Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники

Вид материала

Диплом

Содержание Я і Україна”, 3 кл. (автор Т. М. Байбара, Н. М. Бібік). 5. Учні висловлюють власне ставлення до особистого “Я”. 6. Робота над текстом В. Сухомлинського “Важко бути людиною” у групах (Дивосвіт. Хрестоматія з етики для учнів початкової школи. 7. Діти складають твір-міркування “Пам’ятай, що ти людина”. Василько допомагає старенькому дідусеві перейти дорогу. 9. Створення композиції “Ми – дружна сім’я” 10. Висловлення власних суджень про людське “Я”. Важко бути людиною... Інструкція для виготовлення ляльки з ниток IV. Висновок Новикова Ніна

Подобный материал:

• Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
• Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники, 3012.42kb.
• Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
• Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
• Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
• Cols=2 gutter=0> гриненко дмитрий сергеевич, 13.83kb.
• Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.

4. Обговорення запропонованих ситуацій на основі малюнків підручника

“ Я і Україна”, 3 кл. (автор Т. М. Байбара, Н. М. Бібік).

– Розгляньте малюнок на сторінці 19 підручника.

– Дайте дітям імена.

– Розкажіть, що ви бачите. Яка склалась ситуація?

– Як би ви вчинили у цій ситуації? Ваше рішення.

– Прочитайте і зівставте своє рішення із запропонованим у книжці.

– Зробіть висновок.

5. Учні висловлюють власне ставлення до особистого “Я”.

Гра “Чарівні окуляри” на основі вправи з підручника (с. 21)

– Окуляри, окуляри, що ви бачите?

– Що вам у мені подобається?

6. Робота над текстом В. Сухомлинського “Важко бути людиною” у групах (Дивосвіт. Хрестоматія з етики для учнів початкової школи. С. 24)

(додаток 4).

а) читання мовчки;

б) первинне сприймання тексту;

– назвіть героїв оповідання;

– звідки поверталися діти?

– де вони зупинилися для відпочинку?

– про що згадала Марійка, відійшовши від хутірця?

– який висновок зробив Роман?

в) робота зі словником;

– Знайдіть і випишіть з тексту незрозумілі слова.

(Хутірець, долина, колодязь, шлях, поплівся) – вчитель записує їх на дошці.

– Хто може пояснити значення цих слів? (вчитель пояснює незрозумілі усім дітям слова).

– Підберіть синоніми до слів шлях, поплівся.

г) різновиди читання (вголос):

– читання ланцюжком;

– читання в особах;

– вибіркове читання:

• Зачитайте рядки, в яких описано шлях додому.
  
• Знайдіть і зачитайте, якою була реакція Романа на зауваження Марійки.
  
• Знайдіть і зачитайте слова, якими Марійка переконувала своїх товаришів.
  

д) узагальнені оцінні судження вчинків дійових осіб:

– Чи схвалюєте ви вчинок Романа? Марійки?

– Чому ви погоджуєтесь з думкою Марійки?

– Чи зміг Роман зробити правильні висновки?

– До яких роздумів це вас спонукає?

– Які людські цінності описані автором?

7. Діти складають твір-міркування “Пам’ятай, що ти людина”.

8. Робота з мовним матеріалом.

(Рідна мова 3 кл. М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко. Частина перша)

а) розпізнавання у тексті речень із звертанням:

– Знайдіть у тексті речення зі звертанням. Прочитайте його.

– Назвіть слово-звертання. Зверніть увагу на розділові знаки при звертанні.

– Пригадайте, які ще розділові знаки ставляться при звертанні?

б) знаходження серед запропонованих речень речення зі звертанням:

– Прочитайте вірш О. Олеся “Над колискою” (с. 49, Впр.102).

– Знайдіть речення із звертанням. Назвіть звертання.

– Як виділяють звертання на письмі?

– Скількома словами записане звертання?

– Зробіть висновок: що таке звертання?

в) побудова речень із звертанням:

– Прочитайте слова і поставте їх у формі звертання. Запишіть їх.

Щедрість – щедросте, совість – ...........,

Доброта – ................, любов –..............,

Людина – .................., дитина – ............,

Друг – .............., Іринка – .............,

Ольга Сергіївна –.........................................................

– Складіть з одним із них речення. Запишіть його.

г) інтонування записаних речень із звертанням:

– Прочитайте свої речення, виділяючи інтонацією звертання.

– Поясніть, які розділові знаки ви поставили при звертанні? Чому?

д) перебудова речень на речення із звертанням:

– Прочитайте речення.


Петрик пише чисто і охайно.

Василько допомагає старенькому дідусеві перейти дорогу.

Оленка пригощає свою сестру цукеркою.

Оксанка подарувала сестричці свою ляльку.

– Перебудуйте ці речення на речення із звертанням.

– Запишіть утворені речення і поставте розділові знаки.

9. Створення композиції “Ми – дружна сім’я”

а) вступне слово вчителя:

– Сьогодні у нас є нагода виготовити своїми руками іграшку-ляльку, яку можна буде подарувати своїм сестричкам і братикам, друзям.

б) ознайомлення з інструкцією про порядок роботи (додаток 5)

в) виготовлення виробу учнями:

Які нитки візьмемо для виготовлення виробу?

– Якого кольору?

– Для чого використаємо довший пучок ниток?

– Що будете робити з коротшого пучка?

– З чого розпочнем роботу?

– Коли робитимите руки ляльки?

– Як зробите ноги хлопчикові?

г) створення цілісної композиції;

д) оцінка власних робіт і робіт товаришів у створеній композиції:

– Чи подобаються вам наші ляльки? Чим?

– Що допомогло вам у роботі?

10. Висловлення власних суджень про людське “Я”.

Назвіть ваших ляльок тими людськими чеснотами, про які ми сьогодні говорили (наприклад: Чесність, Доброта, Справедливість тощо).


3.3.5. Додатки

Додаток 1


Притча “Слова – подарунки”


В одного хлопчика був день народження. Хлопчик тішився, адже йому дарували різні подарунки. Хлоп’я аж стрибало від радості і чекало, хто ще принесе йому подарунок. Аж тут дзвінок у двері. Іменинник побіг відчиняти. На порозі стояв незнайомий хлопчик.

– Я тебе не запрошував, – сказав іменинник, – де твій подарунок?

– Я – твій небесний друг. Прийшов привітати тебе. Мої подарунки – це слова.

І незнайомець прошепотів ці слова імениннику на вухо. Хлопчик розсердився.

– Я і сам знаю ці слова, – закричав він і прогнав несподіваного гостя.

Гість зник, а розгніваний іменинник повернувся до гостей і розповів їм про все.

Ці слова-подарунки незнайомець передав мені і для вас. Вони у конвертах. Прочитайте ці слова тихо і лагідно. Якщо якесь слово-подарунок вам сподобалось – заберіть його собі. А якщо ні – сховайте його знову в конверт.

.


Додаток 2

Співчуття

Справедливість

Любов

Щедрість

Щирість

Чесність

Доброта

Злість

Заздрість

Жадібність

Додаток 3

Співчуття

Справедливість

Любов

Щедрість

Щирість

Чесність

Доброта

Злість

Заздрість

Жадібність


Додаток 4


Василь Сухомлинський


ВАЖКО БУТИ ЛЮДИНОЮ...


Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили.

Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

• А ми ж не подякували жінці за воду.
  

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

• Що ж... – каже Роман, – це невелика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?
  
• Варто, – наполягає Марійка. – Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?
  

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

• Ви як хочете, – каже Марійка, – а я повернуся й подякую...
  
• Чому? Скажи, чи ж обов’язково треба це зробити? – питає Роман... – Адже ми так потомилися...
  
• Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися...
  

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

- Важко бути людиною... – сказав він.

Додаток 5


ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬКИ З НИТОК


Матеріали, необхідні для роботи:

- нитки для в’язання світлих відтінків;

- ножиці;

- кольоровий папір;

- клей;

- картон

1. Пригадай правила поводження з ножицями.
   
2. Заготуй відрізки ниток різної довжини, як показано на мал. а і мал. б на с. 78 підручника (Трудове навчання 3 кл., І. М. Веремійчик)
   

Мал. а, б

3. Зв’яжи відрізки ниток на кінцях (мал. а, б).
   

4. Зігни довший пучок посередині, перев’яжи його “чубчиком” (для хлопчика) або “косою” ( для дівчинки) (мал. в).



Мал. в


5. Зроби ляльці “голову” (мал. г).



Мал. г

6. Просунь коротший пучок між частинами першого, як показано на мал. г

7. Перев’яжи ляльку по лінії талії.

8.У ляльки-дівчинки зроби спідничку, розпустивши кінці пучків, у хлопчиків – ноги, зв’язавши внизу (мал. д)




Мал. д


9. “Оживи” і “одягни” свою ляльку.

10. Назви ляльку тими людськими чеснотами, про які ми сьогодні з вами говорили.
    

О
досвід
рганізація методичної роботи з

педагогічними кадрами як важливий чинник підвищення ефективності навчально-виховного процесу з біології


Новикова Ніна,

Шушкевич Надія


Розбудова української національної школи вимагає постійної роботи з підвищення ква-іфікації педагогічних працівників, забезпе-чення високого рівня функціонування нау-ково-методичної роботи. Перехід загально-освітніх навчальних закладів на 12-річне нав-чання потребує стабільних творчих педагогіч-них колективів з високим рівнем професійної майстерності кожного вчителя, тому організа-ція систематичної роботи з підвищення ква-ліфікації учителів особливо актуальна. У Законі України “Про освіту” (стаття 55 “Пра-ва педагогічних та науково-педагогічних пра-цівників”) вказано, що педагоги мають право на “підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм нав-чання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку” [1, с. 21].

Участь у методичній роботі є невід’ємною складовою професійної діяльності педагога, про що зазначено у статті 56 “Обов’язки педагогічних та науково-педагогічних праців-ників” Закону України “Про освіту”: обов’я-зок педагогів “постійно підвищувати профе-сійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру…”.

Методична робота як багатогранний і творчий процес, що складається з комплексу систематичної, цілеспрямованої діяльності педагогів, сприяє підвищенню науково-теоре-тичного і культурного рівнів, вдосконаленню психолого-педагогічної і професійної підго-товки. У статті 41 розділу VII ”Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти” Закону України “Про загальну середню освіту” сформульовані завдання науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти, а саме:

• координація діяльності інститутів після-дипломної педагогічної освіти, методичних кабінетів та методичних об’єднань педаго-гічних працівників;
  
• розробка і видання навчальних програм, навчально-методичних та навчально-наоч-них посібників;
  
• організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних пра-цівників, зокрема керівних кадрів, системи загальної середньої освіти;
  
• вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ви-роблення відповідних рекомендацій;
  
• організація співпраці з вищими навчаль-ними закладами всіх рівнів акредитації для підвищення ефективності навчально-мето-дичного забезпечення;
  
• висвітлення в засобах масової інформації досягнень педагогічної науки та педаго-гічного досвіду [1, с. 68].
  

Педагогам добре відомі дві основні форми організації методичної роботи: традиційні та нетрадиційні. Як показало вхідне діагносту-вання трьох груп учителів біології області (93 особи) на курсах підвищення кваліфікації у Львівському обласному інституті після-дипломної педагогічної освіти, найпоширені-шими серед традиційних індивідуальних форм є такі: самоосвіта (43 % респондентів), виконання докурсової роботи (33 %), співбе-сіди (16 %), наставництво (3,8 %). Такі фор-ми, як стажування, виконання післякурсової роботи – найменш поширені форми органі-зації методичної роботи і становлять відпо-відно 2,4 % і 1,8 % відповідей респондентів.

Учителі біології області беруть участь у таких колективних (групових) формах організації методичної роботи:

• методичне об’єднання (98,8 %);
  

• творчі групи (13 %);
  
• проблемні групи (1,8 %);
  
• майстер-клас (0,2 %);
  
• школа педагогічного досвіду (7,2 %);
  
• ділова активність (2,8 %);
  
• практичне заняття (54 %);
  
• творча лабораторія (3 %);
  
• проблемні курси (18 %).
  

Не беруть участі у колективних формах – 1,2 % респондентів.

За даними опитування методистів рай(міськ) методкабінетів, що використовують науково-методичний супровід викладання біології, природознавства у загальноосвітніх школах, найпоширенішими формами роботи мето-дичних об’єднань є:

1. Засідання, на яких:

• обговорюють зміст нових програм і підручників;
  
• вивчають нормативно-правові документи МОН України;
  
• опрацьовують методичні рекомендації щодо викладання предметів у новому навчальному році;
  
• планують роботу МО на навчальний рік,
  
• ознайомлюються з педагогічними інноваціями;
  
• підводять підсумки участі педагогів у методичній роботі.
  

2. Круглі столи, де:

• обмінюються досвідом роботи;
  

• обговорюють актуальні питання викладання предмета.
  

3. Тренінги, на яких відпрацьовують конкретні методики і педагогічні техніки.

(“Людина і довкілля”, “Молодь на роздо-ріжжі”, якими охоплено у Львівській області відповідно 178 і 402 учителів біології).

4. Поглиблене вивчення методики викла-дання біології.

5. Творчі звіти учителів, які атестуються.

6 Аукціон педагогічних ідей.

7. Впровадження в педагогічну практику передового педагогічного досвіду.

8. Участь у проведенні шкільних методич-них тижнів та предметних декад.

9. Розподіл доручень між членами мето-дичного об’єднання з урахуванням інтересів.

10. Огляд новинок наукової і методичної літератури.

Масові форми організації методичної роботи вимагають відповідної підготовки. За останні роки в області стали популярними:

• педагогічні читання;
  
• науково-практичні конференції;
  
• методичні семінари;
  
• проблемні семінари;
  
• педагогічна виставка;
  
• психолого-педагогічні семінари;
  
• спільні науково-методичні теми району.
  

Педагогічні читання – форма колективного вивчення й обговорення актуальних і нау-ково-методичних проблем, підбиття підсум-ків роботи методичного об’єднання з конк-ретної проблеми; виявлення й узагальнення найкращого педагогічного досвіду.

Науково-практична конференція дає змогу за короткий термін ознайомити вчителів з результатами педагогічних досліджень, науковими досягненнями в педагогіці й дидактиці. Видані збірники доповідей містять інформацію про результати досліджень і рекомендації щодо їхнього запровадження у практику. Висловлені зауваження і пропозиції допомагають керівникам науково-методичних і управлінських служб скоординувати плани педагогічних досліджень.

Проблемний семінар – організаційна фор-ма науково-методичної роботи з кадрами, яких об’єднують спільні інтереси до актуальних питань методичної роботи, щоб удосконалити практичну діяльність.

Педагогічна виставка – показ досягнень членів методичного об’єднання, пропаганда нових підходів до навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності, поширення передового педагогічного досвіду. На виставці можуть бути представлені різні документальні й ілюстративні матеріали:

• тематичне планування;
  
• методичні розробки;
  
• документи з організації масових, групових та індивідуальних форм методичної роботи;
  
• матеріали науково-практичних конферен-цій, педагогічних читань, альбоми тощо.
  

Педагогічна виставка повинна мати узагаль-нення та висновки, які оформлюють у вигляді супровідних тестів до документів та експонатів.

Серед нетрадиційних форм організації методичної роботи можна виділити:

• кафедри;
  
• авторські школи;
  
• творчі студії;
  
• методичні фестивалі;
  
• круглі столи;
  
• аукціон педагогічних ідей.
  

В організації масових форм методичної роботи широко впроваджують каскадну технологію, сутність якої полягає в тому, що на першому етапі з інноваційними підходами до вивчення шкільного курсу біології ознайомлюють методистів та науково-педаго-гічних працівників обласних інститутів після-дипломної педагогічної освіти. На другому етапі інноваційні ідеї стають предметом обго-ворення на обласних семінарах з методистами рай(міськ) методкабінетів, а також розроб-ляються відповідні методичні рекомендації для впровадження інновації. Третій етап за-безпечує апробацію інновації на рівні район-ної (міської) творчої групи. На четвертому етапі педагогам області надається можливість ознайомитись з реалізацією запропонованої інноваційної ідеї у районній творчій групі.

Каскадна технологія була реалізована на семінарі-тренінгу “Молекулярна біологія в школі” і викликала підвищений інтерес у методистів рай(міськ) методкабінетів.

Якщо лабораторний практикум з біології у 7-9-х класах добре висвітлений у методичних рекомендаціях, розробках вчених і практиків України (Матяш Н. Ю., Морозюк С. С., Мусієнка М. М., Котик Т. С., Гусарук Н. І., Калинчук А. Є., Гусєвої Н. М., Яковлє-вої Є. В.), то практична частина програми із загальної біології, що є важливою обов’язко-вою складовою уроку біології, проведення семінарських занять потребують ретельної підготовки.

Залежно від змісту матеріалу, що вив-чають, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази лабораторний практикум можна виконувати різними способами: де-монстраційно, фронтально, групою або індивідуально.

Учителю біології доцільно ширше впро-ваджувати лабораторний практикум при вивченні молекулярної біології, що сприя-тиме ефективному засвоєнню теоретичного матеріалу таких важливих розділів: “Універ-сальні властивості організмів” (органічні спо-луки, білки), “Царство Дроб’янки. Бактерії”, “Електрофорез ДНК”, “Наука і суспільство – генетичне тестування”. Саме цим проблемам був присвячений семінар-практикум, прове-дений МОН України для працівників облас-них інститутів післядимломної педагогічної освіти “Молекулярна біологія в школі: вивчаючи молекули життя”. Інноваційні ідеї за допомогою каскадної технології реалі-зувались в загальноосвітніх школах (ОІППО – методисти методкабінетів – районна творча група – вчитель – практик – спостерігачі).

Прикладом такої взаємодії є творча група вчителів біології та хімії відділу освіти Бродівської райдержадміністрації (керівник Шушкевич Н. Д., методист методкабінету), яка надає реальну допомогу педагогічним кадрам у реалізації актуальних завдань роз-витку, вдосконалення і підвищення профе-сійної майстерності. Члени групи спрямо-вують свої зусилля на реалізацію творчого потенціалу вчителів, шукають ефективні шля-хи використання результатів наукових дослі-джень, впроваджують нові форми і методи навчання, надають допомогу вчителям.

До складу творчої групи входить шість вчителів, які наполегливо працюють над удосконаленням своєї майстерності. Творча група працює над проблемою “Реалізація особистісно орієнтованої системи навчання з метою формування компетентної особистості школяра; вивчення та узагальнення досвіду вчителів району, впровадження його в практику”. Результатом роботи є видання методичних посібників, одним з яких є “Йододефіцит – загроза виродження нації”. Методичні матеріали містять рекомендації як інтегрувати проблему подолання йододе-фіциту в шкільні курси біології, хімії та в позакласну роботу. Зміст посібника відпо-відає статтям 6 та 29 Конвенції ООН про Права дитини, згідно з якими освіта повинна бути спрямована на розвиток розумових та фізичних здібностей, на збереження здоров’я дитини. Посібник призначений для вчителів біології та хімії загальноосвітніх шкіл.

Без використання на уроках досягнень сучасної науки неможливо виховати людину XXI ст. – століття біології.

Досягнення в галузі молекулярної біології заслуговують на пильну увагу вчителів природничого циклу.

Члени творчої групи узагальнили матеріал, одержаний на обласному семінарі, та провели творчу лабораторію “Молекулярна біологія в школі: вивчаючи молекули життя”. Завідувач кафедри природничо-математичної освіти ЛОІППО доцент Ніна Іванівна Новикова зробила повідомлення “Сучасні досягнення в галузі молекулярної біології, їх місце в біологічній освіті”. Цікавою виявилася ділова гра “А я роблю так”, де вчителі – учасники творчої – групи показали фрагменти уроків біології та хімії, на яких застосовували сучасні досягнення молекулярної біології.

Засідання творчої лабораторії мало пра-ктичне спрямування. Було проведено дві практичні роботи: “Виділення ДНК із рослин клітин” та “Виділення антоціанів та одержання лакмусу з рослинних об’єктів”. Завершився семінар переглядом відеофільму “Генна інженерія”. Кожний учасник семінару отримав рекомендації, як використовувати матеріали з цієї проблеми на уроках біології та хімії.

Роль творчої групи полягає в тому, щоб її члени, глибоко усвідомивши суть методичних ідей, здійснювали експериментальну пере-вірку розроблених проектів, моделей, аналізу-вали отримані результати, стали своєрідними методистами, експертами з досліджуваної проблеми.

Важливою складовою організації методич-ної роботи з педагогічними кадрами є оціню-вання її ефективності. Члени обласної творчої групи і методисти районних (міських) мето-дичних кабінетів з біології запропонували орієнтовні критерії оцінювання ефективності науково-методичної роботи:

1. Підвищення рівня науково-теоретичної та методичної підготовки кадрів:
   

• поглиблення знань з методологічних основ педагогічної теорії та практики;
  
• осмислення досягнень і реалізація ідей педагогічної і психологічної науки;
  
• усвідомлення педагогом актуальних зав-дань розвитку національної школи на сучас-ному етапі;
  
• підвищення рівня знань з теорії та методики викладання біології;
  
• формування компетентної особистості (удосконалення умінь і навичок).
  

2. Розвиток творчої активності педагогічних кадрів:
   

• збільшення кількості членів методоб’єднан-ня, які виявляють ініціативу і творчу актив-ність (керують динамічними творчими групами, школами ППД);
  
• підвищення інтересу до актуальних проблем психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду;
  
• збільшення кількості вчителів, що за результатами атестації одержали вищу кваліфікаційну категорію, звання “старший вчитель”, “методист”;
  
• організація досліджень з впровадження інноваційних технологій;
  
• участь членів МО в науково-дослідницькій роботі, в науково-практичних конферен-ціях, педагогічних читаннях;
  
• укладання методичних посібників; публіка-ція статей, науково-методичних матеріалів у пресі;
  

3. Підвищення рівня загальної і педаго-гічної культури:
   

• розширення світогляду;
  
• соціальна активність;
  
• дотримання моральних норм (міжособис-тісні стосунки на різних рівнях);
  
• ознайомлюватися з досягненнями культури і мистецтва (література, музика, живопис, театр);
  
• наукова організація праці (раціональна організація роботи в кабінеті біології, на навчально-дослідній ділянці, планування діяльності, розподіл часу тощо).
  

4. Компетентний підхід до професійної діяльності:
   

• оптимізація навчально-виховного процесу з біології;
  
• використання рекомендацій науки та ППД у практичній діяльності;
  
• уміння самостійно аналізувати власну педагогічну діяльність.
  

5. Підвищення якості навчальних і виховних досягнень учнів:
   

• підвищення загальної культури школярів (екологічної, валеологічної);
  
• підвищення рівня навчальних досягнень учнів з основ наук і застосування їх на практиці;
  
• виконання громадських доручень, участь у суспільно-корисній праці;
  
• збільшення кількості професійно-орієнто-ваних випускників (зокрема з біології, екології, медицини, ветеринарії, лісового і сільського господарства тощо).
  

Література

1. Гришина Т. В. Освітня технологія як професійний пріоритет учителя. – Х.: Вид. група “Основа”, 2003. – 96 с.
   
2. Дудніченко Н. В. Розвиток творчого стилю діяльності педагога засобами методичної роботи школи. –Кривий Ріг, 2003. – 195 c.
   
3. Жерносєк І. П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. Посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 160 с.
   
4. Законодавство України про освіту. Збірник законів. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 159 с.
   
5. Матеріали III регіонального науково-практичного семінару для вчителів біології “Молекулярна біологія в школі – вивчаючи молекули життя”. – Луцьк, 2006.
   
6. Павлютенков Є. М., Крижко В. В. Організація методичної роботи. – Х.: Вид. група “Основа”, 2005. – 80 с.
   
7. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 6-11 класи. – К.: Шк. світ. – 2004.
   
8. Руснак Т. Нові часи – нова школа: особистість над усе // Завуч. Наша вкладка. – 2004. – № 7 (193). – С. 1–6.
   
9. Софій Н., Кузьменко В. Сто і один метод активного навчання. Спецкурс “Системно-комплексна організація” // Підручник для директора. Журнал управлінської компетентності, 2006. – № 2. – С. 27–50.