Geum.ru

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 видавнича справа та редагування Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


ТЕМА 3 АРХІТЕКТОНІКА друкованого видання 2 год лекція, 2 год. практ., 6 год. самостійна робота Теоретичні відомості
2. Вибір елементів архітектоніки та їх параметрів
3. Формування комплексів елементів
4. Взаємодія зображальних та текстових матеріалів
Питання і завдання на практичне заняття
Завдання на самостійну роботу
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ТЕМА 3

АРХІТЕКТОНІКА друкованого видання


2 год лекція, 2 год. практ., 6 год. самостійна робота

Теоретичні відомості

1. Характеристики архітектоніки друкованого видання


Матеріально-просторова структура і зовнішнє оформлення. Внутрішні композиційні зв’язки. Об’ємно-просторова структура.

Граматика, лексика, фонетика архітектоніки.

Основними законами архітектоніки можна вважати гармонійне:

  1. внутрішньозмістове оформлення відповідно до призначення і засобу функціонування;
  2. зовнішнє художнє відображення загальної просторової організації – структури;
  3. зорове вираження художньо осмисленої конструкції і матеріально-технологічної основи.

Архітектоніка подає текстовий матеріал просторово-графічними засобами через елементи оформлення. Ці елементи (шрифти, зображення, проміжки, декоративні елементи, заставки, складники заголовного комплексу) надають рубрикаційним членуванням візуальної виразності і функціональності.

Отже, архітектонічність видання залежить від:
  • досконалості внутрішнього змісту;
  • досконалості форми вираження;
  • взаємозв’язку внутрішнього змісту і форми вираження;
  • інформативності форми;
  • естетичності художнього вираження змісту і форми вираження,
  • критерію архітектонічності.

Основними характеристиками архітектоніки видання є матеріально-просторова структура і зовнішнє оформлення. Тобто архітектоніка видання базується на двох головних параметрах – внутрішньому змісті і формі вираження Архітектоніка видання базується на таких стадіях:

  1. формування мовної системи архітектоніки видання;
  2. визначення елементів, їх характеристик;
  3. встановлення ієрархічних рівнів видання як системи;
  4. виявлення властивостей, зв’язків і відношень між елементами, формування комплексів.

Мова архітектоніки – це сукупність різноманітних засобів, прийомів і елементів виразності форми видання. Мова архітектоніки друкованого видання, як будь-яка знакова система, має свою лексику, граматику та фонетику. Використання лексики із дотриманням правил граматики дозволяє скласти модель конкретного видання, фонетичні прийоми надають емоційного забарвлення.

2. Вибір елементів архітектоніки та їх параметрів


Визначення елемента архітектоніки.

Шрифтові, декоративні, зображальні, пробільні елементи. Їх призначення та оформлення.

Основні показники видання: формат, обсяг, логотип, спосіб друку, кольоровість, періодичність, наклад.

Архітектонічний елемент – складник зовнішньої форми видання, якому властиві такі ознаки:
  • визначений засіб передачі інформації або функція;
  • специфічні графічні параметри – розмірно-просторові та графічні;
  • роль у формуванні зв’язків – закони сполучення з іншими елементами, постійність застосування, призначення.

Архітектонічний елемент – не найпростіший елемент видання, а такий, що сам або у поєднанні з іншими застосовується лише в даному випадку і своїми параметрами впливає на формування «обличчя» видання, створення архітектонічного типу.

Згідно з визначенням, до елементів, що впливають на формування архітектонічного типу видання відносяться:
  • шрифт,
  • зображальні елементи,
  • декоративні елементи,

проміжки, або пробільні елементи.

3. Формування комплексів елементів


Добір елементів і їх співвідношення. Спільні графічні ознаки як прояв індивідуальності. Закони поєднання елементів у комплекс.

Заголовний комплекс. Складові елементи і їх взаємодія. Цілісність комплексу. Види і підпорядкованість заголовків.

Стійкі сполучення взаємопов’язаних елементів, які забезпечують цілісність, архітектонічність видання, утворюють комплекси. Прикладом об’єднання подібного рівня можна назвати заголовний комплекс, до складу якого входять різнохарактерні за призначенням (і, відповідно, розмірами та іншим характеристикам) елементи – титульний шрифт, лінійки, зображальні, пробільні елементи.

Усі комплекси – заголовний, текстові шпальти, зображальні ряди, добірки, титульні сторінки – складаються з кількох архітектонічних елементів. Вони, подібно до найпростіших елементів, входять до ще більш складих утворень, не розрахованих на ізольоване сприйняття. Навіть звичайний текстовий рядок є комплексом, він об’єднує шрифтові, декоративні, пробільні елементи, з яких складається, і відокремлює їх від інших, що містяться в сусідніх рядах і входять в інший комплекс. Рамка об’єднує публікації в добірку та виділяє їх на сторінці. Сторінка об’єднує матеріали і добірки, розміщені на ній, і відділяє їх від інших. Усі АЕ утворюють цілісний організм – газету, створену за єдиним принципом і відмінну він інших видань.

4. Взаємодія зображальних та текстових матеріалів


Основні характеристики шрифту.

Види зображальних матеріалів в книзі, газеті, журналі. Кількість зображень і їх розміри.

Композиційні закони поєднання тексту та зображення. Текстові та зображальні добірки.

Текстівки: взаємодія з зображенням і способи оформлення.

Питання і завдання на практичне заняття:

        1. Дати визначення архітектоніки друкованого видання.
  1. Показати взаємозв’язок між змістом друкованого видання і його зовнішньої формою.
  2. Продемонструвати параметри архітектоніки на прикладах.
  3. Перелічити складові мови архітектоніки у конкретному книжковому виданні.
  4. Основні показники періодичного та неперіодичного видання
  5. Що включає лексика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.
  6. Що включає граматика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.
  7. Прояв фонетики у друкованих виданнях. Що включає фонетика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.
  8. Дати визначення елемента архітектоніки друкованого видання. На які елементи можна розкласти видання? Показати на прикладах.
  9. Розкрити призначення та оформлення шрифтових, декоративних, зображальних і пробільних елементів.
  10. Показати місце формату, обсягу, способу друку, кольору в архітектоніці видання.
  11. Розкрити закони, за якими елементи поєднуються у комплекси.
  12. Пояснити значення кожного з елементів заголовного комплексу та їх взаємодію.

Завдання на самостійну роботу:


1. Проаналізувати книжкове видання і показати основні характеристики шрифтових елементів.

2. На прикладі кількох номерів одного журналу продемонструвати взаємодію зображальних та текстових матеріалів.

3. Пояснити способи оформлення текстівок і їх взаємодію з зображенням в книжковому виданні.

4. Продемонструвати на конкретній газеті композиційні закони поєднання елементів видання.

5. Показати цілісність видання у повторенні графічних характеристик його елементів.

6. Дати приклади вдалої та невдалої ієрархії заголовків в журналі. Продемонструвати види і підпорядкованість заголовків.

7. В конкретному виданні виділити архітектонічні елементи та розписати їх графічні параметри, встановити функціональні залежності – сталі, разові та періодичні.

8. Обрати книжкове видання і охарактеризувати елементи архітектоніки:
    • скільки шрифтів і їх накреслень і у яких випадках;
    • застосування декоративних елементів: скільки видів і коли застосовуються
    • система рубрикації:
      • скільки щаблів, архітектонічні елементи та графічні ознаки кожного з них;
      • відображення у змісті;
    • склад колонтитулів і їх графічні параметри;
    • спускові сторінки, палітурка, обкладинка

9. Виділити схеми розташування зображень у конкретному виданні.

10. Спускові, кінцеві сторінки – їх складові елементи, способи оформлення

Література


Основна
  1. Валуенко Б. В. Архітектура книги. – К.: Мистецтво, 1976.
  2. Шевченко В. Е. Композиція та архітектоніка друкованого видання // Вісник Київського національного університету. Серія: журналістика: Вип.8. – К.: РВЦ “Київський університет”, 2000. – С. 70-75.
  3. Шевченко В. Е. Оформлення сучасного газетного видання / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики / За заг. ред. В.В.Різуна. – К., 2003. – 344 с., табл., рис.

Додаткова
  1. Бауэр В. Энциклопедия символов / Пер. с нем. Г. Гаевой. – М.: Крон-Пресс, 1998. – 512 с.; Белый А. Символизм как миропонимание. – М.: Республика, 1994. – 528 с.
  2. Бенвенист Э. Общая лингвистика.- М., 1974, с. 76.
  3. Буковецкая О.А. Дизайн текста: шрифт, эффекты, цвет. – 2-е изд., испр., – М.: ДМК, 2000. – 304 с.
  4. Капр А. Эстетика искусства шрифта. Пер с нем. – М.: Книга, 1979. – 124 с.
  5. Лотман Ю.М. «Внутри мыслящих миров: человек – текст – семиосфера – история. – М., 1996. – 262 с
  6. Ляхов В.Н. О художественном конструировании книги. Системное проектирование. Функциональный анализ. – М.: Книга, 1975.
  7. Фаворский В. А. Рассказы художника-гравера. – М.: Дет. лит-ра, 1965. – С. 51.
  8. Шевченко В. Е. Графічна організація друкованого тексту та його художня інтерпретація засобами складання / Наукові записки Інституту журналістики. –Т.2. – К., 2001. – С. 53-69.
  9. Шевченко В. Е. Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети – важливий засіб її змістового спрямування // Стиль і текст. – К.: Інститут журналістики, 2001. Вип. 2. – С. 197–207.
  10. Шевченко В. Е. Складники мови архітектоніки газетно-журнального видання // Стиль і текст. – К.: Інститут журналістики, 2000. Вип. 1. – С. 188–193.
  11. Шицгал А. Г. Русский типографский шрифт: Вопросы истории и практика применения. 2-е изд. – М.: Книга, 1985. – 255 с.