Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «Видавнича справа та редагування» Затверджено

Вид материала

Содержание

Зарубіжна література».
Підпис голови НМК факультету/інституту
Мета і завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь
Місце навчальної дисципліни
Система поточного, модульного та підсумкового контролю
Форми поточного контролю
1-59 – «Не зараховано» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
Вимоги до читацького щоденника
Вимоги до рефератів
Вимоги до заліку
Методичні вказівки до індивідуальних семестрових завдань для самостійної роботи студентів
Обов’язкові елементи реферату – план та список використаних джерел.

Подобный материал:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра історії журналістики

Укладач: канд. філол. н., доц. Школьна Олена Дмитрівна

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності «Видавнича справа та редагування»

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № _____

від « » _________ 2008 р

зав. кафедри

_________ проф. Сидоренко Н. М.

Директор інституту

________ проф. Різун В. В.

Київ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни « Зарубіжна література».

Укладач: к. філол. н., доц. Школьна О.Д.

Лектор: к. філол. н., доц. Школьна О.Д.

Погоджено

з науково-методичною комісією

« » _________ 2008 р.

______________________

Підпис голови НМК факультету/інституту

Вступ

Навчальна дисципліна «Зарубіжна література» є базовою нормативною навчальною дисципліною циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін для спеціальності «Видавнича справа та редагування», що читається на 3 курсі у 3 семестрі в обсязі 1 кредиту, 36 год., з них – 14 год. лекційних, і 21 год. самостійної роботи , форма підсумкового контролю – залік.

Мета і завдання навчальної дисципліни:

вивчення історії світової літератури в широкому контексті, розглядаючи кожне явище як складову загальнокультурного світового процесу;
сприяння розвиткові мислення студента, набуття ним свідомості, яка могла б умістити століття, епохи, культури;
установлення зв’язку літератури з духовним розвитком суспільства й усвідомлення ролі літератури як могутнього засобу виховання;
формування навичок критичного літературознавчого аналізу;
визначення основної проблематики, тематичних обширів та різноманіття художніх напрямів літератур різних країн.

Предмет навчальної дисципліни:

Літературний процес країн Центральної та Південної Америки, Австралії та Океанії, Африки, Південно-Західної Азії (давні літератури (шумерська, аккадська, вавілонська, ассірійська, хеттська, хуррітська, угарітська, фінікійська), Афганістан, Ізраїль, Кіпр, Туреччина), Середньої Азії (Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія).

Вимоги до знань та вмінь:

Студенти повинні знати:

основні етапи розвитку літератури певного регіону;
особливості творчого шляху найвизначніших майстрів слова, їхній внесок у розвиток світового мистецтва;
принципи й методи аналізу художнього тексту;
провідні тенденції розвитку літератури певного регіону;
часові та просторові обрії різних цивілізацій та основні періоди розвитку їх літератур і їхні особливості;
особливості образного мислення, притаманного різним регіонам та їхні прояви у художніх творах;
літературно-художній контекст минулого, що забезпечить входження у сучасне мистецьке життя.

Студенти повинні вміти:

аналізувати художні тексти як тексти культури;
творчо застосовувати набуті знання у власній журналістській практиці.

Місце навчальної дисципліни

в структурно-логічній схемі спеціальності.

Нормативна навчальна дисципліна «Зарубіжна література» є складовою частини циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Система поточного, модульного та підсумкового контролю

з навчальної дисципліни.

Навчальна дисципліна «Зарубіжна література» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Складається з одного модуля. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.

Форми поточного контролю:

Оцінювання самостійної роботи - ведення читацького щоденника. Студент може отримати максимально 70 балів.

Модульний контроль:

Форма модульного контролю: оцінювання самостійної роботи (написання реферату). Студент може отримати 10 балів.

Підсумковий контроль

Форма підсумкового контролю - залік. Студент може отримати 20 балів.

Разом за курс – 100 балів.

Допусковий мінімум:

50 балів (читацький щоденник – 40 балів, реферат – 10 балів).

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-59 – «Не зараховано» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

60 - 100 – «Зараховано».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
60 – 100	Зараховано
1-59	Не зараховано

Навчально-тематичний план лекційних занять

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	Лекції	Самост. робота	Інші форми контр.
1	Літератури Центральної та Південної Америки.	2	2
2	Літератури Австралії та Океанії.	2	2
3	Літератури Африки.	2	2
4	Літератури Південно-Західної Азії (давні літератури (шумерська, аккадська, вавілонська, ассірійська, хеттська, хуррітська, угарітська, фінікійська), Афганістан, Ізраїль, Кіпр, Туреччина).	2	2
5	Перська література.	2	2
6	Літератури народів Середньої Азії (Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан).	2	2
7	Літератури народів Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія).	2	2
	Модульна контрольна робота (читацький щоденник)		4
	Модульна контрольна робота (реферат)		3
	Всього	14	21

Загальний обсяг 35 год., в тому числі:

лекцій – 14 годин

самостійна робота – 21 година

Змістовий модуль 1

Лекція 1. Літератури Центральної та Південної Америки. – 2 год.

1. Міфологія та фольклор індіанців.

2. Розвиток літератури у 16 ст.: поява перших творів.

3. Розвиток літератури у 17 ст.

4. Розвиток літератури у 18 ст.

5. Розвиток літератури у 19 ст.: поява національних літератур.

6. Розвиток літератури у 20 ст. : нові тенденції.

7. Видатні постаті латиноамериканської літератури: 16 ст. - Інка Гарсіласо де Ла Вега (Перу), 17 ст. – Хуана Інес де ла Крус (Мексика), 18 ст. – Томас Антоніо Гонзага (Бразилія), 19 ст. – Андрес Бельо (Венесуела), 20 ст. – Рубен Даріо (Нікарагуа).

Лекція 2. Літератури Австралії та Океанії. – 2 год.

1. Міфологія та фольклор народів Австралії та Океанії.

2. Становлення літератур Океанії.

3. Література Нової Зеландії.

4. Становлення австралійської літератури.

5. Нові тенденції розвитку австралійської літератури ХХ ст..

6. Література аборигенів Австралії.

7. Видатні письменники Австралії та Океанії: Альберт Вендт (Західне Самоа), Вінсент Ері (Папуа Нова Гвінея), Віті Іхімаера (Нова Зеландія), Генрі Лоусон (Австралія), Патрік Уайт (Австралія).

Лекція 3. Літератури Африки. – 2 год.

1. Міфологія та фольклор народів Африки.

2. Давня єгипетська література.

3. Становлення та розвиток нової єгипетської літератури.

4. Особливості розвитку ефіопської літератури.

5. Література мовами народів африканського континенту.

6. Сучасна африканська література: тенденції розвитку.

7. Видатні письменники африканського континенту: Алекс Ла Гума (ПАР), Коле Омотосо (Нігерія), Анрі Лопес (Конго), Нагіб Махфуз (Єгипет).

Лекція 4. Літератури Південно-Західної Азії (давні літератури (шумерська, аккадська, вавілонська, ассірійська, хеттська, хуррітська, угарітська, фінікійська), Афганістан, Ізраїль, Кіпр, Туреччина). – 2 год.

1. Давні літератури Південно-Західної Азії (шумерська, аккадська, вавілонська, ассірійська, хеттська, хуррітська, угарітська, фінікійська).

2. Традиції і сучасний розвиток єврейської літератури.

3. Розвиток турецької літератури.

4. Синтез різних культурних традицій в літературі Афганістану.

5. Видатні письменники: Шолом-Алейхем (Ізраїль), Нікос Ніколаїдіс (Кіпр), Намік Кемаль (Туреччина), Хуміхаль-хан Хаттак (Афганістан).

Лекція 5. Перська література. – 2 год.

1. Джерела перської літератури (древньоіранська, пахлевійська, маніхейська, согдійська літератури)

2. Виникнення персомовної літератури.

3. Основні центри перської літератури.

4. Роль перської літератури.

Видатні представники перської літератури: Рудакі (9 ст.), Фірдоусі (10 ст.), Авіценна (11 ст.), Омар Хайям (12 ст.), Сааді (13 ст.), Гафіз (14 ст.), Джамі (15 ст.).

Лекція 6. Літератури народів Середньої Азії (Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан). – 2 год.

1. Літературна творчість давніх тюрків.

2. Формування середньоазіатських літератур.

3. Розвиток літератури Казахстану.

4. Розвиток літератури Киргизії.

5. Розвиток літератури Таджикистану.

6. Розвиток літератури Туркменії.

7. Розвиток літератури Узбекистану.

8.Видатні письменники: Абай Кунанбаєв (Казахстан), Чингіз Айтматов (Киргизія), Саддрідін Айні (Таджикистан), Махтумкулі (Туркменія), Алішер Навої (Узбекистан).

Лекція 7. Літератури народів Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія). – 2 год.

1. Епос народів Закавказзя.

2. Традиції і сучасний розвиток азербайджанської літератури.

3. Розвиток вірменської літератури.

4. Розвиток курдської літератури.

5. Розвиток грузинської літератури.

6. Розвиток абхазької літератури.

7. Видатні письменники Закавказзя: Нізамі Гянджеві (Азербайджан), Саят-Нова (Вірменія), Нодар Думбадзе (Грузія).

Перевірка виконання завдань, що виносяться на самостійне опрацювання

відбувається таким чином:

Перевірка читацьких щоденників і співбесіда під час індивідуальної роботи зі студентами (згідно з графіком).
Перевірка реферату.

Вимоги до читацького щоденника:

З огляду на відсутність у навчальних планах спеціальності "Видавнича справа та редагування" семінарських занять з зарубіжної літератури, існує нагальна потреба додаткових форм самостійної роботи студентів. Такою формою може бути читацький щоденник. До нього рекомендується занотовувати основні дані про твори, осмислюючи прочитане, даючи власну оцінку.

Для цього необхідно:

ретельно опрацювати тексти,
залучити літературно-критичні роботи,
переглянути відповідний матеріал підручника.

У читацькому щоденнику мають бути представлені всі теми курсу. Студент обирає одного автора з регіону, література якого вивчається, читає його твір і занотовує всі необхідні дані (регіон, країна, письменник, його твори, обраний твір та його основні характеристики) до читацького щоденника. Читацький щоденник ведеться систематично, кожна тема здається не пізніше, ніж курс переходить до вивчення наступної теми.

Вимоги до рефератів:

Самостійна робота студентів з зарубіжної літератури передбачає опрацювання літературознавчих, літературно-критичних праць та літературних творів. Мета – відтворення фрагменту загальносвітового літературного процесу. Підсумок - реферат, де студент узагальнює результати опрацювання літературознавчих, літературно-критичних праць та літературних творів.

Тема реферату обирається студентом самостійно з однієї з 7 тем курсу.

Реферат має бути структурований за планом, в якому відображатимуться всі етапи самостійної роботи. Розділ перший – огляд літератури регіону, розділ другий – огдяд літератури країни, розділ третій – огляд творчості письменника, розділ четвертий – аналіз літературних творів.

Обов’язкові елементи реферату – план та список використаних джерел.

Вимоги до заліку

Завдання для самостійної роботи, виконані вчасно та якісно, дають студенту право отримати залік-автомат.

Якщо студент не виконав завданння для самостійної роботи вчасно - до призначеної дати заліку, то він має під час заліку скласти всі завдання з усіх тем курсу і відповісти на додаткові запитання з будь-якої теми курсу, щоб засвідчити своє ознайомлення з літературними творами, творчістю письменників, особливостями перебігу літературного процесу в кожному регіоні.

Література

Основна

История литератур Латинской Америки. В 3-х кн. – М., 1985-1994.
О языках, фольклоре и литературе Океании. – М., 1978.
Литературы Африки. - М., 1979.
Краткая история литератур Ирана, Афганистана и Турции. – Л., 1971.
Брагинский И. Из истории персидской и таджикской литературы. – М., 1972.
История литератур народов Средней Азии и Казахстана. – М., 1960.
История советской многонациональной литературы. – М., 1974.
Ариф М. Азербайджанская литература. – М., 1979.
Барамидзе А., Гамезардашвили Д. Грузинская литература. – Тбилиси, 1968.
Налбандян В. Саринян С., Агабабян С. Армянская литература. – М., 1976.

Додаткова

Мамонтов С. Испаноязычная литература стран Латинской Америки ХХ в. – М., 1983.
Современные литературы Африки. Восточная и Южная Африка. – М., 1974.
Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. – М., 1973.
Литература Востока в средние века. – М., 1970.
Брагинский И. Из истории персидской и таджикской литературы. – М., 1972.
Жирмунский В. Тюркский героический эпос. – Л., 1974.
Кор-Оглы Х. Взаимосвязи эпоса народов Средней Азии, Ирана и Азербайджана. – М., 1984.
Нурмухамедов М. О зарождении письменной литературы у полуоседлых и кочевых тюркоязычных народов Средней Азии и Казахстана. – Ташкент, 1970.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ СЕМЕСТРОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, а також в домашніх умовах.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Самостійна робота студентів з зарубіжної літератури передбачає грунтовне опрацювання літературознавчих, літературно-критичних праць та літературних творів.

Мета роботи – відтворення студентом фрагменту загальносвітового літературного процесу.

Перший етап роботи передбачає пошук та ознайомлення з літературознавчими працями, що характеризують особливості літературного процесу регіону, до якого належить країна, яку представляє творчість обраного автора. Студент має конспективно відобразити ці особливості, наголошуючи на найсуттєвіших рисах і моментах.

Другий етап роботи передбачає пошук та ознайомлення з літературознавчими працями, що характеризують перебіг літературного процесу країни, до якої належить творчість обраного автора. Студент має конспективно відобразити цей процес, наголошуючи на його найсуттєвіших рисах і моментах.

Третій етап роботи передбачає пошук та опрацювання літературно-критичних праць, що характеризують творчість обраного письменника. Студент має конспектвно відобразити творчий шлях митця, найсуттєвіші його здобутки, обов’язково вказати на найхарактерніші риси його творчості.

Четвертий етап роботи передбачає ознайомлення з літературними творами обраного письменника. Студент має вказати на місце цих творів у творчості автора, у літературному процесі певної країни та загальносвітовому літературному процесі. Також студент має грунтовно проаналізувати прочитані літературні твори.

Підсумком самостійної роботи є реферат, в якому студент має узагальнити результати опрацювання літературознавчих, літературно-критичних праць та літературних творів.

Реферат має бути структурований за планом, в якому відображатимуться всі етапи самостійної роботи. Розділ перший – огляд літератури регіону, розділ другий – огдяд літератури країни, розділ третій – огляд творчості письменника, розділ четвертий – аналіз літературних творів.

Обов’язкові елементи реферату – план та список використаних джерел.

З огляду на відсутність у навчальних планах спеціальності "Видавнича справа та редагування" семінарських занять з зарубіжної літератури, існує нагальна потреба додаткових форм самостійної роботи студентів.

Такою формою є читацький щоденник. Рекомендується занотовувати основні дані про твори, осмислюючи прочитане, даючи власну оцінку. Для цього необхідно:

ретельно опрацювати тексти,
залучити літературно-критичні роботи,
переглянути відповідний матеріал підручника.

Blog

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «Видавнича справа та редагування» Затверджено

Содержание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка