Geum.ru

Попередження та реагування на злочини ненависті

Вид материалаДокументы

Содержание


Роль БДІПЛ
Довідкове керівництво
Глава 1 Ключові концепції та питання Злочини ненависті: розуміння цього явища
Упереджене ставлення або забобони
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Роль БДІПЛ


БДІПЛ здійснює моніторинг та звітує про випадки злочинів ненависті у регіоні діяльності ОБСЄ у рамках свого мандату з метою надання допомоги країнам-учасницям у забезпеченні більш ефективного реагування на злочини та інциденти, породжені ненавистю. Готується щорічний звіт на основі даних, що подаються країнами-учасницями та НУО, а також звітів ЗМІ.3


БДІПЛ розробило програми допомоги країнам-учасницям, спрямовані на підвищення ефективності боротьби зі злочинами ненависті. Програми передбачають широкий спектр діяльності – від проведення семінарів для представників урядових міністерств, які відповідають за збір даних, до навчання працівників правоохоронних органів та прокуратури й надання навчальних матеріалів для тренерів. Розвиток контактів та підтримка організацій громадянського суспільства є важливим елементом цієї роботи. БДІПЛ розробило тренінгові програми та інші види діяльності, спрямовані на попередження та подолання злочинів ненависті.


БДІПЛ також підтримує роботу двох загальнодоступних Інтернет-ресурсів. Legislationline4 містить законодавчі бази країн-членів ОБСЄ у сфері роботи БДІПЛ, включаючи злочини ненависті. Крім цього, TANDIS5 - Інформаційна система БДІПЛ з проблем толерантності та дискримінації – надає простий доступ до інформації з проблем толерантності та подолання дискримінації у регіоні діяльності ОБСЄ. Обидва сайти мають англійську та російську версії. За допомогою TANDIS НУО можуть подавати інформацію про злочини та інциденти, викликані ненавистю, а також про ініціативи громадянського суспільства та держави. Багато інших інформаційних ресурсів, що згадуються у цьому довіднику, можна знайти на TANDIS.

Роль НУО


Незважаючи на те, що основна відповідальність за боротьбу зі злочинами ненависті покладається на місцеві та центральні органи влади, діяльність НУО може відігравати вирішальну роль у переконанні урядів приділяти увагу проблемі злочинів ненависті та направленні їхньої реакції. НУО можуть боротися зі злочинами ненависті багатьма різними засобами, зокрема:

• робота з урядами над вдосконаленням законодавства;

• моніторинг та звітування про інциденти;

• висловлення думки жертв злочинів ненависті, особливо у якості посередників з органами влади;

• надання практичної допомоги жертвам злочинів ненависті, наприклад, правових консультацій та порад, а також інших послуг;

• підвищення рівня обізнаності щодо існування дискримінації, нетерпимості та злочинів ненависті;

• проведення кампаній для здійснення заходів із подолання проблеми злочинів ненависті.

Правозахисники


«Правозахисник» - це термін, що використовується у широкому сенсі по відношенню до особи, дії якої спрямовані на сприяння або захист прав людини, яка працює одноосібно або разом з іншими людьми. Правозахисники – окремі особи або члени НУО – характеризуються перш за все тим, що вони захищають та що вони роблять. Правозахисники та інші люди, які активно борються з дискримінацією та ненавистю, також стають жертвами злочинів ненависті, оскільки інколи з них роблять мішень для нападів внаслідок їхнього спілкування та солідарності з жертвами дискримінації. У цьому контексті держави визнали потребу у забезпеченні захисту правозахисників. Деякі закони про злочини ненависті розробляються з урахуванням того, що напади на правозахисників у відповідь на їхню антидискримінаційну діяльність також вважаються злочинами ненависті.

Довідкове керівництво


Це Довідкове керівництво було розроблене для допомоги НУО в їхній повсякденній роботі. В ньому детально розглядається, як і чому НУО можуть подолати злочини ненависті. Передбачається, що читачі цього довідника мають деякі знання у сфері злочинів ненависті. Розроблена як практичний інструмент, ця публікація не містить статистичних даних або технічного аналізу злочинів ненависті. Вона також не розглядає пов’язані правові питання. НУО, що потребують такої інформації, мають ознайомитися з Річним звітом БДІПЛ з питань злочинів ненависті та публікацією БДІПЛ «Закони про злочини ненависті: Практичне керівництво».6


Важливим елементом цього довідника є використання прикладів успішних проектів з усього регіону діяльності ОБСЄ.


У цьому Довідковому керівництві розглядаються ключові проблемні напрями, по яких можуть працювати НУО, тому глави були розташовані саме у такому порядку.


Глава 1 Ключові концепції та питання

Злочини ненависті: розуміння цього явища


Злочини ненависті – це карні діяння, викликані забобонами або упередженим ставленням до певних груп людей.


Таким чином, злочин ненависті складається з двох виразних елементів:


• Це діяння, що становить порушення, передбачене карним законодавством;


• При скоєнні злочину, порушник діє на основі упередженого ставлення чи забобонів.


Отже, виконавець злочину ненависті обирає жертву на основі її приналежності або начебто приналежності до певної групи. Якщо злочин складається з нанесення пошкоджень власності, така власність обирається тому, що вона належить члену групи жертв, та може включати у себе культові місця, приміщення для проведення культурних заходів, транспортні засоби або родинні доми.


Упереджене ставлення або забобони у широкому сенсі можуть розумітися як упереджене негативне ставлення, нетерпимість або ненависть до конкретної групи осіб. Ця група повинна мати спільні риси, що є незмінними чи фундаментальними, наприклад, «расова» або національна приналежність, мова, релігія, громадянство, сексуальна орієнтація чи інші ознаки.7


Злочини ненависті трапляються також в країнах, де немає законів проти злочинів ненависті – цей термін описує явище, а не правову концепцію, тому закони, що регулюють цю сферу, дуже різняться по всій території, де працює ОБСЄ.8 Багато урядів вважають, що в їхніх країнах немає злочинів ненависті, тому не існує потреби вживати будь-яких заходів для боротьби з ними. Втім, наявні свідчення переконливо демонструють, що злочини ненависті відбуваються більшою чи меншою мірою в усіх країнах.9


Упереджене ставлення чи забобони, що стають причиною злочинів ненависті, дуже різні. Люди можуть зазнати нападу внаслідок своєї «расової» приналежності, сексуальної орієнтації чи з інших причин. Люди з психічними або фізичними вадами, а також мігранти також часто стають жертвами злочинів ненависті. Крім цього, важливо пам’ятати, що мотиви злочинів ненависті часто можуть поєднуватися з іншими факторами, тож злочин, наприклад, може мати ознаки расизму та економічного збагачення. Злочин ненависті необов’язково передбачає «ненависть» - будь-який злочин, викликаний забобонами, вважається злочином ненависті.


Злочини ненависті можуть бути скоєні особами, які раніше не брали участі у будь-яких діях, викликаних упередженим ставленням, або не були помічені у будь-яких кримінальних діяннях. Незважаючи на поширену думку, злочини ненависті не завжди скоюють представники крайніх правих груп або ідеологічних рухів. Саме тому злочини ненависті є надзвичайно складним явищем, яке важко розпізнати та на яке важко реагувати.