Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 26 квітня 2006 р. Київ 2006

Вид материалаДокументы

Содержание


Вітязь І.М. (м. Київ)
Метою емпіричного дослідження
Тест збудований за принципом вимушеного відбору та дозволяє зареєструвати 2 базових та 12 додаткових параметрів самоактуалізації
Додаткові шкали – на відміну від базових, що вимірюють глобальні характеристики самоактуалізації, орієнтовані на реєстрацію деяк
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Вітязь І.М.


(м. Київ)

САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО - КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ НА РИНКУ ПРАЦІ



Дослідження проведено в рамках загальної концепції комунікативної діяльності, розробленої академіком О. В. Киричуком. Завданням дослідження було встановити роль і місце самоактуалізаційного компоненту Я-концепції особистості апліканта в системі його соціально-комунікативної активності. Гіпотеза дослідження ґрунтувалася на припущенні, що між окремими складовими комунікативної компетентності, зокрема самоактуалізації особистості та рівнем її соціально-комуникативної активності існують інтеркореліційні зв’язки.

Основу комунікативної компетентності, як здатності особистості мобілізувати знання, уміння і досвід комунікативної діяльності в конкретній соціальній ситуації, складає аксіологічний (ціннісно-орієнтаційний) компонент, що формується шляхом засвоєння соціально заданих норм та конструювання нових ціннісних форм в процесі спілкування.

Аксіологічний компонент об’єднує систему цінностей особистості, відчуття власної цінності (Я-образ, самооцінка), рівень впровадженості власної системи цінностей в особисте життя (самоактуалізація) та рівень взаємодії власної системи цінностей з іншими системами.

Під самоактуалізацією розуміють найбільш повну та вільну реалізацію особистістю своїх потенційних властивостей. Поняття самоактуалізації синтетичне, воно вбирає в себе всебічний і безперервний розвиток творчого та духовного потенціалу людини, максимальну реалізацію всіх його можливостей, адекватне сприйняття оточуючих, світ і свого місця у ньому, багатство емоційної сфери та духовного життя, високий рівень психічного здоров’я та моралі. Самоактуалізація завжди знаходить свій вияв у реальних вчинках, що виражають особистісну активність та відповідальність. Самоактуалізація ототожнюється з такими особистісними проявами, як самовідданість, самовираз, самоствердження, вільне саморозкриття.

Метою емпіричного дослідження в межах проблеми було дослідити

наявність зв'язку між рівнем соціально-комунікативної активності аплікантів в малій групі та їх показниками рівня самоактуалізації

Методи і процедури дослідження.

Дослідження проводилося на групі безробітних з допомогою таких методів дослідження:

1. Моніторінгу особистісного зростання, розробленого та підготовленого професором О.В. Киричуком. [1];

2. За допомогою “Самоактуалізаційного тесту” (Л.Я Гозман, М.В.Кроз, М.В.Латинська), що базується на концепції самоактуалізації особистості А. Маслоу. Вимірювання проводилось за двома базовими шакалами “Компетентність у часі” (ТС) та шкала “підтримки” (І) та 12 додатковими.

Тест збудований за принципом вимушеного відбору та дозволяє зареєструвати 2 базових та 12 додаткових параметрів самоактуалізації.

До базових шкал відносять шкалу Компетентності у часі (Тс) - показує на вміння суб’єкту жити теперішнім та бачити своє життя цілісним (відчувати нерозривність минулого, теперішнього та майбутнього). Таке світовідчуття, психологічне сприйняття часу суб’єктом відповідає високому рівню самоактуалізації особистості.

Низький бал за цією шкалою свідчить про орієнтацію людини лише на один відрізок часової шкали (минуле, теперішнє та майбутнє) та (чи) дискретне сприйняття свого життєвого шляху.

Шкала Підтримки (І) - вимірює ступень незалежності цінностей та поведінки суб’єкту від зовнішнього впливу (внутрішня-зовнішня підтримка).

Додаткові шкали – на відміну від базових, що вимірюють глобальні характеристики самоактуалізації, орієнтовані на реєстрацію деяких її аспектів.
  1. Шкала Ціннісної орієнтації (SAV) – вимірює в якому ступені людина розділяє цінності, що притаманні особистості, що самоактуалізується.
  2. Шкала Гнучкості поведінки (Ex) - діагностує ступень гнучкості суб’єкту в реалізації цінностей у поведінці, взаємодії з оточуючими людьми, здібністю швидко та адекватно реагувати на зміну ситуації.

Шкали Ціннісної орієнтації та Гнучкості поведінки доповнюють друг друга та утворюють блок цінностей. Перша шкала характеризує самі цінності, друга – особливості їх реалізації в поведінці.
  1. Шкала Сенситивності до себе (Fr) - визначає в якої ступені людина віддає собі звіт у своїх потребах та відчуттях, наскільки добре відчуває та рефлексує їх.
  2. Шкала Спонтанності (S)- вимірює здібності індивіду спонтанно та безпосередньо виражати свої відчуття.

Шкали 3 та 4 утворюють блок відчуттів. Перша визначає то, наскільки людина усвідомлює свої відчуття, друга-в якої ступені вони проявляються у поведінці.
  1. Шкала Самоповаги (Sr) - діагнозує здібність суб’єкту цінувати свої чесноти, позитивні якості характеру, поважати себе за них.
  2. Шкала Самоприйняття (Sa) – реєструє ступень прийняття людиною себе такою якою вона є, в залежності від оцінки своєї гідності та недоліків.

Шкали 5 та 6 утворюють блок самосприйняття.
  1. Шкала Уявлень про природу людини (Nc) – високий бал за цією шкалою – свідчить про нахил суб’єкту сприймати природу людини в цілому як позитивну.
  2. Шкала Сінергії (Sy) – визначає здібність людини до цілісного сприйняття світу та людей, до розуміння зв’язку протилежностей, таких як гра та робота, тілесне та духовне.