Попередження та реагування на злочини ненависті

Вид материалаДокументы

Содержание


Вступне слово
Посол Янеш Ленарчіч
Історія питання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Вступне слово



Кожного року тисячі людей у регіоні діяльності ОБСЄ стають жертвами проявів нетолерантності. Людям погрожують, їх ображають або на них нападають внаслідок їхньої начебто приналежності до групи, що має певні ознаки, зокрема «расові», мовні, релігійні чи будь-які інші. Оскверняються кладовища, релігійні споруди та пам’ятники, оскільки їх асоціюють з тією чи іншою групою чи групами.


Злочини та інциденти, викликані ненавистю, мають гірші наслідки для жертв, ніж «звичайні» злочини – вони посилають сигнал спільноті в цілому. Цей сигнал означає, що такій спільноті відмовляють у праві бути частиною суспільства. Злочини ненависті наводять страх поза межами окремого муніципалітету або держави, тож потенційно вони можуть поширюватися та викликати широкомасштабні конфлікти.


Визнаючи існування цього явища та його небезпеку, країни-учасниці ОБСЄ посилили свої зобов’язання та розробили інструменти, спрямовані на надання більш енергійної та ефективної відповіді задля боротьби з такими злочинами та інцидентами. У той час, коли відповідальність за боротьбу зі злочинами ненависті покладається у першу чергу на органи влади, ОБСЄ також визнає важливу роль, яку відіграє громадянське суспільство у докладанні відповідних зусиль.


Громадянське суспільство часто було першим у визначенні перших ознак та у боротьбі проти нетолерантності та дискримінації. Оскільки представники громадянського суспільства живуть всередині громад, вони стають свідками проявів нетерпимості до того, як про це стає відомо поліції; вони в змозі надавати допомогу потерпілим у той час, коли відповідні органи все ще розробляються відповідні механізми. Лідери громадянського суспільства також часто нагадували органам влади про їхні обов’язки щодо звітування та реагування на злочини ненависті, а також щодо захисту кожного. У деяких країнах громадянське суспільство багато зробило для розширення можливостей громад у сприянні соціальним змінам та здійсненні правових реформ.


Надання підтримки громадянському суспільству у його намаганні подолати дискримінацію та плекати мирну культуру становить ключову частину місії БДІПЛ. Це Довідкове керівництво БДІПЛ з попередження та реагування на злочини ненависті є складовою частиною ширшої програми, спрямованої на надання допомоги громадянському суспільству у розробці, розвитку та впровадженні стратегій боротьби зі злочинами ненависті. Сподіваючись, що ця публікація стане настільним довідником, я закликаю усіх читачів надсилати до БДІПЛ будь-які коментарі та інформацію, які вони вважають корисними для наступних видань.


Публікація Довідкового керівництва БДІПЛ з попередження та реагування на злочини ненависті була б неможливою без досвіду, яким представники громадянського суспільства щиро поділилися з БДІПЛ. Я хотів би від чистого серця подякувати всім, хто брав участь у підготовці цього довідника.


Посол Янеш Ленарчіч

Директор Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ

Вступ



Злочини, викликані упередженим ставленням, які також називають злочинами ненависті (hate crimes), або злочинами, породженими забобонами (bias crimes), трапляються в усьому світі.


Повага та рівні права кожного становлять необхідні передумови існування будь-якого стабільного суспільства. Злочини, викликані упередженим ставленням до людей внаслідок їхньої особистості, не відповідають цим цінностям. Для урядів, безперешкодні злочини ненависті становлять серйозні загрозу національній безпеці, оскільки окремі акти можуть розвинутися у громадські заворушення. У найбільш екстремальних випадках вони можуть привести до розв’язання війни та перейти державні кордони.


Втім, незважаючи на те, що основна відповідальність за попередження та покарання злочинів ненависті покладається на державу, неурядові організації довели, що вони відіграють важливу роль у розірванні цього кола насильства.


Це Довідкове керівництво спрямоване на надання допомоги НУО, що працюють у сфері попередження та реагування на злочини ненависті у регіонах діяльності ОБСЄ, у вигляді основних інструментів, потрібних для їхньої роботи, викладених у простій але вичерпній формі.


Довідник надає інформацію про злочини ненависті у регіоні діяльності ОБСЄ, заходи, які вживають уряди та громадянське суспільство для їхнього подолання, а також приклади стратегій, які НУО визнали корисними та ефективними.

Історія питання


Злочини ненависті руйнують як особисті свободи громадян, так і безпеку громади. Якщо вони залишаються безкарними, такі злочини кидають виклик принципу верховенства права. Все більше урядів визнає, що насильницькі злочини ненависті можуть загрожувати національній безпеці. З огляду на це, 56 країн-учасниць ОБСЄ взяли на себе численні зобов’язання щодо подолання нетерпимості та дискримінації.

ОБСЄ приділяє особливу увагу злочинам ненависті, тому що вони є найбільш небезпечними проявами нетерпимості. Рада Міністрів ОБСЄ неодноразово підтверджувала визнання загрози злочинів ненависті для безпеки окремих осіб та соціальної єдності, а також їхнього потенціалу розвитку у конфлікти та більш масштабне насильство.1


Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) отримало завдання забезпечити надання підтримки державам та організаціям громадянського суспільства у їхніх зусиллях у напрямку попередження та реагування на злочини ненависті.2 Унікальне географічне та політичне охоплення діяльності ОБСЄ дозволяє БДІПЛ об’єднати людей та ідеї з Європи, Центральної Азії та Північної Америки. Все більше урядів та організацій громадянського суспільства у регіоні діяльності ОБСЄ починають працювати у коаліціях, розробляючи та впроваджуючи новітні методи боротьби зі злочинами ненависті.