Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 26 квітня 2006 р. Київ 2006

Вид материалаДокументы

Содержание


УДК001.18: 159.923.2-057.19 В. Логвиненко (м. Київ)
Методи дослідження
Гендерні особливості сприйняття когнітивної репрезентації апліканта на ринку праці.
База дослідження
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

УДК001.18: 159.923.2-057.19

В. Логвиненко

(м. Київ)



Психологічні властивості безробітних з різними стратегіями поведінки.


Щоб встановити вплив стійких психологічних рис та Я-концепції на можливість подолання безробітним ситуації безробіття, було розглянуто їх зв’язок із сприйняттям окремих складових ситуації як особисто актуальних, які можна вважати психологічними диспозиціями, що виявляють себе як стратегії поведінки у ситуації. В якості робочих гіпотез було прийнято, що: 1) людьми з різними психологічними властивостями і Я-концепціями різні складові ситуації сприймаються як особисто актуальні; 2) люди з різними психологічними властивостями і Я-концепціями схильні до вибору різних стратегій поведінки. Для перевірки гіпотези було виділено чотири підгрупи безробітних, для яких найвищу актуальність мали такі складові: “Можливість зайнятися підприємництвом”, “Одержання нової спеціальності”, “Згода на будь-яку низькооплачувану роботу, щоб забезпечити виживання своє та своєї сім’ї”, “Одержання тимчасового перепочинку”, “Уникнення вирішення проблем”.

Методи дослідження: 1.Діагностичний комплекс “Аплікант”, складовими якого були: 1.Тест “Аплікат”, який включав такі характеристики безробітних: а) емоційні реакції на звільнення з роботи; б) сприйняття окремих складових ситуації безробіття; в) тематичні центрації; г) фактори впливу на психічний стан; д) загальне сприйняття ситуації [2]. 2.”Наскрізний біполярний перелік особистісних рис“ Голдберга (1992) для одержання самооцінки [3]. 2.Діагностичний тест соціально-психологічної адаптації К.Роджерса, Р.Раймонда (методика СПА) [4]. 3. Анкета “Система цінностей”. 4. Методика експрес діагностики ситуативної самоактуалізації особистості Т.Д. Дубовицької [1]. Опитування доповнювалося індивідуальними бесідами з безробітними.

Аналіз кореляційних зв’язків даних складових ситуації та психологічних властивостей особистості, оцінки нею своїх особистісних рис, системи цінностей, факторів впливу на психічний стан, тематичних центрацій та інших складових ситуації виявив, що самооцінка безробітними власних психологічних властивостей значно більше корелює із сприйняттям складових безробіття, ніж показники цих властивостей, виявлені тестуванням. Це означає, що саме Я-концепція як розуміння свого Я, усвідомлення почуття себе, рівень самооцінки та відповідно рівень сподівань щодо себе визначають бачення у ситуації тих чи інших можливостей, перешкод чи ускладнень.

В результаті аналізу отриманих даних було встановлено набори тпсихологічних властивостей, які можна вважати характерними для підгруп безробітних з різними стратегіями поведінки. Найчіткіше виділяються характерні набори психологічних властивостей, тематичних центрацій, образ ситуації (комплекс її актуальних складових), та “ціннісне ядро” у підгрупі “Підприємництво”, що свідчить про вищий рівень їх самоусвідомлення і самовизначення у ситуації безробіття, порівняно з іншими. Характерне “ціннісне ядро” властиве і для підгрупи “Уникнення вирішення проблем”, тоді як в підгрупах “Одержання нової спеціальності”, “Згода на будь-яку низькооплачувану роботу, щоб забезпечити виживання”, система цінностей практично не є чинником налаштованості, крім того її нижча диференційованість їх свідчить про особистісну незрілість, або ж, відсутність, чи прихованість чітко визначених цілей (Див.Мал.1, 2).

“Ціннісне ядро” безробітного із стратегією поведінки “Підприємництво” – це домінування цінностей безпеки життя, спокою, захищеності грошей, матеріального достатку, високооплачуваної роботи, переважання цінностей егоцентричної направленості, неактуальність альтруїстичних цінностей, (а саме, низький ранг цінностей (“Розвиток інших”, “Любов до інших”, “Допомога іншим”), негативна кореляція з духовними цінностями “Віра в Бога”, “Служіння Богу”, “Пошук істини” (r=-0,22; p0,05)*. Позитивний зв’язок стратегії “Підприємництво” із цінностями дружби, спілкування (r=0,36), актуалізація потреби “Загальна орієнтація у ситуації” узгоджується із поведінковою стратегією “Спрямованість на соціальну допомогу”, спрямованістю на використання інших як засобу досягнення цілі.

* тут і далі p0,05

“Характерний образ ситуації” безробітного-“підприємця” – це усвідомлення своєї невідповідності ринку праці (r=0,51), дискримінації на ринку праці (r=0,32), сприйняття безробіття як тимчасового перепочинку (r=0,30), спрямованість на одержання соціальної допомоги, пільг (r=0,41).

Характерний набір психологічних властивостей “підприємця” — це схильність до домінування (r=0,43), що може не завжди усвідомлюватися — усвідомлення цієї риси в собі (r=0,22), практична спрямованість інтелекту (r=0,37), відчуття емоційного комфорту (за самооцінкою r=0,36). З інтернальністю дана стратегія виявляє слабкий позитивний зв’язок (r=0,22), але показники інтернальності як за результатами тестування, так і за самооцінкою узгоджуються. Ці риси доповнюються набором, який можна вважати характерним для підприємця: допитливість, організованість, рефлексивність, енергійність. Виявилося, що чим більші у людини схильність до уникнення вирішення проблем, покладання на внутрішній контроль, бачення причин своїх негараздів в собі (r=-0,58), полезалежність (r=-0,38), нестабільність (r=-0,30), тим менше людина схильна надавати особисту значимість підприємництву. Психічний стан “підприємця”, що загалом характеризується відчуттям емоційного комфорту, стабільністю (r=0,36), може погіршуватися під впливом таких факторів: стурбованість своєю виснаженістю в кінці дня (r=0,48), думки про роботу (r=0,38). Іншим сильним чинником впливу на психічний стан є спілкування в сім’ї (r=0,25). Спостерігається досить сильна позитивна кореляція даної стратегії із самооцінкою здатності до прийняття інших (r=0,43) і прийняття себе (r=0,32). В той же час, за даними тесту СПА такий зв’язок відсутній (r=0). Це свідчить про готовність до діяльності заради досягнення власної цілі, віру у власну здатність досягнути успіху у справі, а отже, про досить високий рівень суб’єктогенезу — здатність ставити ціль і організовувати свою діяльність для її досягнення, долаючи як ситуаційні труднощі, так і недостатність індивідуальних психологічних ресурсів. Одразу зазначимо, що подальший аналіз даної групи із врахуванням фінансового фактору виявив, що ті безробітні, у яких відсутні переживання з приводу фінансових труднощів — 55% (які дійсно могли б започаткувати підприємництво, оскільки мають для цього матеріальні умови) виявляють високі, максимальні серед усіх опитаних, показники інтернальності, здатності до прийняття себе, інших, відчуття емоційного комфорту. Друга підгрупа, яка гостро переживає фінансові труднощі – 45% (а, як виявилося, ще й матеріальні, сімейні, стосунків з комунальними службами, проблеми самоставлення) характеризувалася мінімальними даними показниками серед усіх опитаних та найнижчою самооцінкою. Сукупний розгляд всіх даних спонукає до висновку, що саме активна життєва позиція безробітних із фінансовими труднощами цієї підгрупи за низького рівня самоусвідомлення визначає їхню відчайдушну готовність сприймати як особисто актуальний будь-який шанс ситуації, попри відсутність і психологічних, і матеріальних, і фінансових ресурсів, щоб скористатися ним ефективно. Вони потребують як інформаційної, так і психологічної допомоги, і головним напрямком роботи психолога з ними має бути підвищення рівня самооцінки та самоусвідомлення. Поведінкова стратегія групи “Підприємництво” є динамічним поєднанням стратегій “Спрямованість на соціальну допомогу” та “Спрямованість на вирішення проблеми” і вибір даної стратегії як домінуючої у суб’єктно-ситуаційній взаємодії детермінується діючою (специфічними психологічними властивостями та специфічною “Я-концепцією”, актуалізованими структурами індивідуального знання) і цільовою (реалізація в майбутньому особисто значимих цінностей) причинністю.

Підгрупі “Нова спеціальність” властивий зовсім інший набір психологічних рис: схильність до співробітництва, багатство уяви (r=0,55), доброзичливість (щедрість, доброта) (r=0,47), екстравертованість (r=0,35), неегоїстичність (r=0,38), відчуття емоційного комфорту (r=0,36). Із одержаних результатів слідує висновок, що відчуття емоційного комфорту є однією з умов сприйняття “Підприємництва” і “Нової спеціальності” як особисто актуальних. Інтернальність (за самооцінкою безробітних), що виділяється як характерна риса для підгрупи “Перенавчання” (r=0,40), за тестом СПА виявляє навіть обернений зв’язок (r=-0,15), що свідчить про досить високу готовність брати відповідальність на себе за свої рішення, бачення причинності в собі, інакше можна сказати, переконаність у досить високому рівні власної суб’єктності за відсутності чи недостатності структур індивідуального досвіду/знання, які б підтверджували обґрунтованість даних уявлень. А це, в свою чергу, свідчить або про невисокий рівень самоусвідомлення, використання психологічних механізмів захисту позитивного образу “Я” шляхом наближення “Я-реального” до “Я-ідеального”, або про посилення ригідності установок з метою збереження позитивної “Я-концепції” із запереченням нового негативного досвіду суб’єктно-ситуаційної-взаємодії, що неодмінно є розвиваючою, тобто неодмінно призводить до змін як суб’єкту, так і ситуації. В обох випадках відбувається створення фіктивного “Я”, що є несприятливим для використання як ефективних стратегій подолання, так і неадаптивної творчої активності Тому вважається доцільним впровадження психологічного супроводу безробітних, які перенавчаються з метою підвищення їх рівня самоусвідомлення та сприяння їх суб’єктогенезу. . Крім того, відсутність зв’язку із системою цінностей (єдина значима кореляція із свободою віросповідання (r=0,35)) свідчить, що можливість перенавчання може бути актуальною для всіх безробітних незалежно від їх потреб і цілей, і вибір перенавчання детермінується причинами не діючою (з боку минулого) чи цільовою (з боку майбутнього) причинністю, а актуальною, під впливом теперішньої ситуації, під впливом моменту, а саме тими інноваціями, які виникають в суб’єктно-ситуаційній взаємодії актуально. Це підтверджується особисто актуальним набором складових ситуації, який можна вважати характерним для перенавчання: “Можу краще пізнати себе, долаючи труднощі ситуації”, “Одержав час для вирішення багатьох назрілих проблем” (r=0,57), “Безробіття — тимчасовий перепочинок” (r=0,38), “Я втратив колектив, друзів по роботі” (r=0,25), “Зрозумів свою цінність, навіть якщо не приношу грошей”, “Низька зарплата є приниженням гідності” (r=0,47), “Я зразок подолання ситуації”, що виявляє слабкий зв’язок (r=0,22), але тільки з даною стратегією поведінки, тому є характерною. Аналіз тематичних центрацій виявляє, що ці безробітні найбільше переживають з приводу власних перспектив (r=0,64), контактів з роботодавцями (r=0,63), результатів пошуку роботи (r=0,62), проблем самоповаги (r=0,47), сімейних проблем, спокою. Це виявляє певну схильність безробітних даної підгрупи до вибору стратегії “Уникнення вирішення проблем”, однак значна негативна кореляція з ескапізмом як психологічною властивістю (r=-0,50), і такими рисами як незадоволеність, нервовість (r=-0,67; r=-0,35), які характеризують підгрупу “Уникнення вирішення проблем”, високий рівень домагань, сподівань самореалізації в першу чергу у професійній сфері (найбільший зв’язок виявляє фактор впливу на психічний стан “думки про роботу” (r=0,55), амбіційність, свідчить про можливість ресоціалізації даної підгрупи в процесі навчання і вибору ними під час навчання більш ефективних стратегій поведінки. Те, що безробітні, які вбачають у перенавчанні особисту актуальність, мають кращий психічний стан, вищі рівні самооцінки, самоактуалізації, менший рівень нейротизму, ніж безробітні, для яких характерне уникнення вирішення проблем, крім того, сильну спрямованість на самопізнання, що не спостерігається у безробітних, які уникають вирішення проблем, дозволяє зробити висновок, що стратегію поведінки безробітних даної підгрупи можна визначити як поєднання цілого набору стратегій: “Спрямованість на самоактуалізацію (самопізнання, особистісне зростання)”, або “Позитивне мислення”, що визначає готовність до перенавчання і активність в процесі навчання, “Спрямованість на вирішення назрілих проблем, не пов’язаних з працевлаштуванням”, що визначає високий рівень неконструктивної активності, “Уникнення вирішення проблем”, що визначає пасивність і невротизацію особистості слухача курсів перпідготовки. Подібно до підгрупи “Підприємництво” активність даної підгрупи детермінується диспозиціями егоцентричної направленості. В той же час, якщо для підгрупи “Підприємництво” характерним є усвідомлення як вимог ситуації так і власного негативного досвіду, який значною мірою пов’язаний із новим суспільним статусом “безробітний”, то для “Перенавчання” властиве тільки перше. Сприйняття і домінування тієї чи іншої стратегії поведінки у даній підгрупі більше, ніж в інших, визначається ситуативними чинниками, іноваціями, що виникають в процесі суб’єктно-ситуаційної взаємодії. Сукупний розгляд показників психологічних властивостей за самооцінкою та визначених тестуванням та образом ситуації виявляє, що відсутність психологічної готовності до подолання ситуації безробітні у даної підгрупи детермінується суто суб’єктивістським поглядом на себе і на ситуацію. Про це свідчать і результати факторного аналізу. Фактор першого порядку, що є визначальним у виборі перенавчання, можна умовно назвати “Усвідомленням вимог ситуації” Він включає тематичні центрації, що обумовлені виключно ситуацією: власні перспективи, контакти з роботодавцями, результати пошуку роботи, побутові проблеми, факторне навантаження 0,65, 0,62, 0,62, 0,53 відповідно. Фактор другого порядку –“Переконаність у власній здатності подолати ситуацію”, включає схильність до співробітництва — 0,56, багатство уяви — 0,55, максимальну чутливість психологічного стану до думок про роботу, факторне навантаження — 0,56, 0,55 0,53, відповідно. Фактор третього порядку – “Потреба в забезпеченні самоповаги”, включає: актуалізацію позитивного образу себе в Я-концепції як доброзичливого (неантагоністичного: щедрого, доброго, неегоїстичного), небоязкого, здатного до внутрішнього контролю, із стійких психологічних рис — інтернальність, тематичну центрацію “Забезпечення самоповаги”, факторне навантаження 0,48-0,41. Зазначимо, що для задоволення потреби в забезпечені самоповаги, сам процес навчання є найшвидшим і найреальнішим способом. Меншу факторну вагу, але достойні згадування по причині знову ж таки свого ситуативного характеру, мають сприйняття безробіття як тимчасового перепочинку та відчуття емоційного комфорту. Отже, сприйняття і вибір перенавчання детермінується позитивною Я-концепцією, потребою в підтриманні позитивного образу себе та актуальною причинністю. Усі наведені показники є усередненими, оскільки встановлено, що фактор переживання фінансових труднощів є суттєвим і в цій підгрупі. Він не впливає на сприйняття самої складової, але ті, хто гостро переживає фінансові труднощі — 53% із тих, хто хотів би перенавчатися, дещо відрізняються за своїми психологічними властивостями, і досить суттєво за самооцінкою (нижчий рівень), навіть за образом ситуації (більш песимістичний) від тих, хто фінансово забезпечений.

У підгрупі “Уникнення вирішення проблем” спостерігається переважання цінностей духовного розвитку, пошуку істини, свободи віросповідання. Цінності віри в Бога, любові не виявляють зв’язку з даною стратегією, тому ми можемо стверджувати, що дана підгрупа не є випадково виділеною підгрупою віруючих людей, однією із традиційних стратегій яких є “Сподівання чуда”. Крім того, зазначимо, що стратегія “Сподівання чуда” в людей глибоко віруючих в Бога супроводжується активною життєвою позицією: на індивідуальному рівні це духовно-катарсична активність, на суспільному – персоналізація, альтруїстична активність (“служіння ближньому”). Цінність трансценденції, тобто виходу за межі цього суспільства, навіть за межі цього світу, притаманна даній підгрупі, відсутність альтруїстичної направленості самотрансценденції (персоналізації), обернена залежність із цінностями творчості (r=-0,22), розвитку своїх талантів, саморозвитку (r=-0,2), самопізнання (r=-0,26), свідчать, по-перше, про відсутність як конструктивної адаптивної активності, так і неадаптивної творчої, по-друге, про домінування потреби вийти з даної ситуації, нестерпність її подальшого переживання. Можна говорити про пасивність життєвої позиції, дані безробітні не сприймають як шансу ні започаткування підприємництва, ні перенавчання, що підтверджується негативними кореляціями із цими складовими (r=-0,42), (r=-0,26). Вони не вірять у власну здатність працевлаштуватися, їх рівень суб’єктогенезу низький, та з тематичними центраціями “Пошук роботи” (r=-0,31), “Перспективи” (r=-0,56), з факторами впливу на психічний стан “Думки про роботу” (r=-0,56), (r=-0,56), “Виснаженість в кінці дня” (r=-0,56). Стратегія поведінки безробітних “Уникнення вирішення проблем” найбільшу позитивну кореляцію виявляє із згодою на будь-яку високооплачувану роботу (r=0,34), або на низькооплачувану роботу заради збереження кваліфікації (r=0,34). Безробітні даної підгрупи найбільше переживають з проблем самоповаги, здоров’я, спокою, сімейних проблем, але практично не переживають з приводу власної перспективи чи пошуку роботи. Переживання стосовно роботи стосується тільки результатів її пошуку (r=-0,29) та спілкування з роботодавцями (r=0,44 ). Це свідчить про неусвідомлення ними неефективності своєї поведінкової стратегії. Спілкування з роботодавцями є головним фактором впливу на їх психічний стан, а якщо врахувати обернено-пропорційний зв’язок із інтернальністю (r=-0,4), переважно відсутнє відчуття емоційного комфорту (r=-0,35), нервовість, незадоволеність (r=0,35) (зазначимо, що це єдина підгрупа, у якій спостерігається зв’язок із нервовістю і незадоволеністю), то стане зрозумілим, що вибір даної поведінкової стратегії детермінується мотивацією уникнення поразки і невротизацією особистості, що супроводжується значним розведенням самооцінки: високою оцінкою “Я-взагалі” і низькою “Я-зараз”. . Для безробітних даної підгрупи характерний високий показник прийняття інших, полезалежності, при цьому схильність до внутрішнього контролю, самозвинувачення, що в процесі пошуку роботи означали цілий цикл переживань: невдале спілкування з роботодавцем — звинувачення себе, ймовірніше, уже в процесі співбесіди, — погіршення самоповаги — переживання неуспіху— посилення знервованості — погіршення психосоматичного регулювання — спілкування в сім’ї, намагання підтримати свою самоповагу — загострення сімейних проблем — загострення проблем самоповаги, здоров’я — прагнення спокою — прагнення, пошук чогось більш стабільного, ніж власне “Я”, справедливість чого була б вище несправедливості середовища. В результаті такого імпульсивного пошуку роботи закріплюється пасивна внутрішня позиція, закріплюється відчуття своєї безпорадності. Висновком є те, що дані безробітні становлять найбільшу групу ризику поповнення “довготривалих безробітних”. Але це не тип “ледаря”, чи “пристосуванця”, про свідчить навіть те, що із складовою ситуації “Пільги” виявляється незначна негативна кореляція. Сильна невротизація цього типу, значна трансформація Я-концепції, замикання на собі врешті решт призводить до нездатності працевлаштуватися. І хоча ці люди переконані, що стороння допомога, крім конкретної пропозиції роботи, їм не потрібна, але високий показник прийняття інших, полезалежності, вказує, що компетентна допомога психолога, направлена на збільшення рівня самоусвідомлення, зокрема підвищення самооцінки своїх термінальних здібностей (“Я-зараз”) і засвоєння інших поведінкових стратегій, була б ефективною. І в першу чергу тому, що в цілком реальному розумінні їхні психологічні властивості, які можна вважати достоїнствами, і їхні таланти не перебувають ні у якому зв’язку із тим, що вони роблять в житті. Домінування метацінностей у даного типу надає можливість перетворення їх внутрішньої позиції із пасивної в активну, оскільки справжня духовність передбачає активну життєву позицію. Крім того сильна невротизація, що закономірно пов’язана із егоцентричною направленістю дорослої людини, яка потрапила у важку життєву ситуацію, передбачає проблеми смислотворення у даного типу людей у наявній ситуації, вказує на необхідність психотерапевтичної роботи з цими безробітними.

Психологічні характеристики безробітних підгрупи “Згоден на будь-яку низькооплачувану роботу заради виживання себе і сім’ї” виявляють специфічні риси, в значній мірі поєднуючи характеристики “Підприємництва” і “Нової спеціальності”. Першою рисою є високі показники самооцінки власної полезалежності та потреби у зовнішньому контролі, що значно розходяться із показниками тестування ((r=0,61(самооцінка)/0,15 (тест)) та (r=0,37/-0,3 відповідно). Самооцінка інших психологічних властивостей хоча виявляє тільки сліди залежностей із даною стратегією, але свідчить про позитивне мислення: готовність до ризику (небоязкий, любитель пригод, організований, довірливий, відповідальний (r=0,27). Взагалі, у цих безробітних найвище серед досліджуваних розходження самооцінки психологічних властивостей та даних, виявлених тестуванням, що свідчить про низький рівень самоусвідомлення та занижену самооцінку. Інша специфічна риса — це домінування вектору творчості і розвитку у “ціннісному ядрі”. І хоча коефіцієнт кореляції їх із цією стратегією низький, однак вони характерні тільки для даної підгрупи. Це такі цінності: творчість (r=0,34), власна освіта, престижна робота (r=0,32), власна справа, емоційно насичене життя, спілкування, дружба, визнання суспільства (r=0,30). Характерним є і сприйняття ситуації. Особисто актуальними є: непотрібність суспільству, невідповідність ринку праці, (r=0,46), що спостерігалося і в підгрупі “Підприємництво”, та вони доповнюються складовою “Втрата перспективи” (r=0,30), що не спостерігається ні в якій іншій підгрупі. Цей образ ситуації доповнюється дуже характерними тематичними центраціями: “Вільний час”, “Втрата колективу” (r=0,40) та факторами впливу на психічний стан – “Думки про звільнення” (r=0,34), що ще раз підтверджує спрямованість переживань у минуле, знецінення теперішнього, відсутність бачення власного майбутнього. У теперішньому найбільшим фактором впливу на психічний стан є “Стосунки з комунальними службами”, що виявляє незначну кореляцію (r=0,2), але, якщо врахувати наявність фінансових труднощів, є суттєвим мотивом поведінки. Отже, для даної підгрупи властиве поєднання позитивної Я-концепції, хоча і за заниженої самооцінки, і негативне сприйняття ситуації. Таке поєднання цілком узгоджується із зовнішнім локусом контролю, покладанням вини за те, що відбувається на інших. Творча спрямованість безробітних даної підгрупи, потреба у суспільно значимому емоційно насиченому житті, у розвитку, у самореалізації позбавлені відчуття майбутнього та заперечення теперішнього могли б свідчити для психоаналітика про комплекс нереалізованої вищості, який слугує причиною багатьох неврозів, а з позицій даного дослідження свідчить про наявність мотиваційно-когнітивного дисонансу у свідомості безробітного, що так само призводить до невротизації особистості. Все це в сукупності визначає принципову неможливість для служби зайнятості скористатися згодою цих безробітних на низькооплачувані вакансії і “виштовхнути” їх з обліку (що реально може призвести їх до неврозів, психосоматичних ускладнень), і свідчить про необхідність психологічної роботи з підвищення їхньої самооцінки, актуалізації цінностей справи, розвитку, творчого потенціалу, корекції сприйняття, а саме: уміння сприймати позитивні можливості ситуації, вироблення спрямованості у майбутнє, що передбачає смислотворення, цілепобудову, суб’єктогенез.

Підгрупа “Згоден на будь-яку низькооплачувану роботу заради виживання” становить 47% опитаних, (ще для 17% , із них 30% оцінюють цю стратегію негативно, як наслідок диктату, тиску ситуації, !7% — позитивно, як вияв власної готовності піклуватися про свою сім’ю. 100% опитаних цієї підгрупи переживають фінансові труднощі, а 96% — матеріальні. Отже, вибір даної поведінкової стратегії цілком детермінується фактором фінансової та матеріальної незабезпеченості. 58% цієї підгрупи сприймає як актуальну можливість перенавчатися, 47% — змінити професію, 68% — зайнятися підприємництвом. Зазначимо, що започаткування власної справи для безробітних з такими матеріальними та, відповідно, психологічними ресурсами є практично неможливим, що ж до перенавчання, то навіть якщо ці 58% згодяться на перепідготовку, то тиск фінансових проблем потягне за собою таку низку інших проблем, що, за наявними дослідженнями, частина з них змушена буде залишити навчання. Це ставить перед службою зайнятості запитання: чи надавати послуги з профнавчання тільки тим, хто фінансово і матеріально забезпечений, чи знайти можливості фінансової підтримки тих безробітних, які на думку експертів потребують перенавчання, але не можуть собі дозволити, оскільки перебувають у скрутному матеріальному становищі.

Висновки. Результат взаємодії суб’єкта безробіття і ситуації безробіття виявляється у виборі та реалізації певних стратегій поведінки. Цей вибір визначається не тільки психологічними особливостями індивіду, а й “Я-концепцією” та особливостями індивідуальних структур знання, що актуалізуються залежно від смислових значень ситуації і власної системи цінностей індивіда і визначають суб’єктивність сприйняття ситуації і себе. В результаті дослідження доведено необхідність цілеспрямованої компетентної психологічної допомоги безробітним та їх психологічного супроводу.

Література:

1. Дубовицкая Т.Д. Методика діагностики ситуативной самоактуализации личности: контекстній поход // Психол. Журн., 2005, т.26, №5, с. 70-78.

2. Киричук О.В., Логвиненко В.П. Когнітивна репрезентація аплікатами соціально-психологічної ситуації безробіття // Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти. Матеріали АПНУ 16 грудня 2004р.

3. Лоуренс Первин, Оливер Джон Психология личности. Теория и исследования. Раздел: Подходы к личности со стороны черт: пятифакторная модель.-с.285-327.

4. Мельников В.А. Практикум по основам психологии: Тесты и хрестоматія / Составитель – ВАМ. Сімферополь: “СОНАТ”, 1997.-254с.

Фролова О. В.

(м. Лутугин)

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ КОГНІТИВНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ АПЛІКАНТА НА РИНКУ ПРАЦІ.


Корін­ні соціально-економічні та політичні перетворення в Україні, які супрово­джуються надзвичайно динамічними змінами на ринку праці, конкуренцією, що постійно наростає, у свою чергу спричиняють і виникнен­ня таких соціальних проблем, як безробіття.

Специфіка ситуації безробіття полягає в її особливій стійкості. Всере­дині цієї життєвої ситуації в широкому розумінні постійно виникають кон­кретні вузькі ситуації, пов'язані з пошу­ком роботи. Події, що відбуваються в процесі цього пошуку (знайшов чи не знайшов роботу; взяли на роботу чи відмовили тощо), істотно впливають на репрезентацію аплікантами загальної ситуації безробіття й викликають сильні емоційні переживання.

Зміна фінан­сового та соціального становища вик­ликає деструктивні зміни в психіці; періоди хаотичної активності в пошу­ку роботи чергуються з періодами апатії, коли ситуація сприймається як безнадійна. Важкий психічний стан навіть за відсутності матеріальних ус­кладнень веде до того, що з'являється страх соціальної активності, спос­терігається байдужість до найближчо­го оточення, до сім'ї на фоні зростан­ня агресивності чи замикання в собі. Дуже часто індивідуальна інтерпре­тація соціальної ситуації безробіття має для апліканта більше значення, ніж об'єктивна реальність як така. Са­ме цим зумовлена необхідність дослідження особливостей сприйнят­тя аплікантами соціально-психо­логічної ситуації безробіття.

На сучасному етапі розвитку ринку праці виникає гостра потреба не тільки у всебічному дослідженні змісту самого поняття „активність безробітного на ринку праці”, але й у пошуку психологічних індикаторів такої активності - як зовнішніх, так і внутрішніх чинників поведінки аплікантів у соціально-психологічній ситуації безробіття.Тому не випадково останнім часом все більше посилюється інтерес до внутрішнього світу людини, її самосвідомості як регулятора думок і вчинків, до формування адекватного образу „Я”, його структури як конфігурації когнітивного, емоційного, регулятивного компонентів та їхнього семантичного наповнення. У даній статті розглянуті питання про когнітивну репрезентацію аплікатами не тільки соціально-психологічної ситуації безробіття, але й свого внутрішнього світу за різних поведінкових стратегій на ринку праці та їх гендерні особливості.

Об’єктом дослідження виступає когнітивна репрезентація особистістю соціально-психологічної ситуації, а саме гендерні особливості когнітивної репрезентації апліката ситуації безробіття.

Метою є:

Вивчення гендерних особливостей когнітивної репрезентації апліката соціально-психологічної ситуації безробіття; проведення психологічного аналізу поведінкових стратегій досліджуваних у ситуації безробіття; виявлення впливу окремих гендерних характеристик аплікантів на поведінкові стратегії в ситуації безробіття; виявлення гендерних психологічних характеристик образу „Я” аплікантів за їх стратегіями поведінки на ринку праці

Сприйняття аплікантами когнітивної репрезентації соціально-психологічної ситуації безробіття залежить від гендерних особливостей.


У відповідності з поставленою метою поставленні таки завдання:
  1. Дослідити гендерні особливості сприйняття когнітивної репрезентації апліканта на ринку праці на теоретичному і емпіричному рівнях аналізу.
  2. Виявити психологічні характеристики образу „Я” аплікантів за їх гендерними особливостями сприйняття соціально-психологічної ситуації безробіття.
  3. Вив­чити гендерні особливості емоційного сприйняття аплікантами соціально-психологічної ситуації безробіття в Лутугинському районі.
  4. Провести психо­логічний аналіз поведінкових стра­тегій досліджуваних жінок та чоловіків у ситуації безробіття.
  5. Виявити вплив окре­мих особистісних характеристик аплікантів на поведінкові стратегії в ситуації безробіття.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: положення про єдність психіки й діяльності (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв; системний підхід до дослідження особистості (А.Г. Ананьєв, О.В. Киричук); принципи детермінації та суб'єктивної активності в їх взаємозв'язку (Г.С. Костюк, В.А. Роменець, К.А.; принципи гуманістичного підходу до соціального навчання (А. Маслоу, К. Роджерс).

Вивченню проблем безробіття, як економічного, соціально-психологічного явища присвячені праці таких науковців, як С. І. Бандур, В. М. Петюх, В. М. Данюк, Ю. М. Маршавін, Е. М. Лібанова, В. С. Васильченко, П. М. Василенко, М. Л. Головко, В. П. Пастухов, О. В. Киричук.

Для вирішення поставлених завдань використовувались психодіагностичні методики:
  • методика Кемпбелла SCC (ясність Я-концепції) для встановлення рівня когнітивної репрезентації аплікатами власного внутрішнього світу [10];
  • короткий індекс самоактуалізації (SI), як показник цілеспрямованого, активного пошуку роботи безробітним на ринку праці [63];
  • діагностичний комплекс „Аплікант”[10];
  • самооцінка особистісних рис за параметрами п’ятифакторної моделі Голберга [ 17 ]

Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою ЕОМ із застосуванням математико-статистичних методів.

База дослідження: група безробітних жінок та група безробітних чоловіків, що перебувають на обліку у Лутугинському районному центрі зайнятості.
У даній статті наводяться результати дослідження когнітивних репрезентацій зазначе­ними аплікантами соціально-психо­логічної ситуації безробіття з урахуванням гендерних особливостей. Емоційне сприйняття аплікантами ситуації безробіття.

Математичні гіпотези:
    1. Можна допустити, що між показниками ясності Я-концепції в групах безробітних жінками та чоловіками, що стали на облік в центрі зайнятості, існують істотні відмінності.
    2. Можна допустити, що між показниками самоактуалізації в групах безробітних жінками та чоловіками, що стали на облік в центр зайнятості, існують істотні відмінності.
    3. Можна допустити, що стратегії поведінки безробітних

жінок та чоловіків у ситуації безробіття, відрізняються.
    1. Оскільки, за даними Кемпбелла, ясність Я-концепції є теоретично незалежною змінною стосовно змісту Я-концепції, то можна допустити, що вона виступає детермінантою самоактуалізації особистості безробітного, а також отримані в результаті проведеного дослідження дані були піддані ряду математичних процедур.

Отримані результати були зведені в протоколи обстеження окремо по кожній групі (безробітні-жінки та безробітні-чоловіки).

Існує відмінність між показниками в групах.

По ясності Я-концепції:
        1. Між групами чоловіків і жінок безробітних, існує статистично надійна відмінність на рівні 0,093.

По самоактуалізації:
  1. Між групами чоловіків і жінок безробітних, існує статистично надійна відмінність на рівні 0,098.

Таким чином, по ясності Я-концепції ці відмінності значимі, а по самоактуалізації на високому рівні значущості.

Протягом всього нашого емпіричного дослідження прослідковуються взаємозв’язки між ясністю Я-концепції та самоактуалізацією.

Ясність Я-концепції, будучи характеристикою уявлень людей самих про себе, є незалежною стосовно змісту Я-концепції. Люди з низькою ясністю більш залежні від соціального середовища, вища ясність пов’язана з вищою самооцінкою і свідомістю.

Закономірним видається припущення, що психологічно здоровій особистості, що самооактуалізується, буде притаманна висока ясність Я-концепції. Дослідження нам показадо, що Ясність “Я”-концепції жінок нижче, Ясністі “Я”-концепції чоловіків

Отже, ми з’ясували, що самоактуалізація є наслідком, а Я-концепція причиною.

Припущення щодо того, що психологічно здоровій особистості, що самоактуалізується буде притаманна висока ясність Я-концепції дістала своє емпіричне підтвердження в процесі становлення взаємозв’язку між рівнем ясності Я-концепції (що включає в себе самооцінку) і самоактуалізацією. У даній статті досліджувались особливості сприйнят­тя аплікантами соціально-психо­логічної ситуації безробіття.

Сприйняття жінками та чоловіками ок­ремих складових ситуації без­робіття. Критеріями були такі оцінки: дуже негативно, переживаю гостро - 19,4% чоловіків та 7,8% жінок; погано, але для мене це неактуально - 7,8% чоловіків та 24,4% жінок ; для мене не має ніякого значення - 24,4% жінок та 7,8% чоловіків ; добре, але для мене це неактуально - 19,4% жінок та 7,8% чоловіків; цілком позитивно, добре, для мене це важливо - 28,3% жінок та 19,4% чоловіків. Найбільш негативно й гостро переживаються такі елемен­ти ситуації: "Я не потрібний моїй країні, суспільству" (66,7% жінок та 53,6% чоловіків); "Я згоден на нижчу зарплату, аби забезпечити виживання собі і своїй сім?” (21,6% жінок та 58,7% чоловіків). Позитивно сприймаються такі еле­менти ситуації, як: "Я маю час для вирішення багатьох назрілих про­блем" (55,6% жінок та 21,8% чоловіків); "Я можу краще пізнати себе, свої внутрішні можливості, дола­ючи труднощі ситуації" (53,3% жінок та 21,3% чоловіків); "Я можу ско­ристатися деякими соціальними пільгами" (75,6% жінок та менш 10% чоловіків); "Я мушу досягти успіху в умовах конкуренції і ситуацію без­робіття сприймаю як додатковий сти­мул" (по 44,4%). Найгостріші емоційні пережи­вання в безробітних викликає те, що вони відчувають свою соціальну не­потрібність. Втрата перспективи, дис­кримінація на ринку праці, усвідо­млення тенденції перетворення безробітних на дешеву робочу силу - ці проблеми викликають гострі, дуже негативні емоційні переживання, як показує наше дослідження, більш у чоловіків їх можна розглядати як сильні стресогенні фактори.

Загальна характеристика когнітивної репрезентації ситуації безробіття в цілому оптимістична: 62,5% респондентів жінок та 56,8 респондентів чоловіків висловилися та­ким чином: "ситуація містить у собі можливості змін на краще в моєму житті". Решта (37,5% жінок та 48,3% чоловіків) стверджували, що "ситуація шкодить моєму фізично­му, психічному, соціальному й духов­ному здоров'ю". Були й такі опитувані (26,2% жінок та 12% чоловіків), які стверджували, що "ситуація сприяє моєму особистісному зростан­ню і зміцненню".

Результат взаємодії суб'єкта без­робіття й ситуації безробіття вияв­ляється у виборі та реалізації певних стратегій поведінки. Цей вибір визначається не тільки психологічними особливостями індивідуальних структур знання, що актуалізуються залежно від смислових значень ситу­ації і власної системи цінностей індивіда. Саме тому в межах даного питання доцільним є вивчення ціннісно-смислової сфери індивіда, зокрема Я-ідеального та Я-реального, самооцінки.

Розглянемо вплив окремих елементів психологічного фактора на основні стратегії (цілеспрямований, активний пошук роботи; відмова від пошуку роботи та хаотичний пошук роботи) у соціально-психологічній ситуації безробіття, мають гендерні особливості, тому що жінки та чоловіки по-різному сприймають ситуацію безробіття, тому і стратегії їх поведінки відрізняються.

Решта респондентів чоловіків за стратегіями поведінки розподілилися таким чином, %:

Цілеспрямований, активний пошук роботи 34,2

Відмова від пошуку роботи 12

Хаотичний пошук роботи 25

Одержання другої професії 12,4

Згода на будь-яку роботу 16,4

Решта респондентів жінок за стратегіями поведінки розподілилися таким чином, %:

Цілеспрямований, активний пошук роботи 11,1

Відмова від пошуку роботи 17,1

Хаотичний пошук роботи 35,8

Одержання другої професії 26,4

Згода на будь-яку роботу 9,6

На вибір аплікатами тієї чи іншої стратегії поведінки на ринку праці впливають найрізноманітніші психологічні фактори. Як зазначалося, у дослідженні було використано наскрізний біполярний перелік особистісних рис (п’ятифакторна модель Голдберга). Ця модель давала змогу швидко одержати самооцінки за параметрами Великої П’ятірки, зокрема:

  1. Інтроверсія – екстраверсія;
  2. Антагонізм – доброзичливість;
  3. Незібраність – свідомість;
  4. Емоційна стабільність – нейротизм;
  5. Закритість – відкритість новому досвіду.

Наскрізний біполярний перелік передбачає прояв психологічних факторів зі знаком „плюс” (45 – дуже проявляються; 35 – 40 – помірно проявляються; 25 – ні те , ні інше) і зі знаком „мінус” (10 – 15 – помірно проявляються, 5 – дуже проявляються ).

• перший фактор (інтроверсія - екст­раверсія) - середнє значення шкали (ні те ні інше). Частина аплікантів ха­рактеризували себе як інтроверти (енергійні, говіркі, наполегливі, зух­валі), інші - як екстраверти (мовчазні, не енергійні, боязкі);

• другий фактор (антагонізм - добро­зичливість) - помірне значення шкали (30-35). Переважна більшість аплікантів характеризували себе схильними до співробітництва, доб­розичливими, довірливими;

• третій фактор (незібраність - свідомість) - теж помірне значення шкали. Більшість характеризували се­бе організованими, старанними, прак­тичними;

• четвертий фактор (емоційна стабільність - нейротизм) - середнє зна­чення в напрямі нейротизму Аплікати давали собі такі характеристики: "напру­жений", "нервовий", "нестабільний", "незадоволсний", "емоційний";

• п'ятий фактор (закритість - відкритість досвіду) - одержано такі самохарактеристики: "з багатою уявою", "творчий", "схильний до роз­думів", "досвідчений". Таким чином, можна припустити, що тут ми маємо справу із завищеною самооцінкою, а це створює певні перешкоди працевла­штуванню на новому місці роботи.

Рівень адекватності самооцінки було встановлено за допомогою шкали ясності „Я”-концепції (SCC) Кемпбелла. Рівень інтеркореляцій між самооцінками аплікантів за фактором „незібраність – свідомість” і показниками ясності „Я”-концепції становить 0,41 у жінок, та рівень інтеркореляцій між самооцінками аплікантів за фактором „антагонізм – доброзичливість” і показниками ясності „Я”-концепції становить 0,39 у чоловіків. Середні зазначення впливу психологічних факторів на окремі стратегії поведінки аплікантів на ринку праці наведена в таблиці 3.

Застосовуємо математичний метод для обчислювання t-критерію Стьюдента для заданого ступеня волі та рівнів значущості між стратегіями поведінки жінків та чоловіків на ринку праці. Відмінність між двома вибірками можна вважати достовірною (p ≤ 0,05),

Значні відмінності впливу психологічних факторів на різні стратегії поведінки аплікантів чоловіків на ринку праці (таблиця №1). Це особливо стосується першої стратегії (цілеспрямований, активний пошук роботи на ринку праці). Так, середні значення впливу на цю стратегію фактора ІІ (антагонізм – доброзичливість), порівняно із стратегією відмови від пошуку роботи і пасивного очікування допомоги від центру зайнятості, набагато вищі (значущість розходжень за t-критерієм Стьюдента p<,018 ). Те саме стосується і фактора V (закритість – відкритість новому досвіду): значущість розходжень p <,008.

Відмінності впливу психологічних факторів на четверту ( одержання другої професії ) та п’яту ( згода на будь-яку роботу) стратегії поведінки аплікантів жінок на ринку праці, то відмінності в середніх значеннях факторі значні (таблиця №2). Насамперед це стосується факторів „антагонізм - доброзичливість” і „незібраність - свідомість”. Апліканти (чоловіки), що згодні на будь-яку роботу, більш доброзичливі, схильні до співробітництва, довірливі, щедрі, а також мають значно вищі показники організованості, відповідальності, практичності, ретельності та старанності (рівень статистичної відмінності - у межах p<,005 ... ,000). Дещо вищими є показники нейротизму (p<,061), схильності до роздумів (p<,09), досвідченості (p<,061). Що стосується аплікантів жінок, то проаналізувавши середні значення елементів цього фактора, доходимо висновку, що такі його елементи, як нервовість, нестабільність, незадоволеність, більш характерні для аплікантів, які відмовляються від пошуку роботи на ринку праці. У цілому слід зауважити, що нейротизм як психологічна характеристика (за самооцінкою респондентів) характерний для більшості відвідувачів центру зайнятості. Особливо це стосується такого елемента фактора „емоційна стабільність – нейротизм”, як незадоволеність.

Розглянемо детальніше вплив окремих елементів кожного фактора на основні стратегії (цілеспрямований, активний пошук роботи; відмова від пошуку роботи та хаотичний пошук роботи) у соціально-психологічній ситуації безробіття.

Названі стратегії поведінки аплікантів у ситуації безробіття детермінуються такими екстравертивними характеристиками фактора: говіркий, напористий, любитель пригод, енергійний, зухвалий. Проте сила впливу елементів цього фактора на кожну із стратегій різна. Переважно вищими є середні значення екстраверсивності для стратегії цілеспрямованого, активного пошуку роботи. Статистично значущі відмінності спостерігаємо по двох елементах фактора: любитель пригод (p<,004); енергійний (p<,018).

Дещо по-іншому проявляється вплив елементів фактора ІІ (антагонізм – доброзичливість). На користь стратегії цілеспрямованого, активного пошуку роботи виступають такі елементи фактора, як доброта (p<,075); схильність до співробітництва (p<,001); довірливість (p<,018); щедрість (p<,018).

Що стосується елементів фактора ІІІ (незібраність – свідомість), то лише відповідальність є особистісною характеристикою аплікантів першої стратегії поведінки (p<,005). Саме для цього фактора характерні найвищі показники ясності „Я”- концепції аплікантів, особливо з таких його елементів, як неорганізований-організований (r=0,40 помірна кореляція за силою); безвідповідальний - відповідальний (r=0,53); непрактичний - практичний (r=0,47 середня кореляція за силою), де r-коефіцієнт кореляції між показниками, максимальне абсолютне значення коефіцієнта кореляції r=1,00; мінімальне значення r=0.

Окреме місце в системі факторів, що визначають стратегію цілеспрямованого, активного пошуку роботу аплікатами на ринку праці, належить фактору IV (емоційна стабільність - нейротизм), який характеризує особистість жінок з погляду таких рис, як тривожність, ворожість, депресія, імпульсивність, вразливість тощо.

Розглянемо вплив елементів фактора V „закритість - відкритість новому досвіду”. Аналіз середніх значень цього фактора дозволяє стверджувати, що апліканти (чоловіки), які застосовують стратегію цілеспрямованого, активного пошуку роботи, відзначаються багатою уявою, допитливістю, схильністю до роздумів, вони більш досвідчені порівняно з аплікатами, які дотримуються інших стратегій поведінки в соціально-психологічній ситуації безробіття.

Результати дослідження дають підставу стверджувати, що соціально-психологічна ситуація безробіття, специфікою якої є особлива стійкість, комплексність, ускладненість, дисинхронність характеристик безробітних за статтю.

Когнітивна репрезентація аплікатами свого внутрішнього світу, як встановлено дослідженням, з одного боку, є результатом рівня розвитку ясності „Я”- концепції, а з другого – передумовою їх самоактуалізації на ринку праці. Встановлено, що об’єктивна, критична самооцінка свого внутрішнього світу, досить високий рівень розвитку рефлексії характерний для осіб, що застосовують стратегію цілеспрямованого, активного пошуку роботи на ринку праці (перша стратегія за класифікацією у чоловіків).

Оскільки вибір кожної з п’яти стратегій поведінки аплікантів зокрема чоловіків та жінок на ринку праці зумовлений своєрідними психологічними властивостями останніх, то є в них відмінності, і це може слугувати підґрунтям для надання психологічної допомоги безробітним в центрах зайнятості враховуючи стать безробітних. Зміст її має полягати: а) в розширенні, збагаченні аплікантів про значущі якості їхнього образу „Я” та у використанні одержаної інформації для самопізнання й самоаналізу; б) у використанні соціально-психологічного тренінгу (СПТ) особистісного зростання для усвідомлення й оцінки себе в безпосередніх діях, коригуванні досліджуваними своєї поведінки в конкретних змодельованих ситуаціях.

Психологічна стать, складовими якої є маскулінність (психологічна мужність) та фемінність (психологічна жіночість) є важливим чинником професійної самореалізації особистості в умовах безробіття.

Орієнтацією жінки на успіх, яка є необхідною передумовою ефективної професійної самореалізації, визначає психологічне самоприйняття та прийняття інших людей, а також здатність до самоконтролю та конструктивного подолання життєвих ситуацій. Демонстративна акцентуація та відсутність схильності до депресивних розладів посилюють орієнтацію жінки на успіх, тоді як психологічна збудливість та неврівноваженість збільшують рівень психологічного стресу, що утруднює професійну самореалізацію жінок.

Розвиток орієнтації на успіх чоловіків обумовлений прийняттям себе та інших, психологічною адаптованістю, відсутністю схильності до депресії та психологічної неврівноваженості. Переживання стресового стану супроводжується у чоловіків емоційним дискомфортом, психологічною дезадаптованістю, та низькою здатністю контролювати власне життя. Внутрішня жіночість чоловіка, а саме підвищена емоційність та поступливість посилюють переживання ним стресового стану, негативним чинником розвитку якого є схильність до психологічної мінливості.

За результатами порівняльного аналізу психологічних особливостей чоловіків та жінок в ситуації безробіття, слід зазначити, що за абсолютними значеннями представники жіночої статі відрізняються вищим рівнем соціально-психологічної адаптованості, само прийняття, прийняття інших.

Чоловіки мають вищий рівень орієнтації на успіх та нижчий рівень особистісного стресу, що позитивним чином впливає на їх професійну самореалізацію, тоді як жінки мають вищий ступінь тривожності, який обумовлює їх нижчу, порівняно з чоловіками, стресостійкість.

В результаті дослідження виявляється три стратегії вирішення кризової ситуації, пов’язаної із втратою роботи, як у жінок так і чоловіків. Одна з цих стратегій орієнтована переважно на пошук роботи, друга – на виявлення можливостей самореалізації в обхід професійного самовизначення; третя стратегія – це відмова від пошуку шляхів самореалізації. До останньої безробітні вдаються, зазнавши перших невдач.

Взагалі, гендерні особливості сприйняття когнітивної репрезентації ситуації безробіття ще не досліджена, хоча вони існують Це безмежне поле для дослідження.

Середні значення впливу психологічних факторів на окремі стратегії поведінки аплікантів чоловіків і жінок на ринку праці наведені в таблицях

Таблиця №1

Психологічні фактори впливу
Стратегії повідінки аплікантів (чоловіків)

1. Інтроверсія-екстраверсія
29.24
22.06
27.72
27.94
27.58

2. Антагонізм-доброзичливість
33.30
30.03
30.51
29.60
35.00

3. Незібраність-свідомість
36.03
34.65
33.31
32.26
36.85

4. Емоційна стабільність-нейротизм
27.05
28.69
26.13
24.95
26.67

5. Закритість-відкритість досвіду
33.90
30.93
31.37
31.58
32.52


Таблиця №2

Психологічні фактори впливу
Стратегії повідінки аплікантів (жінок)

1. Інтроверсія-екстраверсія
21.08
24.06
26.42
35.24
32.28

2. Антагонізм-доброзичливість
36.03
35.03
31.21
27.54
27.25

3. Незібраність-свідомість
27.82
32.26
24.31
52.24
35.25

4. Емоційна стабільність-нейротизм
35.05
25.29
31.28
24.15
32.05

5. Закритість-відкритість досвіду
27.70
31.53
33.47
17.28
21.52