Geum.ru

Попередження та реагування на злочини ненависті

Вид материалаДокументы

Содержание


Глава 6 Стратегії боротьби з мовою ненависті
Мова ненависті та закон
Мова ненависті та нетерпимість у футболі
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Глава 6 Стратегії боротьби з мовою ненависті



Злочини ненависті та мова ненависті тісно пов’язані. Незважаючи на те, що прямий зв'язок рідко можна довести, злочини на ґрунті ненависті часто трапляються у контексті мови ненависті. Організовані групи ненависті висловлюють свої погляди в публікаціях, поп-музиці, в Інтернеті та під час маніфестацій.26 Вони намагаються нормалізувати та легітимізувати мову ненависті та злочини ненависті.


НУО можуть кинути виклик атмосфері нетерпимості, що створюється через мову ненависті. Підвищення рівня обізнаності, моніторингові та освітні заходи відіграють значну роль, але у деяких ситуаціях може бути більш ефективним засудити тих, хто поширює мову ненависті або поставити під сумнів аргументи та твердження ораторів. Крім цього, якщо коментарі політичних лідерів та інших політичних фігур містять упередження та стереотипи, НУО можуть вжити заходів для притягнення їх до відповідальності перед громадськістю. Якщо мова ненависті перетинає поріг та стає злочином, НУО можуть ініціювати порушення судової справи для захисту інших.

Мова ненависті та закон


У регіоні діяльності ОБСЄ не існує консенсусу щодо обмеження свободи слова по відношенню до висловів, що базуються на ненависті та упередженому ставленні. Деякі країни-учасниці визнають протизаконними лише ті вислови, що становлять реальну безпосередню погрозу насильства проти конкретної особи. У багатьох інших країнах закон визнає протизаконними усні, письмові або символічні повідомлення, що підтримують або підбурюють до ненависті на ґрунті дискримінації. Реакція НУО на мову ненависті визначається законами відповідної країни.


Право на свободу слова затверджене у міжнародних стандартах у галузі прав людини. Всі країни-учасниці ОБСЄ визнають його основоположним правом. Стаття 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ICCPR) передбачає право кожного безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. Втім, відповідно до статті 20 ICCPR, «будь-який виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства, повинен бути заборонений законом».27 Стаття 4 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD) також вимагає заборони певних мовних зворотів на користь расової дискримінації.28


На регіональному рівні Рамкове рішення ЄС про боротьбу з расизмом та ксенофобією намагається ще більше деталізувати, які саме мовні форми повинні тягти за собою санкції, передбачені у кримінальному праві.

Тлумачення цих зобов’язань різними країнами дуже відрізняється: мова, яка переслідується відповідно до кримінальних законів в одній країні, вважається захищеною правом на свободу слова в іншій.


Позиція ОБСЄ щодо мови ненависті відображає різноманітність поглядів серед країн-учасниць. Рішення Ради міністрів ОБСЄ №10/05 наголошує на «потребі послідовно та недвозначно виступати проти проявів ненависті, особливо у політичних промовах», визнаючи водночас важливість збереження балансу між дотриманням принципів свободи слова та зобов’язанням щодо боротьби з дискримінацією.29

Моніторинг


НУО можуть здійснювати моніторинг ЗМІ на предмет наявності в них мови ненависті, а також використовувати ЗМІ для реагування на конкретні випадки мови ненависті та боротьби проти дискримінації і злочинів ненависті.


Расизм, ксенофобія та інші форми нетерпимості у ЗМІ, включаючи Інтернет, є предметом міжнародних правових обмежень щодо дискримінаційних висловів, хоча національне законодавство різних країн значно відрізняється щодо цього питання.


Низка міжурядових органів відстежує використання мови ненависті у ЗМІ, щоб забезпечити краще реагування за допомогою різних засобів. Європейська комісія Ради Європи проти расизму та нетерпимості (ECRI) у своїх регулярних звітах по різних країнах періодично перевіряє ставлення до меншин у ЗМІ, наголошуючи на важливості органів саморегулювання та процедур оскарження дій ЗМІ.

Політики


Виборчі кампанії, під час яких політичні лідери експлуатують або підбурюють ксенофобні страхи та упередження електорату у своїх виступах та слоганах, часто провокують повернення до жорстоких злочинів ненависті.


У відповідь на такі прояви упередженого ставлення НУО можуть вимагати застосування політичних санкцій. Виключення політичних партій з регіональних політичних груп – одна з політичних санкцій, застосування якої лобіювали деякі НУО. Так само, ECRI закликає прийняти закони у країнах-членах Ради Європи, що дозволяють припинити бюджетне фінансування політичних партій, які поширюють расизм.30

Мова ненависті та нетерпимість у футболі


Расистські та інші прояви мови ненависті поширені серед вболівальників багатьох видів спорту, особливо професійного футболу, де расистські співи та образи гравців, які походять з меншин, є звичайним явищем. Поліція та футбольні органи часто не звертають не це уваги, вважаючи це просто продовженням культури конфронтації у футболі, що не варто сприймати всерйоз.


НУО відіграють важливу роль у боротьбі з расизмом, гомофобією та іншими видами нетерпимості у спорті, включаючи участь у кампаніях, що проводяться коаліцією «Футбол проти расизму в Європі» (FARE). Футбольні клуби все частіше сплачують штрафи, не допускаються до матчів та зазнають інших покарань за расистську поведінку своїх вболівальників, а також можуть бути позбавлені державного фінансування.