Передмова
Вид материала | Курс лекцій |
- Частина захист інформації від витоку по технічнихканалах, 481.09kb.
- Передмова, 908.9kb.
- Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ, 514.6kb.
- Передмова, 587.1kb.
- Передмова, 524.47kb.
- Передмова 5, 616.83kb.
- Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями Київ 2001 передмова, 2909.45kb.
- Передмова, 1427.51kb.
- Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова, 6226.62kb.
- Навчальний посібник підготовлено за сприяння Національного банку України, 5515.57kb.
1. Виникнення і закриття касаційного провадження повністю залежить від реалізації сторонами свого диспозитивного права подати і відкликати касацію.
2. Суд касаційної інстанції переглядає рішення як місцевих, так і апеляційних судів.
3. Результатом діяльності суду касаційної інстанції може бути залишення переглядуваного рішення без змін, Його зміна і постановления, cuoro рішення, направлення справи для провадження додаткового досудового слідства, на новий судовий або апеляційний розгляд.
4. Суд касаційної інстанції за жодних умов не може погіршити становище засудженого (заборона погіршання).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
Нормативно-правові акти
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 березня 1988 р. № 3 "Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування".
Наукові та навчальне'Методичні джерела
1. Богословская Л. А., Хотенец S. М. Законность и обоснованность кассационного определения. — Харьков, 1977.
2. Лобач В. Межі касаційного реагування прокурорів на судові рішення у кримінальних справах // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. -№ 6.
3. Мотоеияовкер Я. О. Проверка законности и обоснованности приговора. — Ярославль, 1975.
4. Омелъянеико Г. М. Концептуальні питання касаційного провадження в кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України. — 1998. -№ 2.
5. Омелъяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов, ухвал суду в кримінальних справах // Право України. — 2003. — № Ш.
6. Пилипчук П. П. Перевірка рішень супу першої інстанції у проекті нового Кримінальне-процесуального Кодексу України // Вісник Верховного Суду України. — 1999. — № 6.
7. Рыжаков А. П., Сергее» А. И, Кассационное производство. — М., 1997.
8. Смирнов М. І. Щодо використання відеокоиференцзв'язку при перегляді судових рішень у касаційному порядку // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № І.
330
ЛЕКЦІЯ20 СТАДІЯ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ
1. Поняття, загальні правила та значення стадії виконання вироку.
2. Характеристика виконання вироку як стадії кримінального процесу.
2.1. Завдання сталії.
2.2. Учасники стадії.
2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії.
2.4. Етапи стадії.
2.5. Кінцеві рішення стадії.
1. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
ТА ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ
™
Виконання вироку — це стадія кримінального процесу, змістом якої є правовідносини і діяльність її учасників за визначальної ролі суду з виконання судових рішень, а саме: звернення рішень до виконання, контроль за їх виконанням і вирішення питань, що виникають під час їх виконання.
Ознаки стадії:
1) у ній реалізуються рішення, сформульовані не тільки у вироку, айв ухвалах, постановах суду;
2) ця стадія у кримінальній справі може виникати неодноразово у зв'язку зі зміною судових рішень або виникненням питань, які потребують судового вирішення;
3) не пов'язана з дослідженням загального для попередніх стадій предмета доказування (ст. 64 КПК). Останній у иій стадії також є різнобічний, бо зумовлюється вирішуваними судом питаннями;
4) стадія виконання вироку позбавлена контрольних функцій Щодо попередніх стадій кримінального процесу;
5) має істотні особливості процесуального характеру, про які йтиметься далі.
Слід звернути увагу, що не можна ототожнювати виконання вироку як стадію кримінального процесу і фактичне відбування покарання засудженим. Стадія виконання вироку характеризується процесуальною діяльністю, в якій обоє 'язкоеим і головним учасником є суд. Фактичне виконання вироку та інших судових рішень здійснюють інші органи, діяльність яких регулюють переважно норми криміпально-виконавчого ярова,
331
За логікою, стадія виконання вироку має бути останньою в системі стадій кр и м і пального процесу. Однак, зважаючи на те, Іди логічна і функціональна послідовність стадій не завжди збігаються, місце стадії виконання вироку не є "стабільним" у процесуальній системі.
Стадія виконання вироку може бути і не останньою в системі кримінального процесу, наприклад, якщо в процесі є стадія перегляду судових рішень у порядку виключного провадження, котра може бути в межах стадії виконання вироку або навіть і після неї.
Місце стадії виконання вироку в системі стадій процесу залежить від того:
• яким судом (місцевим чи апеляційним) постановлено рішення по першій інстанції;
• чи було оскаржено рішення суду першої інстанції в апеляційному або касаційному порядку.
Залежно від цього, стадія виконання вироку починається:
• після сталії судового розгляду кримінальної справи:
1) одразу після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду (шо становить 15 днів);
2) одразу після закінчення строку на касаційне оскарження рішення апеляційного суду, постановленого ним по першій інстанції (ЗО днів);
• після стадії апеляційного провадження:
— якщо на вирок місцевого суду було подано апеляцію — після розгляду справи апеляційною інстанцією (якщо вирок цією інстанцією не було скасовано). Якщо вирок скасовано, то стадія виконання вироку не виникає;
• після стадії касаційного провадження:
— якщо на вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом І першої інстанції, було внесено касаційну скаргу чи подання — після розгляду справи касаційною інстанцією (якщо вирок цією інстан-1 цією не було скасовано).
Значення сталії виконання вироку розкривають такі положення: І
1) у ній найбільш яскраво реалізується кримінальне-правовий І принцип невідворотності відповідальності та покарання;
2) стадія забезпечує охорону прав і законних інтересів учасни- ] ків кримінального процесу, в том числі виправданих і засудженим та їхніх близьких родичів;
3) вона чинить виховно-превентивний вплив як на учасників кри-1 мінального процесу, так і на інших громадян.
Провадження в сталії виконання вироку здійснюється за такими ' загальними положеннями:
І) обвинувальний вирок виконується тільки після набрання ним " законної сшш, з виправдувальний і той, шо звільняє підсудного від покарання, — негайно після проголошення вироку. Якщо строк
подання апеляції чи касації було відновлено, то вирок втрачає законну силу І на нього може бути подано апеляцію або касацію;
2) обов'язковість виконання вироку, що набрав законної сили, ,тля всіх державних і громадських підприємств, установ І організацій, посадових осіб та громадян;
3) обов'язковість виконання вироку, що набрав законної сили, на всій території України;
4) визначальна роль суду у виконанні вироку;
5) неможливість звернення до виконання вироку суду за діяння, суспільну небезпечність І караність якого усунено прийнятим кримінальним законом;
6) набрання вироком законної сили і його виконання повністю, а не частинами. В тих випадках, коли вирок у груповій справі оскаржено (внесено подання) лише стосовно деяких засуджених, він набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної або касаційної Інстанції водночас щодо всіх засуджених.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:
1. У стадії виконання вироку реалізуються не тільки вироки суду, а й інші постановлені судом рішення.
2. Обвинувальний вирок виконується тільки після набрання ним законної сили, а виправдувальний і той, що звільняє підсудного від покарання, —- негайно після проголошення вироку.
3. Діяльність у стадії виконання вироку не пов'язана Із дослідженням загального для попередніх стадій предмета доказування.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАННЯ ВИРОКУ ЯК СТАДІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Завдання стадії
Завданнями цієї стадії є:
1) вчасне та ефективне виконання приписів судових рішень, передусім вироків;
2) вирішення питань, шо виникають під час виконання вироку (див. главу 33 КПК).
2.2. Учасники стадії
Суд. Питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішують: І) суд, який постановив вирок:
— про звернення вироку до виконання (ч. 7 ст. 404 КПК);
— питання про різного роду сумніви і суперечності, що виникають при виконанні вироку, враховуючи застосування криміналь-
333
ного закону, що має зворотну силу, відповідно до частин 2 і 3 сі ті 5 КК (ч. 1 ст. 409 КПК) та ін.;
2) суд за місцем відбування покарання:
— про звільнення від відбування покарання за хворобою -ст. 408 КПК (при звільненні від подальшого відбування покарання засудженого, який захворів на хронічну душевну хворобу, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до , статей 92-95 КК);
- про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком доЗ років (ст. 400-7 КПК) та ін.;
3) суд за місцем проживання засудженого:
— про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст. 408-2 КПК);
— про скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком (ч. 1 ст. 408-3 КПК) та ін.
Прокурор:
— вносить подання до суду про звільнення від покарання з випробуванням після закінчення Іспитового строку;
— бере участь у розгляді судом питань, що виникають при виконанні вироку;
— подає апеляції на рішення суду;
— здійснює нагляд за законністю виконання вироків та інших судових рішень;
- санкціонує постанови слідчого або органу дізнання про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі та переведення З виправної колонії до слідчого ізолятора за необхідності проведення слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою або цією самою особою, за який її не було засуджено (ст. 90 КВК):
• прокурор області — до 2 місяців;
• заступник Генерального прокурора України — до 4 місяців;
• Генеральний прокурор України — до 6 місяііів та ін.
Орган, що відас відбуванням покарання (орган кримінально-виконавчої системи':
' З 2004 р до органів, що виконують кримінальні покарання, віднесено Військову службу правопорядку у Збройних Силах України. Згідно з п, 8 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних с України" на неї покладено функцію забезпечення виконання кримінальних пс рань щодо військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримань дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арен
1) вносить подання:
- про застосування умовно-дострокового звільнення від відбу-изння покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким;
— про звільнення від покарання за хворобою;
- про звільнення від покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку (це може зробити і прокурор — див. вище);
— про скасування звільнення від покарання з випробуванням та ін.;
2) бере участь (представники цього органу) в судовому засіданні, яке відбувається за його поданням.
Колектив підприємства, установи, організації:
— вносить подання до суду про заміну штрафу покаранням у нигляді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням;
— звертається до суду з клопотанням про зняття судимості;
— представники колективу беруть участь у розгляді подання або клопотання в судовому -засіданні.
Спостережна комісія:
1) вносить подання до суду (разом із органом, шо відає відбуванням покарання):
- про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким;
— про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років та ін.;
2) бере участь в розгляді подання судом. Служба е справах неповнолітніх:
— вносить подання до суду (разом із органом, що відає відбуванням покарання) про застосування умовно-дострокового звільнення під відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким;
- бере участь в розгляді подання судом,
Слідчий (орган дізнання) вирішує питання про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення з установи виконання покарань в слідчий ізолятор при необхідності проведення слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою (з санкції відповідного прокурора — див. вище).
Лікарська комісія:
— дає висновок про стан здоров'я засудженого;
- представник лікарської комісії бере участь у судовому засіданні, в якому вирішують питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого;
334
— дає висновок про необхідність застосування до засудженого примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії або висновок про припинення такого лікування;
— представник комісії бере участь у розгляді судом питання про застосування примусового лікування чи про його припинення.
Засуджений:
— подає заяву про звільнення від покарання або про пом'якшення покарання в разі, якшо новим законом усунено караність діяння (ч. 2 ст. 74 КК) або якщо призначена міра покарання перевищує санкцію нового закону (ч. З ст. 74 КК) — тоді призначена вироком суду міра покарання знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону (про ІІе може бути внесено подання прокурора або органу, що відає виконанням покарання);
- бере участь, як правило, в розгляді питань, поставлених у поданнях прокурора, колективу підприємства, установи, організації тощо.
Захисник засудженого бере участь у розгляді питань судом за клопотанням засудженого.
Цивільного позивача і цивільного відповідача викликають у судове засідання тільки у разі, якщо питання стосуються виконання вироку в частині цивільного позову.
Особа, які відбули покарання:
— вносять клопотання до суду за місцем постійного проживання про зняття судимості;
- беруть участь в розгляді судом цих клопотань.
2.3. Процесуальні засоби діяльності в етадГЇ
По суті, всіх їх зазначено в ч. 4 ст. 411 КПК (ті, що використовуються в судовому засіданні при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку):
— доповідь судді;
— заслуховування пояснень осіб, які з'явилися в судове засідання;
- заслуховування думки прокурора.
2.4. Етапи стадії
1-й етап. Набрання вироком законно! сили і звернення його до виконання (обов'язковий етап). Змістом цього етапу є:
1) набрання вироком (ст. 40! КПК), ухвалою та постановою суду (ст. 402 КПК) законної сили;
2) звернення вироку до виконання:
• суд через 3 доби з дня набрання вироком законної сили або повернення справи із суду апеляційної чи касаційної інстанції звертає обвинувальний вирок до виконання, про що видає розпорядження;
• суд направляє разом зі своїм розпорядженням копію вироку:
• тому органові, на який покладено обов'язок виконати вирок;
— підприємству, установі, організації за місцем роботи засудженого — в разі необхідності (з метою забезпечення виховного впливу вироку);
— органу виконання покарань за місцем проживання засудженого — в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням;
— службі у справах неповнолітніх — у разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням (для здійснення контролю за його поведінкою);
— командиру військової частини — щодо засуджених військовослужбовців;
— органам дізнання або досудового слідства — для повернення виправданому або особі, щодо якої справу закрито, вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту на майно (якщо ці предмети вилучали або було накладено арешт на майно).
2-й етап. Вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку (необов'язковий етап, бо не завжди такі питання перед судом виникають). Провадження з вирішення цих питань здійснюється в такому порядку:
1) ініціація розгляду питання відповідними суб'єктами (суд не є таким) шляхом внесення до суду подання, клопотання, заяви (див. вище);
2) розгляд цього питання судом;
3) прийняття судом рішення і оформлення його постановою, яка складають у нарадчій кімнаті.
2.5. Кінцеві рішення стадії
Таких рішень у цій стадії не приймають, бо це передбачало б продовження процесуальної діяльності по завершенні останньої стадії кримінального процесу.
Рішення, які приймає суд за результатами розгляду тих чи інших питань, не можна вважати кінцевими рішеннями стадії, бо вони:
1) спрямовані на вирішення "вузьких" питань, що виникають при виконанні судового рішення;
2) Ірунтуються на розгляді не всієї кримінальної справи (стадія виконання вироку не пов'язана з дослідженням загального для всіх
П7
інших стадій предмета доказування — ст. 64 КПК), а матеріалів, які надають учасники, що ініціювали розгляд питання.
Кримінальної справи в цій стадії, як і в першій стадії кримінального процесу, немає. В стадії порушення кримінальної справи немає початкового рішення, а в стадії виконання вироку — кінцевого.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:
1. У стадії виконання вироку визначальну роль відіграє суд.
2. Завданнями стадії є вчасне та ефективне виконання приписів судових рішень, в першу чергу вироків, а також вирішення питань, шо виникають під час виконання вироку.
3. Стадія виконання вироку не має кінцевих рішень.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
1. Стадія виконання вироку може виникати неодноразово.
2. У цій стадії виконуються не тільки вироки, а й інші судові рішення.
3. У ній найбільш яскраво реалізується кримінально-правовий принцип невідворотності відповідальності та покарання.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
хворобу" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973—2004): Офіційне видання / За заг. ред. Б. Т. Маляренка. -1C, 2004.
Наукові та навчально-методичні джерела
1. Белозеров Ю. Й., Николюк В. В. Исполнение приговора в советском уголовном процессе. — М, 1984.
2. Вибило В. Н. Конституционные принципы правосудия и их реализация в стадии исполнения приговора. — Минск, 1986.
3. Бринцев В., Пишньов Д. Яким має бути розділ "Виконання вироку, ухвали І постанови суду" в новому КПК України // Право України. -1993. - № 4.
4. Добровольская Т. Н. Деятельность суда, связанная с исполнением приговоров. — М., 1979.
5. Матвиенко Е. А. Приговор суда и его исполнение. — Минск, 1968.
6. Перлов ft. Д. Исполнение приговора. — М., 1963.
7. Свиридов М. К- Сущность и предмет стадии исполнения приговора. -Томск, 1978.
8. Швецов В. И. Исполнение приговора. — М., 1982.
Нормативно-правові акти
1. Закон України від 7 березня 2002 р. "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" // Відомості Верховної Ради України - 2002. - № 32. - Ст. 225.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 "Про ум о в но-до строкове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973—2004): Офіційне видання / За заг. рєд. В. Т. Маляренка. — К., 2004.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 16 "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973—2004|: Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К., 2004.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. № II "Про практику застосування сулами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (J973—2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маяяренка. — К., 2004.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1973 р. № 8 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку
338
339
ЛЕКЦІЯ 21
СТАДІЯ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ
У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО
ПРОВАДЖЕННЯ
1. Поняття, загальні правила та значення стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
2. Характеристика стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
2.1. Завдання стадії.
2.2. Учасники стадії.
2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії.
2.4. Етапи стадії.
2.5. Кінцеві рішення.
І. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
ТА ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ'
Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження — це
стадія кримінального процесу, змістом якої е перегляд за клопотаннями сторін рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій у зв'язку з нововиявленими обставинами або неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-проіїесуального закону, які суттєво вплинули на правильність перегляд у ваного судового рішення.
У кримінальному процесі немає такої судової інстанції, рішення якої могли б бути остаточними і не могли переглядатися в порядку виключного провадження.
Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження — це самостійна і виняткова стадія кримінального процесу.
Самостійність її визначається специфікою завдань, кола учасників, строків провадження, процесуальних засобів процесуальної діяльності, змісту процесуальних рішень.
Винятковий характер цієї стадії зумовлено:
1) перевіркою законності й обгрунтованості судових рішень, що набрали чинності, а в деяких випадках і тих, що вже виконано;
У терміні, яким позначено назву цієТ сталії, замість слова "виключного" правильніше було б вживати "виняткового". Необхідність цього обгрунтовано Н. P. Бобечко (див.: Бсбечкп Н f Перегляд судових рішень в порядку виняткового провалження. — К., 2004),
340
2) наявністю специфічних підстав для порушення провадження з перегляду судових рішень;
3) залежністю предмета перевірки судових рішень (їх законності й обгрунтованості) від нововиявлених обставин або фактів неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінальне-процесуального законів;
4) структурою та порядком кримінал ьн о-процесуального провадження;
5) вузьким колом повноважень судів, що переглядають справи в такому порядку.
Суд вищого рівня, який переглядає рішення суду нижчого рівня у виключному порядку, не є судом другої (апеляційної) чи третьої (касаційної) Інстанції. Поняття інстаніїійності не може бути застосовано до цього суду, бо стадія процесу, в якій він діє, має виключний характер.
Місце стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження залежить від часу виявлення підстав для відновлення справи. Тому цю стадію може бути реалізовано після:
• стадії судового розгляду (якшо не було апеляції) або
• стадії апеляційного провадження або
• стадії касаційного провадження або
• стадії виконання вироку (або в її часових межах).
Місце стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження щодо стадії виконання вироку залежить від:
1) виду вироку, який переглядають;
2) обставин, які можуть бути підставами для відновлення справи. Наприклад, перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови
про закриття справи допускається лише протягом встановлених кримінальним законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин) - ч. 1 ст. 400-6 КПК.
За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який її було засуджено, справу може бути відновлено у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин (ч. 4 ст. 400-6 КПК).
За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими обставинами стропами не обмежено (ч. 5 ст. 400-6 КПК).
Перегляд судових рішень із підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінальна-процесуальиого закону строками не обмежено (ч. 6 ст. 400-6 КПК).
Однак у будь-якому разі цю стадію не може бути реалізовано до стадії виконання вироку.
341
Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації (ч. 7 ст. 400-6 КПК).
Провадження в стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження здійснюється на підставі таких загальних положень:
1) свобода подання прокуророві заяв (клопотань) про перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами (подання клопотань про перегляд у зв'язку з порушеннями закону має деякі особливості, про які далі);
2) ревізійний характер перевірки судового рішення (переглядають не тільки нововиявлені обставини, а й, що головне, — рішення у справі);
3) заборона суду, який переглядає судові рішення в порядку виключного провадження, вносити зміни у рішення, яке переглядають;
4) попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає ЇЇ розгляду в тій самій судовій інстанції в порядку відновлення справ у зв'язку з нововиявленими обставинами (ч. 2ст. 400-10 КПК);
5) інші загальні правила, які діють у стадіях апеляційного і касаційного провадження (за винятком короткостроковості оскарження).