Рекомендації для України з інституційного устрою 36 2Частина I система регулювання 43
| Вид материала | Документы |
| 1.3Джерела аналізу 2Огляд ринку телекомунікацій в Україні 2.1Фіксований зв’язок 2.1.1Фіксований зв’язок - міжнародне порівняння 2.1.2Структура ринку фіксованого зв’язку |
- Закон україни про адміністративно-територіальний устрій України, 286.08kb.
- Методичні рекомендації "Правове регулювання надання відпусток працівникам" Полтава, 306.32kb.
- Підтримуючи курс України на інтеграцію в Європейський Союз, 39.71kb.
- Загальна характеристика роботи Актуальність теми дослідження, 646.37kb.
- Тема. Система нетарифного регулювання план, 384.38kb.
- Постанова Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року n 259 Зареєстровано, 346.95kb.
- План Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні., 64.68kb.
- Г. С. Сковороди юридичний факультет Процевський В. О. Лукь’янчиков О. М. «Правове регулювання, 378.25kb.
- Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 113.94kb.
- Наталії Михайлівни «Регулювання розвитку аквакультури у штучних водоймах України», 138.8kb.
1.3Джерела аналізу
Щоб отримати розуміння існуючої інституційної та регулятивної ситуації в Україні, ми здійснили детальний аналіз законів, підзаконних актів та документів урядової політики які зараз регулюють телекомунікаційну галузь в Україні. Головні юридичні документи використані в нашому аналізі включають:
- Закон «Про телекомунікації», від 18 листопада 2003 року;
- Концепція розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року, версія проекту від 21 червня 2005 року;
- Правила взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування, від 8 грудня 2005; та
- Закон «Про спектрум», від 1 червня 2003 року.
Перелік інших юридичних документів використаних в цьому аналізі міститься в Додатку 2 доповіді. Ми доповнили наш аналіз системи законодавства/регулювання в Україні співбесідами з головними учасниками ринку. Ми також тісно співпрацювали з Шевченко, Дідковський та Партнери, українською юридичною компанією що спеціалізується в галузі телекомунікацій. Ми також мали зустріч з НКРЗ, щоб підтвердити наше розуміння ситуації в Україні, обговорити наші попередні погляди та запросити коментарі до цих попередніх висновків.
В питанні аналізу принципів передової практики у визначених сферах, ми використовували загальновизнані міжнародні джерела, зокрема:
- Реферативну Доповідь Оранізації Світової Торгівлі7; and
- Систему Регулювання Телекомунікацій ЄС8.
Ці документи мають пряме відношення до України, яка прямує курсом на приєднання до обох організацій. Очікується що процес приєднання до СОТ завершиться в кінці 2006/на початку 2007 року. Україна висловила зацікавленість у просуванні до регулятивних принципів ЄС, згідно до Плану дій між ЄС та Україною який був затверджений Україно-європейською Радою Співпраці 21 лютого 2005 року, в рамках Договору європейської політики сусідства міє ЄС та Україною. Рамкова Директива разом з іншими Директивами ЄС в галузі телекомунікацій встановлюють ключові принципи регулювання для країн ЄС, і тому очікується що Україна теж буде близько їх дотримуватись.
Розробляючи рекомендації щодо зближення системи інститутів та регулювання в Україні до принципів передової практики ми також використовували досвід вибраної групи країн які були детально проаналізовані в процесі підготовки даної доповіді. Ці країни включають:
- Польща;
- Болгарія;
- Ірландія; та
- Норвегія.
Ці країни були вибрані, щоб широко представити різний досвід країн котрі здійснили покращення в їх системі інститутів та регулювання. Уроки з їх досвіду узагальнені у відповідних частинах даної доповіді, а більш детальний опис досвіду регулювання в цих країнах викладено в окремій доповіді. Досвід інших країн, який є особливо важливим для ілюстрації застосування конкретних принципів регулювання, також розглядається у відповідних розділах.
2Огляд ринку телекомунікацій в Україні
Цей розділ надає загальний огляд основних сфер телекомунікаційного ринку України, його основних гравців та їх взаємодії. Як показує Малюнок 1, в 2005 році рівень поширення мобільного зв’язку суттєво збільшився, охопивши 63% населення, порівняно з 28% в 2004, тоді як рівень поширення фіксованого зв’язку залишився досить стабільним на рівні 23% населення9. Тенденція швидкого зростання поширення мобільного зв’язку продовжувалась і в перші три місяці 2006 року: згідно з останніми даними, мобільний зв’язок охопив 70% населення на 31 березня 2006.
 |
| Малюнок 1: Поширення фіксованого та мобільного зв’язку в Україні (відсоток населення) Джерело: GlobalComms, аналіз Frontier (Примітка: поширення фіксованого зв’язку на 2005 рік базується на даних за січень 2005, поширення мобільного зв’язку базується на даних за грудень 2005) |
2.1Фіксований зв’язок
Незважаючи на швидкий ріст мобільного зв’язку в останні роки, фіксований зв’язок продовжує бути важливою основою ринку телекомунікацій. В цьому розділі надано міжнародний порівняльний аналіз українського сектору фіксованого зв’язку з країнами регіону, після чого розглядається структура і суб’єкти ринку в секторі фіксованого зв’язку в Україні.
2.1.1Фіксований зв’язок - міжнародне порівняння
З поширенням фіксованого зв’язку на рівні 25% населення в 2004 році, Україна знаходиться трохи нижче середньо-регіонального рівня у 27%. Це показано в Малюнок 2 нижче, де рівень поширення фіксованого зв’язку в Україні порівнюється з рівнем в різних центрально- та східноєвропейських країнах. Регіональний середньо-зважений рівень нижчий ніж в західноєвропейських країнах, де він сягає 49% населення.
 |
| Малюнок 2: Поширення фіксованого зв’язку в центрально- та східноєвропейському регіонах, 2004-2005 Джерело: GlobalComms, аналіз Frontier (Примітка: * позначає дані за 2005) |
2.1.2Структура ринку фіксованого зв’язку
Головним оператором фіксованого зв’язку є Укртелеком, який знаходиться у державній власності. Приватизацію компанії вперше планувалося провести в 1999 році. Це не відбулося на той час, але після того такі плани обговорюються постійно. В 2002 уряд продав 7,14% компанії зі знижкою її працівникам. Зараз тривають дискусії стосовно приватизації додаткових 42.8% акцій домінуючого фіксованого оператора. Уряд планує утримувати 50% + одну акцію, хоча покупець буде володіти правами на участь в «управлінні до половини акцій, що залишатимуться під контролем держави»10. Вважається що очікуваний продаж Укртелекому може зараз мати вплив на регулятивні рішення в галузі, оскільки уряд заклав у бюджет 2006 максимізацію прибутків від продажу Укртелекому як одну з його цілей. Деякі учасники ринку вважають, що ціль максимізації прибутків від продажу Укртелекому може вплинути на рівень незалежності НКРЗ, оскільки вона може бути обмежена в прийнятті рішень в секторі які б скомпрометувати цілі уряду максимізувати вартість від продажу.
Крім Укртелекому, в Україні пропонують послуги 10 додаткових операторів проводового зв’язку11. В цілому, конкуренти тримали 7% усього ринку фіксованого зв’язку (за абонентськими лініями) на кінець 2004. Альтернативні оператори використовують набір безпроводових технологій в локальному кільці (wireless in the local loop, WiLL), в поєднанні з традиційним проводовим доступом. Розвиток WiLL розпочався у 2001, коли спільна українсько-американська Міжнародна Телекомунікаційна Компанія (МТК) запустила першу WiLL мережу в Києві. За інформацією НКРЗ та інших ринкових джерел, головними конкурентами Укртелекому є: Оптима Телеком, Голден Телеком, Фарлеп-Інвест (Фарлеп Група), Велтон Телеком, Цифрові Комунікаційні Системи та ITC. Ці оператори концентруються головним чином на наданні послуг у великих містах, і в основному в бізнесу-сегменті. Поточний стан і очікувані перспективи цих операторів не виглядають великою загрозою національній позиції основного оператора фіксованого зв’язку.
До червня 2004 року Закон «Про телекомунікації» розрізняв телекомунікаційних операторів. Вони, згідно до статті 37.3 Закону, поділялися на:
- мобільних операторів;
- операторів фіксованого зв’язку; та
- операторів фіксованого зв’язку, що використовують безпроводовий достп до телекомунікаційної мережі.
Поправка до закону в червні 2004 року усунула цю класифікацію, виключивши частину 3 статті 37. Однак, розрізнення все ще використовується в законі щоб класифікувати як загальнодоступні (універсальні) послуги (стаття 62.1) послуги фіксованого телефонного зв’язку (місцевого, міжміського, та міжнародного), за винятком таких послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу. Різниця між фіксованим доступом і фіксованими мережами з безпроводовим доступом також зазначена в проекті Концепції розвитку телекомунікаційного ринку в Україні (Концепція).
Різниця між різними телекомунікаційними операторами також допомагає зберегти різницю між чисто мобільними і фіксованими з безпроводовим доступом послугами. Ліцензія, отримана операторами фіксованого зв’язку з безпроводовим доступом, обмежує їх до надання фіксованих послуг, їм не дозволяється надавати послуги мобільного зв’язку.
НКРЗ нещодавно надала додаткові ліцензії для постачальників послуг на ринку фіксованого зв’язку. Цим постачальникам послуг бракує мережевих потужностей, і вони потребуватимуть доступу до мережі інших операторів фіксованого зв’язку щоб надавати послуги. Зараз не ясно, на якому рівні буде забезпечуватись доступ. Укртелеком та інші оператори фіксованого зв’язку виступають за надання взаємоз’єднання на основному рівні мережі, тоді як постачальники послуг просять, щоб доступ відбувався на місцевому рівні.
Не дивлячись на прогрес, зроблений у розвитку послуг фіксованого зв’язку, підраховано, що на даний момент приблизно 2,5 мільйони людей стоять в черзі на фіксовану лінію. Відсутність послуг фіксованого зв’язку, особливо у сільських, гірських і економічно ослаблених районах є однією з головних турбот уряду, як вказано в Концепції.