Сертифікати незалежного тестування з Історії України, з української мови та літератури, а також вступні випробування виконання спортивних нормативів (2тури)
| Вид материала | Документы |
- Альгірдас Забуліоніс: «Найкращий вступний іспит — за півроку вивчити мову тумба-юмба., 144.88kb.
- Про деякі аспекти проведення зовнішнього оцінювання з української мови та літератури,, 17.95kb.
- Програми для вступних іспитів у формі тестування. Українська мова та література, 254.76kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 90.82kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Протокол засідання регіонального методичного об’єднання викладачів української мови, 69.9kb.
- Уцьому році навчальна програма значно розширена. Крім уроків з української мови, літератури,, 26.03kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
АЛУШТИНСЬКИЙ НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ЦЕНТР
Кафедра фізичної реабілітації і валеології
Р О Б О Ч А Н А В Ч А Л Ь Н А П Р О Г Р А М А
ПЕДАГОГИЧНА (ВИРОБНИЧА)
для спеціальності(ей) напрямку «Здоров’я людини»
форма навчання – денна
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
Протокол № 1 від 31.09.09 р.
Завідувач кафедри___________(підпис)
Перезатверджено: протокол №______ від ____________
Перезатверджено: протокол №______ від ____________
Перезатверджено: протокол №______ від ____________
Погоджено:
Завідувач науково-
методичного відділу ___________ Л.П.Масюта
Луганськ 2010
1. ОРГАНІЗАЦІЯ Й ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРАКТИКИ З ФАХУ (ВИРОБНИЧА) СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ
1.1. Мета комплексної практики з фаху
Метою комплексної практики з фаху (виробнича) є якісна підготовка студентів до самостійного і творчого виконання основних професійних функцій спеціаліста з основ здоров’я зі школярами в реальних умовах сучасної школи, формування професійно значущих якостей особистості майбутнього спеціаліста з урахуванням сучасних вимог до педагогічних працівників.
1.2. Основні завдання комплексної практики з фаху (виробнича) для студентів IV курсу
Сприяти набуттю студентами якомога більш широкої професійної ерудиції, формуванню вміння вільно орієнтуватися в різних педагогічних ситуаціях, самостійно і творчо вирішувати весь комплекс питань навчання, виховання та оздоровлення, що входять у компетенцію основ здоров’я, та педагога-вихователя.
Удосконалювати вміння та навички студентів у наступних видах професійної діяльності вчителя основ здоров’я:
плануванні навчально-виховної і оздоровчої роботи;
проведенні уроків основ здоров’я:
організації роботи шкільного колективу з основ здоров’я й органів його самоврядування; проведенні оздоровчих заходів, занять у гуртках з основ здоров’я;
складанні документів з планування, ведення облікової і звітної документації, яка відбиває результати роботи з основ здоров’я в школі;
проведенні аналізу уроків з основ здоров’я (інших форм занять) і оцінці їх ефективності;
вивченні й узагальненні досвіду роботи вчителів, використанні його з метою власного професійного вдосконалення.
Навчити використанню на практиці наступних методів дослідження: вивчення міжособистісних стосунків у класі; виявлення рівня стану духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я учнів.
Ознайомити з питаннями загальнопрофесійного характеру: особливостями класного керівництва в (V-ІX) класах (завдання, зміст, форми організації, основи методики проведення окремих заходів валеологічної освіти й виховання).
Поглибити та закріпити знання з психолого-педагогічних та фахових дисциплін, стимулювати їх застосування в практичній навчально-виховній діяльності. Навчити використанню в практичній діяльності різноманітних форм та методів виховної роботи з учнівським колективом та окремо з учнями різного віку.
Вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності.
1.3. Права та обов’язки студента-практиканта
Студент-практикант зобов’язаний:
виконувати всі види роботи, передбачені програмою педагогічної практики;
ретельно готуватися до кожного уроку й до проведення всіх інших заходів;
бути для учнів зразком організованості, дисциплінованості, ввічливості і працьовитості;
підкорятися правилам внутрішнього розпорядку школи, знаходитися в школі не менше 6 годин щодня;
виконувати всі вказівки й розпорядження адміністрації школи і керівників практики.
Студент-практикант має право:
вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації практики, брати участь у конференціях та нарадах;
одержувати консультації вчителя та методиста з усіх питань проведення практики;
користуватися бібліотекою школи, навчальними кабінетами, навчальними посібниками;
піти зі школи в робочий час тільки з відома керівників практики чи адміністрації школи.
У випадку невиконання вимог, пред'явлених до практиканта, студент може бути відсторонений від проходження практики.
Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба, перебування на стажуванні за кордоном), вона переноситься на наступний період.
1.4. Основні професійні вміння та навички студентів ІV курсу
Під час комплексної практики з фаху (виробнича) студент-практикант ІV курсу повинен оволодіти основами конструктивно-планувальних, комунікативно-навчаючих, організаційних та дослідницьких умінь і реалізувати їх в умовах самостійної роботи в такому обсязі:
Конструктивно-планувальні вміння:
складати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків з основ здоров’я; визначати завдання кожного уроку з урахуванням етапу навчання;
обирати ефективні прийоми досягнення сформульованих завдань з урахуванням вікових особливостей учнів та етапу навчання;
проектувати і створювати необхідні наочні і технічні засоби для проведення уроків з основ здоров’я;
складати план позакласної роботи з основ здоров’я;
складати план та сценарій позакласного заходу з основ здоров’я.
Комунікативні вміння:
помічати помилки учнів, розуміти їх характер та правильно використовувати способи виправлення їх.
виявляти уважність у ставленні до кожної дитини, бачити в ній неповторну, оригінальну, повноцінну особистість, виявляти її позитивні сторони й здібності.
створювати й підтримувати доброзичливу атмосферу в колективі, емоційно заряджати учнів на спільну діяльність, застосовувати діалогічний характер спілкування з дітьми на заняттях, залучати їх до самопізнання й пізнання навколишнього світу.
ініціювати прояви творчості, культивувати психічно здорову атмосферу в стосунках між учнями на заняттях і під час проведення різних заходів.
здатність запобігати й вирішувати психоемоційні конфлікти школярів, надавати допомогу у виведенні учня зі стресового стану.
використовувати в практичній діяльності особистісно орієнтований підхід.
Організаційні вміння:
організовувати виконання накресленого плану;
забезпечувати оздоровчу спрямованість діяльності учнів згідно з планом уроку;
вносити методично виправдані корективи в плани уроків з урахуванням умов навчання та стану здоров’я школярів;
навчити учнів найбільш раціональним прийомам самостійної роботи;
раціонально поєднувати колективні (фронтальні, групові та індивідуальні) форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них, ступеня навчання та індивідуальних особливостей учнів;
формувати актив школи “Культури здоров’я”, здатний надавати якісну допомогу в організаційних питаннях проведення профілактичних і оздоровчих заходів;
проводити фізкультурні хвилинки з урахуванням вікових особливостей учнів та ступеня навчання та завдань уроку;
здійснювати різноманітні прийоми активізації навчальної діяльності учнів залежно від їх вікових особливостей;
методично доцільно застосовувати традиційні наочні та технічні засоби навчання;
проводити позакласні заходи з основ здоров’я, організовувати їх згідно зі складеним планом і сценарієм.
Розвиваючо-виховні вміння:
реалізовувати загальноосвітній, розвиваючий, виховний та оздоровчий потенціали матеріалу уроку або серії уроків;
формувати і розвивати на уроках основ здоров’я інтелектуальну, емоційну та фізичну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси;
вирішувати засобами валеологічного виховання завдання морального, культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.
Дослідницькі вміння:
вивчати ставлення учнів до предметів основ здоров’я і виявляти рівень сформованості їх навичок і вмінь;
проводити спостереження та комплексний аналіз відвіданих уроків і серій уроків з теоретичним обґрунтуванням різних сторін навчальної діяльності;
спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів і студентів, переносити ефективні прийоми і форми роботи в практику своєї педагогічної діяльності;
вивчати методичну літературу й теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи описані в літературі нові форми та прийоми навчання.
1.5. Основні напрямки комплексної практики з фаху студентів
IV курсу
Організаційна робота
Участь у проведенні в інституті настановчої конференції з питань практики: особливості завдань, змісту й організації комплексної практики з фаху студентів ІV курсу.
Співбесіди з працівниками школи: директором або його заступником, лікарем або медсестрою, основ здоров’я, класним керівником закріпленого за практикантом класу.
Складання індивідуального плану роботи на період практики.
Оформлення й ведення Щоденника практиканта, що відбиває зміст, аналіз і якісну оцінку результатів роботи за кожний день практики.
Участь у зборах бригади, проведених керівниками практики з питань організації різних видів роботи практикантів і звітності за окремі періоди практики.
Оформлення звітної документації й подання її методисту бригади у встановлений термін.
Участь у зборах по підведенню підсумків практики, проведених методистом разом з адміністрацією школи, учителями основ здоров’я, класними керівниками.
Навчально-методична робота
Перегляд уроків, проведених учителем у класах, закріплених за практикантом з метою ознайомлення з особливостями контингенту, організації й методики їхнього проведення.
Участь в інструктивно-методичних заняттях, проведених керівниками практики з виконання конкретних завдань: складання планів навчальної роботи, тестування учнів в умовах шкільного уроку і т. ін.
Розробка на основі річних планів учителя поурочних чи тематичних планів (за типом семестрових) на період практики для закріплених за студентом класів. Розробка конспектів уроків відповідно до змісту складених практикантом робочих планів.
Перегляд з наступним розбором, обговоренням й оцінкою уроків, проведених іншими практикантами.
Виконання за пропонованою схемою аналізів уроків (кількість визначається методистом), проведених практикантами в класах різних навчальних паралелей, з оцінкою і рекомендаціями з удосконалення змісту, організації і методики занять.
Перегляд 2-3 уроків за предметами теоретичного циклу в класі, закріпленому за практикантом для виконання функцій класного керівника, для вивчення особливостей учнів й ознайомлення з досвідом роботи вчителів.
Розробка разом з учителем календарного плану масових фізкультурно-оздоровчих заходів і спортивних змагань на наступний семестр.
Розробка разом з учителем календарного плану масових оздоровчих заходів на наступний семестр.
Участь разом з учителем у роботі районного методичного об'єднання учителів основ здоров’я.
Проведення уроків основ здоров’я
У середніх класах студент проводить 10 – 12 уроків. В окремих випадках методист, з урахуванням рівня підготовленості конкретного студента, може змінити зазначену кількість уроків.
Позакласна робота з основ здоров’я
Виконання конкретних доручень учителя з організації роботи шкільного колективу основ здоров’я і його Ради:
складання плану роботи, виявлення активістів і залучення їх до виконання громадських доручень;
проведення нарад активу з питань організації роботи гуртків, проведення конференцій, брейн-рингу та інших заходів з питань здоров’я;
проведення нарад активу з питань валеологічної освіти та виховання.
Проведення занять гуртка “Здоров’я школяра”
Ведення окремих видів облікової і звітної документації з позакласної роботи.
Робота в якості класного керівника
Ознайомлення зі складом класу і його активом, особливостями класного колективу й окремих учнів шляхом співбесіди з класним керівником, спостережень за особистісними проявами учнів у різні моменти режиму навчального дня і в позаурочний час, установлення особистих контактів.
Ознайомлення з планом роботи класного керівника і на його основі складання власного плану роботи з обов'язковим включенням у нього оздоровчих заходів.
Відвідування уроків з метою вивчення класного колективу та зібрання матеріалу для складання психолого-педагогічної характеристики на колектив.
Організація і підготовка команд класу до участі в загальношкільних змаганнях.
Участь у підготовці й проведенні культурно-просвітніх, оздоровчих виховних заходів (відвідування музею, театру, проведення тематичного вечора і т.п.) з учнями класу. Проведення однієї-двох лекцій, бесід з валеологічної тематики.
Виконання конкретних завдань класного керівника по підготовці й проведенню класної години, зборів.
Проведення індивідуальної виховної роботи з учнями. Участь у батьківських зборах, які проводяться класним керівником.
Проведення фронтальної, групової та індивідуальної роботи з учнями за всіма напрямками виховної та оздоровчої роботи.
Складання плану вивчення колективу (добір методик, підготовка діагностичного матеріалу з урахуванням специфіки класу школи).
Вивчення класного колективу за схемою складання характеристики на класний колектив.
Участь разом з класним керівником у тематичних семінарах, педагогічних радах школи.
Методична та дослідна робота (вивчення учнів)
Вивчення особливостей класного колективу й міжособистісних стосунків у ньому з використанням спостережень, бесід з учнями і вчителями, експерименту за методикою «вибору партнера»;
складання на основі отриманих даних психолого-педагогічної характеристики колективу, визначення його лідера й рівня згуртованості;
оцінка стану здоров'я й фізичного розвитку учнів середіх та старших класів. Розробка на основі отриманих даних рекомендацій з підвищення рівня здоров'я, режиму дня й рухового режиму, розподілу за групами на уроках фізичної культури.
Примітка. Конкретний зміст завдань розробляється викладачами психології і основ здоров’я. Вони ж контролюють виконання завдань і оцінюють практикантів.
Участь у консультаціях, що проводяться методистом за час практики.
Участь у роботі методичного об’єднання вчителів-предметників.
Психолого-педагогічне вивчення класного колективу та складання характеристики на нього.
Взаємовідвідування та взаємоаналіз уроків основ здоров’я та виховних заходів, що проводяться студентами-практикантами.
Підготовка звіту з практики та дослідної роботи.
1.6. Організаційні аспекти комплексної практики з фаху
студентів ІV курсу
1. У перший день практики в інституті проводиться настановча конференція студентів відповідного курсу за участю методистів бригад, викладачів кураторів кафедр, учителів базових шкіл.
Орієнтація у навчанні студентів напрямку «Здоров’я людини» на професію шкільного вчителя обумовлює проведення комплексної практики з фаху в загальноосвітній школі. Студенти випускного курсу можуть направлятися для проходження практики з урахуванням місця їхньої майбутньої роботи
2. Відповідальність за організацію й проведення комплексної практики з фаху в цілому, забезпечення єдиного методичного керівництва й координацію діяльності всіх осіб, які причетні до роботи з практикантами, покладається на інститутського керівника практики, який призначається директоратом з числа найбільш досвідчених викладачів кафедри фізичної реабілітації і валеології.
3. Загальне організаційно-методичне керівництво діяльністю практикантів у кожній базовій школі здійснюють викладачі факультету, які призначаються за рекомендацією факультетських керівників практики та називаються методистами бригад.
Для керівництва виконанням практикантами завдань з питань виховної роботи залучаються як методисти-консультанти викладачі з відповідних вузівських дисциплін.
4. Учитель школи виконує функції методиста з предмету «Основи здоров’я» і специфічними питаннями позакласної роботи.
Класним керівникам пропонується виконувати функції методистів з питань класного керівництва, директору та його заступникам – з питань адміністративно-організаційного характеру.
У школі для проведення уроків з основ здоров’я за кожним студентом IV курсу закріплюється 5-9 класи. На IV курсі студент виконує функції помічника класного керівника.
Перші 2 – 3 дні перебування в школі приділяються загальному ознайомленню студентів з базою практики, закріпленими класами й організацією навчально-виховної й оздоровчої роботи з учнями. Практикант відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, складає індивідуальний план на період практики, оформлює щоденник педагогічних спостережень.
Протягом першого-другого тижнів педагогічної практики студенти повинні скласти план вивчення особистості учня , визначити тему та форму залікового виховного заходу з основ здоров’я.
Наступні дні і тижні діяльність практиканта організуються відповідно до його індивідуального плану, затвердженого методистом.
В останні дні практики методист організує підсумкові збори бригади разом із працівниками школи, де обговорюються результати роботи практикантів, затверджуються характеристики й оцінки.
Щотижня інститутський керівник проводить координаційну нараду методистів бригад і бригадирів з питань обговорення ходу практики.
За три доби після закінчення практики методисти бригад представляють інститутському керівнику звітну документацію й характеристики студентів, а також власний звіт про проведення практики.
В останній день кожного етапу практики в інституті проводиться підсумкова конференція студентів разом з методистами бригад, викладачами кафедр і представниками базових шкіл. Кожен бригадир виступає зі звітом про роботу бригади, а керівники практики – з аналізом і оцінкою якості роботи студентів. Виставляється оцінка кожному студенту.
1.7. Етапи навчально-виховної роботи студентів-практикантів
На початковому етапі комплексної практики з фаху, який триває п'ять днів, студент практикант здійснює таку діяльність:
Бере участь у настановчих зборах і в організаційних заняттях в університеті та в школі.
Знайомиться з класом, вивчає робочий план, журнал, розклад уроків та інші документи.
Обирає тему дослідження.
Складає індивідуальний план роботи з практики, подає його на підпис керівникам комплексної практики з фаху.
Відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, бере участь у їх аналізі.
Складає тематичний план серії уроків.
Складає план позакласної роботи з основ здоров’я, розпочинає ведення педагогічного щоденника. Складає план вивчення особистості учня(на передвипускному курсі).
Визначає форму та тему залікового виховного заходу.
Протягом перших п'яти днів практики груповий методист і керівник від кафедри педагогіки/психології разом зі студентами та старостою групи з практики складають загальний розклад:
уроків, які проводять студенти;
взаємовідвідувань студентами уроків студентів-практикантів, де вказуються студенти – основні рецензенти уроків;
методико-педагогічних семінарів із зазначенням їх тематики;
позакласних заходів, що проводяться з основ здоров’я і зазначенням студентів, які готують захід;
одного дня на тиждень для самостійної роботи студента;
проведення студентом наукового дослідження і зазначенням тематики.
На основному етапі комплексної практики з фаху студент-практикант здійснює таку діяльність:
Студент IV курсу проводить не менше трьох уроків з основ здоров’я на тиждень.
Студента допускають до проведення уроків тільки за наявності повного конспекту уроку, підписаного вчителем або закріпленим методистом.
За час практики студент готує та проводить не менше двох позакласних заходів з основ здоров’я з конспектом його проведення.
Студент відвідує уроки та бере участь у їх аналізі: не менше двох уроків на тиждень, які проводять учителі основ здоров’я, учителі-предметники та студенти-практиканти згідно з розкладом відвідувань та взаємовідвідувань.
Студент відвідує позакласні заходи, які здійснюються вчителями основ здоров’я та практикантами (не менше трьох заходів), і бере участь у їх проведенні та аналізі.
Практикант здійснює виховну роботу з учнями за планом класного керівника, діагностичне вивчення особистостей учнів та класного колективу, готує і проводить заліковий виховний захід, збирає матеріали для складання психолого-педагогічної характеристики на учня або учнівський колектив.
Студент допомагає класному керівникові в роботі з батьками учнів (бере участь у батьківських зборах, готує лекцію для батьків за однією з проблем педагогічного всеобучу).
Студент бере участь у методичних семінарах і виступає на них з доповідями.
Студент проводить дослідну роботу за темою курсової роботи, а також за своїм вибором.
На заключному етапі комплексної практики з фаху студент виконує таку роботу:
Готує звітні матеріали з комплексної практики з фаху:
звіт про роботу;
повний конспект п’яти уроків з основ здоров’я;
психологічну характеристику на учня;
два сценарія позакласної роботи з основ здоров’я;
щоденник комплексної практики з фаху;
індивідуальний план роботи практиканта.
Подає звітну документацію керівникам комплексної практики з фаху для перевірки та оцінювання.
Захищає свій звіт з комплексної практики з фаху на засіданні педколективу школи й отримує характеристику на себе за період проходження комплексної практики з фаху.
Бере участь у підсумкових заходах з комплексної практики з фаху: науково-практичній конференції тощо.