Geum.ru

Програма «питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року

Вид материалаДокументы

Содержание


Питна вода
Прибережно–захисні смуги водних об’єктів
Центральне та індивідуальне водоспоживання та водовідведення в районі
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Питна вода

Відставання України від розвинутих країн за середньою тривалістю життя та висока смертність певною мірою пов'язана із споживанням недоброякісної питної води. Якість води у водних об'єктах району є вирішальним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до проведеної інвентаризації на території району по усіх населених пунктах району обліковано 63-и водозабірних свердловини, 28 водонапірних башти, 27 одиниць водопровідних мереж (у м. Жидачів протяжність 59,1 км), 2-а резервуари чистої води по 500м3 у м.Ходорів.

Станом на 1 червня 2010 року 22-і свердловини (або 35% від загальної чисельності) та 1-а водонапірна вежа не використовуються (не перебувають у господарському обігу). Від усіх інших комунікацій подається вода до споживачів і перебувають у задовільному стані.

Водозабір прісних підземних вод Жидачівського родовища складається із 4-х свердловин загальною потужністю 3,5 тис. м3 в добу. Внаслідок повені 23–27 липня 2008 року одна свердловина вийшла повністю із ладу і уже не підлягає оновленню. Водозабір розташований на землях Жидачівської міської ради, що примикають до території ВАТ «Жидачівський ЦПК», перебуває на балансі МКП «Жидачівводоканал» (власність територіальної громади міста) і забезпечує господарсько–питні потреби населення, підприємств, установ та організацій міста.

Три свердловини, що підпорядковані КП «Журавножитлосервіс» знаходяться у задовільному стані.

На водозабір у с. Кам’яне не розроблено необхідну документацію. Подача води здійснюється до навчальної до дошкільної установ та частині населення села.

В с. Садки колишні системи централізованого господарсько–питного водопостачання, які були підпорядковані радгоспу «Ходорівський» демонтовані, водозабір безгосподарний, а жителі відомчого житлового фонду, який ще не переданий у комунальну власність через аварійність житлових будівель, самостійно збудували локальні джерела забору води (криниці), без попереднього погодження з відповідними службами, що може призвести до погіршення санітарно–епідеміологічної ситуації та можливого спалаху інфекційних захворювань. Аналогічна ситуація є в більшості населених пунктів сільської місцевості.

Інформацію з інвентаризації джерел водопостачання в населених пунктах району викладена у додатку № 13.

У медичних установах району (Жидачівська ЦРЛ, Ходоровіська РЛ, Новострілищанська АЗПСМ) водопостачання централізоване від міської мережі. У Журавнівській МЛ водонапірна башта із власною свердловиною; Гніздичівська, Сидорівська, Бортниківська АЗПСМ та Вибранівська сільська лікарська амбулаторія – водопостачання здійснюється із стаціонарних криниць.


Джерелом питного водопостачання у районі є підземні води. Головною проблемою по використанню підземних вод є наявність великої кількості свердловин, що втратили власників у зв’язку з розформуванням та ліквідацією колективних сільськогосподарських підприємств. Дані свердловини не експлуатуються, проте не проведена їх консервація чи ліквідація. Частиною агроформувань та комунальними підприємствами району для виробничих потреб проводиться самовільний забір води без дозволу та лімітів на спец водокористування, зокрема: ДГ «Грусятичі», ТзОВ «Колос ЛТД», СТзОВ «Золотий колос», ТзОВ «Лівчиці», ТзОВ «Еліта», ТзОВ «Жирівське», ТзОВ «Бортниківське», ТзОВ «Перемога», МКП «Журавножитлосервіс», КП «Гніздичівжитлосервіс», ДКП «Водоканал» смт.Нові Стрілища, ТзОВ «Кнісельчанка» та районним відділом освіти райдержадміністрації.

    У районі наявні об’єкти водного господарства колишніх колективних селянських господарств, які на даний час є безгоспними, а отже без утримання та реалізації наймінімальніших заходів, які б підтримували екологічну рівновагу та не впливали негативно на стан здоров’я мешканців. Ця проблема вимагає детального аналізу та детального вивчення. За попередніми оцінками, в районі залишається безхазяйними близько 22-х артезіанських свердловин на нерозвіданих запасах підземних вод.

Погіршилася якість питної води, що використовується населенням з джерел децентралізованого водопостачання. Питома вага незадовільних проб питної води на вміст хімічних речовин та відсоток невідповідності проб води на бактеріологічні показники по окремих адміністративних одиницях району (населених пунктах) є незадовільною.

Більше половини задіяних водопроводів не відповідають санітарним нормам. Не відповідають стандарту по бактеріальних показниках від усіх проб питної води з джерел централізованого водопостачання та джерел індивідуального водопостачання питної води у більшості населених пунктів (3,86%).


По 12-и свердловинах із діючих відсутні станції (обладнання) знезараження води:
  • с. Млиниська – забезпечується подача води до навчальної установи;
  • с. Бережниця – забезпечується подача води до господарських будівель тваринницького комплексу;
  • смт. Журавно – зі свердловин:
    • забезпечується подача води до міської лікарні;
    • до дитячого тубсанаторію;
    • комунальне підприємство забезпечує подачу води населенню селища та с. Подорожне, приватних підприємств, дошкільної установи;
  • с. Піддністряни – забезпечує подачу води до навчальної установи, фермерського господарства;
  • с. Вільхівці – забезпечує подачу води до ТзОВ «Гал Пак» (в основному виробничо–господарські потреби);
  • смт. Гніздичів – 2-і свердловини на території ВАТ «Кохавинська ПФ», забезпечується подача води до самого підприємства та на житловий масив;
  • с. Монастирець – забезпечується подача води до навчальної установи;
  • с. Чорний Острів – забезпечується подача води до навчальної установи та фермерського господарства;
  • с. Загірочко – забезпечується подача води до навчальної установи;
  • с. Лівчиці – забезпечується подача води до фермерського господарства;

По водозабору в с. Жирова відзначено високий вміст заліза.

По м. Жидачів за якісними характеристиками вода в свердловинах вимагає доочищення з огляду на високий вміст заліза – у межах 15 – 19 мг/дм3. Особливе занепокоєння викликає факт стійкої динаміки росту таких показників як окислювальність перманганату на та азоту амонійного, які характеризуються органічним забрудненням. Так, окислювальність парманганатна складає в межах 5 – 7 мг.О2/дм3 (при паводках 11 – 12 мг.О2/дм3) при нормі до 4 мг.О2/дм3, а азот амонійний (NH+4) – 1,5 – 2 мг/дм3 при нормі до 2 мг/дм3. Загальна твердість води складає більше 8 мг.екв./дм3, що перевищує допустимі норми.

Питання щодо забезпечення подачі якісної питної води у м. Жидачів розглядалося на сесії Жидачівської міської ради від 27 травня 2009 року де, заслухавши інформацію про незадовільну якість питної води у м. Жидачеві, враховуючи негативний висновок Львівської геологорозвідувальної експедиції Державного підприємства «Західукргеологія» щодо використання раніше розвіданих запасів підземних вод Гніздичівського родовища та рекомендації доцільності використання раніше розвіданих запасів підземних вод в долинах річок Дністер та Свіча вирішено доучити виконавчому апарату Жидачівської міської ради звернутися у Жидачівську районну державну адміністрацію та у відділ регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області з клопотанням про резервування земельних ділянок в долинах річок Дністер та Свіча на території Жидачівського району з метою їх використання для добування питної води для мешканців м. Жидачів та інших населених пунктів району. Отже, питання постійного та безперебійного забезпечення якісною питною водою є нагальною невирішеною проблемою на сьогодення не тільки для десятитисячного міста Жидачів, але і більшості інших населене них пунктів району.

На даний час для забезпечення населення м. Жидачів якісною питною водою МКП «Жидачівводоканал» укладено угоду щодо пошуку перспективних ділянок підземних вод у четвертинних алювіальних водоносних горизонтах долини р. Стрий. Також, ДП «Західукргеологія» рекомендовано розглянути доцільність використання раніше розвіданих ділянок в долинах рік Дністер та Свіча.

Якість питної води по медичних установах регулярно визначає рай санепідемстанція. За даними – відхилень від норм немає.


Знезараження питної води на території району проводиться:

1) розчином хлорного вапна:

а) МКП «Жидачівводоканал»;

б) ВАТ «Кохавинська ПФ»;

в) ДП «Водоканал» м. Ходорів;

г) КП «Журавно-житлосервіс».


2) за допомогою дозуючих керамічних патронів, які заповнені хлорним вапном:

а) ДКП «Водогін» смт. Нові Стрілища;

б) ФГ «Іваніцкий» с. Отиневичі;

в) НГ «Грусятичі» с. Грусятичі;

г) Журавненська міська лікарня;

д) Сільський водозабір в с. Кам’яне.


Прокуратурою Жидачівського району у Львівській області (лист від 15.12.08р. № 2891 вих-08) у результаті обстеження встановлено, що на території району розміщено 14 водозаборів централізованого водопостачання населення, із них 5 комунальних, 6 відомчих та 3 сільських. Проведеною перевіркою встановлено, що недостатня очистка питної води відбувається на станціях знезалізнення та знезараження на водозаборах МКП «Жидачівводоканал» та ВАТ «Кохавинська ПФ». На водозаборі Ходорівського психоневрологічного інтернату відсутня станція знезалізнення води.

Державною екологічної інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання водоохоронного законодавства ДП «Водоканал» м. Ходоріва. Перевіркою встановлено, що очисні споруди повної біологічної очистки у м. Ходорів, що перебувають на балансі ДП «Водоканал», знаходяться у неробочому стані з 2001 року, внаслідок чого стічні води скидаються у р. Луг (басейн р. Дністер), що призводить до забруднення транскордонної річки. Державною екологічною інспекцією нараховуються збитки ДП «Водоканал» м. Ходорів за забруднення поверхневих вод та до адміністративної відповідальності неодноразово притягувалися посадові особи комунального підприємства. Проте, вказані заходи не здатні вплинути на покращення екологічної ситуації щодо охорони поверхневих вод. У дані ситуації необхідно терміново завершити роботи з реконструкції очисних споруд міста Ходорів, оскільки при подальшому негативному впливі та забрудненні р. Луг може скластися критична санітарно–епідеміологічна ситуація.

Відповідно до службової записки головного державного санітарного лікаря Жидачівського району (від 05.12.08р. №2981/07) очисні споруди по очистці господарсько–побутових стічних вод Журавненської протитуберкульозної лікарні, в смт. Журавно, упродовж 8-и років знаходяться в неробочому стані. Очисні споруди повністю зруйновано, а тому стічні води як як Журавнеської тублікарні, так і з житлового масиву 5-ти поверхової житлової забудови по вул. Дорошенка фактично без очистки і знезараження поступають на пасовища, земельні угіддя, і дальше надходять у р. Крехівка, яка впадає у р. Дністер, що може призвести до росту масового (не локального) захворюваності у нашому районі гостро кишковими інфекціями. Зокрема, на Журавненській дільниці зареєстровано ріст захворюваності гастро ентероколітами (упродовж 2008 року офіційно зареєстровано 13 випадків). Результати лабораторних досліджень р. Дністер вказують про вкрай незадовільні показники.

Із врахування цього, райдержадміністрацією підготовлено та подано клопотання на адресу Головного управління охорони здоров’я у Львівській області (лист від 25.12.08р. №3024) на обов’язкове виконання Законів України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та санітарних правил і норм «Охорона поверхневих вод від забруднення» включити в план робіт 2009 року будівництво локальних очисних споруд для Журавнівської протитуберкульозної лікарні. Крім того, прийнято відповідне рішення сесії Журавнівської селищної ради від 27 січня 2009 року про рекомендації адміністрації Журавнівському стаціонарному відділенню Жидачівського протитуберкульозному диспансеру звернутися з клопотанням до Львівського обласного управління охорони здоров’я щодо необхідності обов’язкового планування на 2009 рік будівництва власних локальних очисних споруд. Проте, на даний час відповіді від головного управління не одержано та в плані робіт не визначено вказаний об’єкт.

За даними ДП «Західукргеологія» та санепідемстанції питна вода, яка подається із свердловин, що обслуговує КП «Журавножитлосервіс» знаходиться в якісно доброму стані.

11 серпня 2009 року санепідемстанцією було відібрано водопровідну воду з Дев’ятниківської ЗОШ 1-№ ступеня і Дев’ятниківського водозабору, в результаті лабораторного аналізу було виділено бактерії групи кишкової палички –23 при нормі –3, що може спричиняти до спалахів гостро кишкових захворювань.

Залишається невирішеним питання забезпечення населення м. Жидачів, м.Ходорів, смт. Гніздичів якісною питною водою з джерел централізованого водопостачання, де вода подається з перевищенням по вмісту хлоридів, фтору, заліза, сухого залишку.

Найбільш несприятлива ситуація склалася в таких населених пунктах, як Ходорів, Гніздичів, Кам’яне, Піддністряни, Садки, Дев’ятники, Іванівці, Заріччі та ряду інших, де рівень нітратів у питній воді значно перевищує нормативний показник.

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону (в одиницях кратності відповідних ГДК) показані у додатку №14 до Програми при значенні ГДК 45 мг/л.


Як відомо, нестача питної води у світі стала настільки відчутною, що аналітики прогнозують жорстку конкуренцію за контроль за запасами підземних вод, яка найближчим часом буде схожа на конкуренцію за запаси нафти. При вартості будівництва однієї артезіанської свердловини близько 200 тис. грн. очевидно, що вартість лише покинутих водозабірних споруд без врахування вартості самих запасів підземної води оцінюється в суму біля 100 млн. грн.


    1. Прибережно–захисні смуги водних об’єктів

Важливою проблемою району є невинесення в натуру (на місцевість) прибережно–захисних смуг водних об’єктів.

Проектна документація щодо встановлення на місцевості водоохоронних зон і прибережно–захисних смуг річок і інших водоймищ району розроблялось ще у 80-х роках. За розробленими проектами прибережні захисні смуги на місцевість не були винесені. З часу розроблення наведених проектів відбувалися суттєві зміни, обумовлені розбудовою населених пунктів без генеральних планів забудови, змінилися землекористувачі і форми власності на землю З прийняттям нового Водного Кодексу України збільшилась ширина прибережних захисних смуг. Ці проекти потребують суттєвих корегувань з урахуванням ситуації на сьогоднішній день та значних бюджетних призначень.

Організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережно–захисних смуг входить в компетенцію місцевих рад (за ст. ст. 9, 10, 13, 81, 87,88 Водного Кодексу України). Місцевими радами та районними спеціалізованими службами протягом ряду років не виконуються заходи по розчистці русел гідротехнічних споруд, малих річок та озер, внаслідок чого останні міліють й неспроможні прийняти талі та дощові води. Це призводить до підтоплення й затоплення окремих сіл, а також створює сприятливі умови для розвитку й розмноження переносників малярії та інших арбовірусних захворювань. Неврегульоване питання за дотриманням природоохоронного законодавства в межах цих смуг. План дій розчищення та впорядкування русел малих річок району наведений у додатку №3 до Програми.

    І надалі спостерігається розорювання земель в межах прибережних смуг, що суперечить вимогам Земельного кодексу України. Прибережні смуги становлять: р.Дністер – 100м, р.Стрий – 50м, р.Свіча та всі інші струмки і потоки – 25м.

    Для ліквідації та попередження розорювання прибережних смуг місцевим радам необхідно провести перевірку використання всіх земельних ділянок громадян, що мають городи поблизу річок з метою виявлення ділянок, які залужені і розміщені в межах прибережних смуг. Земельним службам району необхідно повністю припинити надання дозволів, погоджень на розорювання земель в межах прибережних смуг.

План заходів захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Жидачівському районі наведений у додатку №4 до Програми, які входять в обласну Програму.

    1. Центральне та індивідуальне водоспоживання та водовідведення в районі

За останні роки темпи росту водоспоживання в районі характеризуються даними, наведеними у додатку №6 до Програми.

До 2010 року експлуатувалось 15 водозаборів централізованого питного водопостачання, із них 5 комунальних, 6 відомчих та 4 сільських, а також 18,6 тис. об’єктах децентралізованого водопостачання (індивідуальні колодязі), що служать джерелами забруднення відкритих водоймищ неочищеними чи недостатньо очищеними господарсько–побутовими стічними водами. З них лише один поверхневий водозабір питної води в м.Ходорів (на балансі ДП «Водоканал» м.Ходорів).

Комунальні водозабори:
  • МКП «Жидачівводоканал» м. Жидачів;
  • ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» смт. Гніздичів;
  • КП «Гніздичівжитлосервіс» смт. Гніздичів;
  • ДП «Комунальник» м. Ходорів;
  • ДКП смт. Нові Стрілища;
  • КП «Журавножитлосервіс».

Відомчі водозабори:
  • ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» смт. Гніздичів;
  • Міська лікарня смт. Журавно;
  • ЗОШ с. Дев’ятники;
  • ЗОШ с. Бортники;
  • ЗОШ с. Лисків;
  • Обласний психоневрологічний диспансер с. Жирово.

Сільські водозабори:
  • с. Грусятичі;
  • с. Отиневичі;
  • с. Садки;
  • с. Кам’яне.

Викликає занепокоєння стан захисту водозаборів у населених пунктах району: якщо у першому поясі (м. Жидачів), який є зоною суворого санітарного контролю, ситуація контролюється на достатньому рівні, то для другого і третього поясів не в усіх випадках визначено територіальні межі зон, трапляються випадки руйнування огорож або і взагалі відсутність як таких. Необхідна розробка системи заходів для забезпечення необхідної санітарної охорони водозабірних споруд.


Під час реконструкції водозабору в с. Любша у 2008 році дотримувалися санітарні вимоги.


До населених пунктів, у яких склалась несприятлива ситуація з централізованим водопостачанням належать:

с. Грусятичі – на водозаборі відсутній комплекс знезаражуючого устаткування. Зона санітарної охорони 1,2, 3 поясів відсутні; обладнання, будівля насосної, водопровід – не відповідає санітарним вимогам.

с. Садки – водозабір «безгосподарний», санітарно–технічний стан водозабору незадовільний, не витримується санітарно–захисна зона водозабору. Самовільне розміщення колодязів питного водопостачання біля 4-х квартирного 2-х поверхового будинку не відповідає санітарно–гігієнічним вимогам, що може привести до спалаху різного виду інфекційних та неінфекційних захворювань. На підставі ст. 7 та ст. 18 Закону україни «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Наказу МОЗ України від 23.12.96р. №384 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для центрального господарсько–питного водопостачання» неможливим є питання користування даними колодязями та підведення їх у відповідні мережі до приміщень. На даний час залишаються без централізованого водопостачання сільська школа та ФАП.

с. Дев’ятники – водозабір в с. Дев’ятники, водопостачання з якого здійснюється до сільської школи та ФАПу, на даний час залишається безгосподарним.

с. Жирово – на водозаборі Ходорівського психоневрологічного диспансеру відсутній повний комплекс водоочисних споруд, відсутні зони санітарної охорони, стан водопроводу не відповідає санітарним вимогам;

м. Ходорів – водозабір питної води м. Ходорів здійснюється із відкритої водойми (р.Луг), в санітарно-захисній зоні першого поясу проходить залізнична колія. Індивідуальні житлові будинки міста, що знаходяться вище по течії місця водозабору з р.Луг не каналізовані. Дана ситуація є небезпечною в епідеміологічному відношенні і може призвести до росту рівня інфекційних кишкових захворювань та вірусного гепатиту А.

смт. Гніздичів – водозабір селищної ради, водопостачання з якого відбувалось на житловий масив «Площадка» не працює з 2008 року, роботи по відновленню санітарно–технічного стану водозабору не проводяться. Водопостачання даного масиву здійснюється із самовільно викопаних населенням криниць, які влаштовано з грубими порушеннями вимог санітарного законодавства.

смт. Журавно – водозабір КП «Журавножитлосервіс»був підтоплений під час повеневої ситуації, що склалася в районі 23–27 липня 2008 року, внаслідок чого на водозаборі вийшло з ладу обладнання. Санітарно–технічний стан водозабору не відповідає вимогам санітарного законодавства.

с. Кам’яне – на водозабір не розроблена проектна документація.


Недостатня очистка питної води на станціях знезараження на водозаборах МКП «Жидачівводоканал» та ВАТ «Кохавинська ПФ», про що свідчить відхилення від НД у пробах питної води. В зоні санітарної охорони 2-го поясу свердловин №7 та №8 знаходиться макулатурний цех ВАТ «Жидачівський ЦПК», де проводиться збір та накопичення привезеної макулатури, а при значному накопиченні макулатури складування її проводиться в зоні санітарної охорони 1-го поясу, що є грубим порушенням вимог санітарного законодавства. За результатами мікробіологічних досліджень води з вищевказаних свердловин, виданих Львівською облСЕС, у воді свердловин виявлено антиген вірусного гепатиту А, що свідчить про порушення санітарно гігієнічного режиму в зонах санітарної охорони першого і другого поясів.


Аналіз даних споживання прісної води в районі, в тому числі для виробництва та господарські потреби наведено у додатку №6. Фактичний забір та використання води по району не перевищують встановлені ліміти.

Позитивним є те, що збільшилась потужність очисних споруд у м. Жидачів з 2000 року.

Сучасне споживання прісної води по територіях району характеризується даними, наведеними у додатку №7 до Програми. Стан водних ресурсів у житлово-комунальному господарстві району потребує нагальних змін у напрямі впровадження сталості. Житлово-комунальне водозабезпечення безпосередньо пов’язане із споживанням води населенням міст і селищ міського типу, підприємствами побутового і комунального господарства міст, сфери обслуговування населення. Сюди відноситься також вода, що споживається промисловими об’єктами безпосередньо з централізованих водопроводів.

Із таблиці видно, що найбільше води споживається в індустріально розвинених містах та селищах: м. Жидачів, м. Ходорів, селище Гніздичів, селище Журавно; найменше споживається води в сільській місцевості, де відсутнє виробництво та с/г переробка і найменша кількість населення. Таким чином, водоспоживання по адміністративних територіях району має велику територіальну невідповідність між наявними водними ресурсами та їх використанням.

Об’єм зворотних вод, скинутих у поверхневі водойми, щорічно збільшується. Збільшення відбувається за рахунок скиду підприємствами нормативно чистих без очистки вод. Із загальної кількості скинутих зворотних вод більше половини складають забруднені води. Дані наведено у додатку № 15.

Управлінням економіки райдержадміністрації на підставі офіційно поданих звітів підприємств житлово–комунального господарства району щоквартально проводиться моніторинг кількості піднятої, очищеної та поданої до споживачів води, а також втрати питної води при її підйомі, очищенні та уже в самих мережах.

Так, по м. Жидачів при середньому піднятті води у квартал в 207 тис. м3 вся кількість води йде на очищення та подачу споживачам і втрати при очищенні складають 10% або 20,7 тис. м3 та при проходженні водогінними мережами 33% або 69 тис. м3.

По м. Ходорів у квартал в середньому здійснюється підйом води в кількості 32 тис. м3, подається на її очищення 98%, з якої 98% забезпечується подача до споживачів. Втрати води при підйомі складають 0,7 тис. м3 або 2,1%, при очищенні 0,4 тис. м3 або 1,5% та втрати при проходженні в водогінних мережах 0,6 тис. м3 або 2%.

В середньому при затвердженій нормі втрат води по м. Жидачів 44,4% втрати води фактично складають 28,8%; по м. Ходорів при затвердженому ліміті втрат води у 14,5% фактичні втрати складають 6,6%.

Для зменшення втрат води підприємствами – надавачами послуг за власні кошти проводиться заміна водопровідних мереж. Так, по м. Жидачів у 2008 році проведено заміну до 1,5 км водопровідних мереж або 2,5% від загальної протяжності, по м. Ходорів 0,05км.

Для зменшення втрат води у системі водопостачання КП «Журавножитлосервіс» потрібно замінити 1,5 тис. м/п водогону.

Головними розпорядниками коштів районного бюджету затверджено граничні норми споживання енергоносіїв, помісячні ліміти та ведеться постійний моніторинг за станом дотримання лімітної дисципліни кожною бюджетною установою.

Проблемою для мм. Жидачів, Ходорів, селища Гніздичів є руйнування залізобетонних каналізаційних колекторів. Обстеженням порушених в різних місцях ділянок колекторів виявлені пошкодження їх склепінь, що викликано агресивним складом стічних вод, які скидаються промисловими підприємствами міст.

Особливе занепокоєння у зв'язку з хімічним та бактеріальним забрудненням викликає стан водопостачання сільського населення. Як приклад, можна навести такий факт – понад третину населення Жидачівського району споживають воду з криниць, вміст нітратів у яких у 1,5-30 разів перевищує норму.

Водоємність галузей господарського комплексу великою мірою залежить від якості води, що визначаться за кількістю та концентрацією забруднених стоків, які скидаються у водні об'єкти. Об'єм забруднених стоків, які скидаються без очищення, є досить значним, про що наведено у додатку №8 до Програми.

У результаті сильним залишається забруднення р. Стрий у межах м. Жидачів, смт. Гніздичів, - головним чином за рахунок скидання стоків підприємствами целюлозна–паперової промисловості; р. Дністер за рахунок транзитного потоку води та від забруднення побутовими стоками і відходами сільгосппереробки; р. Свіча населених пунктів Журавнівського мікро регіону, зокрема вод із водосховища колишнього сірчаного родовища с. Подорожнє.

Доброякісність води визначають за кількістю кишкових парничок в 1 л води. Чим їх більше, тим більша ймовірність наявності у ній хвороботворних мікробів. Згідно з сучасними вимогами у 1 л питної води допускається не більше трьох кишкових паличок, тобто колі-індекс повинен бути не більше, ніж 3. На виявлення якості питної води санепідемслужбою району розроблена «Карта епідеміологічного обстеження» в якій відмічаються результати лабораторних обстежень. Упродовж першого півріччя 2010 року відібрано 7 проб питної води для визначення колі- фагів. Колі-фаги не знайдено. В одному випадку виявлено незадовільний результат по колі-індексу (с.Крехів, кринична вода. Проведено повторне хлорування та баканаліз). Прохлоровано 55 криниць у сусідніх домоволодіннях.

Погіршення якісного стану водних ресурсів багато в чому зумовлене традиційними методами екстенсивного ведення водного господарства: в минулі десятиліття на більшості господарських об'єктів заходи з охорони водних ресурсів у широких масштабах і комплексно не проводились, акцент робився на впровадження очисних систем, що не повністю вирішувало проблеми охорони водних ресурсів.