Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники
Вид материала | Диплом |
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники, 3012.42kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=0> гриненко дмитрий сергеевич, 13.83kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
Вид за домінуючою діяльністю: творчий.
Вид за предметно-змістовою галуззю: міжпредметний.
Вид за тривалістю: середньої тривалості.
Вид за кількістю учасників: індивідуальний.
Проблема: педагогічні стереотипи у підготовці та проведенні уроків.
Предмет: проектна технологія як метод організації навчальної діяльності молодших школярів.
Об’єкт: процес навчання.
Мета: розвиток професійної компетентності у постановці та реалізації діагностичних навчальних цілей.
Завдання:
1. Формування цілей навчання на основі таксономії Б. Блума.
2. Розпізнавання помилок у формулюванні навчальних цілей.
3. Формулювання запитань (завдань), орієнтованих на досягнення навчальних цілей.
4. Написання конспекту заняття інтегрованого дня з використанням проектної технології.
ІІІ. Основна частина
3.1. Типові помилки і правила формулювання навчальних цілей
Стереотипні способи постановки навчальних цілей
№ з/п | Способи постановки | Приклади | Резюме |
1. | Постановка цілей через зміст того, що вивчають | “Вивчити явище елекромагнітної індукції”, “вивчити теорему Піфагора”, “вивчити зміст деяких розділів” тощо | Такий спосіб постановки цілей вказує лише на ті знання, які треба засвоїти на уроці або впродовж декількох уроків |
2. | Постановка цілей через діяльність вчителя | “Ознайомити учнів з принципом роботи двигуна внутрішнього згоряння”, “продемонструвати прийоми читання умовних позначень на географічній карті” і т. д. | Учитель окреслює лише свої дії, хоч створює при такому підході враження упорядкованості в роботі |
3. | Постановка цілей через внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку учня | “Формувати уміння аналізувати спостережувані явища”, “розвинути уміння виразного читання”, “формувати уміння самостійно аналізувати умову й знаходити спосіб розв’язання математичної задачі”, “розвинути пізнавальну самостійність учнів у процесі розв’язування фізичних задач”, “формувати інтерес” | У подібних формулюваннях ми впізнаємо узагальнені навчальні цілі – на рівні школи, навчального предмета або циклу предметів, але не на рівні уроку або навіть серії уроків |
4. | Постановка цілей через навчальну діяльність учнів | “Ціль уроку – розв’язування задач на знаходження прискорення вільного падіння”, “виконання вправ на шведській стінці”, “дослідження клітинної структури рослин” | Hа перший погляд видається, що таке формулювання навчальної цілі вносить певну визначеність у планування і проведення уроку, але і тут з поля зору випадає важливий момент – очікуваний результат навчання, його наслідки |
Постановка навчальних цілей через зміст предмета, процес діяльності учителя чи учня не дає повної картини очікуваних результатів навчання.
Досягнення тривалих у часі цілей розвитку виходить за межі щоденного навчального процесу.
Лише таксономічний підхід у формулюванні навчальних цілей є орієнтований на результати навчання, виражені в діях учнів, причому таких, які учитель або будь-який інший експерт може виміряти.
Правила формулювання навчальних цілей
1. Формулювати навчальні цілі через результати навчання, виражені у діях учнів, причому таких діях, які учитель або інший експерт може впізнати й оцінити.
2. Формулювати цілі максимально конкретно і діагностично, тобто настільки точно і чітко, щоб можна було однозначно зробити висновок про ступінь їхньої реалізації і сконструювати такий дидактичний процес, який ґарантував би їхнє досягнення упродовж заданого часу.
3. Правильно вибирати дієслово для опису дії учня. Допустимим є використання наказової форми дієслів.
4. Визначити умови, за яких учень буде демонструвати здатність виконувати завдання.
5. Визначити критерії або стандарти оцінювання навчальних досягнень учнів.
6. Цілі повинні бути унітарними, тобто кожне положення повинно стосуватися одного процесу.
3.2. Таксономії навчальних цілей у різних доменах
Когнітивний домен або пізнавальна сфера
Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здібності учнів. Класифікація пізнавальної сфери включає шість класів цілей, що розміщені відповідно до складності завдань:
- знання;
- розуміння;
- застосування;
- аналіз;
- синтез;
- порівняльна оцінка.
Особистісна або емоційна (афективна) сфера
Містить цілі формування емоційно-особистісного ставлення до явищ навколишнього світу, починаючи з простого сприймання, інтересу, готовності реагувати, до засвоєння цінностей орієнтації і стосунків, їхнього активного вияву.
Тут визначають п’ять основних класів:
- cприймання;
- реагування;
- засвоєння ціннісної орієнтації;
- організація ціннісних орієнтацій;
- поширення ціннісних орієнтацій або їхнього комплексу на діяльність.
Психомоторна сфера
Містить цілі, пов’язані з формуванням тих чи тих видів рухової маніпулятивної діяльності, нервово-м’язевої координації.
Психомоторну сферу поділяють на п’ять класів відповідно до рівнів розвитку психомоторних здібностей:
- імітація;
- маніпуляція;
- впевнене (без інструкцій) виконання дії, контрольованої свідомістю;
- вміння узгоджено виконувати сукупність дій із усвідомленим контролем;
- вміння виконувати сукупність дій автоматично з повним засвоєнням знань.
3.3. Конспект інтегрованого заняття з загальнопізнавальної теми “Людське Я”
3.3.1.Тема: Людське “Я” (4 год)
Загальнопізнавальні цілі | Розширити уявлення молодших школярів про людське “Я”; закріпити вміння виділяти звертання в усному і писемному мовленні; виховувати почуття доброти, вдячності, вимогливості до себе, співчуття, справедливості |
Конкретизовані навчальні цілі
Навчальні предмети | “Я і Україна” | Українська мова | Українська мова (читання) | Трудове навчання |
Когнітивні рівні | Громадянська освіта Тема: Людське “Я” | Тема: Звертання. Розділові знаки при звертанні | Тема: Урок поза- класного читання. “Пам’ятай, що ти Людина” | Тема: Створення лялькової колективної композиції “Ми – дружна сім’я” |
Знання | називає людські якості | | називає героїв твору, факти, події | підбирає матеріал для створення виробу (ляльки) |
Розуміння | розрізняє позитивні та негативні якості людини, зовнішнє та внутрішнє “я” | вирізняє серед запропонованих речень речення із звертанням | демонструє вміння виразно читати, інтонувати речення; знаходить в тексті незрозумілі слова | співвідносить розміри частин людського тіла |
Застосування | розв’язує життєві ситуації | будує речення, використовуючи форми кличного відмінку | демонструє вміння орієнтуватися в тексті | демонструє правильний порядок роботи |
Аналіз | схематизує зв’язки між фактами і наслідками запропонованої ситуації | виділяє звертання в усній формі інтонацією, а на письмі – розділовими знаками (комою, знаком оклику) | розрізняє дійові особи за характером поведінки і вчинків | |
Синтез | | перебудовує речення на речення із звертанням | складає твір-міркування на тему “Пам’ятай, що ти Людина” | створює виріб (ляльку) для колективної композиції на задану тему |
Оцінювання | висловлює власне ставлен- ня до вчинків, розглянутих у пропонованих ситуаціях | | висловлює узагальнені оцінні судження вчинків людей | оцінює власну роботу і роботу однокласників у створеній композиції |
3.3.2. Самоаналіз запитань (завдань), які забезпечують досягнення конкретизованих цілей
Навчальний предмет: “Я і Україна” Громадянська освіта
| Конкретизовані цілі | Запитання (завдання), які сприяють досягненню цілей |
Знання | називає людські якості | назвіть позитивні (негативні) людські якості |
Розуміння | розрізняє позитивні та негативні якості людини, зовнішнє та внутрішнє “я” | виберіть людські якості, які вам подобаються (позитивні) |
Застосування | розв’язує життєві ситуації | розгляньте малюнок. Опишіть ситуацію. Як би ви вчинили у такій ситуації? Запропонуйте вирішення цієї ситуації |
Аналіз | обговорює й ухвалює рішення, схематизує зв’язки між фактами й наслідками запропонованої ситуації | чи підтвердилися ваші рішення з висновками, викладеними у підручнику? |
Синтез | | |
Оцінювання | висловлює власне ставлення до особистого я | розкажіть про себе, використовуючи подані початки речень, доповнюючи їх по-своєму |
3.3.2. Самоаналіз запитань (завдань), які забезпечують досягнення конкретизованих цілей
Навчальний предмет: Українська мова
| Конкретизовані цілі | Запитання (завдання), які сприяють досягненню цілей |
Знання | називає в реченні звертання | назвіть у реченні звертання |
Розуміння | вирізняє серед запропонованих речень речення зі звертанням | знайдіть у тексті речення зі звертанням |
Застосування | використовує форми кличного відмінка у побудові речень | поставте слова у формі звертання. Складіть із ними речення |
Аналіз | виділяє звертання в усній формі інтонацією, а на письмі – розділовими знаками (комою, знаком оклику) | прочитайте речення, виділяючи інтонацією звертання. Запишіть речення. Розставте у них необхідні розділові знаки. Поясніть вживання розділових знаків |
Синтез | перебудовує речення на речення із звертанням | перебудуйте подані речення на речення зі звертанням. Поставте розділові знаки |
Оцінювання | | |
3.3.2.Самоаналіз запитань (завдань), які забезпечують досягнення конкретизованих цілей
Навчальний предмет: Українська мова (читання)
| Конкретизовані цілі | Запитання (завдання), які сприяють досягненню цілей |
Знання | називає героїв твору, факти, події | назвіть героїв твору. Звідки поверталися діти? Де вони зупинилися для відпочинку? Про що згадала Марійка, відійшовши від хутірця? |
Розуміння | демонструє вміння виразно читати, інтонувати речення; знаходить у тексті незрозумілі слова | знайдіть і випишіть з тексту незрозумілі слова. Прочитайте в особах |
Застосування | демонструє вміння орієнтуватися в тексті | зачитайте рядки, в яких описаний шлях додому. Знайдіть і зачитайте, якою була реакція Романа на зауваження Марійки. Знайдіть і зачитайте слова, якими Марійка переконала своїх товаришів повернутися |
Аналіз | розрізняє дійових осіб за характером поведінки і вчинків | як ви гадаєте, хто мислив правильно – Роман чи Марійка? |
Синтез | складає твір-міркування на тему “Пам’ятай, що ти Людина” | складіть твір–міркування на тему “Пам’ятай, що ти Людина” |
Оцінювання | висловлює узагальнені оцінні судження про вчинки людей | чи подобається вам вчинок Романа? Марійки? Чому ви погоджуєтесь з думкою Марійки? чи зміг Роман зробити правильні висновки? До яких роздумів це вас спонукає? Які людські цінності описані автором? |
3.3.2. Самоаналіз запитань (завдань), які забезпечують досягнення конкретизованих цілей
Навчальний предмет: Трудове навчання
| Конкретизовані цілі | Запитання (завдання), які сприяють досягненню цілей |
Знання | підбирає матеріал для створення виробу (ляльки) | які нитки візьмемо для виготовлення виробу? Якого кольору? |
Розуміння | співвідносить розміри частин людського тіла | для чого використаємо довший пучок ниток? Що будете робити з коротшого пучка? |
Застосування | демонструє правильний порядок роботи | з чого розпочнемо роботу? Коли треба робити руки? Як зробити ноги хлопчикові? |
Аналіз | | |
Синтез | створює виріб (ляльку) для колективної композиції на задану тему | кого ви вирішили зробити для нашої композиції? |
Оцінювання | оцінює власну роботу і роботу однокласників у створеній композиції | чи подобаються вам наші ляльки? Чим? Що допомогло вам у роботі? |
3.3.3. План інтегрованого заняття
- Вчитель читає притчу “Слова-подарунки” і оголошує тему заняття.
- Діти складають кросворд “Я – людина”.
- Розповідь вчителя про людське “Я”.
- Обговорення запропонованих ситуацій на основі малюнків підручника.
- Учні висловлюють своє ставлення до власного “Я”.
- Робота над текстом В. Сухомлинського “Важко бути людиною”:
а) читання мовчки;
б) первинне сприймання тексту;
в) словникова робота;
г) різновиди читання;
д) узагальнення оцінних суджень про вчинки дійових осіб.
7. Учні складають твір-міркування “Пам’ятай, що ти людина”.
8. Робота з мовним матеріалом:
а) розпізнавання у тексті речень із звертанням;
б) знаходження серед запропонованих речень речення зі звертанням;
в) побудова речень зі звертанням;
г) інтонування записаних речень із звертанням;
д) перебудова речень на речення із звертанням.
9. Створення композиції “Ми – дружна сім’я”:
а) вступне слово вчителя;
б) ознайомлення з інструкцією про порядок роботи;
в) виготовлення виробу учнями;
г) створення цілісної композиції;
д) оцінка власних робіт і робіт товаришів у створеній композиції.
10. Висловлення власних суджень про людське “Я”.
3.3.4. Зміст та завдання заняття
1. Притча “Слова-подарунки” (додаток 1).
2. Кросворд “Я – людина” (додаток 2).
Слова подарунки у конвертах: співчуття, справедливість, любов, щедрість, щирість, чесність, доброта, злість, заздрість, жадібність.
– Прочитайте слова-подарунки.
– Виберіть слова, які вам подобаються, а які ні – вкладіть у конверт.
– Із вибраних вами слів, зважаючи на виділені літери, складіть кросворд “Я – людина” (додаток 3).
3. Розповідь вчителя про людське “Я”.
а) вчитель читає уривки віршів
Яка це радість – жити!
Сміятись і радіти, як вранішня роса!
Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
(В. Симоненко)
б) вчитель розповідає про людське “Я”:
Кожна людина – це окреме “Я”, це – особистість. Немає на Землі двох людей, які цілком схожі. Люди відрізняються не лише кольором шкіри, очей, але й тим, як вони поводяться, ставляться до праці чи навчання, сприймають різні події.
Ви бачите людину (у що вона вбрана, який колір її волосся, очей, яка її фігура). Це – зовнішність людини. Її перше “Я”. А яким є внутрішнє цієї людини, яка вона – добра, співчутлива чи навпаки? Це – друге “Я”.
Назвіть позитивні (негативні) якості людини.