Програми для вступних іспитів у формі тестування. Українська мова та література
| Вид материала | Документы |
- Програма вступних випробувань з предмета «українська мова І література» для абітурієнтів, 799.15kb.
- 2. Спеціальні вимоги до зарахування: історія України, українська мова І література, 5983.47kb.
- 2. Спеціальні вимоги до зарахування: історія України, українська мова І література, 6139.44kb.
- Ім. В. Г. Короленка, 1985 рік, російська мова та література, 1179.04kb.
- Наталія Федорівна Власик, директор Томашгородської зош І-ІІ ст №3, назва посібника, 190.25kb.
- Програма вступних випробувань з української мови І літератури для вступників до вищих, 42.06kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " ділова українська мова " для професійного, 410.96kb.
- Авторські права на текст програми "Українська мова, 5-12 кл." належать Міністерству, 573.15kb.
- 1. Що таке літературна мова? Назвіть найголовніші ознаки сучасної української літературної, 188.3kb.
- Програма фахових вступних випробувань з дисциплін професійної І практичної підготовки, 260.35kb.
Програми для вступних іспитів у формі тестування.
Українська мова та література
Програма з української мови і літератури для вступних випробувань у формі тестування та співбесіди до ОКЗ «Дніпропетровське медичне училище» у 2011 році для окремих категорій вступників, згідно з Правилами прийому до ОКЗ «Дніпропетровське медичне училище», розроблена з урахуванням чинних програм з української мови та літератури для середніх загальноосвітніх закладів та програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2011 року.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Фонетика. Графіка.
Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у–в, і–й.
Лексикологія. Фразеологія.
Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми. Типи словників. Будова слова. Словотвір. Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.
Морфологія.
Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Особливості творення іменників.
Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста та складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Повні й короткі форми якісних прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда та м’яка групи). Творення прикметників, перехід прикметників в іменники.
Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:
1) один, одна;
2) два, три, чотири;
3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ... вісімдесят;
4) сорок, дев’яносто, сто;
5) двісті – дев’ятсот;
6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;
7) збірні;
8) дробові.
Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Творення числівників.
Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення займенників.
Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного і наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І і II дієвідміни. Особові і числові форми дієслів (теперішнього і майбутнього часу й наказового способу). Родові і числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього і майбутнього часу.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.
Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.
Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.
Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені). Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.
Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова.
Синтаксис.
Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення. Словосполучення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.
Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).
Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження. Основні функції та способи вираження компонентів складеного присудка: вираження граматичного значення присудка (функція допоміжної частини) та вираження основного лексичного значення присудка (функція основної частини – неозначеної форми дієслова чи іменної частини).
Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні.
Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).
Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень.
Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.
Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення.
Складне речення. Ознаки складного речення. Засоби зв’язку простих речень у складному:
1) інтонація та сполучники або сполучні слова;
2) інтонація.
Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.
Складносурядне речення. Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.
Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові).
Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами:
1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;
2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;
3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.
Безсполучникове складне речення. Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:
1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);
2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).
Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.
Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог. Лінгвістика тексту. Складне синтаксичне ціле (ССЦ), його основні ознаки. ССЦ й абзац. Види та засоби міжфразового зв’язку. Актуальне членування речення: «дане» й «нове».
Стилістика.
Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.
Орфоепія.
Вимова голосних (наголошених і ненаголошених).
Вимова приголосних звуків:
1) [дж], [дз], [дз?];
2) [ґ];
3) [ж], [ч], [ш], [дж];
4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);
5) м’яких приголосних;
6) подовжених приголосних.
Вимова слів з апострофом.
Орфографія.
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів.
Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.
Правопис н та нн у прикметниках, дієприкметниках і прислівниках, не, ні з різними частинами мови. Особливості написання числівників і займенників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).
Пунктуація.
Розділові знаки в кінці речення. Розділові знаки в простому й складному реченнях.
Розвиток мовлення.
Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Усна народна творчість.
Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень.
Тематика, зміст, образи народних балад і дум.
Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль».
Давня українська література.
“Слово про похід Ігорів”.
Іван Вишенський. «Послання до єпископів».
Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень».
Література кінця XVIII — початку XX ст.
Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».
Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся».
Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «До Основ'яненка», «І мертвим, і живим...», «Заповіт», «Мені однаково», «Ісаія. Глава 35».
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».
Марко Вовчок. «Інститутка».
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я».
Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Українська драматургія. «Театр корифеїв».
Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн».
Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Декадент», «Мойсей», «Перехресні стежки».
Ольга Кобилянська. «Людина».
Леся Українка. «І все-таки до тебе думка лине», «Contra spem spero», «Бояриня», «Лісова пісня».
Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків».
Василь Стефаник. «Камінний хрест».
Література XX ст.
Павло Тичина. «Арфами, арфами», «Ви знаєте, як липа шелестить».
Володимир Сосюра. «Любіть Україну», «Так ніхто не кохав», «Мазепа».
Юрій Яновський. «Вершники» (новела «Подвійне коло»).
Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».
Микола Куліш. «Мина Мазайло».
Остап Вишня. «Мисливські усмішки».
Олександр Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні».
Андрій Малишко. «Пісня про рушник».
Василь Симоненко. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти – людина?».
Ліна Костенко. «Маруся Чурай».
Іван Драч. «Балада про соняшник».
Дмитро Павличко. «Два кольори».
Василь Стус. «На колимськім морозі калина», «Сто років, як сконала Січ». Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном ».
Твори українських письменників-емігрантів.
Іван Багряний. «Тигролови».
Василь Барка «Жовтий князь»
Улас Самчук. «Марія».
Євген Маланюк. «Сучасники», «Шевченко».
Сучасний літературний процес.
Теорія літератури. Загальний огляд, основні тенденції.
Зміст і форма художнього твору.
Композиція художнього твору.
Тропи.
Види комічного.
Поетичний синтаксис.
Теорія віршування.
Роди і види літератури.
Великі епічні твори: роман, епопея.
Види ліричних творів за тематикою: філософська, патріотична, громадянська, пейзажна й інтимна лірика.
Драма.
Літературні стилі та напрями.
БІОЛОГІЯ
Програму з біології для вступних випробувань у формі тестування та співбесіди до ОКЗ «Дніпропетровське медичне училище» у 2011 році для окремих категорій вступників, згідно з Правилами прийому до ОКЗ «Дніпропетровське медичне училище», розроблена з урахуванням чинних програм з біології для середніх загальноосвітніх закладів та програми зовнішнього незалежного оцінювання з біології 2011 року.
Вступ.
Сучасне визначення життя, рівні організації життя. Основні ознаки живого. Молекулярний рівень життя.
Елементний склад організмів. Неорганічні сполуки в організмах. Роль води, солей та інших неорганічних сполук. Органічні сполуки в організмах: будова, властивості і функції. Ферменти, їх будова, властивості та застосування. Біологічно активні речовини, їх біологічна роль. Клітинний рівень організації життя. Основні положення сучасної клітинної теорії. Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Цитоплазма та її компоненти. Будова та функції ядра. Каріотип. Хромосомний набір ядра. Типи організації клітин. Особливості організації клітин прокаріотів та еукаріотів.
Клітинний цикл. Мітоз та його фази. Мейоз та його фази
Обмін речовин та перетворення енергії.
Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін.
Автотрофні і гетеротрофні організми. Етапи перетворення енергії в організмі.
Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Реакції матричного синтезу. Фотосинтез. Значення фотосинтезу. Виведення продуктів обміну речовин.
Організмовий рівень життя. Неклітинні форми життя.
Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення. Профілактика вірусних хвороб.
Роль вірусів у природі та житті людини.
Бактерії. Загальна характеристика прокаріотів(бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність та роль прокаріотів. Хвороботворні бактерії Заходи боротьби із збудниками та профілактика інфекційних захворювань
Рослини.
Загальна характеристика царства Рослини. Принципи класифікації рослин. Життєві форми рослин. Будова і процеси життєдіяльності рослин. Тканини багатоклітинних рослин. Вегетативні органи рослин їх будова і функції. Генеративні органи покритонасінних
рослин, їх будова і функції. Органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії Спори. Живлення рослин Дихання рослин. Транспірація.
Розмноження рослин. Вегетативне розмноження рослин. Особливості запліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин. Запилення. Життєві цикли рослин
Подразливість та рухи рослин. Регуляція процесів життєдіяльності Фітогормони.
Різноманітність рослин. Загальна характеристика відділів: водоростей, мохоподібних, плауноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних, голенасінних
покритонасінні. Принципи класифікації покритонасінних рослин. Особливості будови класів Однодольні, Дводольні. Особливості поширення рослин різних таксонів. Значення рослин різних таксонів у природі та житті людини. Зникаючі види рослин в Україні.
Гриби. Лишайники.
Загальна характеристика царства Гриби. Особливості будови, поширення, середовища існування та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, розмноження) шапкових, цвілевих грибів, дріжджів, грибів-паразитів. Роль грибів у природі та житті людини. Мікориза. Будова лишайників. Форма слані лишайників (накипні, листуваті, кущисті). Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Особливості життєдіяльності лишайників.
Значення лишайників у природі і житті людини.
Тварини.
Загальна характеристика царства. Принципи класифікації тварин. Значення тварин в екосистемах. Будова і
Життєдіяльність тварин. Загальний план будови. Подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, транспорт речовин, розмноження, ріст тварин. Регуляція функцій у багатоклітинних тварин. Типи розвитку тварин. Різноманітність тварин.
Загальна характеристика підцарств: Одноклітинні, Багатоклітинні; типу Кишковопорожнинні
Загальна характеристика типів.
Плоскі черви, Круглі черви, Кільчасті черви, Моллюски. Спосіб життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, поширення у природі представників наведених таксонів, їх різноманіття.
Значення тварин різних таксонів у природі та житті людини.
Зникаючі види тварин в Україні.
Загальна характеристика типу членистоногі.
Членистоногі (класів: Ракоподібні, Павукоподібні, Комахи),
Спосіб життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, поширення у природі представників наведених таксонів, їх різноманіття.
Значення тварин різних таксонів у природі та житті людини.
Зникаючі види тварин в Україні.
Хордові – підтипи:
Безчерепні (клас Головохордові), Хребетні (класи: Хрящові риби, Кісткові риби, Земноводні, Плазуни, Спосіб життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, поширення у природі представників наведених таксонів, їх різноманіття.
Значення тварин різних таксонів у природі та житті людини.
Зникаючі види тварин в Україні
Птахи, Ссавці – Першозвірі, Нижчі звірі (сумчасті), Вищі звірі (плацентарні)). Спосіб життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, поширення у природі представників наведених таксонів, їх різноманіття.
Значення тварин різних таксонів у природі та житті людини.
Зникаючі види тварин в Україні.
Людина
Положення людини в системі органічного світу. Хромосомний набір клітин людини. Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, сполучна) їх будова і функції. Внутрішнє середовище організму людини. Гомеостаз. Функції та будова ендокринної системи
Функції та будова органів нервової системи.
Функції та будова органів опорно-рухової системи.
Функції крові, лімфи, корвоносної, лімфатичної системи:
Кровообіг. Лімфообіг. Кровотворення. Імунітет, його види. Зовнішнє і клітинне дихання
Функції та будова органів дихання:
Функції та будова систем органів травлення. Живлення і травлення. Енергетичні потреби організму. Норми і гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості
Функції та будова органів сечовидільної системи. шкіри. Регуляція функцій (нервова, гуморальна).
Функції та будова органів сенсорних систем. Органів зору, слуху, рівноваги
Функції та будова органів нервової системи. Рефлекс. Рефлекторна дуга.
Терморегуляція. Загартування. Гіподинамія
Вища нервова діяльність людини. Утворення умовних
рефлексів. Тимчасовий нервовий зв'язок. Гальмування умовних рефлексів. Динамічний стереотип. Перша і друга сигнальні системи. Мислення і свідомість. Відчуття, сприйняття, увага, пам'ять. Особистість. Типи темпераменту. Характер. Обдарованість, здібності. Сон і його значення. Вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини Розмноження організмів. Форми розмноження організмів. Способи нестатевого розмноження одноклітинних багатоклітинних організмів. Клонування організмів. Партеногенез. Поліембріонія. Кон’югація, копуляція. Будова та процеси формування статевих клітин. Запліднення. Роздільностатеві та гермафродитні організми.
Індивідуальний розвиток організмів.
Ріст, його типи та регуляція. Регенерація. Прості та складні життєві цикли.
Чергування поколінь. Сезонні зміни у житті рослин і тварин Спадковість і мінливість.
Генетика.
Методи генетичних досліджень Основні поняття генетики. Зчеплене успадкування. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер. Хромосомна теорія спадковості. Генетичні основи визначення статі. Успадкування, зчеплене зі статтю. Взаємодія генів Генофонд. Цитоплазматична спадковість. Вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та тютюнокуріння на спадковість людини
Закономірності мінливості.
Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива. Спадкова мінливість та її види: комбінативна і мутаційна. Типи мутацій. Мутагенні фактори. Спонтанні мутації. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
Селекція.
Завдання і методи селекції. Системи схрещувань організмів.
Гетерозис. Особливості селекції рослин, тварин Мікроорганізмів. Центри різноманітності та походження культурних рослин. Райони одомашнення тварин. Біотехнології, генетична та клітинна інженерія. Генетично модифіковані і химерні організми Надорганізмові рівні життя. Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні. Обмежуючий фактор. Екологічна валентність виду.
Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм) Адаптивні біологічні ритми організмів.
Фотоперіодизм. Середовища існування організмів. Життєві форми організмів. Популяційно- видовий рівень організації життя.
Вид. Критерії виду. Структура виду. Характеристика. Структура популяції. Популяційні хвилі. Гомеостаз популяції
Екосистеми. Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв’язки між популяціями в екосистемах. Перетворення енергії в екосистемах. Правило екологічної Трофічна сітка Ланцюги живлення. піраміди. Розвиток екосистем. Агроценози.
Біосфера. Жива речовина біосфери її властивості і функції. Сучасні екологічні проблеми, негативний вплив на біологічне різноманіття
Вчення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи. Червона та зелена книги. Природоохоронні території. Природоохоронне законодавство України. Міжнародне співробітництво у галузі охорони природи.
Основи еволюційного вчення.
Еволюція. Філогенез. Філогенетичний ряд.
Еволюційна гіпотеза Ж.-Б. Ламарка. Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна. Біогенетичний закон Геккеля-Мюллера. Синтетична теорія еволюції Історичний розвиток органічного світу. Сучасна система органічного світу. Принципи класифікації організмів. Таксономічні одиниці.
Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи
ХІМІЯ
Програма з хімії для вступних випробувань у формі тестування та співбесіди до ОКЗ «Дніпропетровське медичне училище» у 2011 році для окремих категорій вступників, згідно з Правилами прийому до ОКЗ «Дніпропетровське медичне училище», розроблена з урахуванням чинних програм з хімії для середніх загальноосвітніх закладів та програми зовнішнього незалежного оцінювання з хімії 2011 року.
- Загальна хімія
Основні хімічні поняття. Речовина. Поняття речовина, фізичне тіло, матеріал, проста речовина, складна речовина, хімічна сполука, хімічна реакція, хімічна формула, схема реакції, хімічне рівняння, відносна атомна (молекулярна) маса, молярна маса, кількість речовини; назви і склад окремих типів сумішей речовин; методи розділення сумішей; одиниці вимірювання маси, об’єму, кількості речовини, густини, молярної маси, молярного об’єму; значення температури й тиску, які відповідають нормальним умовам (н.у.), молярний об’єм газу (за н.у.); закон Авогадро; число Авогадро; середня відносна молекулярна маса повітря.
Хімічна реакція. Закони збереження маси речовин, об’ємних співвідношень газів при хімічних реакціях, принцип Ле Шательє; зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції; поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення, каталізатор, хімічна рівновага; типи хімічних реакцій.
Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.Менделєєва
Періодичний закон (сучасне формулювання), структура короткого і довгого варіантів періодичної системи, групи найважливіших елементів, розміщення металічних і неметалічних елементів у періодичній системі. Будова атома. Склад атома; поняття нуклон, нуклід, ізотопи, протонне число, нуклонне число, орбіталь, енергетичний рівень (підрівень), електронна оболонка, спарений (неспарений) електрон; сутність явища радіоактивності; форми s- і р-орбіталей, розміщення р-орбіталей у просторі; послідовність енергетичних рівнів в атомі.
Хімічний зв’язок. Основні типи хімічного зв’язку (йонний, ковалентний, водневий, металічний); типи кристалічних ґраток; поняття електронегативності, ступінь окиснення, кратність ковалентного зв’язку, полярність ковалентного зв’язку.
Розчини. Компоненти розчину: розчинник, розчинена речовина; кристалогідрат, електроліт, неелектроліт, ступінь електролітичної дисоціації; забарвлення індикаторів (універсального, лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу) в кислому, лужному і нейтральному середовищі; будова молекули води; сутність процесів розчинення, електролітичної дисоціації.
2. Неорганічна хімія.
Основні класи неорганічних сполук.
Оксиди. Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.
Основи. Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.
Кислоти. Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.
Солі. Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.
Амфотерні сполуки. Поняття амфотерності; хімічні властивості, способи добування амфотерних оксидів і гідроксидів.
Узагальнення відомостей про класи неорганічних сполук.
Металічні елементи та їх сполуки. Метали.
Загальні відомості про металічні елементи та метали. Положення металічних елементів у періодичній системі; особливості електронної будови атомів металічних елементів; особливості металічного хімічного зв’язку; загальні фізичні властивості; загальні хімічні властивості; загальні способи добування; поняття корозії, способи захисту металів від корозії; назви та формули найважливіших сполук металічних елементів; сплавів (чавун, сталь).
Лужні і лужноземельні метали. Хімічні властивості; способи добування; назви та формули найважливіших сполук; поняття твердості води; галузі застосування найбільш поширених сполук Натрію, Калію, Кальцію; хімічних формул і назв найбільш поширених калійних добрив.
Алюміній та сполуки Алюмінію. Хімічні властивості; способи добування; назви та формули найважливіших сполук; галузі застосування алюмінію та найбільш поширених сполук Алюмінію.
Залізо та сполуки Феруму. Хімічні властивості; способи добування; назви та формули найважливіших сполук; галузі застосування заліза та найбільш поширених сполук Феруму.
Узагальнення відомостей про метали та сполуки металічних елементів.
Неметалічні елементи та їх сполуки. Неметали.
Неметалічні елементи. Неметалічні елементи (Гідроген, Галогени, Оксиген, Сульфур, Нітроген, Фосфор, Карбон, Силіцій); електронні формули атомів неметалічних елементів;
хімічні формули і назви простих і найбільш поширених складних речовин неметалічних елементів; явище алотропії та алотропних модифікацій; явище адсорбції; фізичні властивості простих і найбільш поширених складних речовин неметалічних елементів; хімічні властивості простих і найбільш поширених складних речовин неметалічних елементів; способи добування простих і найбільш поширених складних речовин неметалічних елементів у лабораторії та промисловості; найважливіші галузі застосування простих і найбільш поширених складних речовин неметалічних елементів; якісні реакцій для визначення простих і складних йонів неметалічних елементів.
Водень і сполуки Гідрогену. Електронна формула атома Гідрогену; хімічна формула простої речовини Гідрогену – водню; фізичні властивості водню і води; хімічні властивості водню і води; способи добування водню в лабораторії та промисловості; способи очищення води; найважливіші галузі застосування водню і води; доведення наявності водню. Сполуки Галогенів. Електронні формули атомів Флору та Хлору; хімічні формули простих речовин Галогенів (фтору, хлору, брому, йоду); хімічні формули і назви найпоширеніших сполук Галогенів; фізичні властивості найважливіших сполук Галогенів (гідроген хлориду, галогені дів металічних елементів); хімічні властивості хлору і гідроген хлориду; способи добування хлору та гідроген хлориду в лабораторії та промисловості; найважливіші галузі застосування хлору, гідроген хлориду, хлоридів; якісних реакцій для визначення галогенід-іонів.
Підгрупа Оксисену. Електронна формула атомів Оксигену і Сульфуру; алотропні модифікації Оксигену і Сульфуру; хімічні формули простих речовин Оксигену (кисню, озону) і Сульфуру (сірки) та найпоширеніших сполук Оксигену і Суль-фуру; фізичні та хімічні властивості речовин Оксигену і Сульфуру (кисню, озону, сірки, Сульфур(IV) оксиду, Суль-фур(VI) оксиду, сульфатної кислоти, сульфатів); способи добування кисню, озону, сірки, сульфатної кислоти в лабораторії та промисловості; умови, що застосовуються на виробництві сульфат-ної кислоти; найважливіші галузі застосування кисню, сірки, Суль-фур(IV) оксиду, Сульфур(VI) оксиду, сульфатної кислоти та сульфатів; якісна реакція для визначення сульфат-іонів.
Підгрупа Нітрогену. Електронні формули атомів Нітрогену і Фосфору; алотропні модифікації Фосфору; хімічні формули простих речовин Нітрогену (азоту) і Фосфору (білого і червоного фосфору), найпоши-реніших сполук Нітрогену і Фосфору, найпоширеніших мінеральних добрив, що місять Нітроген і Фосфор; фізичні та хімічні властивостей простих і складних речовин Нітрогену і Фосфору (азоту, білого і червоного фосфору, нітро-ген (IV) оксиду, фосфор (V) оксиду, амоніаку, солей амонію, нітратної кис-лоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів); способи добування азоту, фосфору, амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот в лабораторії та промисловості; умов, що застосовуються на виробництві амоніаку; найважливіші галузі застосування азоту, фосфору, фосфор (V) оксиду, амоніаку, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної
Підгрупа Карбону. Електронні формули атомів Карбону і Силіцію; алотропні модифікації Карбону; поняття адсорбції, адсорбційні властивості вуглецю; хімічні формули простих речовин Карбону (вуглецю) і Силіцію (силіцію) та найпоширеніших сполук Карбону і Силіцію; фізичні та хімічні властивостей простих речовин Карбону, Силіцію і найважливіших сполук Карбону і Силіцію карбон (ІІ) оксиду, карбон (IV) оксиду, карбонатів, силіцій (IV) оксиду, силікатної кислоти, силікатів); способи добування вуглецю, силіцію, карбон (II) оксиду, карбон (IV) оксиду в лабораторії та промисловості; найважливіші галузі застосування вуглецю, алмазу. графіту, карбон (ІІ) оксиду, карбон (IV) оксиду, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силіцій (IV) оксиду, силікатної кислоти, силікатів; якісні реакцій для визначення карбонат-, силікат-іонів.
Узагальнення відомостей про неметали та сполуки неметалічних елементів.
3. Органічна хімія.
Теоретичні основи органічної хімії. Поняття про органічні сполуки та органічну хімію; природні та синтетичні органічні сполуки.
Теоретичні основи будови органічних сполук.
Електронна будови атома Карбону в основному і збудженому станах.
Типи хімічних зв’язків у молекулах органічних сполук.
-зв’язки.- і Явища гібридизації електронних орбіталей атома Карбону; sp3-, sp2-, sp-гібридизації.
Класифікація органічних сполук.
Явище гомології, гомологів, гомологічних рядів, гомологічної різниці; класів органічних сполук; загальні формул гомологічних рядів і класів органічних сполук.
Поняття первинний (вторинний, третинний, четвертинний) атом Карбону”.
Номенклатура органічних сполук.
Явище ізомерії; поняття ізомер; структурна та просторова ізомерія. Взаємний вплив атомів або груп атомів в молекулах органічних сполук на основі перерозподілу електронної густини. Кислотні і основні властивості органічних сполук.
Класифікація хімічних реакцій в органічній хімії.
Хімічна безпека щодо шкідливого впливу органічних сполук на довкілля і здоров’я людини, пов’язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням та вилученням у вигляді промислових, сільськогосподарських, побутових та інших відходів.
Вуглеводні. Класифікація, загальні формули гомологічних рядів, будова, номенклатура, ізомерія вуглеводнів.
Алкани. Загальна формула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічні властивості, способи добування алканів; поняття крекінгу, ізомеризації.
Алкени. Загальна формула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічні властивості, способи добування алкенів; якісна реакція на подвійний зв'язок; поняття: полімеризація, полімер, моно-мер, мономерна ланка, ступінь полімеризації. Алкіни. Загальна формула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічні властивості, способи добування, застосування алкінів; якісна реакція на кратний зв'язок.
Ароматичні вуглеводні (арени). Загальна формула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічні влативості, способи добування, застосування ароматичних вуглеводнів; поняття ароматичності.
Природні джерела вуглеводнів та їх переробка. Природний та супутний нафтові гази, нафта; крекінг та ароматизація нафтопродуктів, детонаційна стійкість бензину; склад вугілля; проблеми добування рідкого палива з вугілля та альтернативних джерел.
Оксигено-вмісні сполуки. Класифікація оксигеновмісних сполук; характеристичні групи класів оксигеновмісних сполук; номенклатура оксигеновмісних сполук.
Гідроксильні похідні вуглеводнів. Класифікація гідроксильних похідних вуглеводнів; характеристична група гідроксильних похідних вуглеводнів.
Спирти. Класифікація спиртів.
Загальна формула, будова, номенклатура, ізомерія, властивості, способи добування, поширення в природі насичених одноатомних спиртів; згубна дія алкоголю на здоров’я людини.
Гліцерол (гліцерин) як представник багатоатомних спиртів; якісна реакція на багатоатомні спирти.
Фенол. Формула, будова, властивості, способи добування, застосування; якісна реакція на фенол.
Альдегіди. Загальна формула, будова, номенклатура, властивості, способи добування, застосування, поширення в природі; якісна реакція на альдегідну групу.
Карбонові кислоти. Класифікація, загальна формула, будови, номенклатура, ізомерія, властивості, способи добування, застосування, поширення в природі карбонових кислот; будови та властивості мила і синтетичних мийних засобів; негативний вплив синтетичних мийних засобів на довкілля.
Естери. Жири. Загальна формула, класифікація, будова, номенклатура, ізомерія, властивості, способи добування, застосування, поширення в природі естерів карбонових кислот; біологічна роль жирів.
Вуглеводи. Склад, молекулярні, структурні формули глюкози, фруктози, сахарози, крохмалю і целюлози, класифікація, будова, фізичні та хімічні властивості, добування, застосування, біологічна роль вуглеводів; якісні реакції для визначення глюкози, крохмалю; застосування глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; поняття про штучні волокна.
Аміни. Загальні формули, будова, номенклатура, ізомерія, властивосі, способи добування, застосування, розповсюдження у природі амінів.
Амінокислоти. Склад, класифікація будова номенклатура ізомерія фізичні та хімічні властивості добування, застосування, біологічна роль амінокислот; поняття: амфотерність амінокислот, біполярний йон; ди-, три-, поліпептиди.
Білки. Будова, властивості, застосування, біологічної ролі білків; кольорові реакції на білки; біологічна роль амінокислот, білків.
Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі. Класифікація високомолекулярних речовин; методи синтезу високомолекулярних речовин; будова
і властивості полімерів; термопластичні полімери і пластмаси на їх основі; поняття про синтетичні волокна; значення полімерів у суспільному господарстві та побуті.
Узагальнення відомостей про органічні сполуки.
4. Обчислення в хімії.
Розв'язування задач за хімічними формулами. Одиниці вимірювання молярної маси, молярного об'єму, кількості речовини, значення молярного об'єму за н.у., сталої Авогадро, формул для обчислення кількості речовини, кількості частинок у певній кількості речовини, масової частки елемента в сполуці, відносної густини газу, масової (об'ємної) частки компонента в суміші.
Вираження кількісного складу розчину. Поняття: масова частка розчиненої речовини, маса розчину. Розв'язування задач за рівняннями реакцій. Алгоритми розв'язку задач за рівнянням реакції; поняття: вихід продукту від теоретично можливого, надлишок речовини.