Програма інформатизації міста харкова на 2011 рік Харків
| Вид материала | Документы |
- Асоціації бібліотечна справа. Бібліотекознавство. Бібліографознавство зведений каталог, 962.26kb.
- Програма соціально-економічного розвитку міста чернігова на 2011 рік, 866.42kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Мукачева на 2011 рік, 1929.25kb.
- Програма "інформаційні та комунікаційні технології в освіті м. Харкова на 2009-2011, 254.63kb.
- Товариство бібліотечна справа. Бібліотекознавство. Бібліографознавство зведений каталог, 1194.69kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Чернівців на 2010 рік Вступ, 1866.11kb.
- Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35 Національна, 1558.38kb.
- Зведений план науково-методичної та науково-дослідної діяльності бібліотек головних, 530.98kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста луцька на 2011 рік, 660.88kb.
- Програма економічного І соціального розвитку м. Нововолинська, 480.1kb.
| | Додаток №1 до рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Програми інформатизації міста Харкова на 2011 рік» від 22.12.2010р. № 83/10 |
ПРОГРАМА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА
на 2011 рік
Харків
2010
ЗМІСТ
ВСТУП
Програма інформатизації м. Харкова на 2011 рік (далі по тексту – «Програма») розроблена на основі Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про інформацію», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», і є логічним продовженням Програм інформатизації м. Харкова попередніх років.
Програма інформатизації м. Харкова, на відміну від Програми підтримки інформаційно-технічного супроводження та іміджевих проектів Харківської міської ради, є програмою розвитку Єдиної інформаційної системи Харківської міської ради (ЄІС ХМР). Програма підтримки інформаційно-технічного супроводження та іміджевих проектів призначена для забезпечення фінансування поточного утримання існуючої розгалуженої інформаційної інфраструктури.
В умовах сучасного динамічного розвитку, побудови інформаційного суспільства, ускладнення технічної і соціальної інфраструктури, інформація стає таким же стратегічним ресурсом, як і традиційні – матеріальні та енергетичні. Сучасні інформаційні технології, що дозволяють створювати, зберігати, переробляти і забезпечувати ефективні способи подання інформації споживачеві, стали важливим фактором життя суспільства і засобами підвищення ефективності керування всіма сферами суспільної діяльності. Рівень інформатизації стає одним з важливих факторів успішного економічного і соціального розвитку та конкурентноздатності міста, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.
У той же час, сьогодні ми спостерігаємо супердинамічні перетворення нашого суспільства. Україна за рік, в сфері вдосконалювання суспільного устрою, проходить шлях, на який багатьом західним країнам потрібні були десятиліття. Також значно прискорився і розвиток інформаційних технологій. Практично зникає часова грань між науковими відкриттями і їхнім практичним використанням в інформаційних технологіях. У цих умовах, досвід реалізації Програми інформатизації м. Харкова в попередніх роках показав, що недоцільно розробляти занадто довгострокові плани: Програми цілком достатньо для визначення поточних завдань на один рік і деякі тенденції на майбутнє.
Розробка Програми здійснювалася з урахуванням сучасних світових тенденцій в інформаційних технологіях, а також відповідно потребам і можливостям міста і його органів місцевого самоврядування. При розробці Програми ставилися наступні цілі:
- посилити вплив інформатизації та інформаційних технологій для вирішення проблем міста;
- виділити основну мету, принципи і пріоритети інформатизації на 2011 рік;
- сформувати основні завдання по пріоритетних напрямках інформатизації міста;
- забезпечити координацію робіт з інформатизації в окремих сферах діяльності, які здійснюються у м. Харкові по різних державних і галузевих цільових програмах;
- визначити заходи організаційного та ресурсного забезпечення виконання Програми і вплив результатів її реалізації на подальший соціально-економічний розвиток міста;
- обрати пріоритетні напрямки розвитку інформатизації на 2012 рік.
Світовий досвід розвитку інформаційних систем показав - без участі органів державної влади і місцевого самоврядування створити єдиний інформаційний простір неможливо. Тому при розробці Концепції інформатизації міста Харкова виходили з того, що Харківська міська рада та її виконавчі органи в першу чергу повинні виступати організуючою, консолідуючою і спрямовуючою силою в цій сфері, як того і вимагає Концепція Національної програми інформатизації України.
У цілому, Програма інформатизації м. Харкова і розвитку його інформаційної інфраструктури, як основи єдиного інформаційного простору міста, є системою представлень щодо стратегічних цілей, пріоритетах і завданнях інформаційної політики. Вона визначає скоординовані дії органів місцевого самоврядування, всіх господарських суб'єктів і громадян міста по досягненню соціально-значущих результатів відповідно планам соціально-економічного розвитку м. Харкова, як одного з найбільших міст України.
- ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА.
- Призначення Програми інформатизації міста Харкова.
Інформація усвідомлена сучасним суспільством як необхідна умова для будь-якої доцільної діяльності. Сьогодні вона стає найважливішим стратегічним ресурсом. Найбільший економічний і соціальний успіх властивий сьогодні тим країнам, які активно використовують сучасні засоби комунікацій, інформаційних технологій та їхні мережеві додатки: електронну пошту, дистанційне навчання, мультимедіа, телебачення, телеконференції, візуалізацію, моделювання, комп'ютерну графіку, геоінформаційні технології та багато чого іншого.
Всі ці додатки і пов'язані з ними прикладні завдання, вимагають створення нового класу телекомунікаційних мереж і систем керування інформаційними ресурсами. Перенесені на електронні носії інформаційні ресурси здобувають якісно новий стан, стають активними, тому що в цій якості стають доступними за допомогою комп'ютерних засобів і систем, мереж зв'язку загального користування. Доступна для оперативного відтворення інформація перетворюється в найважливіший фактор соціального розвитку суспільства.
На теперішній час найбільш розвинені країни миру перебувають на завершальній стадії індустріального етапу розвитку суспільства і переходу до наступного етапу, що названий інформаційним. В Україні цей процес переходу від індустріального суспільства до інформаційного одержав назву «інформатизація».
Концепція Національної програми інформатизації визначає інформатизацію як сукупність взаємозалежних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку й використання інформаційних систем, мереж, ресурсів й інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної і комунікаційної техніки.
Програма інформатизації міста Харкова є документом, що у короткій формі розкриває шлях обраного для міста підходу до рішення проблем інформатизації мегаполіса і призначена для конкретизації та реалізації положень Конституції України, Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації» і Програми інформатизації Харківської області.
Програма інформатизації міста Харкова визначає політику міської влади в області розробки, ведення і використання інформаційних ресурсів міста, принципи побудови єдиного інформаційного простору і стратегію інформаційно-аналітичного забезпечення для рішення соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, національно-культурних та інших проблем у сферах діяльності органів місцевого самоврядування для подальшого широкого застосування сучасних інформаційних технологій.
- Особливості і проблеми інформатизації органів місцевого самоврядування міста Харкова.
Місто Харків - одне з найбільших міст нашої країни, розміщений на Сході України і є великим науковим, промисловим і культурним центром Слобожанського краю і всієї країни. Територія міста становить 30,6 тис. гектар. Чисельність населення в 2010 році складає майже 1,5 млн. жителів.
Територія міста розділена на дев'ять адміністративних районів: Дзержинський, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Жовтневий, Орджонікідзевський, Фрунзенський і Червонозаводський. У кожному районі міста діє районна адміністрація. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» керівництво місцевою громадою і складним міським господарським комплексом здійснює Харківська міська рада та її виконавчі органи.
На теперішній час, в органах місцевого самоврядування, у міській раді і районних адміністраціях використовується понад 1300 комп'ютерів, і більше сотні різних інформаційних систем. Обсяг накопиченої інформації обчислюється кількома Терабайтами. Практично всі комп'ютери об'єднані в локальну комп'ютерну мережу. Однак, відомча роз'єднаність і відсутність відповідних нормативних актів перешкоджають вільному обміну інформацією. Окремі інформаційні ресурси не розраховані на одночасну роботу багатої кількості користувачів, мають нестандартні закриті формати. Однакова інформація в різних системах дублюється і спотворюється, стає недоступною для керування міською територією і міським господарством.
Інформатизація міста також обтяжується тим фактором, що місто є складною системою, що еволюціонує, у моделі якої переважає просторовий аспект. Органи керування, ресурси і процеси розподілені по території великого міста. Тому найважливішим елементом міського інформаційного середовища повинна стати геоінформаційна система (ГІС).
У той же час, сьогодні в місті розгорнуті високошвидкісні оптоволоконні канали зв'язку, побудовані і введені в експлуатацію сотні кілометрів локальних комп'ютерних мереж, створюються цифрові моделі міської території, впроваджується єдина система електронного документообігу. Це дозволяє перейти до створення високоефективних розділених інформаційних систем.
У місті створена спеціальна структура, що не має аналогів в інших містах, займається питаннями інформатизації міської ради та її виконавчих органів - комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» (КП «МІЦ»). КП «МІЦ» здійснює наступні заходи в області інформатизації: будівництво Єдиної інформаційної системи, розробка ряду технічних вимог по будівництву об'єктів локальних мереж і розробці програмного забезпечення, розробці проектів нормативних актів для різних інформаційних систем, централізоване обслуговування техніки, створення Інтернет-ресурсів і баз даних та багато чого іншого.
На основі викладеного можна зробити висновки, що відомча роз'єднаність, використання деяких застарілих систем, відсутність єдиної методології розвитку інформатизації в місті і в керуванні міським господарством вимагає переходу на якісно новий рівень інформатизації в місті - рівень інтеграції міських інформаційних ресурсів, використання сучасних телекомунікаційних і інформаційних систем. На послідовну реалізацію цих завдань й орієнтована Програма інформатизації міста Харкова.
- АНАЛІЗ СТАНУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ І ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ЇЇ РОЗВИТКУ.
- Нормативно-правове та методичне забезпечення інформатизації
У своїй щоденній діяльності, при рішенні завдань інформатизації м. Харкова, органи місцевого самоврядування керуються Конституцію України і Законами України:
- «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998р., № 74/98- ВР;
- «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998р., № 75/98- ВР;
- «Про інформацію» від 02.10.1992р., № 2657-XII.
Постановою Верховної Ради України:
- «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006-2008роки» від 04.11.2005р., № 3075-IV;
Указами Президента України:
- «Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади» від 14.07.2000р., № 887/2000;
- «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» від 20.10.2005р., №1497/2005
Постановами Кабінету Міністрів України:
- «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації» від 12.04.2000р., №644;
- «Про першочергові заходи інформатизації» від 15.07.1997р., №789.
- «Концепція розвитку зв'язку України до 2010 року» від 09.12.1999р., № 2238.
Програмами інформатизації за попередні роки.
Положенням про Єдину інформаційну систему Харківської міської ради та її виконавчих органів, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.12.2003 р. № 1201.
Таким чином, з наведеного переліку нормативних документів, чітко видно, що практично відсутні нормативні акти, які регулюють взаємовідносини учасників процесів інформатизації на рівні міста.
З найбільш ключових і необхідних положень варто виділити:
- Положення про інформаційні ресурси і міські інформаційні системи, що встановлює права власності на міські інформаційні ресурси та регулює питання їхнього наповнення і надання в користування;
- Положення про містобудівний кадастр, що регламентує збір і надання інформації в області архітектури, містобудування та земельних відносин;
- Положення про електронний черговий план міста, що регламентує процеси ведення чергового плану і надання його у користування;
- Положення про захист інформації та інформаційну безпеку міських інформаційних систем;
- Положення про інформаційну систему забезпечення містобудівної діяльності (відповідно до Правил забудови м. Харкова).
- Основні складові інформатизації міста та їх стан
Відповідно до концепції Національної програми інформатизації інфраструктура інформатизації міста містить у собі:
- телекомунікаційне середовище;
- інформаційні ресурси;
- інформаційні технології і інформаційні системи;
- методи та системи інформаційної безпеки;
- наукові дослідження і програми розвитку інформатизації.
В основі розвитку сучасної економіки лежить обмін інформацією. Тому, сучасним суспільством можна назвати тільки інформаційне суспільство, сучасною країною - інформаційну країну, а сучасним містом - електронне місто.
За даними досліджень світового банку (див. www.worldbank.org\research) є залежність між рівнем телекомунікаційних технологій і валовим національним продуктом країни. Тобто чим вище рівень доступу до мережі Інтернет, чим більше сегментів локальних і глобальних комп'ютерних мереж у країні (телекомунікаційне середовище), тим вище показники валового національного продукту.
Сьогодні перед органами місцевого самоврядування стоять наступні завдання:
- забезпечення високого рівня послуг і сервісів для населення, комерційних та державних підприємств і організацій;
- зниження бюджетних витрат при одночасному підвищенні рівня послуг;
- підвищення рівня безпеки;
- модернізації транспортної інфраструктури;
- модернізації житлово-комунального господарства (опалення, водопостачання, водовідведення, енергопостачання, зв'язок, тощо);
- необхідність проведення структурних реформ у сфері муніципального управління;
- забезпечення розвитку і підтримки малого та середнього бізнесу;
- необхідність реформування соціальної сфери міста, підвищення рівня охорони здоров'я і медичного обслуговування, покращення рівня життя жителів міста;
- рішення екологічних проблем міста.
Рішення цих проблем вимагає не тільки реформаторських ініціатив і підходів, але й широкого впровадження інформаційних технологій. У цьому зв'язку можна виділити три основні напрямки реформування муніципальної сфери, які дають відчутні переваги і результати при використанні нових інформаційних технологій:
- Збільшення числа та підвищення якості послуг для населення, підприємств і організацій міста:
- надання найбільш повних, якісних і соціально орієнтованих послуг;
- забезпечення електронної і інформаційної доступності сервісів всім категоріям населення і бізнесу.
- Збільшення ефективності роботи Харківської міської ради та її виконавчих органів, зменшення бюджетних витрат:
- поліпшення рівня і оперативності взаємодії органів муніципального управління з населенням і бізнесом, за рахунок впровадження ефективних телекомунікаційних рішень (матеріальне забезпечення інформатизації органів місцевого самоврядування, єдині бази даних, геоінформаційні системи, Інтернет-ресурси та ін.);
- зменшення бюрократичних відносин за рахунок впровадження нових електронних способів інтерактивних взаємодій (електронний документообіг, прикладне програмне забезпечення і системи підтримки прийняття рішень та ін.).
- Стимулювання економічного розвитку міста:
- забезпечення міста сучасною телекомунікаційною інфраструктурою для поліпшення якості життя населення, а також для залучення в регіон бізнесу і інвестицій (доступні та розвинені телекомунікаційні системи для телебачення, Інтернет і передачі даних, безпека передачі даних).
Для розвитку цих напрямків варто зосередити свою увагу на аналізі і розвитку наступних складових інформатизації:
- Телекомунікаційному середовищі;
- Прикладних інформаційних системах;
- Електронному документообігу;
- Геоінформационих системах;
- Інформаційному забезпеченні населення, підприємств і організацій міста;
- Подальший розвиток муніципальної телекомунікаційної мережі.
Для забезпечення подальшого розвитку телекомунікаційного середовища Харківської міської ради та її виконавчих органів вже існує значна база, а саме:
За період з 2003 року створена основна швидкісна оптоволоконна кільцева транспортна магістраль, що з'єднує виконком міської ради пл. Конституції, 7 (центральна серверна) з опорними вузлами, розташованими за адресою пр. Леніна, 38 (друга серверна), а також у всіх будинках районних у місті рад.
Таким чином, у Єдину інформаційну інфраструктуру об'єднані існуючі локальні мережі органів місцевого самоврядування (Єдина інформаційна система Харківської міської ради та її виконавчих органів - ЄІС ХМР).
У свою чергу до опорного вузла на пл. Конституції, 7 підключені будинки за адресами: пл. Конституції, 12, пл. Конституції, 16 і вул. Квітки-Основ'яненка, 7. Будинок обласної державної адміністрації, АТС-23 й ОПТС-1 ВАТ «Укртелеком», міська диспетчерська служба 1562 (вул.Ковальська, 1). Підключені до опорних вузлів провідні підприємства й установи міста (ГКП «Харківкомуночиствод», КП «Вода», КП «Жилкомсервіс», ХНУРЕ та ін.). Підключені практично всі Інтернет-провайдери, що дає можливість широкого обміну інформаційними ресурсами.
В попередні роки було запущено в експлуатацію чотири нових опорних вузла: вул. Героїв праці, 20в, вул. Сумгаітська, 18а, вул. Пермська, 12/14, вул. Полтавський шлях,190. Також зроблені підводи оптичного кабелю до шести нових опорних вузлів, функціонально розширена технічна база на шести найбільш навантажених вузлах, проведена модернізація значної частини існуючих вузлів.
В 2010 році тривало будівництво швидкісних волоконно-оптичних сегментів Єдиної інформаційної системи Харківської міської ради та її виконавчих органів. Було виконано будівництво понад 60 сегментів волоконно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ) загальною довжиною 50 кілометрів. Розпочато будівництво сегментів ВОЛЗ для об’єктів освіти та охорони здоров’я. Також функціонально розширена технічна база на найбільш навантажених вузлах з метою підвищення пропускної спроможності транспортних каналів, проведена модернізація значної частини існуючих вузлів.
На сьогоднішній день загальна довжина оптичних ліній зв’язку транспортних магістралей муніципальної телекомунікаційної мережі значно перевищує 400 км.
В 2006 році, відповідно до розпорядження міського голови, на базі Єдиної інформаційної системи розпочато роботи із впровадження системи телефонного зв'язку, на базі технології IP-телефонії. Сьогодні система функціонує в підрозділах Харківської міської ради та її виконавчих органів, загальне число встановлених телефонів становить декілька сотень одиниць.
Планується подальший розвиток системи телефонного зв'язку, створення прямих каналів обміну трафіком з основними операторами мобільного і стаціонарного зв'язку, що дозволить досягти істотної економії коштів, підвищити якість послуг та відмовитись від використання застарілих аналогових телефонних ліній, міні-АТС, послуг сторонніх операторів зв’язку.
Таким чином, сьогодні телекомунікаційне середовище Харківської міської ради та її виконавчих органів задовольняє поточні потреби міської ради, підприємств, організацій і населення міста в частині:
- підтримки інформаційних ресурсів міста, включаючи електронні бази даних;
- передачі даних у мультисервісних мережах;
- функціонування сучасних телефонних сервісів;
- функціонування систем електронного документообігу;
- функціонування геоінформаційних систем.
Однак, наявний стан телекомунікаційного середовища Харківської міської ради та її виконавчих органів характеризується недостатнім рівнем ефективності використання і інтеграції з іншими міськими інформаційними ресурсами та потребує подальшого розвитку.
Відомча роз'єднаність, використання застарілих систем, використання єдиної методології розвитку інформатизації в місті і в управлінні міським господарством вимагають переходу на якісно новий рівень інформатизації - рівень інтеграції міських інформаційних ресурсів. Саме для рішення цього завдання націлене створення територіальної системи інформаційних ресурсів (Єдиної інформаційної системи) для комунальних підприємств та служб міста. Існуюче телекомунікаційне середовище Харківської міської ради та її виконавчих органів повинно стати транспортною інфраструктурою для реалізації надійного, оперативного і захищеного процесу передачі інформації в межах міста та забезпечення доступу населенню, підприємствам і організаціям міста до інформаційних ресурсів.
Система повинна мати наступні основні властивості, які характерні для розподілених транспортних інформаційних систем:
- надійність - стійкість до аварій каналів зв'язку, кабельних систем, електроживлення, мережного устаткування, прогнозований і некритично малий час поновлення працездатності;
- масштабованість - здатність збільшення кількості і якості послуг передачі даних без кардинальних змін структури і принципів функціонування системи;
- гнучкість - здатність адаптації системи до змінюваних вимог абонентів в області послуг передачі даних без значних капіталовкладень;
- можливість поетапного впровадження - забезпечувати можливість поетапного впровадження елементів системи, як за кількісним критерієм - наприклад тільки в частині вузлів на перших етапах, так і за якісним - без підтримки частини послуг/сервісів на перших етапах будівництва мережі;
- універсальність - використання міжнародних стандартів, можливість спільної роботи устаткування різних платформ, робота територіально розділених прикладних систем, а також використання різних операційних систем;
- відповідність стандартам - телекомунікаційне середовище повинно надавати стандартні стики, інтерфейси і протоколи обміну даними для взаємодії із зовнішніми інформаційними системами;
- сучасність, перспективність і тривалість рішень, легкість експлуатації, розвитку і модифікації;
- можливість тиражування - технічні рішення для типових фрагментів телекомунікаційного середовища повинні легко адаптуватися під конкретну реалізацію «на місцях»;
- керованість - наявність інструментів автоматизованого центрального контролю в реальному часі і керування мережею з одного центрального вузла;
- оптимальність - структура і елементи мережі повинні забезпечувати оптимальне використання устаткування і каналів зв'язку, а також якісний розвиток системи;
- захищеність - стійкість стосовно загроз втрати інформації.