Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004
| Вид материала | Диплом |
- Типовий навчальний план І програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 868.73kb.
- Типовий навчальний план та програма інтернатури випускників вищих медичних закладів, 744.68kb.
- Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної, 678.92kb.
- Чепілко Катерина Іванівна Подолюк Ольга Олександрівна Рецензент: Голова проблемної, 398.49kb.
- Міністерство освіти І науки україни управління культури І туризму харківської обласної, 44.83kb.
- Валентина Валентиновича Кришталя та 25-річчю кафедри сексології та медичної психології, 598kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
- В. Н. Каразіна кафедра загальной та клінічної імунології та алергології грип (антропонозний,, 687.35kb.
- Затверджено наказом ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 88.61kb.
- Національної Медичної Академії післядиплом, 176.76kb.
Мікробіологічний моніторінг при застосуванні фотохімічноактивованих мазей на поліетиленоксидній основі при лікуванні абдомінального сепсісу
Торба О. В.
Луганський державний медичний університет
Мета. Вивчити та порівняти вплив фотохімічноактивованих та неактивованих мазей на поліетиленоксидній основі на перебіг запалення очеревини при абдомінальному сепсису у експерименті.
Матеріали та методи. У 80 щурів-самців лінії Wistar вагою 370-460 г. викликали абдомінальний сепсис за методикою CLP. Через 18 годин після моделювання абдомінального сепсису тварин вдруге наркотизували, виконували релапаротомію, резецирували лігований купол сліпої кишки та виконували забір ексудату черевної порожнини. Дослідження ексудату включало мікроскоппію та посів. Матеріал наносили на стерильне предметне скло, фарбували за Грамом та проводили мікроскопію через 20 хвилин після забору. У рамках експеримента в дінаміці проведена якісна та кількісна оцінка мікробного пейзажу уніфікованими методами. Після забору матеріалу для мікробіологічного дослідження тваринам однієї групи санували черевну порожнину фотохімічноактивованими мазями на поліетиленоксидній основі (група 1), тваринам іншої групи санували черевну порожнину неактивованою маззю на поліетиленоксидній основі (група 2), черевну порожнину у тварин 3-ї групи санували фотохімічноактивованим 0,9% розчином NaCl (контроль 1), в останній 4-тій групі (контроль 2) санацію проводили неактивованим 0,9% розчином NaCl. Мікробіологічний статус оцінювали перед початком лікування та на 1, 3, 7 добу лікування.
Статистична обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою програми "Excel". Для оцінки розходження данних використовували критерій Стьюдента.
Результати. При вивченні мікрофлори черевної порожнини тварин на початку лікування абдомінального сепсису виявлений значний поліморфізм збудників. Із загальної кількості посівів у чистій культурі мікроби виділені в 6,5% віпадків, а в асоціації - у 93,5%. Провідну роль в розвитку абдомінального сепсису грала грамнегативна мікрофлора, бактероїди та інша анаеробна флора. Серед грампозитивних мікробів більшість складали стафілококи, частіше St. epidermidis (15,4%) i St. aureus (12%). Рідше виділялися Str. pyogenes (4,7%) i Str. faecalis (6%). Серед грамнегативних бактерій переважали E.coli (36,7%), рідше Ps.aeruginosa (6%), Enterobacter spp. (6%). У 13,2 % випадків виявлені неклострідіальні анаеробні збудники.
При санації черевної порожнини вдалося вплинути на всі компоненти мікрофлори і, в першу чергу на грампозитивну і анаеробну мікрофлору, частота виділення якої, відповідно, до 7-ї доби лікування складала 2,5% і 0,8% (у 1 групі), 4,2% і 15% (у 2 групі), 20,6% і 10,7%(у 3 групі). У 4 групі тварин на 7 добу була 100% летальність від абдомінального сепсису.
Висновки. Таким чином, у результаті виконаного експеримену виявлено, що найбільшу протимикробну активність серед досліджених методів має застосування фотохімічноактивованої мазі на поліетиленоксідній основі. От же запропанований метод може бути застосований, як спосіб санації черевної порожнини у хворих з абдомінальним сепсисом.
СТРАТЕГИЯ АНТИБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ПРИ СЕПСИСЕ
Титова Т.А., Березняков И.Г., Богун Л.В.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
Эффективность лечения сепсиса во многом зависит от своевременности и адекватности антибактериальной терапии (АБТ). Проведение рациональной АБТ невозможно без современных знаний об этиологической структуре инфекционного заболевания и антибиотикорезистентности их возбудителей. Поскольку на момент начала лечения возбудители, как правило, не известны, поэтому стартовая терапия чаще всего является эмпирической и основывается на данных о наиболее вероятном возбудителе или возбудителях в конкретной клинической ситуации.
В стартовый режим эмпирической АБТ сепсиса следует включать бактерицидные антибиотики широкого спектра действия или комбинацию препаратов с активностью, охватывающей всех потенциальных возбудителей. Выбор конкретных антибиотиков корректируется с учетом локализации первичного очага, условий возникновения инфекции (внебольничная или госпитальная) и тяжести заболевания. При полиорганной недостаточности летальность резко возрастает, что требует использования максимального режима АБТ на более раннем этапе лечения. Для этого индивидуально подбирают высокие дозы антибиотиков и кратность их введения соотносят с учетом длительности постантибиотического эффекта и других фармакокинетических и фармакодинамических параметров. Важное значение придается минимизации риска нежелательных лекарственных реакций.
Введение антибактериальных препаратов при неотложных состояниях должно быть обязательно парентеральным, предпочтительно внутривенным.
В большинстве случаев наиболее оптимальным режимом деэскалационной АБТ сепсиса является назначение карбапенемов. Эти препараты обладают ультрашироким спектром активности; кроме того, к ним отмечается наименьший уровень резистентности. Назначение карбапенемов позволяет предупредить быстрое прогрессирование инфекции и значительно улучшить результаты лечения септических состояний. Альтернативными препаратами могут быть цефалоспорины III – IV поколения.
Микробиологическому исследованию при сепсисе должно уделяться большое внимание. После уточнения возбудителей и их чувствительности к антибактериальным препаратам режим терапии можно изменить. Спектр назначаемых антибиотиков должен включать в себя выделенных возбудителей, а сам препарат обеспечивать максимальный эффект при минимальной опасности развития побочных эффектов.
Критериями эффективности АБТ у больных с сепсисом является снижение температуры тела, уменьшение лейкоцитоза и палочкоядерного сдвига, регресс симптомов системной воспалительной реакции, улучшение показателей газового состава крови, элиминация возбудителей из очага инфекции. Продолжительность АБТ определяется достигнутым эффектом и может в некоторых случаях превышать 3-4 недель. Прекращение лечения антибиотиками ни в коем случае не должно быть постепенным, с медленным снижением дозировок, т.к. такая тактика может привести к рецидиву.
Таким образом, выбор адекватного препарата позволяет существенно повысить эффективность лечения сепсиса и уменьшить риск неблагоприятного исхода.