Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004

Вид материалаДиплом

Содержание


ЛЕТАЛЬНОСТЬ ПРИ ТЯЖЕЛЫХ ФОРМАХ СЕПСИСА У БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ МЯГКИХ ТКАНЕЙ Шаповал С.Д., Якунич А.Н.,
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗСУВІВ ЗІ СТОРОНИ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ПІДЛІТКІВ ІЗ ТОНЗИЛОГЕННИМ СЕПСИСОМ Шаповалова І.О.
Подобный материал:
1   ...   100   101   102   103   104   105   106   107   108

ЛЕТАЛЬНОСТЬ ПРИ ТЯЖЕЛЫХ ФОРМАХ СЕПСИСА У БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ МЯГКИХ ТКАНЕЙ

Шаповал С.Д., Якунич А.Н., Максимова О.О.


Запорожская медицинская академия последипломного образования


Сепсис остается одной из наиболее сложных проблем науки и практики.

В специализированном гнойно-септическом центре г.Запорожья за период 1993-2003г.г. находилось 253 больных сепсисом, причиной которого более чем 90 % случаев были флегмоны мягких тканей различной локализации.

Для диагностики сепсиса с установлением фазы (формы) этого патологического синдрома использовали стандартные критерии оценки состояния сердечно-сосудистой, дыхательной и других систем организма: гипертермию, тахикардию, снижение АД, одышку, неврологические симптомы, лейкоцитоз или лейкопению. Выявленная степень нарушения клинического статуса больного, уточненная данными лабораторного контроля и использование балльной оценки АРАСНЕ-ІІ, позволяла классифицировать тяжесть септического процесса (форму сепсиса).

Больные тяжелым сепсисом и его осложненными формами составили 59,9 % (149 пациентов). В структуре тяжелого сепсиса больных с септическим шоком было 16 (10,8 %), а пациентов с ПОН – 20 (13,4 %).

Несмотря на проводимую комплексную интенсивную терапию с использованием экстракорпоральных методов детоксикации умерло 37 больных. Общая летальность составила 24,8 %, в то время, как при септическом шоке – 81,2 % (умерло 13 больных), а у пациентов с ПОН – 85 % (17 больных).

На вскрытии у этих больных обнаруживалась картина множественного поражения органов и систем: со стороны легких – бронхопневмония, очаговая фибринозно-гнойная пневмония, абсцедирующая пневмония, гнойный плеврит, отек легких – у 100 % умерших; сердце – септический миокардит – 89 %; печень – серозный межуточный гепатит, септический гепатит – 83 %; селезенка – гиперплазия фолликулов селезенки, миелоидная дисплазия и септическая гиперплазия – 100 %; почки – межуточный и септический нефрит, нефротический некроз – 94 %; диффузные поражения мозга – энцефалопатия, микроциркуляторные расстройства и отек головного мозга – 78 %, дистрофические и дегенеративные изменения во внутренних органах – во всех случаях.

В подавляющем большинстве случаев летальный исход был непредотвратим в виду крайне тяжелого состояния больных вследствие поздней госпитализации с явлениями полиорганной недостаточности по 3 и более систем организма.

По нашему глубокому убеждению, реальным путем снижения летальности у больных сепсисом является ранняя диагностика начальных форм септического процесса.


ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗСУВІВ ЗІ СТОРОНИ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ПІДЛІТКІВ ІЗ ТОНЗИЛОГЕННИМ СЕПСИСОМ

Шаповалова І.О.


Луганський державний медичний університет


В умовах регіонів з несприятливою екологічною ситуацією, пов'язаною із забрудненням навколишнього середовища ксенобіотиками чи радіонуклідами, істотно підвищений рівень захворюваності дітей і підлітків гострим тонзилітом. Досить часто дана патологія зустрічається у великому промисловому регіоні Донбасу. Установлено, що захворюваність дітей і підлітків гострим тонзилітом і респіраторними вірусними інфекціями в мікрорайонах промислових міст, що безпосередньо прилягають до великих підприємств металургійної, гірновугільної, машинобудівної, хімічної і коксохімічної промисловості в 3-4 рази вище, ніж у школярів інших вікових груп, що проживають на відстані 10-12 км від даних підприємств, які є джерелами екологічного забруднення повітряного басейну. Відомо, що ймовірність виникнення надалі сепсису в підлітків, що хворіють гострим тонзилітом і які проживають у великих індустріальних регіонах з несприятливою екологічною ситуацією істотно вище, ніж у підлітків, що проживають на територіях з порівняно благополучною екологічною ситуацією, що в патогенетическом плані тісно зв'язано з порушеннями в системі імунітету. Тому перед початком лікування доцільно вивчати імунологічні показники у даної групи підлітків, оскільки це буде сприяти розробці раціональних методів імунокорекції і імунореабілітаціїї.

Під спостереженням знаходилося 106 підлітків у віці від 14 до 17 років, які проживали постійно в умовах індустріального регіону Донбасу. У всіх підлітків діагностовано тонзилогенний, після тяжкого перебігу гострого тонзиліту. У клінічному плані у всіх обстежених підлітків був наявний загальноінфекційний токсикоз, збільшення лімфатичних вузлів (підщелепних та задньошийних) та селезінки, місцеві запальні зміни в ротоглотці.

У результаті проведених досліджень було встановлено, що в гострому періоді захворювання у всіх обстежених підлітків відзначається чітко виражена Т-лімфопенія (51,1±2,1%), при цьому абсолютна кількість Т-лімфоцитів була знижена в 1,5 рази в порівнянні з нормою (Р<0,05). Кількість Т-хелперів/індукторів (CD4+) істотно знижувалася в середньому до 30,2±1,5 %, що свідчило про ослаблення хелперної ланки імунітету. Абсолютна кількість Т-хелперів/індукторів (CD4+) у період імунологічного обстеження була знижена в 1,65 рази в порівнянні з показником норми. Число Т-супресорів/кілерів (CD8+) знижувалося в меншому ступені, у середньому в 1,2 рази щодо норми. У зв'язку з цим імунорегуляторний індекс CD4/CD8, істотно знижувався, складаючи 1,5±0,03 при нормі 2,08±0,02; Р<0,01). Кількість В-лімфоцитів (CD22+) відповідала нижній границі норми. Відзначалося також зниження показника РБТЛ як спонтанної (у середньому в 2,2 рази в порівнянні з нормою) так і індукованої ФГА (у 1,5 рази стосовно норми). Таким чином, отримані дані свідчать про те, що при тонзилогенному сепсисі має місце формування вторинного імунодефіциту, а саме Т-лімфопенія, дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів з переважним зниженням кількості циркулюючих Т-хелперів/індукторів (CD4) і імунорегуляторного індексу CD4/CD8 і зниженням функціональної активності лімфоцитів. Отже, виходячи з отриманих даних, у підлітків з розвинутим тонзилогенним сепсисом мають місце істотні зрушення з боку клітинних факторів імунітету, що характеризуються чітко вираженою Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно зі зниженням числа циркулюючих у периферичній крові Т-хелперів/індукторів (CD4+) на тлі менш вираженого зменшення кількості Т-супресорів/кілерів (CD8+), у зв'язку з чим відзначається зменшення коефіцієнта CD4/CD8, що відбиває співвідношення Т-лімфоцитів з хелперною активністю (Th/Ts). В обстежених підлітків з діагнозом тонзилогенного сепсису відзначене істотне пригнічення функціональної активності Т-лімфоцитів, що документується даними РБТЛ із ФГА.

Отже, вивчення імунологічних показників перед початком лікування підлітків із тонзилогенним сепсисом патогенетично обгрунтовано, оскільки дозволяє призначити ефективну терапію, направлену на відновлення імунологічного гомеостазу, що в клінічному плані буде проявлятися ліквідацією інфекційного токсикозу, тобто клінічним одужанням даної групи підлітків.