Програма «питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року
| Вид материала | Документы |
- Програма поводження з твердими побутовими відходами на території жидачівського району, 1931.33kb.
- Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області, 2781.27kb.
- Програма залучення інвестицій в економіку Полонського району, 233.99kb.
- Довідка про виконання бюджету Жидачівського району за 2010 рік Виконання дохідної частини, 360.13kb.
- Про виконання програми економічного, соціального та культурного розвитку району, 30.26kb.
- Я україни нака з n 383 від 23. 12. 96 Зареєстровано в Міністерстві, 288.77kb.
- Комплексна програма профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю на території, 216.74kb.
- Програма соціально-економічного розвитку Балаклійського району на 2011 рік, 1750.06kb.
- Програма фінансової підтримки громадської організації воїнів інтернаціоналістів борзнянського, 98.5kb.
- Про підсумки роботи підприємств житлово–комунального господарства та бюджетних установ, 195.58kb.
4.7. Забір піщано–гравійної суміші з водного басейну району
Видобуток гравійної та піщаної суміші на території району та деформація частини товщі пород призводять до поступових регіональних змін природного гідродинамічного режиму підземних і поверхневих вод. У зв'язку із цим виникають дві складні у гідрогеологічному плані проблеми для нашого району: негативний вплив підприємств (що добувають пісок, гравій, глину тощо) на геологічне середовище та поступова зміна умов формування по територіях запасів прісної питної води. Також це впливає і на частоту затоплення територій, що є прилеглими до гірських річок. Все це в значній мірі зменшує поповнення запасів прісних підземних вод (зокрема в межах м. Жидачів та селища Гніздичів), а також значне забруднення поверхневих прісних вод.
Більшість сільських, селищних та міських рад співпрацює з правоохоронними органами для припинення фактів несанкціонованої розробки родовищ корисних копалин. Наявний самовільний забір піщано–гравійної суміші на території Зарічанської, Монастирецької, Мельницької, Бортниківської, Піддністрянської, Жирівської сільських, Журавнівської та Гніздичівської селищної, Жидачівської міської рад.
4.8. Підземні води
В районі розташовані родовища прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні затверджені запаси вод на цих родовищах складають 2400 тис. м3/добу. На сьогоднішній день лише 2 із них експлуатуються.
За ресурсами прісних підземних вод Жидачівський район відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин р. Дністер.
Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст Жидачів, Ходорів, селищ Журавно, Гніздичів та Нових Стрілищ населення яких становить третину від загальної чисельності по району, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори).
Підземні води є найчистіші і тому переважно використовуються для задоволення потреб населення. Охорона чистих підземних вод від забруднення та їх раціональне використання - винятково важлива загальнонаціональна проблема України.
Глибина залягання підземних артезіанських вод збільшується з півночі (від 100-150 м) на південь (до 500-600 м). Основна частина цих водних ресурсів зосереджена у Журавнівському мікро регіоні. Підземні води розташовані по всій території району нерівномірно. За особливостями історико-геологічного розвитку та геологічною будовою гідрологічних територій району підземні води мають певні відмінності у хімічному складі, величині запасів, глибині залягання тощо.
Прогнозні ресурси підземних вод на території району та затверджені експлуатаційні запаси підземних вказані у додатку №11.
За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Жидачівського району, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. У ряді населених пунктів району підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3).
Посилюється забруднення підземних вод, з усіх запасів яких в районі вже забруднено близько половини. Найгостріша ситуація склалася на території м. Жидачів, м. Ходорів, смт. Гніздичів, де підземні води забруднені на більшій частині усієї площі адмінтериторій. У результаті забруднення вод уже виведено з експлуатації ряд водозаборів потужністю, а для деяких водозаборів і надалі існує небезпека забруднення.
Значних випадків забруднення підземних водоносних горизонтів протягом 2009 рр. не зафіксовано, також не виявлено хімічного забруднення підземних вод централізованих водозаборів державною моніторинговою мережею. Основною проблемою забруднення підземних є незначна ступінь захищеності підземних вод: ґрунтові води майже повністю належать до незахищених, перші від поверхні горизонти міжпластових вод переважно слабо захищені, а на окремих ділянках взагалі не захищені. В основному, це стосується підземних вод Карпатського гідрогеологічного басейну, в якому прісні води пов’язані з зоною вивітрювання флішових порід. Значна частина водозаборів знаходиться в зоні впливу підприємств та на забудованих житловими масивами територіях.
Наявність у районі основних рік, таких як Дністер, Стрий, Свіча, на вході і виході території району можуть змінювати свою якісну характеристику внаслідок забруднення. Дані ріки відносяться до водойм II категорії господарського використання – купання населення та випоювання худоби. Забруднення рік може викликати санітарно–епідеміологічну ситуацію.
Крім того, наявні ставки-накопичувачі високомінералізованих рідких відходів підприємств ДП «Гніздичівський спиртзавод», ВАТ «Жидачівський сир завод», ТзОВ «Ходорівський м’ясокомбінат» та інші, з яких у весняний період або постійно, невеликими порціями, відходи скидаються у р.Стрий, р.Дністер. Фільтрація з річок, забруднених стоками поверхневих вод, з включенням локальних дільниць хімічного забруднення, є основним джерелом забруднення підземних вод.
Не до кінця вирішена проблема затоплення підземними мінеральними сірководневими водами Подоржненського рудника. На цьому кар’єрі вскритий потужний горизонт пластових вод, високо мінералізованих (5,5тис. мг/л солей) і сірководневих (50–100мг/л). Річний обсяг пластових вод складає 5,5млн.м3 у рік. Після очистки від сірководню пластові води, змішані з атмосферними і четвертинними водами, скидаються в акумулюючий басейн (в середньому 5,5млн.м3 у рік). Вони є основним джерелом забруднення питних вод четвертинного горизонту навколишніх сіл.
У природні поверхневі водойми району впродовж року в середньому скидається 17-19млн.м3 використаної води, з якої 12млн.м3 забрудненої, а саме: неочищеної – 1 млн.м3, недостатньо–очищеної – 11млн.м3. На очисних спорудах очищається 6млн.м3. Питома вага забруднених стічних вод у загальному водовідведенні становить в межах 60–68%. Коливаються показники використання води на виробничі потреби, на побутові потреби використовується приблизно один і той самий обсяг водоспоживання. Хорошою тенденцією є зростання обсягів оборотного і послідовного водовикористання, які зросли.
Неспокій викликає структура скидів у поверхневі води. Середня частка недостатньо-очищених скидів становить в межах 55–65% від загальних скидів: спостерігається тенденція до їх зростання. В той самий час зменшується частка очищеної води (30–40% в середньому по роках). На жаль залишається стабільними скиди неочищеними води – близько 6% щороку.
У результаті дії цих факторів в районі по окремих уже досить значних територіях (Жидачівська, Гніздичівська, Ходорівська) району виникає дефіцит підземних вод питної якості, що призвело до використання некондиційної води. Не уся вода, яка видобувається та використовується для питного споживання, в т.ч. і з індивідуальних сільських криниць відповідає ГОСТу «Вода питна». Понад 50% питної води з підземних джерел водопостачання не відповідає вимогам стандарту за органолептичними показниками.
На території району виявлено та підтверджено 2-а прояви мінеральних вод, на яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по категорії С1. Води мінеральних джерел району занесено до державного стандарту «Води мінеральні питні»: лікувально-столові і природно-столові.
Станом на 01.01.2010 року на базі джерел мінеральних вод працює підприємство в с. Зарічне з розливу та реалізації лікувально–столової та природної столової води. У с. Кнісело призупинено таку діяльність у попередні роки, через неотримання відповідних ліцензій та дозволів. Використання мінеральних вод в районі недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу.
За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод: води без специфічних компонентів і властивостей; води із специфічними компонентами і властивостями: а) води із вмістом активних органічних речовин; б) вуглекислі; в) сульфідні води; г) залізисті; д) содові; е) бальнеологічні йодо-бромні розсоли; хлоридно-натрієві і сульфатовміщуючі розсоли;
Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на більшій території району.
4.9. Поводження з рідкими відходами
До окремого дослідження та вирішення проблемності питання є поводження з рідкими відходами, розміщення яких на сміттєзвалищах, як відомо, категорично заборонено спеціальними директивами Євросоюзу.
Зокрема, це стосується рідких відходів на підприємстві молочної промисловості ВАТ «Жидачівський сир завод» через утилізацію сироватки, яка відноситься до відходів виробництва і може зливатися на несанкціонованому звалищі, що є особливо небезпечно з точки зору забруднення підземних водоносних горизонтів, оскільки проникність підстилаючої породи вапняку для забруднених вод є дуже великою.
Не врегульовані питання місцевими радами щодо санітарно–епідеміологічної ситуації в частині поводжень з рідкими відходами, які накопичуються в особистих господарствах мешканців.
Будівництво централізованої системи побутової каналізації чи локальних очисних споруд в кожному населеному пункті району дасть змогу відводити господарсько–побутові стоки, (при централізованій системі – перекачуючи їх на каналізаційні очисні споруди повної біологічної очистки), ліквідувати дворові вигріби та туалети, що не допустить попадання стоків у підземні води, забруднюючи навколишнє природне середовище.
4.10. Вплив на стан поверхневих та підземних вод відходів від сміттєзвалищ, скотомогильників, пестицидів, інших виробничих відходів
Напруженою залишається санітарно-екологічна ситуація в районі, покращання якої пов'язане з вирішенням проблеми складування та переробки побутового сміття. Основним методом захоронення сміття (твердих побутових відходів – ТПВ) надалі залишається його складування на звалищах, в ґрунтових засипках. Це призводить до виникнення небезпечних джерел забруднення довкілля:
- повітряного середовища – «парниковим газом», метаном СН4 та діоксаном вуглецю СО2, які само утворюються в масиві сміття внаслідок його анаеробного розкладу (без доступу кисню);
- ґрунтових вод (шкідливим фільтратом, який утворюється як внаслідок атмосферних опадів, так і внаслідок процесів, які відбуваються в масиві органічного сміття. Одним з головних чинників забруднення ґрунтових вод є вилуговування ТПВ. Крім цього, необхідно враховувати повсюдне самозапалювання ТПВ на звалищах та негативний температурний вплив масиву на довкілля.
Особливо небезпечним є комплексне накопичення в сміттєзвалищах великої кількості хлоридів, органічної речовини, нафтопродуктів і важких металів. По–перше, при цьому знижується осадження важких металів і підвищується їх здатність до далекої міграції, оскільки вони утворюють з органічними речовинами комплексні сполуки, які здатні переміщуватись на значні відстані. По–друге, хлориди при взаємодії з окремими нафтопродуктами і металами можуть утворювати високотоксичні хлорорганічні сполуки, які мають канцерогенний вплив на організм людини і можуть викликати мутагенні зміни в живих організмах. Канцерогенна дія притаманна також фенолам. Значну загрозу несуть нітрат–ніони (у зачних концентраціях), які є кінцевим продуктом при окисленні азотних сполук. Нітрат–іони в кількостях вищих за ГДК, впливають на генетичні механізми людського організму, провокують серцево–судинні захворювання, порушують обмін речовин, здатні викликати захворювання крові в дітей. Небезпека нітрат– і хлорид–іонів підсилюється їх значною здатністю далекої міграції, оскільки в природі практично не існує механізмів їх виведення з поверхневих та неглибоких підземних вод.
Збирання, накопичення, вивезення, утилізація побутового сміття в районі не відповідає вимогам нормативних документів. Сміттєзвалище в м. Жидачів розташоване на віддалі 400м від р.Стрий. Для Ходорівського сміттєзвалища не витримана відстань санзахисної зони.
Усі сміттєзвалища, крім м.Жидачів не забезпечені обслуговуючим персоналом, технікою для розгортання і трамбування ТПВ. ТПВ на сміттєзвалищах не засипаються землею для їх наступної рекультивації та забезпечення біотермічних процесів утилізації ТПВ. Відсутність чітких графіків вивозки ТПВ призводить до створення стихійних незаконних сміттєзвалищ в різних ділянках населених пунктів, в придорожніх смугах, лісопосадках, на берегах рік, дренажних канав, озер.
Не проводиться робота щодо оформлення земельних ділянок під сміттєзвалища та скотомогильники згідно з чинним законодавством.
Порушення норм утримання та забезпечення обладнанням скотомогильників (не обкопані ровами і обсаджені живоплотом).
Не завершено роботи з контейнеризації та утилізації непридатних для використання пестицидів. Всього в районі 80,79 тонн непридатних і заборонених отрутохімікатів, з них в мішкотарі – 52,69 тонн, в бочках – 15,6 тонн; в контейнерах – 12,5 тонн.
4.11. Очистка побутових стоків
За попередніми вивченнями ситуацій у всіх населених пунктах району, зокрема де незначна частина населення проживає у багатоквартирних будинках (селища Гніздичів, Журавно, Нові Стрілища) побутові стоки від багатоквартирних будинків зовсім не проходять очистку. В даний час локальні очисні споруди не діють, неочищені стоки забруднюють прилеглі водоймища, землі, в т.ч. ділянки лісів І групи. Створюється небезпечна санітарно-епідемічна ситуація, єдиним виходом з якої має бути облаштування індивідуальних ОСК як об’єктів соціальної сфери.
Будівництво компактних ОСК невеликої потужності при сучасному рівні розвитку технологій очистки стічних вод перестало бути розкішшю. Для жителів багатоквартирних будинків у невеликих населених пунктах будівництво і експлуатація таких компактних ОСК на сьогодні практично дорівнює затратам на вивезення стоків з існуючих вигребів. При подальшому зростанні цін на паливно-мастильні матеріали вартість вивезення неочищених стоків теж зростатиме. Тому територіальним громадам варто спробувати ініціювати будівництво компактних ОСК таким же методом народної будови, яким сьогодні споруджують розподільчі газопроводи.
4.12. Екологічний моніторинг стану водних ресурсів
Однією із складових частин розв’язання нагальних для району екологічних проблем є налагодження (створення) дієвої системи моніторингу довкілля, тобто організація системи спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково–обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля, його впливу на здоров’я населення та дотримання вимог екологічної безпеки, насамперед якості питного водоспоживання.
Спостереження за станом довкілля та контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства в Жидачівському районі ведуть згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим Постановою КМУ № 391 від 30.03.1998 р. (із змінами), установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства житлово-комунального господарства України.
Суб’єктами моніторингу, підпорядкованими Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, є Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, зокрема, сектору екологічного контролю та відділу регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр у Жидачівському районі.
МНС у Львівській області, згідно з Положенням про державну систему моніторингу, здійснює нагляд за зонами радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, яких в Жидачівському районі немає. Крім того, міністерству підпорядковується обласний центр по гідрометеорології.
Від МОЗ моніторинг довкілля в місцях проживання і відпочинку населення проводить Жидачівська районна СЕС.
Міністерство агрополітики у районі представлено районним державним відділом охорони родючості ґрунтів і якості продукції.
Управління Держводгоспу – Жидачівське регіональне управління водних ресурсів (надалі ЖУВГ) спостерігає за станом поверхневих вод та поверхневих і ґрунтових вод на територіях осушуваних систем.
Міністерства житлово-комунального господарства України через Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, відповідно комунальні підприємства з водопостачання та водовідведення контролює стан джерел централізованого питного водопостачання підприємств житлово-комунального господарства району.
Узагальнені дані про систему точок та постів спостереження за навколишнім природним середовищем зведені до табл. в додатку №16.
Відомчий лабораторний контроль ефективності роботи каналізаційних очисних споруд, якості води водойм приймачів зворотних вод відповідно до вимог СанПіН №4630-88 «Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення» налагоджений тільки в МКП «Жидачівводоканал» та ВАТ «Жидачівський ЦПК».
З метою забезпечення більш тісної взаємодії та інтеграції моніторингових даних необхідно розробити та погодити «Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів системи моніторингу довкілля в Жидачівському районі Львівщини при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля”.
Детальніше по контрольованим середовищам.
Поверхневі води суші
Стан поверхневих вод у 2009 та попередніх роках контролювався на найбільших річках: Дністер, Стрий, Свіча, а також малих річках: Луг, Бережниця, Рата. Обласний центр по гідрометеорології в районі контролює гідрохімічні показники на створах.
ЖУВГ має пости на річках, ставках, де декілька разів на рік відбирає проби і визначає вміст нітратів, пестицидів, радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90) і важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк).
Лабораторією ЖУВГ також контролюється стан поверхневих вод на річках в пунктах спостереження в місцях розташування водозаборів. Контроль здійснюється по гідрохімічних показниках. Радіологічний моніторинг проводиться на створах.
Показники контролю показані в додатку №14 та показники інструментально-лабораторного контролю якості поверхневих вод у додатку №19.
Підземні води
Також здійснюється моніторинг підземних вод на території району. Проводяться спостереження за рівнями підземних вод по частині населених пунктів району. Більшість охоплених спостереженнями точок характеризують природний режим ґрунтових вод.
ЖУВГ та лабораторія здійснюють державний моніторинг підземних вод на територіях осушувальних меліоративних систем Жидачівського району.
Питна вода
Контроль якості питної води ведуть районна СЕС та підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Детальну інформацію по гідрохімічному аналізу в розрізі водозаборів, свердловин підприємства водоканалу надсилають до держуправління охорони природи раз на рік до річного звіту про стан навколишнього природного середовища в районі, або по запиту.
По м. Жидачів за якісними характеристиками вода в свердловинах вимагає доочищення з огляду на високий вміст заліза – у межах 15 – 19 мг/дм3. Особливе занепокоєння викликає факт стійкої динаміки росту таких показників як окислювальність перманганату на та азоту амонійного, які характеризуються органічним забрудненням. Так, окислювальність парманганатна складає в межах 5 – 7 мг.О2/дм3 (при паводках 11 – 12 мг.О2/дм3) при нормі до 4 мг.О2/дм3, а азот амонійний (NH+4) – 1,5 – 2 мг/дм3 при нормі до 2 мг/дм3. Загальна твердість води складає більше 8 мг.екв./дм3, що перевищує допустимі норми.
Питання щодо забезпечення подачі якісної питної води у м. Жидачів розглядалося на сесії Жидачівської міської ради від 27 травня 2009 року де, заслухавши інформацію про незадовільну якість питної води у м. Жидачеві, враховуючи негативний висновок Львівської геологорозвідувальної експедиції Державного підприємства «Західукргеологія» щодо використання раніше розвіданих запасів підземних вод Гніздичівського родовища та рекомендації доцільності використання раніше розвіданих запасів підземних вод в долинах річок Дністер та Свіча вирішено доучити виконавчому апарату Жидачівської міської ради звернутися у Жидачівську районну державну адміністрацію та у відділ регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області з клопотанням про резервування земельних ділянок в долинах річок Дністер та Свіча на території Жидачівського району з метою їх використання для добування питної води для мешканців м. Жидачів та інших населених пунктів району. Отже, питання постійного та безперебійного забезпечення якісною питною водою є нагальною невирішеною проблемою на сьогодення не тільки для десятитисячного міста Жидачів, але і більшості інших населене них пунктів району.
На даний час для забезпечення населення м. Жидачів якісною питною водою МКП «Жидачівводоканал» укладено угоду щодо пошуку перспективних ділянок підземних вод у четвертинних алювіальних водоносних горизонтах долини р. Стрий. Також, ДП «Західукргеологія» рекомендовано розглянути доцільність використання раніше розвіданих ділянок в долинах рік Дністер та Свіча.
На виконання Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», наказу Мінприроди України від 14.05.05 № 171 Держуправлінням ОНПС у Львівській області розміщується інформація про стан навколишнього природного середовища в області, в т.ч. і по Жидачівському району на відповідному веб-порталі.
Якість питної води по медичних установах регулярно визначає рай санепідемстанція. За даними – відхилень від норм немає.
Знезараження питної води на території району проводиться:
1) розчином хлорного вапна:
а) МКП «Жидачівводоканал»;
б) ВАТ «Кохавинська ПФ»;
в) ДП «Водоканал» м. Ходорів;
г) КП «Журавно-житлосервіс».
2) за допомогою дозуючих керамічних патронів, які заповнені хлорним вапном:
а) ДКП «Водогін» смт. Нові Стрілища;
б) ФГ «Іваніцкий» с. Отиневичі;
в) НГ «Грусятичі» с. Грусятичі;
г) Журавненська міська лікарня;
д) Сільський водозабір в с. Кам’яне.
Прокуратурою Жидачівського району у Львівській області (лист від 15.12.08р. № 2891 вих-08) у результаті обстеження встановлено, що на території району розміщено 14 водозаборів централізованого водопостачання населення, із них 5 комунальних, 6 відомчих та 3 сільських. Проведеною перевіркою встановлено, що недостатня очистка питної води відбувається на станціях знезалізнення та знезараження на водозаборах МКП «Жидачівводоканал» та ВАТ «Кохавинська ПФ». На водозаборі Ходорівського психоневрологічного інтернату відсутня станція знезалізнення води.
Державною екологічної інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання водоохоронного законодавства ДП «Водоканал» м. Ходоріва. Перевіркою встановлено, що очисні споруди повної біологічної очистки у м. Ходорів, що перебувають на балансі ДП «Водоканал», знаходяться у неробочому стані з 2001 року, внаслідок чого стічні води скидаються у р. Луг (басейн р. Дністер), що призводить до забруднення транскордонної річки. Державною екологічною інспекцією нараховуються збитки ДП «Водоканал» м. Ходорів за забруднення поверхневих вод та до адміністративної відповідальності неодноразово притягувалися посадові особи комунального підприємства. Проте, вказані заходи не здатні вплинути на покращення екологічної ситуації щодо охорони поверхневих вод. У дані ситуації необхідно терміново завершити роботи з реконструкції очисних споруд міста Ходорів, оскільки при подальшому негативному впливі та забрудненні р. Луг може скластися критична санітарно–епідеміологічна ситуація.
Відповідно до службової записки головного державного санітарного лікаря Жидачівського району (від 05.12.08р. №2981/07) очисні споруди по очистці господарсько–побутових стічних вод Журавненської протитуберкульозної лікарні, в смт. Журавно, упродовж 8-и років знаходяться в неробочому стані. Очисні споруди повністю зруйновано, а тому стічні води як як Журавнеської тублікарні, так і з житлового масиву 5-ти поверхової житлової забудови по вул. Дорошенка фактично без очистки і знезараження поступають на пасовища, земельні угіддя, і дальше надходять у р. Крехівка, яка впадає у р. Дністер, що може призвести до росту масового (не локального) захворюваності у нашому районі гостро кишковими інфекціями. Зокрема, на Журавненській дільниці зареєстровано ріст захворюваності гастро ентероколітами (упродовж 2008 року офіційно зареєстровано 13 випадків). Результати лабораторних досліджень р. Дністер вказують про вкрай незадовільні показники.
Із врахування цього, райдержадміністрацією підготовлено та подано клопотання на адресу Головного управління охорони здоров’я у Львівській області (лист від 25.12.08р. №3024) на обов’язкове виконання Законів України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та санітарних правил і норм «Охорона поверхневих вод від забруднення» включити в план робіт 2009 року будівництво локальних очисних споруд для Журавнівської протитуберкульозної лікарні. Крім того, прийнято відповідне рішення сесії Журавнівської селищної ради від 27 січня 2009 року про рекомендації адміністрації Журавнівському стаціонарному відділенню Жидачівського протитуберкульозному диспансеру звернутися з клопотанням до Львівського обласного управління охорони здоров’я щодо необхідності обов’язкового планування на 2-009 рік будівництва власних локальних очисних споруд. Проте, на даний час відповіді від головного управління не одержано та в плані робіт не визначено вказаний об’єкт.
За даними ДП «Західукргеологія» та санепідемстанції питна вода, яка подається із свердловин, що обслуговує КП «Журавножитлосервіс» знаходиться в якісно доброму стані.