Програма «питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року

Вид материала

Документы

Содержание 4.5. Об'єкти централізованого водопостачання та водовідведення 4.6. Вплив на водне середовище побутових та промислових стічних вод

Подобный материал:

• Програма поводження з твердими побутовими відходами на території жидачівського району, 1931.33kb.
• Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області, 2781.27kb.
• Програма залучення інвестицій в економіку Полонського району, 233.99kb.
• Довідка про виконання бюджету Жидачівського району за 2010 рік Виконання дохідної частини, 360.13kb.
• Про виконання програми економічного, соціального та культурного розвитку району, 30.26kb.
• Я україни нака з n 383 від 23. 12. 96 Зареєстровано в Міністерстві, 288.77kb.
• Комплексна програма профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю на території, 216.74kb.
• Програма соціально-економічного розвитку Балаклійського району на 2011 рік, 1750.06kb.
• Програма фінансової підтримки громадської організації воїнів інтернаціоналістів борзнянського, 98.5kb.
• Про підсумки роботи підприємств житлово–комунального господарства та бюджетних установ, 195.58kb.

4.5. Об'єкти централізованого водопостачання та водовідведення

Централізованим водовідведенням м. Жидачів охоплено на 75% (11,5 тис. осіб), м. Ходорів на 36,5% (9916 осіб) та смт. Журавно на 14,1% (3665 осіб).

Централізованим водопостачанням охоплено м. Жидачів (100%), м. Ходорів (52%), смт. Журавно (9,8%), смт. Гніздичів (7,6%), смт. Нові Стрілища (3,9%), с. Подорожне (3,4%). У м. Жидачів подача води здійснюється цілодобово. У м. Ходорів, смт. Журавно, смт. Гніздичів, смт. Нові Стрілища, с. Подорожне щоденно з визначеним погодинним графіком подачі питної води.

Загальна протяжність водопровідних мереж по району становить 95,5км, каналізаційних мереж 32,7км; 6-ть водопровідних насосних станцій, 8-м каналізаційних насосних станцій, 2-і водопровідні очисні споруди, 2-і каналізаційні очисні споруді, 6-ь водозаборів з поверхневих джерел, 4-и діючих свердловини (за даними підприємств водоканалізаційного господарства, міських і селищних рад, санепідемстанції).

Недостатня кількість споживачів впливає на фінансову спроможність підприємств житлово–комунального господарства, що надають послуги з водопостачання та водовідведення. Необхідно комплексне впровадження заходів з реконструкції та будівництва інженерних комунікацій з постачання води та збільшення кількості споживачів, насамперед бюджетних установ та організацій.


Центральними системами водовідведення забезпечено м. Жидачів, м.Ходорів та локальними в смт. Журавно та ряді сільських населених пунктів: 5 одиниць КНС, 2-і одиниці каналізаційних очисних споруд. Централізованими локальними системами каналізації охоплено дуже незначна кількість населених пунктів і, практично усі вони не відповідають сучасному рівню.

В загальному об’ємі водоспоживання житлово-комунальне господарство відноситься до невеликих споживачів води (за даними підприємств водоканалізаційного господарства, міських і селищних рад), але однією з основних його особливостей є високі вимоги до якості води та безперервності (надійності) водозабезпечення. Бюджетна сфера, зокрема:

– районного відділу освіти в рік споживають у середньому 4,5тис. м³ ;

• установи охорони здоров’я 34тис. м³ ;
  
• відділ культури та туризму 0,3 тис. м³;
  
• органи місцевого самоврядування 30тис. м³
  

Зменшення обсягів реалізації комунальними підприємствами, в першу чергу спричинено встановленням будинкових та квартирних лічильників населенням, що дисциплінує споживача у використанні води, а також зменшенням споживання промислових підприємств води питної якості з комунальних водопроводів. Разом з тим, внаслідок зростання тарифів постійно збільшуються суми, що нараховуються споживачам підприємствами водопровідно-каналізаційого господарства за надані послуги.

У м. Ходорів та смт. Журавно вода подається за графіком, затвердженим органами місцевого самоврядування. Середньодобове постачання на одну особу коливається від 110-120 л за квартирними лічильниками і до 400 л – за будинковим обліком. Відсутність стовідсоткового та технологічного обліку не дає реальної картини водоспоживання та втрат води.

Значна частина забраної води в міському водозабезпеченні після використання повертається після очищення або без нього в гідрографічну мережу у вигляді стічних вод. Основна частина поверхневих втрат складається з втрат води на випаровування, витоків у водопровідній мережі, присадибних ділянок тощо. Враховуючи значну протяжність, тривалі терміни експлуатації, а також незадовільний технічний стан існуючих магістральних водогонів та внутрішньо-будинкових мереж, розрахункові експлуатаційні втрати питної води по району складають від 15 до 45 %, а фактичні є в межах норми. Безповоротні втрати становлять 13% загальних обсягів безповоротного водоспоживання, втрати ж води в системах водопостачання житлово-комунального господарства сягають по

м. Жидачів: в межах 30–35% ( у межах затверджених норм 44,3%): у півріччі піднято 307,4 тис. м³ води, очищено 276,7 тис. м³, подано у мережу 243,6 тис. м³, відпущено споживачам 212,9 тис.м³;

м. Ходорів в межах 7–10% ( у межах затверджених норм 15,0%): у півріччі піднято 30,8 тис. м³ води, очищено 30,6тис. м³, подано у мережу 29,4 тис. м³, відпущено споживачам 27,2 тис.м³.

Не менш важливою проблемою є відсутність у багатьох населених пунктах району альтернативних джерел централізованого водопостачання, зокрема у селищі Гніздичів, де є багатоповерхова житлова забудова. Два селища району (Нові Стрілища, Гніздичів) не мають централізованих систем каналізації. Наявні каналізаційні споруди в цілому не відповідають сучасним вимогам. За останні 10 років збільшилась кількість аварій і пошкоджень мережі та інженерних комунікацій. Однією з головних причин є високий рівень фізичного зносу основних фондів житлово-комунального господарства, що в середньому становить 60%. За прогнозами цей відсоток досягне 80% до 2012 року, що практично приведе до розпаду галузі. Протягом останніх років майже повністю припинилися будівництво і введення в експлуатацію нових потужностей, а також реконструкція діючих споруд і мереж водопровідно-каналізаційного господарства.

Величезні втрати та надмірне споживання води спостерігаються і при несправності сантехніки та відсутності лічильників на споживання води в квартирах і будинках громадян.


Наявна епізоотична та епідеміологічна ситуація у районі пов’язана з критичною ситуацією щодо очистки стічних вод у м. Ходорів та відсутністю роботи очисних споруд у смт.Журавно (міська лікарня, Журавненський НВК), с.Володимирці (житловий масив), Бортниківська ЗОШ. Структура викидів у очисні споруди впродовж років залишається однаковою: найбільшу частину складає окис вуглецю, друге місце займає сірчаний ангідрит, меншу частку становить окис азоту, до інших специфічних забруднювачів належить зола сланцева, сірководень, окис кальцію, метилмеркаптан, аміак.

Незважаючи на вжиті протягом останніх років заходи, в числі найгостріших проблем розвитку населених пунктів району залишається водопостачання (що впливає на якість питної води), вирішення якої пов'язане як із будівництвом нових водопроводів, реконструкції існуючих так і з технічним забезпеченням раціонального використання наявних ресурсів води. Питна вода, насамперед у м. Жидачів, м. Ходорів та ряду сільських територій не відповідає санітарно–гігієнічним нормам із задовільного забезпечення населення району питною водою. Щомісячно у районі використовується із природних джерел в середньому 1,6–1,7млн. м³ свіжої води, яка використовується на виробничі та господарські потреби. Обсяг оборотного і послідовного водовикористання, який забезпечує економію свіжої води і скорочення скидів стічних вод, в середньому на місяць становить 0,82–0,84млн.м³.

Сучасний незадовільний стан водних об'єктів показує, що проблеми у сфері охорони вод від забруднення та виснаження не тільки не знайшли вирішення, а й значно загострились, особливо в останні роки. У таких умовах вивчення рівневого та гідрохімічного режиму підземних вод, нагляд за процесом забруднення має вирішальне значення щодо проблеми якісного водопостачання споживачів району.

Протяжність мережі водопровідно-каналізаційного господарства району складає 128,2 км. Їх амортизація складає 60 - 75 %, а в деяких населених пунктах частини систем зношені на 100 %. Заміни чи санації вимагають 48 % трубопроводів і мереж. В аварійному стані знаходяться близько половини водопроводів та каналізаційних колекторів і мереж. Більшість трубопроводів прокладені в одну нитку. Незадовільний стан та великий знос мають водопровідні очисні споруди: Ходорівські очисні споруди. Відсутні (зруйновані) комунальні очисні споруди в селищі Журавно. Витоки з аварійних та зношених мереж, крім можливого вторинного забруднення питної води, обумовлюють підтоплення території населених пунктів.

Значна кількість стоків (біля 40%) на очисні споруди приходить від ливневої каналізації та дренажних вод внаслідок розгерметизації стиків самопливних колекторів. На даний час це одна з найбільш гострих проблем, оскільки відсутні реальні платники за очистку зазначених стоків.

Основні об’єкти водопостачання та водовідведення м. Жидачів відносяться до другої категорії споживачів за надійністю постачання електроенергії та забезпечені резервною кабельною лінією електроживлення.

м. Ходорів. На балансі ДП «Водоканал» м. Ходорів знаходиться насосно–фільтрувальна станція (НФС) очистки поверхневих вод з р. Луг, середньодобовою потужністю 3788,1м³/добу, із мережею основних водогонів: чавунний Dу-150мм L-1296 м.п. – які в експлуатації з 1896 року; стальний Dу-200мм L-1127 м.п. в експлуатації з 1963 р.; чавунний Dу-150мм L-1007,5 м.п. в експлуатації з 1944р.; стальний Dу-150мм L-2012 м.п. в експлуатації з 1972р – які повністю амортизовані і знаходяться в аварійному стані. В середньому в рік відбувається 10–12 проривів на 1км мереж.

Джерелом водопостачання НФС є р. Луг, яка входить в басейн ріки Дністер і є лівою притокою першого порядку. Площа басейну у створі водозабору 590м² із запасом води 872347 м³/у.о. на день обстеження 17.08.1989 року.

НФС збудована у 1944 році, реконструкція проведена у 1986 році. В насосній станції знаходиться хлораторна, приміщення розчину коагулянту, фільтрувальної, кімнат хімічної та бактеріологічної лабораторій. Придбано нове обладнання, яке не атестоване по причині не надання висновку режимної комісії Жидачівської районної СЕС та дві ємності чистої води по 300м³ кожна. Встановлено станцію автоматизації машинного залу, замінено один насос. Механічне обладнання НФС складається: із шести горизонтальних насосів з двигунами 3 шт. по 55 кВТ, 1шт. 37 кВт, 2шт. по 22 кВт. У машинному залі: дизельного агрегату та по одному насосу 2,2 кВт у хлораторній, котельні, коагулянт ній. Опалення НФС водяне, електричне освітлення, система показів води з датчиком рівня для автоматичного управління насосами. Частково механічне обладнання потребує ремонту. Водонапірна башта ємністю 200м³ виконує роль буферної ємності та підсилюючої станції третього підйому із двома насосами потужністю 72м³ в годину.

У м. Ходорів на об’єктах централізованого водопостачання та водовідведення встановлений дизельний генератор, який через фінансову неспроможність ДП «Водоканал» знаходиться у неробочому стані.

Аналізуючи стан систем водогінно-каналізаційного господарства в районі, необхідно підкреслити, що більшість водогонів централізованого водопостачання (особливо у сільській місцевості) не відповідають гігієнічним нормам. Такий стан зумовлено відсутністю зон санітарної охорони, необхідного комплексу очисних споруд та знезаражувальних установок

Найгірше становище склалося у водогінно-каналізаційному господарстві Ходорівської, Жидачівської міських рад; Гніздичівської, Журавнівської Новострілищанської селищних рад та Піддністярнської, Дев’ятниківської, Грусятицької, Вербицької сільських рад. Слід також відзначити і погіршення технічного стану основних фондів. Сьогодні четверта частина основних фондів очисних споруд відпрацювала свій нормативний термін амортизації. Конституцією України визначено: водні ресурси - національне багатство країни. Кожен громадянин України має право на достатнє забезпечення питною водою гарантованої якості.

Очисні споруди в м. Ходорів потужністю 2700м³/добу побудовані в 1976–79 роках по експериментальному проекту, розробленому інститутом «Укрпівдендіпрокомбуд» в 1974 році. Ведуться роботи по реконструкції даних очисних споруд. Очисні споруди м. Ходорів по очистці господарсько–побутових стоків до цього часу не запущено в експлуатацію. Неочищені стоки потрапляють в р. Луг, вниз по течії якої розташовані населені пункти: с.Дубравка, с.Букавина, с.Бортники, с.Загірочко. Річка Луг впадає у р.Дністер, яка у свою чергу забруднюється неочищеними стічними водами з смт. Журавно та житлового масиву с. Володимирці. Очисні споруди с.Володимирці не функціонують, практично повністю зруйновані. Із трьох каналізаційно–насосних станцій м.Ходорів працює тільки одна, що розташована по вул. Львівська, звідки стічні води подаються у відкритий каналізаційний колектор протяжністю 800м з житлового масиву від 600-річчя, Богдана Хмельницького, Івана Франка, Шевченка.

У комплекс очисних споруд м. Ходорів входить побутово виробничий корпус, який складається із машинного залу, виробничо-побутових приміщень, лабораторії, приміщень гідролізу гіпохлориду натрію. Наявний блок очисних ємкостей. У комплекс очисних споруд входять 11,2 км каналізаційних колекторів та чотири КНС, ГАНС виробничої потужністю 2700м³/добу, КНС №2 виробничою потужністю 1800 м³/добу, КНС №3 виробничою потужністю 720м³/добу, іригаційна станція виробничою потужністю 1400м³/добу перекачки вод колишнього Ходорівського цукрового заводу, яка передана комунальному підприємству у 2009 році в незадовільному будівельному та технологічно–технічному стані.

Для забезпечення нормальної та ефективної роботи в системі водопостачання м.Ходорів необхідно провести заміну водопровідних трубопроводів, насосних агрегатів, заміну фільтрувального піску, ремонт пластинчастих фільтрів, провести атестацію хіміко–бактеріологічної лабораторії якісного аналізу води, провести заміну електричного обладнання на водонапірній вежі із встановленням автоматики, наростити дамбу висотою до 1 метра для забезпеченні відокремлення річки луг від водосховища під час повеней.

Для нормальної роботи комплексу очисних споруд у м. Ходорів необхідні кошти в сумі 1385,764 тис. грн. згідно розробленого проекту ВАТ «Львівський проектний інститут №14» на який отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи для завершення їх реконструкції. Також для забезпечення функціонування та своєчасного ремонту каналізаційних колекторів та водогонів необхідна спеціалізована техніка, а саме: асенізаційна автомашина, аварійна автомашина, САК, компресор.

Каналізаційна мережа житлового масиву «Площадка» в смт. Гніздичів у незадовільному санітарно–технічному стані і непридатна до експлуатації. КНС не працює, що зумовлює постійний витік рідких нечистот в житловому масиві. Рідкі нечистоти виливаються на прилеглій території комунальних домоволодінь, створюючи несприятливу екологічну та епідеміологічну ситуацію, так як поблизу знаходяться джерела централізованого водопостачання. Водопостачання даного житлового масиву не організовано. Населення користується водою з криниць, які влаштовані з порушенням санітарного законодавства (з недотриманням СЗЗ до джерел забруднення).

На Гніздичівському спиртзаводі ліквідовано очисні споруди фекально–побутових стоків, санітарно–побутових приміщень. Каналізаційні води, в т.ч. промислові стоки без очистки та знезараження скидаються на поля фільтрації. Стоки полів фільтрації переливом потрапляють у потічок, який впадає у р. Стрий.

За останні роки проводилися насамперед роботи по виведенню зі стану аварійності інженерних комунікацій та покращенню якості води, з паралельним (поступовим) впровадженням заходів з енергозбереження. Так, по м. Жидачів проведено реконструкцію станції знезалізнення води очисних споруд водопроводу МКП «Жидачівводоканал» зі встановленням гідроавтоматичних установок «Деферум», проведено заміну електронасосного обладнання на насосній станції другого підйому на сучасне німецьке та встановлено частотне регулювання обертів двигунів насосних агрегатів. Однак, незважаючи на вкладені інвестиції вода є недостатньо якісною і її собівартість у м. Жидачів залишається високою – 2,791 грн. за 1м³.

Видатки по Жидачівській ЦРЛД у 2009 році склали 83 тис. 838 грн. Вартість 1м³ складає 3,225 грн. Відповідними наказами головних розпорядників коштів районного бюджету (районний відділ освіти, відділ культури і туризму, медичні установи тощо) затверджено граничні норми споживання енергоносіїв, помісячні ліміти в натуральних показниках в розрізі кожної підвідомчої установи та кожного виду енергоносіїв.

Відповідно діючих тарифів з 01.01.07р., згідно рішення Журавнівської селищної ради №121 від 15.12.2006р. водопостачання для населення складає 2,77 грн. за 1м³ (згідно норми на 1 людину 12,63 грн.) та для інших споживачів (в т.ч. і водовідведення) 7,62 грн. за 1м³. Водовідведення для населення складає 3,33 грн. за 1м³ (згідно норми на 1 людину 15,18 грн.).

Будівельні норми і правила, стандарти на питну воду і методики якісних показників у сфері питної води та питного водопостачання недосконалі та потребують приведення їх у відповідність із стандартами Європейського союзу. Згідно із цим потребує вдосконалення й наявна в районі лабораторна база.

Тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення для населення не відшкодовують витрат на виробництво, не враховують інвестиційної складової, що обумовлює збитковість функціонування підгалузі в цілому та поступовий її занепад.

Враховуючи те, що вартість електроенергії є основною складовою вартості води господарсько-питного призначення, енергозбереження є однією з основних проблем модернізації системи питного водопостачання.

Водопровідне та каналізаційне господарство району характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для відновлення, належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання та водовідведення, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного і ефективного функціонування.

Темпи старіння основних засобів з року в рік збільшуються і подальший їх знос призведе до порушення режимів роботи мереж і обладнання, суттєвого зниження обсягів та якості подачі води в населені пункти. Протягом останніх років модернізація систем водопостачання і водовідведення проводилась в основному за власні кошти підприємств, яких значно недостатньо для забезпечення їх стабільного функціонування.

Реальний фінансовий стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та місцевих бюджетів в найближчі роки не дозволить забезпечити підгалузь необхідним обсягом асигнувань для комплексного вирішення існуючих проблемних питань. Тому в районі необхідно насамперед проводити цільову роботу для залучення інвестицій в дану галузь. Необхідний виважений підхід до реконструкції, технічного переоснащення та будівництва об’єктів водопостачання та водовідведення, який повинен визначатись за критеріями ефективності, енергозаощадження та економічної доцільності щодо вкладання інвестиційних коштів.

Такий стан справ у водопровідному та каналізаційному господарстві, відсутність каналізаційної мережі у селищах та сільській місцевості району, оснащених централізованим водопостачанням, також створює проблеми при започаткуванні та веденні бізнесу на території Жидачівського району.

Це, у свою чергу, вимагає проведення детальної інвентаризації об’єктів та на її основі розробки районної Програми реконструкції, технічного переоснащення та будівництва об’єктів водопостачання та водовідведення у населених пунктах району.

Проблеми водопостачання населення та якості питної води мають стратегічне значення і потребують комплексного вирішення.


4.6. Вплив на водне середовище побутових та промислових стічних вод

На екологічний стан поверхневих та підземних вод району впливають різноманітні фактори, це забруднення ґрунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне навантаження території. Поверхневі води виконують подвійну роль: з однієї сторони це одне з джерел водопостачання, а з іншої – приймач стічних вод, обидві ці ролі взаємопов’язані.

Поверхневі води на даний час продовжують належати до найбільш забруднених елементів навколишнього середовища. Незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох підприємств, не спостерігається суттєвого покращення якості поверхневих вод та зменшення скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Це в першу чергу пов’язане з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд і відсутністю коштів на їх ремонт, реконструкцію, не висуненням в натуру прибережних захисних смуг та їх недодержанням в окремих населених пунктах.

Очисні споруди повної біологічної очистки проектною потужністю 2,7 тис. м³ в добу, на які повинні поступати стічні води від м. Ходорова знаходяться в неробочому стані з 2000 року, при тому, що щорічно вкладаються бюджетні кошти у відновлення їх роботи, будівництва станції очистки стоків тощо. Внаслідок чого води без очистки скидаються через головну каналізаційну насосну станцію в р. Луг, що призводить до значного забруднення поверхневих вод басейну р. Дністер, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 70, 95, 101 Водного Кодексу України та ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Забруднення водних об'єктів з джерел питного водопостачання через недостатню ефективність водопровідних очисних споруд тягне за собою погіршення якості питної води та створює серйозну небезпеку для здоров'я населення, обумовлює високий рівень захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик впливу на організм людини канцерогенних факторів.

Гострою проблемою залишається проблема запобігання забрудненню поверхневих та підземних вод. У природні поверхневі водойми щороку скидаються, в середньому на місяць 1,5млн.м³ використаної води, а очищається на очисних спорудах тільки 0,5 млн. м³. Питома вага забруднених стічних вод у загальному водовідведення становить 64%.

Найбільшими забруднювачами поверхневих вод є великі целюлозно–паперові, харчові підприємства, а також сільськогосподарське виробництво. Сільське господарство – одне з найбільших споживачів і одночасно забруднювачів природних вод через використання міндобрив, пестицидів, та інших хімікатів, зрошування земель.

Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. За даними ВООЗ, кількість людей, що народжуються зі спадковими хворобами збільшується щорічно.

Особливо небезпечні наслідки для здоров’я людини викликає забруднення природних вод побутовими стоками. Така вода зовсім непридатна для постачання населенню, оскільки містить збудники різноманітних інфекційних захворювань, таких як паратиф, дизентерія, інфекційний вірусний гепатит та ін.

В більшості населених пунктів відсутня централізована каналізація в приватному секторі, який скидає фекальні стоки у вигреби, а окремих випадках в канави або на рельєф, що призводить до погіршення екологічної безпеки відповідної території.

Очисні споруди в сільських населених пунктах, як правило, зруйновані і не виконують свого функціонального призначення.

Суттєвим чинником забруднення водних об’єктів району залишаються підприємства паливної галузей промисловості, хімічної, машинобудування, харчопереробної та житлово-комунального господарства..

Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Голов­ним джерелом утворення стічних вод в галузі є виробництво целюлози, що базується на сульфатному і сульфітному способах варіння деревини та відбілюванні.

Хімічна промисловість. В природні водні об’єкти скидаються стічні води, разом з якими в водойми потрапляють в значній кількості нафтопродукти, завислі речовини, азот загальний, азот амонійний, нітрати, хлориди, сульфати, фос­фор загальний, ціаніди, родоніти, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, ртуть, свинець, хром, цинк, сірководень, спирт, фор­мальдегід, феноли, поверхнево-активні речовини, пестициди, напівфабрикати.

Машинобудування. Стічні води травильних та гальванічних цехів забруднені, в першу чергу нафтопродуктами, сульфатами, хлоридами, завислими речовинами, ціанідами, сполуками азоту, солями заліза, міді, цинку, нікелю, хрому, молібдену, фосфору, кадмію.

Харчопереробна промисловість. Основні забруднення водойм виникають від переробки сільськогосподарських продуктів (м’ясомолочна, спиртова тощо). В стічних водах знаходяться завислі речовини, сульфати, хлориди, сполуки фосфору та азоту, синтетичні поверхнево-активні речовини, феноли, жири та масла, сірководень, фенальдегід та ін.

Побутові стічні води — це вода із кухонь, туалетних кімнат, душових, бань, пралень, їдалень, лікарень, побутових приміщень виробничих підприємств та ін. В побутових стічних водах органічні речовини в забрудненнях складають 58 %, мінеральні речовини — 42 %.

З інтенсифікацією сільського виробництва, а надто з такими її напрямами, як хімізація і водна меліорація, велика кількість добрив і пестицидів надходить до річок, озер, потрапляє в підземні води. Винос пестицидів із зрошувальних полів становить до 45 % внесеної кількості.

Як і раніше, річки зазнають негативного впливу різноманітних шкідливих речовин. Основними речовинами-забруднювачами залишаються сухі рештки, хлориди, сульфати, завислі речовини, нітрати, натрій, калій, амонійний азот, нітрити, фосфати, магній, нафтопродукти. У басейнах річки Дністер виявлено високий вміст важких металів, сульфатів, сполук азоту, фенолів.