Сертифікати незалежного тестування з Історії України, з української мови та літератури, а також вступні випробування виконання спортивних нормативів (2тури)

Вид материалаДокументы

Содержание


Міністерство освіти і науки україни
Педагогічна (навчальна)
Мета комплексної практики з фаху
1.2. Основні завдання комплексної практики з фаху (навчальна) для студентів IV курсу
Права та обов’язки студента-практиканта
Студент-практикант має право
Основні професійні вміння та навички студентів-практикантів IV курсу
Основні напрямки комплексної практики з фаху студентів IV курсу
Навчально - методична робота
Позакласна робота
1.6. Організаційні аспекти комплексної практики з фаху студентів ІV курсу
Етапи навчально-виховної роботи студентів-практикантів
На основному етапі
На заключному етапі
Подобный материал:
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   56

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АЛУШТИНСЬКИЙ НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ЦЕНТР


Кафедра фізичної реабілітації і валеології


Р О Б О Ч А Н А В Ч А Л Ь Н А П Р О Г Р А М А

ПЕДАГОГІЧНА (НАВЧАЛЬНА)



для спеціальності(ей) напрямку «Здоров’я людини»

форма навчання – заочна


ЗАТВЕРДЖЕНО


на засіданні кафедри

Протокол № 1 від 31.09.09 р.


Завідувач кафедри___________(підпис)


Перезатверджено: протокол №______ від ____________


Перезатверджено: протокол №______ від ____________


Перезатверджено: протокол №______ від ____________


Погоджено:

Завідувач науково-

методичного відділу ___________ Л.П.Масюта


Луганськ 2010


1. ОРГАНІЗАЦІЯ Й ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРАКТИКИ З ФАХУ (НАВЧАЛЬНА) СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ

    1. Мета комплексної практики з фаху



Мета комплексної практики з фаху (навчальна) – це якісна підготовка студентів до самостійного і творчого виконання основних професійних функцій спеціаліста основ здоров’я в реальних умовах сучасної школи, формування професійно значущих якостей особистості майбутнього спеціаліста з урахуванням сучасних вимог до педагогічних працівників.

1.2. Основні завдання комплексної практики з фаху (навчальна) для студентів

IV курсу



Ознайомити студентів з особливостями валеологічного виховання учнів і їх місцем у загальній системі навчально-виховної роботи в сучасній загальноосвітній школі.

Сприяти адаптації студентів до умов і вимог майбутньої професійної діяльності, вивченню різних форм роботи, учительських і учнівських громадських організацій з валеологічного виховання учнів, вихованню професійно значущих якостей особистості й характеру, набуттю педагогічного досвіду роботи з дітьми шкільного віку, формуванню інтересу до професії педагога з основ здоров’я та професійно-педагогічній самоосвіті.

Сприяти вдосконаленню знань, умінь і навичок, набутих у процесі навчальної практики за циклами природничо-наукових дисциплін та циклу підготовки за фахом.

Навчити таких видів діяльності фахівця з основ здоров’я:

– планування навчально-виховного процесу з предмета «Основи здоров’я» на семестр;

– основ організації і проведення окремих видів позакласної роботи (оздоровчих заходів, занять у шкільних гуртках та ін.);

– основ психолого-педагогічного та валеологічного аналізу уроку основ здоров’я та іншх уроків (окремих сторін навчально-виховного процесу і частин уроку) та інших форм організації оздоровчих занять та занять;

– застосування на практиці загальноприйнятих методик вивчення особистості школяра, оцінки санітарно-гігієнічного забезпечення занять з основ здоров’я;

– застосування на практиці методик визначення духовного, психічного та фізичного стану здоров’я школярів.

Сприяти оволодінню формами та методами виховної роботи з учнями різного віку, включенню студентів у рішення конкретних освітянських, оздоровчих та виховних завдань класу, залученню до методичної та науково-дослідної роботи з проблем науково-педагогічного дослідження.

Ознайомити студентів із системою внутрішньошкільного контролю за якістю роботи з основ здоров’я, лікарського контролю за станом здоров'я учнів і санітарно-гігієнічного контролю за проведенням навчальних занять та позакласних оздоровчих заходів.

Ознайомити студентів із завданнями, змістом, формами організації, системою й особливостями роботи класного керівника в основних (V-IX) класах і навчити наступним видам діяльності класного керівника: складанню плану роботи, основам організації й проведення позакласних виховних заходів, проведенню психолого-педагогічних спостережень з виявлення індивідуальних особливостей учнів.

Сприяти формуванню вміння вести систематичний облік результатів своєї діяльності, аналізувати й оцінювати власний педагогічний досвід і досвід своїх колег, використовувати його для вдосконалення методики навчальної і виховної роботи зі школярами.

    1. Права та обов’язки студента-практиканта



Студент-практикант зобов’язаний:

виконувати всі види роботи, передбачені програмою практики;

ретельно готуватися до кожного уроку й до проведення всіх інших заходів;

бути для учнів зразком організованості, дисциплінованості, ввічливості, працьовитості та зразком здорової людини;

підкорятися правилам внутрішнього розпорядку школи, знаходитися в школі не менше 6 годин щодня;

виконувати всі вказівки й розпорядження адміністрації школи й керівників практики.

Студент-практикант має право:

вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації практики, брати участь у конференціях та нарадах;

одержувати консультації вчителя та методиста з усіх питань проведення практики;

користуватися бібліотекою школи, навчальними кабінетами, навчальними посібниками;

піти зі школи в робочий час тільки з відома керівників практики чи адміністрації школи.

У випадку невиконання вимог, які пред'являються до практиканта, студент може бути відсторонений від проходження практики.

Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба, перебування на стажуванні за кордоном), вона переноситься на інший період.

    1. Основні професійні вміння та навички студентів-практикантів IV курсу



Під час комплексної практики з фаху студент-практикант IV курсу, спираючись на зразки методичних матеріалів та використовуючи настанови методиста і вчителя, повинен оволодіти основами конструктивно-планувальних, комунікативно-навчаючих, організаційних та дослідницьких умінь у такому обсязі:

1. Конструктивно-планувальні вміння:

складати плани-конспекти фрагменту уроку; визначати конкретні завдання, зміст у кожній частині уроку «Основи здоров’я»;

обирати ефективні методи та прийоми досягнення поставлених завдань у кожній частині уроку;

визначати засоби валеологічного навчання та послідовність їх виконання відповідно до етапів оволодіння навичками та вміннями школярів, а також з урахуванням труднощів навчального матеріалу й рівня підготовленості учнів;

розробити необхідні наочні засоби для ефективного проведення уроків з основ здоров’я;

складати план і фрагменту сценарію позакласного заходу з основ здоров’я.

2. Комунікативно-навчаючі вміння:

визначати об'єкти контролю станом здоров’я учнів;

знаходити помилки учнів, усвідомлювати рівень їх підготовленості та знаходити адекватні заходи для їх усунення.

3. Організаційні вміння:

організовувати виконання плану фрагменту уроку;

підбирати навчальні ігри з урахуванням вікових особливостей учнів та завдань уроку;

підбирати інтерактивні форми і методи навчання;

проводити фрагмент позакласного західу з основ здоров’я за складеним планом роботи школи.

4. Розвиваючо-виховні вміння:

формувати й розвивати за допомогою оздоровчих технологій інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси та здоров’я;

намагатись вирішувати засобами валеологічного виховання завдання морального, культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.

5. Дослідницькі вміння:

вивчати ставлення учнів до предмету та власного здоров’я й сприяти підвищенню рівеня володіння оздоровчими технологіями;

проводити валеологічний аналіз відвіданих уроків відповідно до схеми аналізу;

спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів основ здоров’я, студентів-практикантів, використовуючи ефективні прийоми й форми в практику своєї роботи;

вивчати методичну літературу й теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи описані в літературі нові форми, прийоми роботи та інше.

    1. Основні напрямки комплексної практики з фаху студентів

IV курсу



Організаційна робота


Брати участь у настановній конференції з питань змісту й організації комплексної практики з фаху, яка проводиться в інституті.

Співбесіди з працівниками школи, директором, його заступником, лікарем чи медичною сестрою, учителем основ здоров’я, класним керівником закріпленого за практикантам класу.

Складання індивідуального плану роботи на період практики.

Оформлення і ведення Щоденника практиканта, який відбиває зміст, аналіз і якісну оцінку результатів роботи за кожний день практики.

Участь у зборах бригади, проведених керівниками практики (методистом, учителем, викладачами кафедр ВНЗ) з питань організації різних видів роботи практикантів і звітності за окремі періоди практики.

Оформлення звітної документації і подання її методисту бригади у встановлений термін.

Участь у зборах щодо підведення підсумків практики, які проводяться методистом разом з адміністрацією школи, учителями основ здоров’я й класними керівниками.


Навчально - методична робота


Вивчення під керівництвом вчителя і методиста документів планування роботи з навчального предмету «Основ здоров’я» в школі: річний план-графік проведення уроків з основ здоров’я в кожному із закріплених за практикантом класі; календарний план позакласних оздоровчих заходів.

Вивчення документів обліку і звітності: класний журнал; журнал обліку роботи коллективу з основ здоров’я; річний статистичний звіт.

Перегляд під керівництвом і з коментарями методиста уроків основ здоров’я, проведених учителем школи в класах різних навчальних паралелей, з наступним їхнім обговоренням за участю вчителя.

Розробка на основі річного плану-графіка вчителя поурочних робочих планів для кожного із закріплених за практикантом класів. Розробка фрагментів конспектів уроків відповідно до змісту власних робочих планів.

Перегляд уроків, проведених практикантами, з виконанням педагогічних спостережень за окремими сторонами навчально-виховного процесу, наступним аналізом, обговоренням і оцінкою (під керівництвом учителя чи методиста). Виконання за запропонованою методистом схемою не менше трьох аналізів окремих частин уроків, проведених практикантами.

Перегляд 2 – 3 уроків за предметами теоретичного циклу (література, математика і т. ін.) у класі, закріпленому за практикантом, для виконання функцій помічника класного керівника, з метою вивчення особливостей контингенту учнів і ознайомлення з досвідом роботи вчителів.

Участь у методичних заняттях, проведених керівниками практики, учителями школи, методичними об'єднаннями вчителів району, міста (області).

Проведення фрагментів уроків основ здоров’я.

Самостійне проведення 6 фрагмнтів уроків (переважно вступна та основна частини) з основ здоров’я 5-7 класах.

Примітка. Усього за період практики студент проводить не менше 6 фрагметів уроків.


Позакласна робота з основ здоров’я.

Здійснення допомоги вчителеві у організації та проведенні 3 позакласних оздоровчих заходів.

Участь у проведенні позакласних занять гуртка «Здоров'я».

Виконання окремих доручень учителя щодо надання допомоги активу школи «Здоров'я»: оформлення наочної агітації (оновлення стенду з питань здоров'я), допомога у обладнанні кабінету культури здоров'я, забезпечення навчального процесу з основ здоров’я та інше.

Ведення окремих видів облікової документації з позакласної роботи: журнал обліку роботи гуртків, книга рекордів школи й ін.


Робота в якості помічника класного керівника

Вивчення та узагальнення системи виховної та оздоровчої роботи в класі, основних напрямків організації виховної та оздоровчої діяльності школи.

Вивчення особливостей класного колективу, його активу й окремих учнів методом спостережень за поводженням учнів при участі їх у різних видах діяльності (на уроках, заняттях у позаурочний час, зборах класу і т. ін.), за допомогою особистих контактів у неформальному спілкуванні і співбесіди з класним керівником.

Ознайомлення з планом роботи класного керівника, звертати особливу увагу на питання здоров'я учнів.

Розробка за допомогою класного керівника індивідуального плану роботи з колективом класу на період практики з включенням у нього оздоровчих заходів й участі класу в загальношкільних заходах подібного типу. Реалізація плану разом з класним керівником і активом класу.

Перегляд виховних заходів (збори, чергування по школі, прибирання класного приміщення й ін.) для ознайомлення з вимогами до їхньої організації, особливостями методики і досвідом роботи класного керівника. Участь у підготовці й проведенні класним керівником конкретних заходів (збори, екскурсії, різних видів суспільно корисної праці і т. ін.).

Вивчення рівня вихованості учнів класу. Розробка програми, добір діагностуючих методів та методик вивчення особистості учня.

Ознайомлення зі змістом і організацією роботи з батьками учнів.

Участь разом з класним керівником у тематичних семінарах і нарадах з питань класного керівництва, у педагогічних радах школи.

Методична та навчально-дослідна робота (вивчення учнів і умов проведення занять).

Вивчення особистості школяра методом психологічних спостережень за поводженням у конкретній діяльності і вчинками учня в навчальній роботі, у колективі класу, а також за матеріалами бесід з учнями і вчителями. Складання на основі отриманих даних психологічної характеристики учня й рекомендацій з формування позитивних рис особистості й подолання неуспішності.

Оцінка санітарно-гігієнічного стану інвентарю, устаткування й місць проведення занять з основ здоров’я. Розробка на основі отриманих даних пропозицій щодо поліпшення (підтримки) санітарно-гігієнічних умов місць проведення занять, стану устаткування й інвентарю.

Участь у консультаціях, семінарських заняттях, що проводяться методистом під час практики.

Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблем організації навчально-виховного процесу в сучасній школі.

Знайомство з системою методичної роботи в школі, сучасними методичними виданнями (журнали, інструкції, накази).

Узаємовідвідування та взаємоаналіз уроків та виховних заходів, що проводяться студентами в даній школі.

Психолого-педагогічне вивчення учнів та складання характеристики на окремого учня.

Визначення стану здоров’я учнів закріпленого за студентом класу.

Підготовка та звіт на підсумковій студентській конференції про результати комплексної практики з фаху.

1.6. Організаційні аспекти комплексної практики з фаху студентів

ІV курсу


1. У перший день практики в інституті проводиться настановча конференція студентів відповідного курсу за участю методистів бригад, викладачів, кураторів кафедр, учителів базових шкіл.

Орієнтація навчання студентів напрямку «Здоров’я людини» на професію шкільного вчителя обумовлює проведення комплексної практики з фаху переважно в загальноосвітній школі. Студенти випускного курсу можуть направлятися для проходження практики з урахуванням місця їхньої майбутньої роботи – у малокомплектні сільські школи. У цьому випадку інститутом уточнюються питання змісту й організації практики, методичного керівництва з урахуванням специфіки установ.

2. Відповідальність за організацію й проведення комплексної практики з фаху в цілому, забезпечення єдиного методичного керівництва й координацію діяльності всіх осіб, які причетні до роботи з практикантами, покладається на інститутського керівника практики, який призначається директоратом з числа найбільш досвідчених викладачів кафедри фізичної реабілітації і валеології.

3. Загальне організаційно-методичне керівництво діяльністю практикантів у кожній базовій школі здійснюють викладачі факультету, які призначаються за рекомендацією факультетських керівників практики та називаються методистами бригад.

Для керівництва виконанням практикантами завдань з питань виховної роботи залучаються як методисти-консультанти викладачі з відповідних вузівських дисциплін.

4. Учитель школи виконує функції методиста з предмету «Основи здоров’я» і специфічними питаннями позакласної роботи.

Класним керівникам пропонується виконувати функції методистів з питань класного керівництва, директору та його заступникам – з питань адміністративно-організаційного характеру.

У школі для проведення уроків з основ здоров’я за кожним студентом IV курсу закріплюється 5-7 класи. На IV курсі студент виконує функції помічника класного керівника.

Перші 2 – 3 дні перебування в школі приділяються загальному ознайомленню студентів з базою практики, закріпленими класами й організацією навчально-виховної й оздоровчої роботи з учнями. Практикант відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, складає індивідуальний план на період практики, оформлює щоденник педагогічних спостережень.

Протягом першого-другого тижнів педагогічної практики студенти повинні скласти план вивчення особистості учня, визначити тему та форму залікового виховного заходу з основ здоров’я.

Наступні дні і тижні діяльність практиканта організуються відповідно до його індивідуального плану, затвердженого методистом.

В останні дні практики методист організує підсумкові збори бригади разом із працівниками школи, де обговорюються результати роботи практикантів, затверджуються характеристики й оцінки.

Щотижня інститутський керівник проводить координаційну нараду методистів бригад і бригадирів з питань обговорення ходу практики.

За три доби після закінчення практики методисти бригад представляють інститутському керівнику звітну документацію й характеристики студентів, а також власний звіт про проведення практики.

В останній день кожного етапу практики в інституті проводиться підсумкова конференція студентів разом з методистами бригад, викладачами кафедр і представниками базових шкіл. Кожен бригадир виступає зі звітом про роботу бригади, а керівники практики – з аналізом і оцінкою якості роботи студентів. Виставляється оцінка кожному студенту.

    1. Етапи навчально-виховної роботи студентів-практикантів



На початковому етапі комплексної практики з фаху, який триває три дні, студент практикант здійснює таку діяльність:

Бере участь у настановчих зборах і в організаційних заняттях в університеті та в школі.

Знайомиться з класом, вивчає робочий план, журнал, розклад уроків та інші документи.

Обирає тему дослідження.

Складає індивідуальний план роботи з практики, подає його на підпис керівникам комплексної практики з фаху.

Відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, бере участь у їх аналізі.

Складає тематичний план серії уроків.

Складає план позакласної роботи з основ здоров’я, розпочинає ведення педагогічного щоденника. Складає план вивчення особистості учня(на передвипускному курсі).

Визначає форму та тему залікового виховного заходу.

Протягом перших п'яти днів практики груповий методист разом зі студентами та старостою групи з практики складають загальний розклад:

фрагментів уроків, які проводять студенти;

взаємовідвідувань студентами уроків студентів-практикантів;

методико-педагогічних семінарів із зазначенням їх тематики;

позакласних заходів, що проводяться з основ здоров’я і зазначенням студентів, які готують захід;

одного дня на тиждень для самостійної роботи студента;

проведення студентом наукового дослідження і зазначенням тематики.


На основному етапі комплексної практики з фаху студент-практикант здійснює таку діяльність:

Студент IV курсу проводить не менше двох фрагментів уроків з основ здоров’я на тиждень.

Студента допускають до проведення уроків тільки за наявності фрагменту конспекту уроку, підписаного вчителем, методистом.

За час педпрактики студент готує та проводить не менше одного фрагменту позакласного заходу з основ здоров’я з конспектом його проведення.

Студент відвідує уроки та бере участь у їх аналізі: не менше 3 уроків на тиждень, які проводять учителі основ здоров’я, учителі-предметники та студенти-практиканти згідно з розкладом відвідувань та взаємовідвідувань.

Студент відвідує позакласні заходи, які здійснюються вчителями основ здоров’я та практикантами (не менше трьох заходів), і бере участь у їх проведенні та аналізі.

Практикант здійснює виховну роботу з учнями за планом класного керівника, діагностичне вивчення особистостей учнів та класного колективу, готує і проводить заліковий виховний захід, збирає матеріали для складання психолого-педагогічної характеристики на учня або учнівський колектив.

Студент допомагає класному керівникові в роботі з батьками учнів (бере участь у батьківських зборах, готує лекцію для батьків за однією з проблем педагогічного всеобучу).

Студент бере участь у методичних семінарах і виступає на них з доповідями.

Студент проводить дослідну роботу за темою курсової роботи, а також за своїм вибором.


На заключному етапі комплексної практики з фаху студент виконує таку роботу:

Готує звітні матеріали з комплексної практики з фаху:

звіт про роботу;

фрагмент конспекту двох уроків з основ здоров’я;

психологічну характеристику на учня;

два сценарія позакласної роботи з основ здоров’я;

один сценарій позакласної роботи в класі;

щоденник комплексної практики з фаху;

індивідуальний план роботи практиканта.

Подає звітну документацію керівникам комплексної практики з фаху для перевірки та оцінювання.

Захищає свій звіт з комплексної практики з фаху на засіданні педколективу школи й отримує характеристику на себе за період проходження комплексної практики з фаху.

Бере участь у підсумкових заходах з комплексної практики з фаху: науково-практичній конференції тощо.