого шляхом їх розміщення у мережі Інтернет, залишаються важкодоступними окремі види документів, що містять обов'язкові до виконання вимоги або дозволяють спрогнозувати поведінку органів державної влади у тих чи інших ситуаціях. Йдеться, зокрема, про:

нормативні документи (державні стандарти, норми і правила, державні будівельні норми, державні санітарні норми і правила), більшість положень яких мали б стати положеннями відповідних технічних регламентів, прилюдно доступних в якості нормативно-правових актів;
листи окремих органів державної влади, наприклад, Державної податкової адміністрації або Державної митної служби, якими роз'яснюються питання застосування конкретних норм законів та підзаконних актів відповідними органами у своїй щоденній діяльності;
рішення судів всіх інстанцій, що б дозволило апелювати до прецедентів під час судових спорів, а також спрогнозувати те чи інше рішення, а отже й найоптимальніші моделі поведінки за певних правових підстав чи обставин.

6.3Неврегульованість процедурних питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг

Багато питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, зокрема з отриманням документів дозвільного характеру, належно не врегульовано. Ситуація ускладнюється й відсутністю об'єктивних критеріїв для оцінки якості надання цих послуг, як-от затверджених нормативно-правовими актами та широко доступних стандартів надання адміністративних послуг, які містили б питання процедурного характеру.

6.4Перекладання державою соціальної функції на бізнес і неефективне управління у сфері соціального захисту

Нераціональне використання бюджетних коштів призводить до того, що держава не може в повному обсязі профінансувати витрати на надання соціальних послуг. Як наслідок, виникає потреба в залученні додаткових ресурсів, а отже, посилюється податковий тиск.

Оскільки кошти, залучені фіскальними методами (у вигляді податків), використовують неефективно, фінансування відбувається за рахунок спеціальних фондів, кошти до яких залучають через посилення тиску соціальних платежів на підприємців.

Blog