Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35 Національна програма інформатизації 38

Вид материала

Содержание

6. Національні електронні інформаційні ресурси 6.1. Інтернет-ресурси неурядових організацій та суб’єктів господарювання

Подобный материал:

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 20

6. Національні електронні інформаційні ресурси

6.1. Інтернет-ресурси неурядових організацій та суб’єктів господарювання

За останні роки суттєво змінилося ставлення організацій до використання електронних інформаційних ресурсів. Електронна комерція набуває поширення одночасно із розвитком Інтернет, а глобальний курс на розбудову інформаційного суспільства і впровадження електронного документообігу лише стимулюють використання ІТ технологій в усіх сферах суспільного життя. Зростання контенту іде дуже швидкими темпами, що зумовлено зокрема такими факторами.

1. Перехід від статичної текстової інформації до мультимедійної, візуальної та інтерактивної, використання відеоряду, програмної анімації, схематизації інформації, збільшення значення зручності інтернет-ресурсів (Usability, User experience). Це пов’язано із розвитком програмного забезпечення та інтернет-технологій (Flash, HTML5, SilverLight, браузери), збільшенням швидкості інтернет-підключення, розвитком мультимедійних інтернет-проектів (YouTube, Vimeo, Flickr, SlideShare), збільшенням об’ємів інформації та ростом конкуренції за увагу аудиторії в інтернет-просторі.

2. Інтегрованість інформаційних ресурсів та веб-сервісів, розширення та відкритість програмних інтерфейсів інтернет-сервісів, збільшення спектру спеціалізованих інтернет-компаній із власною великою аудиторією. Великою інтенсивністю втілення нових ідей – „ІТ-стартапів”.

3. Розвиток інтерактивності інтернет-ресурсів: інтеграція із соціальними мережами через інструменти цитування, веб-додатки, міжсервісну ідентифікацію користувачів, персоналізованість, а також розвиток інструментів зворотного зв’язку та масової участі, інструменти підписки на інформаційний потік (RSS, розсилки, трансляція в соціальних медіа).

4. Перенесення інформаційних ресурсів в середовище соціальних мереж та соціальних медіа, що стрімко розвиваються останнім часом (Facebook, Twitter, Vkontakte, Google Plus, Linkedin). Використання груп бізнес-сторінок, та бізнес-акаунтів для інформаційної діяльності.

5. Розвиток відкритих систем управління контентом (CMS, Jumla), веб-платформ для вільного конструювання та розміщення інтернет-ресурсів (Google Site, WordPress, Ukoz) та блогосфери (Blogger, LiveJournal), що дозволило усім бажаючим, без спеціальних навичок та майже безкоштовно створювати та запускати власні інтернет-ресурси.

6. Загальний розвиток інформаційної (інтернет) грамотності, накопичення у вільному доступі шаблонів програмних ресурсів та інформації щодо їх розробки та супроводу.

7. Розвиток та вихід на передній план пошукових систем (Google, Yandex, Yahoo), що спричинило серйозну залежність успіху інтернет-проектів від їх рейтингу в пошукових системах та актуалізацію напрямку галузі пошукової оптимізації (SEO).

8. Стрімкий розвиток електронної комерції та електронних платежів, розвиток сервісів мікропожертв та мікроінвестицій.

9. Розвиток інтернет-систем колективної співпраці людей, між собою та з організаціями, в інтелектуальній сфері (Wikipedia, InoCentiv), в сфері громадянської відповідальності (Fixmystreet, Streetjournal), в сфері спільного планування діяльності (Google Calendar, Huddle)

Світові та українські тенденції вказують на посилення ролі соціальних мереж та соціальних медіа в розвитку мережі Інтернет в цілому та його національного сегменту.

В другому кварталі 2011 року аудиторія найбільшої в світі соціальної мережі Facebook перевищила 700 млн. користувачів. За даними компанії Socialbakers Україна посідає 65 місце за кількістю користувачів (близько 1.5 млн.). Згідно з даними сайту Facebakers, Україна посідає друге місце в світі за темпами збільшенням аудиторії цієї соціальної мережі.

Перше місце серед соціальних мереж України займає Vkontakte.

За даними компанії Bigmir, Vkontakte займає друге місце серед усіх інтернет ресурсів які відвідують українці, Odnoklasniki – п’яте, Facebook – шістнадцяте місце.

За даними компанії TNS рейтинг соціальних мереж в Україні виглядає слідуючим чином Vkontakte (47%), Odnoklasniki (35%), Мой мир (22%), Facebook (12%), Twitter (5%), Linkedin (1%). Слід зазначити стрімкий ріст українських користувачів сервісу Twitter що за рік виросла на 400% і склала 80 тис., за даними компанії «Яндекс.Украина». За даними цієї ж компанії в кінці 2010 року в Україні налічувалось 700 тис. блогів. За рік українська блогосфера виросла на 40%, зростає показник активних українських блогів з 15% в 2009 році до 17% в 2010 році.

В цілому активність української Інтернет спільноти залишається значно нижчою у порівнянні з розвиненими країнами, приблизно половина аудиторії сконцентрована в м. Києві та містах з кількістю жителів більше 500 тис. згідно з дослідженнями TSN.

В Україні процес розвитку інтернет-ресурсів організацій відбувається повільніше, ніж в інформаційно розвинених країнах світу та із запізненням.

Не багато українських організацій активізували свою присутність в соціальних мережах, хоча аналітики прогнозують великий потенціал цього напрямку в Україні. Великі проблеми є в організацій з пошуковою оптимізацією, на якій зазвичай економлять, або вважають неважливою. Використання мультимедійного та візуального контенту вже входить в звичайну практику, але якість контенту залишається низькою, якість інтернет-ресурсів теж не завжди відповідає світовим стандартам. Розвивається інтеграція із соціальними мережами та соціальними медіа, але в цьому напрямку існує проблема низької недостатнього проникнення соціальних медіа в Україні та низької інформаційної культури суспільства. Низьким залишається використання систем інтернет-платежів та систем колективної співпраці. Причиною вище наведених проблем є умови соціального середовища (не високе проникнення та низька інформаційна грамотність), недостатня кваліфікація, нерозуміння організаціями сучасних тенденцій та потреб цільової аудиторії.