Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004
| Вид материала | Диплом |
- Типовий навчальний план І програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 868.73kb.
- Типовий навчальний план та програма інтернатури випускників вищих медичних закладів, 744.68kb.
- Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної, 678.92kb.
- Чепілко Катерина Іванівна Подолюк Ольга Олександрівна Рецензент: Голова проблемної, 398.49kb.
- Міністерство освіти І науки україни управління культури І туризму харківської обласної, 44.83kb.
- Валентина Валентиновича Кришталя та 25-річчю кафедри сексології та медичної психології, 598kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
- В. Н. Каразіна кафедра загальной та клінічної імунології та алергології грип (антропонозний,, 687.35kb.
- Затверджено наказом ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 88.61kb.
- Національної Медичної Академії післядиплом, 176.76kb.
ПРОБЛЕМИ ГНІЙНО- СЕПТИЧНИХ ІНФЕКЦІЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Шевченко Г.М., Рєзніков А.П., Загородня Л.Я., Шевчук Т.В.
Рівненська обласна санепідемстанція
Внутрішньо-лікарняні гнійно-септичні інфекції залишаються серйозною проблемою охорони здоровя.
У Рівненській області здійснюється цілеспрямована робота щодо удосконалення епідеміологічного нагляду за внутрішньо-лікарняною інфекцією. Протягом 20 останніх років налагоджена щомісячна звітність про всі випадки гнійно-септичної інфекції, як серед новонароджених і породіль, так і серед пацієнтів хірургічного профілю.
У пологових стаціонарах запроваджене сумісне перебування породіль і новонароджених. В усіх стаціонарах створені комісії з координації заходів профілактики гнійно-септичних інфекцій та раціональному застосуванню антибіотиків.
За останні 5 років в абсолютній більшості пологових закладів та хірургічних стаціонарів проведені високоякісні ремонти із обладнанням автономного гарячого водопостачання, облаштовані сучасні душові.
У пологових стаціонарах проводиться детальний розбір причин виникнення кожного випадку гнійно-септичної інфекції з відповідними висновками, акти розбору поступають у райміськсанепідемстанції і аналізуються епідеміологом.
Постійна робота щодо удосконалення епідеміологічного нагляду сприяла покращенню епідемічної ситуації в пологових стаціонарах. В області досягнуто реєстрації переважної більшості гнійно-септичних інфекцій серед новонароджених. За останні три роки відбулось зниження захворюваності серед новонароджених з 14,6(2001 р.)випадків на 1000 новонароджених до 9,8 (2003 р.).За цей час значно покращилось охоплення мікробіологічним обстеженням новонароджених з гнійно-септичною інфекцією і досягло у 2003 році 98,5%.
Разом з тим у профілактиці гнійно-септичних інфекцій є чимало невирішених проблем.
До цього часу не проводиться повна реєстрація післяопераційних гнійно-септичних ускладнень. Спеціалісти хірургічної служби не зацікавлені в реєстрації цієї патології, що потребує застосування механізмів, які б заохочували до цього.
Велику шкоду профілактиці гнійно-септичних інфекцій завдає неконтрольоване застосування антибіотиків за рахунок пацієнтів, а також без рецептурний їх відпуск в аптечній мережі.
Пологові і хірургічні стаціонари через відсутність мікробіологічних лабораторій не здійснюють моніторингу за циркуляцією госпітальних штамів мікроорганізмів. Антибіотики в більшості випадків призначаються без визначення чутливості мікроорганізмів.
Нами досліджено, що понад 84% випадків гнійно-септичної інфекції серед новонароджених були викликані золотистим стафілококом. Встановлено, що понад 94% штамів золотистого стафілококу були стійкими або слабо чутливими до мономіцину, фурадоніну, бензилпеніциліну, ципрофлоксацину, ампіциліну, карбеніциліну, рістоміцину. 29,6% штамів золотистого стафілококу, виділені від „носіїв” серед персоналу, виявилися оксацилінорезистентними. Відмічене в динаміці за 3 роки зростання стійкості штамів золотистого стафілококу до більшості антибіотиків.
За останні роки різко зросла кількість внутрішньоутробних інфікувань новонароджених(до 80% від загальної кількості), що вимагає значного покращення диспансеризації вагітних та всіх жінок.
Все ще залишаються проблеми у забезпеченні лікувально-профілактичних закладів білизною, дезінфікуючими засобами, стерилізаційною та дезінфікуючою апаратурою.
У лікувально-профілактичних закладах існує нагальна потреба удосконалення застосування дезінфікуючих засобів та контролю за стерилізацією.
СИНДРОМ СИСТЕМНОЇ ЗАПАЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ ЯК КРИТЕРІЙ ПРОГНОЗУ ПРИ ОБТУРАЦІЙНІЙ ЖОВТЯНИЦІ І ГОСТРОМУ ДЕСТРУКТУИВНОМУ ПАНКРЕАТИТІ
Шевчук М.Г., Ткачук О.Л., Герич Р.П., Побуцький О.О., Голотюк В.В.
Івано-Франківська державна медична академія
Деструктивні форми гострого панкреатиту (ГП) зумовлюють різноманітні функціональні та гуморальні, первинні та вторинні патологічні впливи на організм хворого, що часто спричиняє значні розлади життєво важливих функцій організму і розвиток синдрому поліорганної недостатності. Інфікування вогнищ панкреонекрозу призводить до розвитку панкреатичного сепсису і стає основною причиною смертності хворих.
Обтураційна жовтяниця калькульозного та пухлинного ґенезу не належить до первинно-септичних захворювань, однак контамінація мікрофлори патогенетично пов’язана з виникненням та прогресуванням обтураційної жовтяниці. Синдром системної запальної відповіді (ССЗВ) при обтураційній жовтяниці і гострому деструктивному панкреатиті слід розглядати як комплекс патофізіологічних змін, що виникають в організмі під впливом проникнення у внутрішнє середовище ліпополісахаридних сполук – маркерів мікробної інвазії.
Нами проаналізовано результати хірургічного лікування 240 хворих на ГП і 52 хворих з обтураційною жовтяницею, спричиненою раком головки підшлункової залози, а також 48 хворих із жовтяницею калькульозного ґенезу. Ступінь тяжкості стану хворих визначали за шкалою АРАСНЕ ІІ, а рівень ендотоксикозу визначали за вмістом пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ), лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ), цитобіохімічним індексом інтоксикації (ЦБІІ), цитобіохімічним індексом регресії ендотоксикозу (ЦБІРЕТ). До комплексу лабораторних обстежень включали визначення концентрації інтерлейкіну – 1 (IL-1) та фактору некрозу пухлини (TNF – α). Активність цитокінів визначали за методикою ELISA у периферичній крові, взятій напередодні операції та через 3-5 діб після операції. Для уточнення діагнозу і встановлення глибини ураження паренхіми підшлункової залози та причини обтураційної жовтяниці використовували спеціальні та інструментальні методи дослідження (УЗД, комп’ютерну томографію фіброгастродуоденоскопію, ретроградну панкреатикохолангіографію, лапароскопію).
Висновки: Некротичні форми ГП і обтураційна жовтяниця різної етіології ускладнюються розвитком ССЗВ або септичним станом. Інтенсивність ретикулоендотеліальної реакції залежить від тяжкості перебігу обтураційної жовтяниці.
Зміна концентрації IL-1 і TNF–α при жовтяницях пухлинного та доброякісного походження не має специфічних відмінностей.
Концентрація IL-1 у периферичній крові є більш чутливим маркером мікробної контамінації, однак тяжкість стану хворих корелює з концентрацією TNF–α, зростання якої свідчить про розвиток поліорганної недостатності.
Впровадження опрацьованих підходів до лікування хворих з гнійно-септичними ускладненнями ГП на основі індивідуалізованої етапної хірургічної тактики з широким використанням малоінвазивних методів та оперативних втручань у поєднанні з інтенсивною терапією дозволило значно зменшити загальну і післяопераційну летальність.