Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35 Національна програма інформатизації 38

Вид материала

Документы

Содержание 5. Розвиток ринку програмного забезпечення

Подобный материал:

• Програма інформатизації Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №73 на 2005-2010, 180.19kb.
• Програма інформатизації Здолбунівського району на 2011-2013 роки, 119.48kb.
• Програма інформатизації міста харкова на 2011 рік Харків, 558.22kb.
• Указу Президента України "Про Національну програму інформатизації України", закон, 57.29kb.
• Тц інтернет Сервіс, 53.46kb.
• Тєдіяльності українського суспільства, з урахуванням реального стану його розвитку,, 445.95kb.
• Створення програми інформатизації закладів та установ освіти району (міста) Методичні, 40.39kb.
• Програма інформатизації охтирського району на 2011-2012 роки, 207.26kb.
• Законом України «Про Концепцію Національної програми інформатизації», 290.32kb.
• Законом України "Про Концепцію Національної програми інформатизації", 202.48kb.

5. Розвиток ринку програмного забезпечення

Галузь інформаційних технологій України є найбільш високотехнологічною й високорентабельною галуззю економіки держави. Переваги галузі для України: не вимагає капітальних вкладень та державних інвестицій; не вимагає витрат природних ресурсів і виснаження надр; реалізує високий науковий та інтелектуальний потенціал України; розвиває національну економіку як інноваційну і експортно-орієнтовану; створює постійно зростаючу кількість високооплачуваних місць, практично зупинивши відтік перспективної молоді і інтелектуальної еліти нації за кордон та інші.

Розроблення програмного забезпечення для різноманітних комп’ютерних пристроїв, послуги з його впровадження та підтримки у країнах, які є світовими лідерами у сфері інформаційних технологій, за останні два десятиріччя перетворились у самодостатню індустрію програмної продукції, що дуже динамічно розвивається.

За даними Державної служби статистики України на сьогодні в сфері інформатизації працює 3119 юридичних осіб, основним видом діяльності яких є надання послуг у сфері інформатизації, з них за оцінками профільних асоціацій суб’єктів ринку інформаційних технологій, близько 2000 компаній працюють в галузі розробки програмної продукції. Кількість ІТ спеціалістів в Україні на кінець 2010 року, становить близько 215 тис. чоловік, з них, 20 тис. сертифіковані висококласні спеціалісти, що створюють конкурентоспроможну експортоорієнтовану продукцію.

Згідно з оцінками експертів, вже наприкінці минулого 2010 року об’єм українського ринку програмної продукції наблизився до $1 млрд., та демонструє щорічне зростання на рівні 30-40 відсотків, в тому числі під час світової економічної кризи. Безперервний процес інформатизації в світі дозволяє вважати, що стабільність зростання збережеться протягом десятків років.

В зазначених даних не враховані доходи отримані розробниками тіньового сектору індустрії програмної продукції, обсяг якого завдяки високій мобільності працівників, низькій ресурсоємкості та відсутності потреби у митному оформлені матеріальних цінностей сягає $300 млн. Це призводить до того, що бюджет країни не отримує відповідних надходжень.

Об’єм світового ринку програмної продукції оцінюється в 2010 – $90 млрд., прогноз на 2013 – $120 млрд. Світовими лідерами з розробки і продаж програмного забезпечення (операційних систем) за результатами 2010 року продовжують залишатись Microsoft, IBM та HP, при цьому загальний об’єм ринку операційних систем в минулому році склав $30,4 млрд., що на 7,8% більше, ніж 2009 році.

З метою підвищення конкурентоспроможності галузі інформаційних технологій та збільшення надходжень до державного бюджету України Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України спільно з провідними асоціаціями ІТ-галузі розроблено проект Закону України «Щодо розвитку програмної продукції». Одночасно, враховуючи актуальність питань законодавчого врегулювання розвитку сфери ІКТ, народними депутатами України були внесені законопроекти «Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції» (реєстр. № 8267 від 04.08.2011) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо економічного експерименту стосовно створення в Україні індустрії програмної продукції» (реєстр. № 8268 від 04.08.2011).

Ці законопроекти подібні по спрямованості та змісту з законопроектом, розробленим Держінформнауки. З метою прискорення розгляду даного питання у Верховній Раді було прийнято рішення про доцільність об’єднання зусиль шляхом доопрацювання проектів ініційованих народними депутатами за участю Держінформнауки та інших зацікавлених сторін.

У вищезгаданих законопроектах визначено порядок проведення економічного експерименту, спрямованого на створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції, збільшення обсягів виробництва та продажу конкурентоспроможної продукції у цій сфері. Також передбачено встановлення особливого порядку сплати податків та платежів для підприємців та підприємств у сфері інформатизації, що сприятиме їх легалізації. Зокрема, на період проведення економічного експерименту для юридичних осіб – учасників експерименту встановлюються спеціальні ставки загальнообов’язкових платежів, зокрема, податок на прибуток у розмірі – 16% від бази оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування у розмірі – 36,76% від суми, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, помноженим на кількість найманих працівників учасника економічного експерименту, єдиний внесок для найманих працівників учасників економічного експерименту встановлюється у розмірі – 3,6% від суми, що дорівнює двом розмірам мінімальної заробітної плати, податок на доходи фізичних осіб одержаних у формі заробітної плати від учасників експерименту у розмірі – 10%. Інші обов’язкові платежі сплачуються учасниками експерименту відповідно до законодавства України.

Пропозиції щодо змін ставок загальнообов’язкових платежів для учасників експерименту ґрунтуються на ретельних розрахунках і пов’язані із необхідністю пошуку ефективних механізмів створення умов для детінізації та подальшого розвитку індустрії програмної продукції разом із збільшенням надходжень до бюджетів різних рівнів та підвищення прозорості при сплаті загальнообов’язкових платежів.

Встановлений у законопроектах рівень загальнообов’язкових платежів дозволяє за рахунок детінізації індустрії програмної продукції в терміни, які визначені для проведення економічного експерименту, прогнозувати суттєве збільшення надходжень до бюджету від сплати податків, до Пенсійного фонду України та інших цільових соціальних фондів від учасників експерименту.

На основі проведених розрахунків прогнозні показники учасників економічного експерименту виглядають наступним чином:

прогноз збільшення надходжень з податку на доходи фізичних осіб у першому році реалізації експерименту становитиме 120,58 млн. грн. та більш ніж 761 млн. грн. за весь період реалізації експерименту;

прогноз збільшення надходжень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у першому році реалізації експерименту становитиме більше 34 млн. грн. та відповідно близько 280 млн. грн. за весь період реалізації експерименту.

Здійснення державою цілеспрямованих заходів на підтримку ІКТ галузі дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності індустрії, підвищить її інвестиційну привабливість, що є надзвичайно важливим показником загального стану економіки держави, створить умови для припинення відтоку висококваліфікованих фахівців ІКТ галузі за кордон та залучення до масштабних проектів, які зараз започатковуються Агентством, зокрема таких, як створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека – XXI» та автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності»

В рамках реалізації курсу економічних реформ Президента України відбулись зміни в податковому законодавстві. Так, з введенням в дію нової редакції Податкового Кодексу України з 1 січня 2011 року послуги у сфері інформатизації (послуг з розробки, постачання та тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, а також для інших послуг в сфері інформатизації, в тому числі з використанням комп’ютерних систем) були звільнені від ПДВ. Це було позитивно сприйнято ринком.

Нажаль, 19 травня, в результаті неузгоджених дій різних відомств, було прийнято Закон, яким були виключені положення щодо звільнення від ПДВ послуг у сфері інформатизації.

З метою вироблення пропозицій щодо врегулювання надання пільг з сплати ПДВ, Мінфіном, Держінформнауки та іншими заінтересованими органами спільно з ІТ асоціаціями проводяться розрахунки впливу на Державний бюджет змін до Податкового кодексу України з урахуванням, як змінення надходжень від цього податку, так і чинників, які враховують спрямованість держави на реалізацію курсу реформ, підтримку пріоритетних галузей, зростання інноваційного потенціалу країни та мінімізацію зменшення надходжень від справляння податків.

За офіційними даними держкомстату обсяг реалізованих послуг у сфері інформатизації за січень-квітень 2011 року склав 2108,4 млн. грн., а за січень-квітень 2010 року 1481,1 млн. грн.,. Тобто, приріст обсягів послуг склав 42% , в порівнянні в 2010 році – 11%. Це свідчить про те, що в період дії норми Податкового кодексу приріст обсягів послуг у чотири рази перевищив аналогічний показник попереднього року. Проте, дана норма була скасована, що негативно вплинуло на галузь. Для України головним питанням на сьогодні є надання ІКТ-галузі рівних можливостей з провідними країнами світу шляхом встановлення відповідних державних преференцій.

За даними Державної податкової служби України, суми сплачених податків (зборів, обов’язкових платежів) до зведеного бюджету у І кварталі 2011 року підприємствами, які надають ІТ-послуги, збільшилось порівняно з відповідним періодом минулого року на 67,6 млн.грн. збільшення обсягу реалізованих послуг за цей же період склав 478,8 млн. грн. Таким чином, більш 80% приросту доходів компаній було спрямовано на збільшення оплати праці фахівців, інвестицій у власний капітал (у 2,4 рази порівняно з І кварталом 2010 року) та підвищення конкурентоспроможності продукції.

За даними асоціацій ІТ-галузі структура контрагентів, які отримують ІТ-послуги має такий вигляд:



Рис. 1. Структура споживачів ІТ-послуги.

За перше півріччя 2011 року тенденція росту споживання ІТ-послуг спостерігається у сфері транспорту, державному секторі. Зменшення споживання у сферах освіти, промисловості, будівництва.

Номенклатура програмного забезпечення, що використовується в органах державної влади.

За результатами даних моніторингу стану забезпечення органів державної влади програмним забезпеченням в органах державної влади використовується більше 790 тис. примірників комп’ютерних програм.

На сьогодні доля серверного програмного забезпечення складає 8,58% (67,8 тис.), доля програмного забезпечення комп’ютерів загального призначення складає 90,14% (712,1 тис.) та доля програмного забезпечення розробленого на замовлення органів державної влади складає 1,28% (10,1 тис.).

Структура серверного програмного забезпечення наступна: операційні системи (22,01%), мережеві програми (5,95%), серверні додатки (5,12%), системи керування базами даних (51,15%), програмні засоби інформаційної безпеки (12,53%) та інше серверне програмне забезпечення (3,24%).

Структура програмного забезпечення комп’ютерів загального призначення наступна: операційні системи (20,52%), програмні засоби для доступу до Інтернет сервісів (17,94%), офісні програми(17,68%), лінгвістичні словники та системи розпізнавання тексту(5,3%), графічні програмні засоби (0,26%), системи діловодства (0,51%), бухгалтерські та фінансово-аналітичні (1,3%), мультимедійні програми (0,98%), антивірусне програмне забезпечення (8,88%) та інші програмні засоби (26,62%).

В роботі органів державної влади використовується велика кількість, різних видів комп’ютерних програм. Крім, операційних систем та офісних додатків використовуються також різноманітні комп’ютерні програми за такими функціональними напрямами (у % від загальної кількості):

- засоби для доступу до Internet сервісів, такі як Internet Explorer (6,6%), Mozilla Firefox (3,38%) та Opera (0,64%);

- антивірусні програми, такі як DR.Web (3,08%) та Антивірус Касперського (1,05%);

- мультимедійні програми, такі як Winamp (0,38%) та Media Player Classic (0,11%);

- системи розпізнавання тексту, а саме ABBYY Fine Reader (0,42%), Adobe Acrobat Reader (1,03%);

- графічні програмні засоби, такі як Corel Draw (0,02%) та ACD See (0,02%);

- системи діловодства, а саме Optima Workflow (0,17%);

- файлові менеджери, такі як Total Commander (1,37%), Norton Commander (0,17%);

- архіватори, а саме Winrar (5,97%), Winzip (0,46%);

- мови програмування, а саме Delphi (0,03%);

- бухгалтерські програми, а саме автоматизована система бухгалтерського обліку Парус (0,5%), яка має багато різних підсистем;

- системи керування базами даних, а саме Oracle (4,1%).

Посилюється тенденція на використання програмного забезпечення з відкритим кодом, що має суттєві цінові переваги і не містить ліцензійних обмежень для користувачів, але відсутність інфраструктурного розвитку, розробки та підтримки типового та уніфікованого ПЗ з ВК, налаштованого на державні потреби призводить до того, що програмне забезпечення з відкритим кодом в органах державної влади встановлено в мінімальних кількостях.

Програмне забезпечення з відкритим кодом надає можливості, як мінімум, цілком достатні для переважної більшості завдань, що вирішуються з використанням комп’ютерів в органах державної влади. Відкритість стандартів зберігання й передачі даних дозволяє при необхідності змінити виробника ПЗ, а відкритість вихідного коду – використовувати й доопрацьовувати його, навіть якщо колишній виробник припинив розробку. Таким чином, виключається залежність від будь якої однієї компанії, вітчизняної чи закордонної. Державне замовлення на вільні програмні пакети, які могли б стати єдиним стандартом базового ПЗ (операційної системи, офісних інструментів і т.д.) для органів державної влади, дозволив би забезпечити вітчизняну індустрію необхідними їй коштами та сприяти розвитку українського бізнесу в галузі вільного ПЗ.

Використання програмного забезпечення з відкритим кодом в органах державної влади сприятиме вирішенню питання легалізації комп’ютерних програм.

Для вирішення цього питання Держінформнауки розроблено Державну цільову науково-технічну програму використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, реалізація якої, забезпечить створення умов для використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, дасть можливість значного зменшення видатків бюджету на легалізацію пропрієтарного програмного забезпечення та зниження економічної та технологічної залежності країни шляхом переорієнтації витрат на вітчизняних учасників ІТ-ринку.

Державна цільова науково-технічна програма використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом має антикризову спрямованість, а її реалізація дозволить зменшити навантаження на державний бюджет, виконання програми передбачено в продовж 4 років, починаючи з 2012 року. Створення відповідної інфраструктури забезпечить можливість ОДВ на практиці впроваджувати ПЗ, яке їх задовольняє за ціною та характеристиками, та бути незалежними від технічної політики постачальників ПЗ, в першу чергу від тих, хто займає сьогодні монопольне становище на ринку інформаційних технологій, та буде сприяти розвитку добросовісної конкуренції.

Програма спрямована на розв’язання проблеми використання неліцензійного програмного забезпечення шляхом створення умов для використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом з урахуванням його функціональних можливостей та необхідності оптимізації витрат бюджетних коштів. Згідно орієнтовних фінансово-економічних розрахунків виконання програми потребує фінансування 41 млн. грн., але починаючи з 2014 року має забезпечити щорічну економію витрат бюджету.

Міжнародна практика свідчить, що скорочення витрат держави при використанні програмного забезпечення з відкритим кодом замість пропрієтарного, становить близько 80-87%, включаючи витрати на адміністрування, адаптацію та перенавчання персоналу. Активні заходи по переходу на вільне програмне забезпечення здійснюється і в Російській Федерації. Переконливим прикладом є розпорядження Уряду Російської Федерації від 17 грудня 2010 року № 2299-р, яким затверджено План переходу федеральних органів виконавчої влади та федеральних бюджетних установ на використання вільного програмного забезпечення на 2011 -2015 роки.

За даними моніторингу відсоток використання програмного забезпечення з відкритим кодом в органах державної влади становить 16,23% від загального обсягу примірників, які використовуються в органах державної влади.



Найпоширенішими вільними програмами, що використовуються в органах державної влади є офісний пакет Open Office (1,02% від загальної кількості примірників), операційна система Linux (0,45%), архіватор 7-zip (1,37%), файловий менеджер Far Manager (3.49%).

Органи державної влади для забезпечення своєї діяльності все більше використовують досягнення інформаційних технологій і зокрема різноманітні програмні продукти. Здійснення державою цілеспрямованих заходів на підтримку розвитку ринку програмного забезпечення буде сприяти як підвищенню рівня конкурентоспроможності програмної індустрії так і підвищенню ефективності діяльності органів влади.

2011 рік - оголошено роком освіти й інформаційного суспільства. На сучасному етапі відбувається черговий вибух технологічної і мирної соціальної революції - становлення інформаційного суспільства, а тому все більше розвиваються обчислювальні та інформаційні мережі – унікальний симбіоз комп’ютерів і комунікацій. З кожним днем активніше розвиваються сучасні інформаційні технології і в Україні.

Одним із головних пріоритетів розбудови інформаційного суспільства в Україні є інформатизація органів державної влади, що має сприяти її прозорості та відкритості, підвищенню ефективності виконання посадових обов’язків державних службовців, якісному наданню населенню різноманітних інформаційних послуг, інтеграції зі світовим інформаційним простором.

Наше суспільство вступило в етап правового вирішення розбудови інформаційного суспільства. Одним із кроків розвитку інформаційного суспільства є широке впровадження сучасних програмних продуктів для забезпечення взаємодії влади та суспільства. На створення умов для прискорення інформатизації органів влади, впровадження програмних продуктів, які мають забезпечити надання широкого спектру адміністративних послуг через мережу Інтернет призначені завдання та заходи Державної цільової науково - технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом. Реалізація цієї програми також буде сприяти розробленню вітчизняних комп’ютерних програм та їх впровадженню.