Попередження та реагування на злочини ненависті

Вид материалаДокументы

Содержание


Інциденти, викликані ненавистю
Злочини ненависті та мова ненависті
Чому злочини ненависті відрізняють від інших злочинів?
Наслідки для людини
Наслідки для громади
Ширші наслідки для суспільства
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Інциденти, викликані ненавистю


Дії, викликані упередженим ставленням чи забобонами, як описано вище, такі, що не кваліфікуються як злочин, називають «інцидентами, викликаними ненавистю». Цей термін означає дії, в основі яких лежить упереджене ставлення, від образливих до кримінальних діянь, коли наявність злочину не може бути доведена. Таким чином, вони містять другу, але не містять першу складову злочину ненависті.


Незважаючи на те, що інциденти, викликані ненавистю, не завжди становлять злочин, такі інциденти часто передують, супроводжують або створюють умови для скоєння злочинів ненависті.


Інциденти можуть бути попередниками більш серйозних злочинів. Реєстрація інцидентів, викликаних ненавистю, може бути корисною для демонстрації не тільки ситуації з проявами ворожості, але й стати доказом поширення насильства.


Дані щодо інцидентів, викликаних ненавистю, та злочинів ненависті слугують важливими показниками стану національної безпеки та фактичного рівня насильства в окремих громадах. Саме тому окремі країни реєструють інциденти, викликані ненавистю, додатково та окремо від злочинів ненависті. Більш детально це питання розглядається у Главі 4: Збір даних, моніторинг та звітування.


Злочини ненависті слід відрізняти від дискримінації. Незважаючи на те, що злочини ненависті можна розглядати як крайній прояв дискримінації, більшість НУО, що борються зі злочинами ненависті, також борються із дискримінацією, важливо проводити різницю між цими двома концепціями. Прояви дискримінації не містять основного аспекту, що становить злочин. Питання дискримінації розглядаються згідно із цивільним правом, навіть якщо покарання є кримінальною санкцією. Правові та інституційні рамки, що регулюють питання дискримінації та злочинів ненависті, таким чином, є різними.

Злочини ненависті та мова ненависті


Форми висловів, що викликані, демонструють або сприяють проявам ворожості по відношенню до певної групи – або особи, яка належить до такої групи, –називають «мовою ненависті». Оскільки мова ненависті може сприяти або супроводжувати злочини ненависті, ці дві концепції тісно пов’язані. У цьому довіднику, термін «злочин ненависті» означає дії, а не окремо дискримінаційні погляди або мову ненависті.


Існує велика різниця між окремими державами щодо того, які вислови становлять злочин. Прямі та безпосередні погрози насильства, а також спонукання до насильства вважаються злочинами в усіх країнах-учасницях ОБСЄ, оскільки ці злочини переслідуються в судовому порядку, навіть якщо вони не містять ознак упередженого ставлення. Однак, щодо інших форм висловів, які мають бути заборонені, консенсусу не існує. Цей та інші аспекти мови ненависті та реакції НУО на неї розглядаються у Главі 6: Стратегії боротьби з мовою ненависті.

Чому злочини ненависті відрізняють від інших злочинів?


Наслідки злочинів ненависті можуть бути набагато більшими, ніж наслідки злочинів, не викликаних упередженим ставленням, особливо щодо наслідків для окремої людини, її найближчого оточення та суспільства в цілому. Ці серйозніші наслідки є однією з ключових причин, чому злочини ненависті мають розглядатися окремо від схожих злочинів, які не були викликані упередженнями.


Наслідки для людини

Злочини ненависті та інциденти, викликані ненавистю, часто залишають у жертви страх наступних нападів та ще більшого насильства. Цей страх викликаний відмовою визнавати особистість жертви, що неявно присутня в злочинах ненависті. Крім цього, злочини ненависті посилають сигнал, що жертва не сприймається як частина суспільства, в якому вона живе. Таким чином, ті, хто зазнав нападу, можуть відчувати надзвичайну ізольованість, а також більший та триваліший страх, ніж інші жертви злочинів.


Жертви злочинів ненависті відчувають більш негативні емоції, ніж жертви інших злочинів.10 Шкідлива та принижуюча відповідь жертвам злочинів ненависті може завдати подальшої шкоди вже травмованим людям. Може мати місце вторинна віктимізація, зокрема, коли представники суспільства, зокрема поліція, працівники соціальних служб, лікарі та судді заперечують або применшують серйозність скоєного злочину. Для багатьох жертв злочинів ненависті вторинна віктимізація призводить до навіть більшого приниження, деградації та ізоляції.


Наслідки для громади

Злочини ненависті так само деструктивно впливають на сім’ю та друзів жертви, а також усіх, хто поділяє із нею ознаки, що стали приводом для упередженого ставлення та ненависті, що викликали напад. Інші члени цієї групи можуть відчувати не лише загрозу майбутніх нападів, а й можуть зазнати такого самого психологічного впливу, якби вони самі стали жертвами. Ці наслідки посилюються, якщо жертви належать до групи, яка була предметом упередженого ставлення протягом кількох поколінь.


Ширші наслідки для суспільства

Якщо злочини ненависті не розслідуються ретельно та не переслідуються у содовому порядку, це може стати сигналом для злочинців, що вони можуть вільно продовжувати свою діяльність, що може заохочувати інших до скоєння схожих злочинів. Безкарність виконавців злочинів ненависті підвищує загальний рівень злочинності. За відсутності захисту від насильства, породженого злочинами ненависті, громади меншин втрачають впевненість у правоохоронних та урядових органах, що робить ці групи ще більш маргіналізованими. У найгірших випадках злочини ненависті можуть призвести до атак з боку жертв, які стають початком спіралі насильства. Моделі злочинів ненависті можуть стати важливим індикатором «тріщин» у суспільстві та раннім попередженням початку соціального або етнічного конфлікту у суспільстві.