Передмова

Вид материала

Курс лекцій

Содержание Висновки з питання 1 2. Характеристика стадії перегляду 2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії 2.4. Етапи стадії Висновки з питання 2 Висновки з теми Рекомендована література до теми

Подобный материал:

• Частина захист інформації від витоку по технічнихканалах, 481.09kb.
• Передмова, 908.9kb.
• Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ, 514.6kb.
• Передмова, 587.1kb.
• Передмова, 524.47kb.
• Передмова 5, 616.83kb.
• Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями Київ 2001 передмова, 2909.45kb.
• Передмова, 1427.51kb.
• Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова, 6226.62kb.
• Навчальний посібник підготовлено за сприяння Національного банку України, 5515.57kb.

Значення стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження полягає у такому:

1) перегляд судових рішень у порядку виключного провадження є гарантією проти виконання незаконних, необгрунтованих і не­справедливих судових рішень, шо набрали чинності, а також га­рантією прав і законних інтересів не тільки засудженого, а й інших учасників процесу;

2) ця стадія, як одна із форм судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня, формує однакове застосування ними норм права на всій території України; формуючи єдину судову політику в сфері застосування кримінального та кримінальне-процесуаль­ного права, сприяє підвищенню якості досудової підготовки ма­теріалів і тим самим зміцненню законності в діяльності органів досудового слідства і прокуратури;

3) забезпечує реалізацію виховно-запобіжного впливу на гро­мадян, сприяючи зміцненню правопорядку в державі, правовому вихованню громадян.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:

1. Стадія перегляду судових рішень у порядку виключного Про­вадження має самостійний і винятковий характер.

1. Відбуття покарання або смерть засудженого не е перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.

3. Перевірка судового рішення має ревізійний характер.

342

2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ

СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОНАДЖКННЯ

Перед тим, як охарактеризувати цю стадію кримінального про­цесу, розглянемо підставило такого перегляду.

Це достатні дані, які вказують на: 1) наявність нововиявлених обставин (питання факту); 2) неправильне застосування криміналь­ного закону та істотне порушення вимог кримінальне-процесуаль­ного закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення (питання права).

Нововиявлені обставини — це юридичні факти (обставини), які існували під час досудового провадження і судового розгляду кримі­нальної справи, але не дістали відображення в матеріалах справи, через що вони залишились невшомими органам дізнання, слідчому, прокуророві, суду і (або) сторонам.

Нововиявленими обставинами згідно зі ст. 400-5 КПК є:

1. Фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також по­казань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок.

2. Зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження в справі, тобто вчинення ними навмисних дій, що містять склад злочину і спричиняють викривлення суті справи:

• притягнення як обвинуваченого завідомо невинуватого;

• звільнення від кримінального відповідальності завідомо вину­ватих;

• штучне створення доказів обвинувачення або виправдання;

• засудження завідомо невинуватого;

• ухвалення завідомо неправосудного судового рішення.

Для скасування вироку за цією підставою не має значення, чи було їх наслідком ухвалення неправосудного рішення. Вирок ска­совують у будь-якому випадку! Такий підхід зумовлено тим, що сам по собі факт злочинного зловживання дає підстави сумніватися в законності й обгрунтованості судового рішення і підриває авторитет судової влади.

Ці дві обставини можуть бути підставами для перегляду судових рішень, що набрали чинності, в порядку виключного провадження лише в тому разі, якщо їх встановлено вироком, що набрав закон­ної сили, а за неможливості постановления вироку — матеріалами розслідування (наприклад, якщо свідок дав неправдиві показання ненавмисно).

Днем виявлення цих обставин е:

343

• день набрання вироком суду законної сили;

• за неможливості постановления вироку — день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин.

3. Всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судо­вого рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Законодавець визначив лише загальні риси "інших обставин", бо дати їх вичерпний перелік неможливо. Це, як правило:

1) відомості про вчинення злочину іншою особою, а не тією, яку засуджено за вчинення цього злочину;

2) наявність у живих потерпілого, якого раніше вважали вбитим;

3) самообмова тощо-

Неправильне застосування кримінального закону та істотне пору­шення вимог кримінальне-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Необхідність запровадження в К.ПК такого поняття було зумовлено тим, що після скасування в 2001 р. стадії перегляду судових рішень у порядку нагляду виникла потре­ба якось реагувати на судові помилки, в то.му числі ті, що сталися через ігнорування доказів, які є в справі, помилкову ї'х оцінку, неправильне застосування норм матеріального (кримінального) за­кону.

Оскільки засуджений не винен у тому, шо посадові особи дер­жавних органів помилились, то законодавець встановив правило, згідно з яким не допускається перегляд судових рішень з цих підстав з метою:

• застосувати закон про більш тяжкий злочин;

• збільшити обсяг обвинувачення;

• чи з інших підстав погіршити становище засудженого; а також перегляд:

• виправдувального вироку;

• ухвали чи постанови суду про закриття справи (з будь-яких підстав)

Особливості характеристики стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження зумовлено підставою, за якою переглядають рішення,

2.1. Завдання стадії

1. Встановлення нововиявлених обставин і фактів неправиль­ного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінал ьн о-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

344

2. Виявлення у зв'язку з цим помилок, допущених судами під час розгляду і вирішення справ судами першої, апеляційної та ка­саційної інстанцій.

3. Вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування судових рішень, які набрали чинності.

2.2. Учасники стадії

1-Суд:

а) у складі не менше трьох суддів апеляційного суду або каса­ційного суду в разі здійснення перегляду рішень за нововиявленими обставинами;

б) у складі не менше двох третин кожної Із судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кри­мінальних справ (Судова палата у кримінальних справах і Військова палата Верховного суду), якщо переглядають рішення суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону або істотним порушенням вимог кримінальне-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення.

2. Прокурор.

Прокурор району (міста):

а) приймає заяви про перегляд судових рішень за нововиявле­ними обставинами;

б) розслідує нововиявлені обставини або доручає це органам досудового слідства;

в) за результатами розслідування нововиявлених обставин складає висновок, який разом із справою направляє прокурору області;

г) якщо брав участь у судовому розгляді справи, то подає кло­потання до касаційного суду про перегляд судових рішень у зв'язку з виявленням неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінальне-процесуального закону.

Прокурор області:

а) вносить до апеляційного суду подання про перегляд рішення місцевого суду в порядку виключного провадження за нововиявле-ними обставинами;

б) направляє справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, Генеральному прокурору України;

в) подає клопотання до касаційного суду про перегляд судових рішень у зв'язку з виявленням неправильного застосування кримі­нального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону (незалежно від того, чи брав участь у розгляді справи).

345

а) вирішує питання про принесення подання до касаційного суду про перегляд рішення у справі, направленій йому обласним проку­рором;

б) подає клопотання до касаційного суду про перегляд судових рішень у зв'язку з виявленням неправильного застосування кри­мінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону (незалежно від того, чи брав участь а розгляді справи). Таке право мають і заступники Генерального прокурора України (ч. 2 ст. 400-9 КПК).

3. Учасники, які згідно з ч. 1 ст. 400-8 та ч. 1 ст. 400-9 КПК мають прано подавати клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (заінтересовані учасники).

4. Органи дізнання чи слідчі, яким прокурором доручено роз­слідування ново дня злених обставин,

5. Учасники, які беруть участь у розслідуванні прокурором ново-виявлених обставин.

Права учасників стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження є такими самими, як і в інших стадіях процесу.

2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії

Залежно від того, хто має право їх використовувати, всі засоби поділяють на дві групи;

1) які використовує прокурор (витребування кримінальної спра­ви із суду, розслідування нововиявлених обставин, направлення справи разом із своїм висновком до прокурора області та інші);

2) які використовує суд (ті самі засоби, що і в стадії касаційного провадження, бо перегляд здійснюється за правилами, встановле­ними для перегляду справ у касаційному порядку).

2.4. Етапи стадії

Стадія перегляду судових рішень у порядку виключного про­вадження має різні за змістом етапи залежно від того, які обставини є підставою для перегляду.

Якщо підставою с аоввваяйдені обставини, то стадія має такі етапи: 1. Досудовий етап (порушення питання про перегляд судового рішення). Зміст ІІього етапу становлять такі процесуальні дії:

1) прийняття районним (міським) прокурором заяв заінтересо­ваних осіб, підприємств, установ, організацій і посадових осіб про перегляд справи;

2) китпебупання прокурором справи і.І суду:

346


3) призначення прокурором розслідування нововиявлених об­ставин (а не порушення кримінальної справи), про що він складає постанову. Якщо щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з його завідомо неправдивими показаннями, завідомо неправдивим висновком, поясненнями чи перекладом, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальси­фікацією ними доказів набрав чинності вирок суду, то розслідування прокурор не призначає;

4) розслідування нововиявлених обставин особисто прокурором або через органи дізнання чи слідчих:

- здійснюється за правилами провадження досудового слідства;

- строк розслідування законом не встановлено, але тут застосову­ється кримінально-процесуальний закон за аналогією — до 2 місяців (саме скільки становить строк досудового слідства);

- особу не притягають як обвинуваченого, не складають обви­нувальний висновок;

5) складання прокурором (і тоді, коли розслідування здійсню­вали органи дізнання або слідства) за результатами розслідування висновку.

Висновок прокурора — процесуальний документ, в якому проку­рор викладає результати розслідування нововиявлених обставин і формулює пропозиції щодо скасування судового рішення.

У висновку прокурор зазначає:

- кому направляє висновок;

— стислий зміст вироку і наступних рішень, якщо їх ухвалювали;

- нововиявлені обставини і яким чином їх встановлено;

- яке рішення у справі пропонує ухвалити; — ким складено висновок;

- час і місце складення висновку.

Якщо прокурор не вбачає підстав до перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він:

• відмовляє в цьому своєю постановою;

• повідомляє про це осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви.

Постанову прокурора може бути оскаржено прокуророві вищого рівня;

6) направлення справи (за наявності підстав для її відновлення) разом із матеріалами розслідування і своїм висновком прокуро­рові області;

7) принесення прокурором області^;подання про перегляд справи до апеляційного суду. Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор області направляє Генеральному прокуророві України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.

347

II. Судовий етап полягає в розгляді подання, внесеного відповід­ним прокурором, за правилами, встановленими для перегляду справ в касаційному порядку,

Якщо підставами с неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які '< суттєво вплинули на правильність судового рішення, то стадія має такі етапи.

I. Досудовий етап (порушення питання про перегляд судового рішен­ня). Змістом цього етапу є подання до касаційного суду клопотання:

• засудженим, його захисником чи законним представником, про­курором, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеля­ційної чи касаційної інстанції або

• Генеральним прокурором України та Його заступниками, про­курором області та його заступниками в межах їх повноважень -незалежно від їх участі в розгляді справи судом.

II. Судовий етап. Зміст його становить сукупність таких дій і рішень:

1) розгляд суддею апеляційного або касаційного суду клопотання;

2) витребування ним справи із суду;

3) підготовка подання про розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення, яке мають підписати не менше 5 суддів касацій­ного суду;

4) розгляд подання суддів про судовий розгляд клопотання на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України (не менше 2/3 складу кожної з палат) під головуванням голови судової колегії в кримінальних справах чи іншого судді;

5) прийняття рішення за поданням. Ухвалу спільного засідання приймають більшістю голосів відкритим голосуванням, її складають суддя-доповідач і підписують головуючий та цей суддя.

Законодавець визначив, що перегляд справ у зв'язку з порушен­нями законів (кримінального та кримінально-процесуального) має здійснюватися лише в Верховному Суді України і лише на спільному засіданні палат, що мають право розглядати кримінальні справи.

Оскільки криміналь но -процесуальним законом процедуру пере­гляду судових рішень у порядку виключного провадження врегу­льовано не досить повно і грунтовно, заступник Голови Верховного Суду України 16 липня 2001 р, видав розпорядження про порядок проходження клопотань про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження в судовій палаті з кримінальних справ Верховного Суду України. З метою однакового застосування поло­жень глави 32 К.ПК встановлено такий порядок проходження цих клопотань:

1. Після реєстрації в канцелярії консультант із загального ма­сиву звернень виділяє клопотання про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження.

348

2. Клопотання реєструють і передають до провадження судді Верховного Суду України.

3. Помічник судді насамперед перевіряє, чи немає перешкод для вирішення суддею питання про витребування справи. Зокрема, він з'ясовує:

— чи подано клопотання особою, яка має право це робити (ч. 2 ст. 400-9 КПК);

— чи додано до клопотання належним чином завірені копії судових рішень, які оскаржуються;

— чи не ставиться у клопотанні питання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами або з метою погіршити становище засудженого;

— чи ставиться у клопотанні питання про перегляд судових рішень з підстав неправильного застосування кримінального закону чи істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення.

Встановивши наявність хоча б однієї Із зазначених перешкод, помічник доповідає матеріали судді.

Якщо наявність відповідної перешкоди підтверджено, суддя своєю резолюцією з наведенням відповідних мотивів залишає кло­потання без розгляду чи без руху або, якщо у ньому ставиться пи­тання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилає його прокуророві за належністю.

Про прийняте рішення суддя повідомляє особі, яка направила клопотання.

4. Встановивши, що перешкод для вирішення суддек> питання про витребування справи немає, помічник доповідає клопотання судді, який залежно від тих чи інших підстав своєю резолюцією з наведенням відповідних мотивів витребовує справу або відмовляє в ньому.

Про відмову у витребуванні справи суддя повідомляє особі, яка направила клопотання.

У разі витребування справи заявнику відповідь не направляють.

Відмова у витребуванні справи не є перешкодою для витребу­вання справи за повторним клопотанням.

5. Справу після відповідної реєстрації передають судді, який її витребував, або іншому судді. Одночасно справу призначають до розгляду у судовому складі, визначеному керівництвом палати, в кількості не менше 5 чоловік. Справу вивчають помічник судді, суддя-доповідач, Інші судді та їх помічники.

6. Суддн-доповідач доповідає справу судовому складу. За резуль­татами розгляду справи судді підписують подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення або відмовляють у цьому. Мотиви невнесення подання викладаються за підписом всіх суддів у вигляді резолюції або окремого висновку,

й зберігається у провадженні за клопотанням.

349

7. Про відмову у внесенні подання суддя-доповідач повідомляє особі, яка подала клопотання.

Якщо при прийнятті рішення про відмову у внесенні подання хтось із суддів вважав, що підстави для внесення подання є, він може поставити перед керівництвом палати питання про створен­ня іншого судового складу для розгляду цього питання.

З, Повторні клопотання розглядають у такому самому порядку.

2.5. Кінцеві рішення

У результаті перегляду рішення u порядку виключного про­вадження суд приймає одне Із таких рішень:

1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а подання про перегляд справи без задоволення — якщо нововиявлені обставини або факти неправильного застосування чи порушення закону не підтверджено або вони не можуть вплинути на правильність рі­шення суду;

2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове .розслідування або новий судовий, апеляційний чи касаційний розгляд — якщо це необхідно у зв'язку з виявленими обставинами;

3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу, якщо буде встановлено обставини, за яких справа підлягає закриттю.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

1. Підставами до перегляду судових рішень у порядку виключного провадження можуть бути: 1) нововияаіені обставини; 2) непра­вильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінальне-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення.

2. Не допускається перегляд судових рішень із метою погіршити становище засудженого в разі виявлення факту неправильного засто­сування кримінального закону або істотного порушення вимог кримінальне-процесуального закону.

3. Перегляд судових рішень за першою підставою здійснюється суддями апеляційного суду або Верховного Суду України у складі не менше 3 осіб, а за другою підставою — на спільному засіданні двох палат Верховного Суду України з обов'язковою присутністю не менше 2/3 складу палат.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

1. Стадія перегляду судових рішень у порядку ииключного про­вадження є гарантією відновлення прав незаконно засуджених.

350

2. Перегляд судового рішення за но в о виявленими обставинами з метою погіршити становище засудженого можливий лише в ме­жах строку давності притягнення до кримінальної відповідальнос­ті, а з метою реабілітації — строками не обмежено.

3. У результаті перегляду відповідний суд може залишити судове рішення без змін або скасувати його, направивши на додаткове розслідування, новий судовий, апеляційний чи касаційний розгляд.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Нормативно-правові акти

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 березня 1988 р. № 3 "Про застосування судами України кримінальне-процесуаль­ного законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розсліду­вання".

2 Постанова Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 1997 р. № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадя­нина" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973—2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. -К., 2004.

3. Розпорядження заступника Голови Верховного Суду України від 16 липня 2001 р. "Про порядок проходження клопотань про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження в судовій палаті І кримінальних справ Верховного Суду України".

Наукові та навчально-методичні джерела

1. Анашкин Г. 3., Перлов И. Д. Возобновление дел по вновь открыв­шимся обстоятельствам. — М., 1982.

2. Блинов В. М. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоя­тельствам. — М., 1968.

3. Бабечко Н. Заборона "повороту на гірше" при перегляді судових рішень у порядку виключного провадження // Право України. — 2003. — .49 і 2.

4. Громов Н. А. Система конституционных принципов при возобнов­лении дел по вновь открывшимся обстоятельствам. — Саратов, 1992.

5. Громов Н. А., Николайченко В. В. Пересмотр приговоров ввиду от­крытия новых обстоятельств. — Саратов, 1997.

6. Омелъяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов, ухвал суду в кримінальних справах // Право України. — 2003. — № 10.

7. Посник В. С. Возобновление уголовных дел по вновь открывшимся обстоятельствам. — Волгоград, 1976.

8. Рыжаков А. П. Возобновление уголовных дел по вновь открывшим­ся обстоятельствам. — М-, 1997.

9. Темушкин О. П. Организационно-правовые формы проверки закон­ности и обоснованности приговоров. — М., 1978.

351