Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35 Національна програма інформатизації 38

Вид материала

Документы

Содержание 8. Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації

Подобный материал:

• Програма інформатизації Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №73 на 2005-2010, 180.19kb.
• Програма інформатизації Здолбунівського району на 2011-2013 роки, 119.48kb.
• Програма інформатизації міста харкова на 2011 рік Харків, 558.22kb.
• Указу Президента України "Про Національну програму інформатизації України", закон, 57.29kb.
• Тц інтернет Сервіс, 53.46kb.
• Тєдіяльності українського суспільства, з урахуванням реального стану його розвитку,, 445.95kb.
• Створення програми інформатизації закладів та установ освіти району (міста) Методичні, 40.39kb.
• Програма інформатизації охтирського району на 2011-2012 роки, 207.26kb.
• Законом України «Про Концепцію Національної програми інформатизації», 290.32kb.
• Законом України "Про Концепцію Національної програми інформатизації", 202.48kb.

8. Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації

З метою розвитку співробітництва у сфері інформатизації шляхом підтримки та реалізації спільних заходів, обміну інформацією та досвідом, сприяння встановленню контактів між зацікавленими державними органами, а також організаціями відповідно до національного законодавства у жовтні 2010 року було укладено Меморандум про співробітництво у сфері інформатизації між Державним комітетом України з питань науки, інновацій та інформатизації та Міністерством економіки і комунікацій Естонської Республіки.

Враховуючи швидкий прогрес у сфері інформатизації, Меморандумом визначені наступні напрями співробітництва:

a) інформаційні технології і системи;

b) засоби інформатизації та інформаційні ресурси;

c) сприяння гармонізації і розвитку законодавства у сфері інформатизації відповідно до міжнародних стандартів;

d) узгодження підходів у сфері управління Інтернетом;

e) вирішення комплексних проблем формування інформаційного суспільства (електронне урядування, телемедицина, дистанційне навчання, електронна торгівля);

f) обмін спеціалістами та експертами, а також організація візитів та зустрічей;

g) організація спільних семінарів, симпозіумів в сфері інформатизації.

Також, був укладений Меморандум взаєморозуміння між Державним комітетом України з питань науки, інновацій та інформатизації, Міжнародним фондом «Відродження» та Академією електронного урядування Естонії, Фондом відкритої Естонії про співробітництво у сфері інформаційного суспільства, електронної демократії, електронного урядування та комунікаційних технологій. Метою цього Меморандуму є:

- обмін передовим досвідом з підготовки державних службовців та посадових осіб;

- обмін передовим досвідом у галузі управління людськими ресурсами;

- заохочення взаємних інвестицій у сфері інформаційних і комунікаційних технологій;

- проведення спільних самітів, асамблей, семінарів, конференцій, форумів та виставок;

- залучення до співпраці профільних недержавних громадських організацій;

- спільний пошук, розробка та реалізація міжнародних проектів;

З 2 по 4 березня 2011 р. для обміну досвідом у питаннях вирішення комплексних проблем розбудови інформаційного суспільства (електронне урядування, дистанційне навчання, електронна торгівля) відбулась робоча поїздка групи фахівців Держінформнауки до Естонської Республіки.

Під час цієї поїздки були проведені зустрічі з представниками Міністерства економіки і комунікацій Естонської Республіки, Академії електронного урядування Естонії, Фонду відкритої Естонії, де фахівці Держінформнауки докладно ознайомились з досягненнями Естонії та провели змістовні обговорення з питань поглиблення співпраці у сфері інформатизації, розвитку інформаційного суспільства, електронного урядування та становлення електронної демократії, заохочення взаємних інвестицій у сфері інформаційних і комунікаційних технологій.

Також в рамках зазначених Меморандумів 7 червня 2011 року в Києві Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України, Посольством Естонії в Україні та агенцією Enterprise Estonia була проведена Міжнародна конференція щодо інформаційно-комунікаційних технологій та електронного врядування. Конференція проводилась з метою обміну досвідом використання сучасних інформаційних технологій в державному управлінні та автоматизації доступу громадян до інформації про процес прийняття рішень в державних органах влади.

До участі у конференції були запрошені керівники центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, представники бізнесу та громадських організацій України та Естонії. Конференція пройшла під головуванням Голови Держінформнауки Володимира Семиноженка та Міністра економіки та комунікацій Естонії Юхана Партса.

Щодо розвитку міжнародного співробітництва на основі використання інформаційних технологій в галузі медицини, а також участі українських фахівців у міжнародних виставках, конференціях, семінарах з питань впровадження ІТ в систему охорони здоров'я можна зазначити наступне.

19 лютого 2010 року у м. Львові проведено робочу нараду з питань транскордонного співробітництва між польськими та українськими клініками.

Підготовлено спільний проект «Покращення якості надання медичних послуг за допомогою транскордонної системи обміну медичною інформацією в рамках програми транскордонної співпраці Польща - Білорусь - Україна», який подано на конкурс Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки. Виконання даного проекту спрямоване на розвиток можливостей транскордонного співробітництва на регіональному та місцевому рівнях. Проект планується виконувати за спільної участі воєводської спеціалізованої лікарні в м. Седліці та воєводської спеціалізованої лікарні в м. Біла Подляска з польської сторони та Клінічної лікарні Львова і Трускавця. Пріоритетність завдань, які поставлені в проекті, обумовлена все більш високими вимогами до якості надання медичних послуг та пов'язана із зростанням транскордонної міграції населення. В рамках даного проекту планується створити телемедичну мережу, яка об'єднувати дані клініки, сприятиме підвищенню якості медичної допомоги населенню, надасть можливості для проведення дистанційних консультацій, конференцій, семінарів та сприятиме налагодженню професійних контактів між медичною спільнотою обох країн.

24-25 березня 2010 року в м. Донецьк проведено науково-практичну конференцію „Телемедицина - досвід та перспективи”.

Особливий практичний інтерес тематика конференції викликала в українських лікарів, оскільки саме телемедицина може вирішити ряд ключових проблем системи охорони здоров'я. Саме телемедицина дає змогу врятувати життя пацієнту, який знаходиться в сільській лікарні у тяжкому стані. Було наголошено, що відбувається плідна співпраця Міністерства охорони здоров'я України та українського оператора мобільного зв'язку МТС, який має у своєму розпорядженні сучасні технології та ресурси. На базі цього було створено можливість передачі діагностичних даних в онлайн-режимі, організацію своєчасних інтерактивних консультацій профільних спеціалістів та он-лайн консиліумів лікарів, участь фахівців у профільних конференціях без відриву від робочого місця.

19-20 травня 2010 року в м. Одеса відбулася міжнародна науково-практична конференція „Стан та перспективи розвитку системи науково-інформаційного забезпечення медичної галузі України” за участю представників Росії, Латвії, Білорусії та Узбекистану.

20-23 квітня 2011 року в м. Києві було проведено міжнародну конференцію "Медична та біологічна інформатика і кібернетика: віхи розвитку", де розглядалися питання інформаційних технологій в теоретичній, клінічній та профілактичній медицині; обговорювалися медичні інформаційні системи, проблеми медичної електронної паспортизації та інформатизації соціальної медицини.

Протягом 2009-2010 рр. Донецьким обласним центром профілактики та боротьби зі СНІДом реалізується співпраця з Берлінською клінікою Августо-Вікторія (Німеччина). Фахівці Донецького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом проходили стажування на робочому місці в Берлінській клініці. Фахівцями з інформаційних технологій обох закладів створено Інтернет-проект у вигляді Інтернет-чату з обмеженою реєстрацією. Це дозволяє фахівцям з ВІЛ/СНІДу спілкуватися та обговорювати професійні проблеми, отримувати консультації від колег за кордоном, приймати участь у дискусіях, присвячених актуальним питанням з діагностики та лікування ВІЛ/СНІДу. У даний час в діяльності цієї платформи приймають участь фахівці з Берліну, Франкфурта, Києва, Донецька, Лондона та Чернівців. Але метою організаторів є розширення платформи на інші клініки та центри СНІД в Україні та за кордоном. Пріоритетні направлення розвитку – це охоплення найбільшої кількості фахівців з ВІЛ/СНІДу.

В червні 2011 року був підписаний меморандум про співпрацю Україно-Швейцарської програми „Здоров’я матері і дитини” на базі Internet - платформи iPATH між Вінницькою облдержадміністрації та районними адміністраціями про впровадженні програми по всій області.

НАН України здійснюється міжнародне наукове і науково-технічне співробітництво з інформаційних технологій в за різними напрямами. Зокрема:

• в галузі дискретної оптимізації та обміну інформацією, оптимізації обчислень, прикладної криптографії та цифрової обробки сигналів, автоматичного інтелектуального аналізу даних в задачах розпізнавання об’єктів зі складними зв’язками;
  
• в галузі теорії розпізнавання зображень та створення на її основі ефективних інтелектуальних інформаційних технологій, нейромережевих технологій та їх застосування, комп’ютерної лінгвістики, інформаційних технологій в біології та медицині, інформаційних технологій в освіті, в т.ч. дистанційних;
  
• використання ІТ у гідрофізичних, гідроакустичних дослідженнях, моніторингу навколишнього природного середовища, у комплексних дослідженнях можливостей прогнозування землетрусів, кореляції сейсмічності та кліматичних змін;
  
• в галузі обчислювальної астрофізики, кластерних, грід та GPGPU технологій, віртуальних обсерваторій та астрономічних баз даних;
  
• з системних досліджень за проектами «Лісове господарство», «Землекористування», «Енергетика», «Нові технології» в рамках підтримки діяльності національної мережі наукових груп у напрямі співробітництва з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія).
  

У звітному періоді низка установ брала участь у виконанні проектів, що фінансуються за рахунок коштів РП7 ЄС, в ІТ-сфері. Це, зокрема, такі проекти як:

• “Enabling Desktop Grids for e-Science” („Пристосування настільних грід-рішень для електронної науки”);
  
• “Desktop Grids for International Scientific Collaboration” („настільний грід для міжнародного наукового співробітництва”);
  
• “Problem-oriented Processing and Database Creation for Ionosphere Exploration” („Проблемно-орієнтована обробка та створення бази даних для іоносферних досліджень”);
  
• „Самопідтримуюча Європейська технологічна платформа (NERIS-TP) з готовності до ядерних та радіаційних надзвичайних ситуацій і відновлення”;
  
• підвищення дослідницького потенціалу Лабораторії досліджень оточуючого середовища національного дослідницького центру „ДЕМОКРІТОС”, Греція, шляхом обміну досвідом в національному, регіональному та європейському масштабах.
  

Відомо, що ідеї інформатизації суспільства і його послідовний перехід до суспільства нових знань одержали розвиток наприкінці ХХ століття. Україна брала дієву участь у постановці й розвитку названих ідей. Її по праву, в цій частині, відносять до країн - лідерів. Разом з тим, темпи інформатизації в Україні, на жаль, нижчі, ніж у країнах, які не мали таких стартових переваг.

Ситуація, що склалась до теперішнього часу, вимагає вжиття негайних заходів тому, що їх відсутність не тільки сповільнить процес інформатизації, а й створить небезпечні умови для розвитку країни в цілому.

У 2010 році відповідно до плану діяльності Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня 11-12 лютого 2010 року в Києві відбулося перше засідання Робочої підгрупи Україна - НАТО з питань кібернетичного захисту у форматі Консультацій експертів, на якому співголова Робочої підгрупи від НАТО, керівник координаційного центру кіберзахисту НАТО Сулейман АНІЛ наголосив, що Україна була першою з країн-партнерів, яка звернулася до НАТО з пропозицією про співпрацю у цій сфері.

Представники компетентних органів державної влади, зокрема Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, зробили докладні презентації діяльності у сфері кіберзахисту, ознайомили з досвідом роботи, досягнутими результатами і планами подальшого розвитку системи кіберзахисту України, запропонували власне бачення можливих шляхів співпраці України і НАТО у сфері кіберзахисту.

Українські та іноземні експерти констатували, що Україна досягла суттєвого прогресу в сфері кібернетичного захисту, що відкриває широкі можливості для ефективної співпраці України і НАТО. При цьому зазначалося, що нині вкрай важливо досягти високих темпів виконання окремих заходів з тим, щоб у найстисліші терміни досягти відчутних результатів співпраці.

Учасники Консультацій затвердили План роботи Робочої підгрупи Україна-НАТО з питань кібернетичного захисту. Одними з перших його заходів визначено глибокий аналіз національних законодавств країн - членів Альянсу та інших держав, нормативів і стандартів у сфері кіберзахисту з подальшим виробленням рекомендацій щодо удосконалення української системи правового та нормативного забезпечення цієї сфери.

Окрім того, Планом передбачено вироблення критеріїв визначення критично важливих об'єктів захисту, напрацювання процедур обміну передовим досвідом, організації підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері кіберзахисту, а також низку інших заходів.

9. Висновки

Стійкий розвиток будь-якої країни залежить від її конкурентоспроможності. Нещодавня світова економічна криза ще раз підтвердила цю точку зору. Відповідно до висновків Світового економічного форуму, уряди повинні доповнити будь-яку стратегію виходу з кризи «зусиллями, спрямованими на підвищення конкурентоспроможності, на покращення потенціалу до зростання в середньостроковому та довгостроковому періоді, що натомість допоможе ліквідувати фіскальні дисбаланси. Конкурентоспроможні економіки – це ті економіки, що мають фактори збільшення продуктивності, на яких ґрунтується їх сьогоднішнє та майбутнє процвітання»⁸.

Сьогодні національна конкурентоспроможність значно залежить від фактору «технологічної готовності», оскільки технологічний прогрес став потужною рушійною силою соціально-економічного розвитку. У цьому контексті спеціальну увагу приділено спроможності країни використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Розвиток ІКТ створює значні вторинні ефекти для інших секторів економіки, сприяючи економічному зростанню та процвітанню.

Хоча український уряд робить реальні кроки для покращення конкурентоспроможності країни та розвитку ІКТ, рейтинг країни за загальним показником конкурентоспроможності та впровадження ІКТ-заходів залишається низьким. За даними Світового економічного форуму Україна посідає 89 місце серед 139 країн світу за Глобальним індексом конкурентоспроможності, що нижче, ніж всі держави-члени ЄС-27 та більшість країн СНД. Рейтинг України за індексом Технологічної готовності - 83 місце - також досить низький. Більш того, країна стала 90-ю за Індексом мережевої готовності, що свідчить про надзвичайно низьке використання ІКТ та надання цьому першочергового значення.

На сьогодні потенціал ІТ сфери розглядається як ефективна основа для соціально-економічних перетворень, створення дієвої економіки, зміцнення громадянського суспільства та сприяння демократизації української держави, що сприятиме європейській інтеграції України. Та багато проблем, що існують в ІТ сфері, на сьогодні можуть бути вирішені шляхом:

• вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази в сфері інформатизації;

• консолідації бюджетних коштів на інформатизацію та їх раціональне використання;

• запровадження дієвого механізму реалізації загальнонаціональних проектів інформатизації, які мають масштабне і визначальне значення для держави та потребують інтенсивної міжвідомчої та міжрегіональної координації з боку Генерального державного замовника НПІ;

• зменшення видатків державного бюджету на придбання та легалізацію пропрієтарного програмного забезпечення за рахунок використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом;

• підвищення рівня інформатизації окремих галузей економіки та деяких регіонів держави;

• прискорення розвитку інфраструктури для надання органами державної влади та місцевого самоврядування адміністративних послуг юридичним і фізичним особам з використанням мережі Інтернет за принципом „Єдине вікно”;

• підвищення рівня комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІТ технологій;

• розвиток системи національних стандартів з інформаційних технологій, гармонізованих із ISO/IEC та CEN/CENELEC стандартами;

• запровадження системних державних рішень, спрямованих на створення національних інноваційних структур (центрів, технополісів і технопарків) із розробки конкурентоспроможного програмного забезпечення тощо.