Geum.ru

Попередження та реагування на злочини ненависті

Вид материалаДокументы

Содержание


Правові питання
Аргументи на користь запровадження законів проти злочинів ненависті
Додаткові ресурси
Глава 2 Визнання злочинів ненависті
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Правові питання

Закони проти злочинів ненависті


Законодавство, що регулює питання злочинів ненависті, може набувати різних форм, але загалом виділяють три підходи. Перший: визначення діянь, які вже є злочинами, як окремого класу більш серйозних злочинів («основні злочини») у випадках, коли жертву було обрано внаслідок її приналежності до захищеної групи. Другий підхід полягає у збільшенні покарання, коли звинувачення у суді дорівнює злочину, скоєному не з підстав ненависті, але суд може або зобов’язаний призначити більше покарання з урахуванням мотивів злочину, які вважаються обтяжуючими обставинами.


Третій підхід передбачає розробку національних законів, згідно з якими проводиться збір даних щодо злочинів ненависті без відповідних положень кримінального права, або додатково до положень кримінальних законів.


Закони різних країн проти злочинів ненависті дуже різняться щодо характеристик груп, яких вони стосуються. У регіоні діяльності ОБСЄ законодавство, щодо злочинів ненависті найчастіше стосується злочинів, викликаних упередженим ставленням до людей внаслідок їхньої приналежності до груп із певними «расовими», релігійними, етнічними чи національними ознаками. Все частіше країни-учасниці передбачають у законодавстві щодо злочинів ненависті також такі ознаки, як сексуальна орієнтація, стать та інвалідність жертв.

Аргументи на користь запровадження законів проти злочинів ненависті


Навіть країни, які публічно визнають існування злочинів ненависті, не завжди визнають потребу у внесенні змін для підвищення ефективності національного законодавства.


НУО відіграли основну роль у переконанні законодавців у потребі та важливості законів проти злочинів ненависті у багатьох країнах. Для надання простого, зрозумілого та доступного інструменту з розробки законів проти злочинів ненависті БДІПЛ видало «Закони проти злочинів ненависті: Практичне керівництво». У довіднику розглядаються основні питання, на які законодавці мають дати відповідь, аналізуються можливі наслідки різних відповідей на такі запитання, а також наводяться приклади рішень, знайдених різними країнами при розробці таких законів. Посібник був розроблений для НУО, авторів стратегій та законодавців. Він містить основні аргументи на користь розробки законів проти злочинів ненависті та був перекладений на кілька мов.


Законодавство проти злочинів ненависті є важливим з кількох точок зору:


• Воно є символічним сигналом для жертв, злочинців та суспільства загалом, що злочини ненависті сприймаються серйозно;


• Законодавчий процес сприяє обговоренню питання, що підвищує обізнаність громадськості щодо злочинів ненависті;


• Воно вимагає від правоохоронних органів враховувати мотиви, зосереджуючи таким чином їхні зусилля у цьому напрямку;


• Воно надає жертвам можливість побачити, чи закони виконуються належним чином, та оскаржити свою справу у відповідних органах, якщо це не так;


• Воно сприяє збору більш точних даних щодо злочинів ненависті.


У Хорватії лобіювання прийняття законодавства щодо злочинів ненависті з боку правозахисних та антидискримінаційних органів досягло успіху, коли у червні 2006 року парламент Хорватії запровадив положення щодо злочинів ненависті у кримінальний кодекс. Нове положення визначає злочин ненависті як «будь-яке карне діяння, … що було скоєне з підстав ненависті по відношенню до особи внаслідок її расової приналежності, кольору шкіри, статі, сексуальної орієнтації, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового статусу, народження, совіти, віку, стану здоров’я чи інших ознак».11 Жіноча мережа Хорватії – коаліція, до складу якої входить понад 50 жіночих та феміністських організацій, – була серед лобістів прийняття закону.


Додаткові ресурси


Barbara Perry (ред.) Злочини, породжені ненавистю та упередженнями: Хрестоматія (Нью Йорк, NY: Routledge, 2003 р.).

Закони проти злочинів ненависті: Практичне керівництво (Варшава: Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ, 2009 р.)

Глава 2 Визнання злочинів ненависті



Найбільшим недоліком при розслідувані злочинів ненависті є відмова або неспроможність правоохоронних органів ідентифікувати карне діяння як злочин ненависті. Таким чином, працівники поліції та НУО, які отримали скаргу або проводять бесіду із жертвами, повинні знати певні критерії, за допомогою яких вони можуть визначити, чи мають вони справу зі злочином ненависті.


Ознаки злочину ненависті – це об’єктивні фактори, що сигналізують про те, що справа може мати відношення до злочину ненависті. У разі присутності таких ознак, інцидент має бути оформлений як можливий злочин ненависті, що тягне подальше розслідування мотивів злочину. Існування таких ознак не є доказом того, що інцидент був злочином ненависті. Наявність такого мотиву як ненависть є доведеною лише після проведення повного ретельного розслідування, а результати розслідування мають бути підтверджені у суді.


Ознаки злочину ненависті можуть бути корисними для НУО, скільки вони становлять об’єктивну фактичну основу для представлення фактів у поліції та інших органах влади щодо розгляду інциденту як можливого злочину ненависті.