С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор економічних наук, професор

Вид материала

Документы

Содержание Актуальные проблемы научных исследований Генерація ідей модифікації існуючих товарів Восприятие абитуриентами специальности "маркетинг" Національний технічний університет України Принципы формирования системы холистического маркетинга предприятия

Подобный материал:

• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3090.43kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 4637.05kb.
• Єпіфанов, ректор двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»,, 1134.49kb.
• Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.
• Курс лекцій Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" економічних спеціальностей, 3134.39kb.
• Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
• Державний вищий навчальний заклад «українська академія банківської справи національного, 2462.21kb.
• Теоретико-методологічні засади формування стратегії соціально-економічного розвитку, 7143.04kb.
• А. В. Буряк метод финансовых коэффициентов как инстурмент оценки эффективности деятельности, 122.42kb.
• О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.

Актуальные проблемы научных исследований

в менеджменте


Реальные проблемы, сопровождающие работу предприятий в рыночной экономике, становятся все более сложными по природе. Для их решения необходимо создавать многопрофильные команды из различных профессионалов и использовать полидисциплинарный подход к организации исследований. Разработка рекомендаций для решения проблем, имеющих многомерную комплексную природу, сдерживается неоднозначностью толкования сущности и содержания понятий, которыми пользуются ученые, представители различных научных школ и научных дисциплин. Создание единого языка для общения и дискуссий пока что ориентировано на уточнение отдельных понятий, но уже пришло время не только разрабатывать соответствующие системы понятий (терминосистемы), но и создавать методологию их формирования.

Для интеллектуализации капитала предприятий, которая уже осознана практиками как объективная необходимость, руководители вынуждены привлекать в коллектив уникальных специалистов, людей с различными оригинальными восприятиями себя и внешней среды, различным характером, темпераментом, структурой и уровнем развития отдельных составляющих их интеллекта. В контексте этой проблемы пока что уделяется мало внимания созданию теоретико-методологических рекомендаций формирования и развития совокупного работника интеллектуального труда. Интеллектуальная составляющая активов предприятия уже давно исследуется различными научными школами, однако перечень ресурсов для ее формирования, практические технологии капитализации интеллектуальных человеческих способностей в значительной степени требуют уточнения и методического обеспечения. Особенно в контексте создания в этом процессе не столько добавленной стоимости капитала, сколько добавленной ценности или полезности организации, которые пока что практически не исследуются.

Критическим ресурсом решения научных и практических проблем менеджмента является умение представителей различных научных направлений устанавливать контакты, их способность не только и не столько обмениваться информацией о ситуации, сколько – смыслами, которые она передает. При этом возникает проблема согласования когнитивных конструктов ученых и защиты авторства новых способов и технологий решения сложных практических и теоретических проблем. Чтобы преодолеть тревогу ученых по поводу недобросовестного использования коллегами их оригинальных идей, целесообразно в систему диагностики их приоритетности внедрить технологии использования так называемых пакетов «Салё». Для этого предварительно необходимо ознакомить широкую научную общественность с содержанием этой технологии и разработать соответствующее законодательное обеспечение.

История развития менеджмента подтвердила ограниченность строго парадигмального построения его научных основ. Не только практики, но и многие ученые считают менеджмент не столько наукой, сколько искусством. В этом случае имеет смысл исследовать возможности формирования эволюционных синергетических парадигм этой науки. На особое внимание заслуживает социокультурная парадигма, обеспечивающая положительное восприятие практикой предложенных учеными рекомендаций, снятие проблем сопротивления изменениям.

Сегодня для обеспечения эффективности обмена научными знаниями нужны не только качественные знания и интуиция, а еще – понимание эмоционального состояния своего и партнера, умение диагностировать его и коректировать под особенность ситуации.

Учитывая тот факт, что для признания научным сообществом конструктивности радикальных научных идей требуется время (ярким примером этого является научная судьба П.Друкера и многих лауреатов Нобелевской премии), целесообразно разработать и внедрить этический кодекс ученого, в котором признать право поощрения не только за конечный результат, но и за попытку формулирования чрезвычайно сложных актуальных проблем (например, использования идеи «золотых пропорций» в оценке гармоничности коллективов и систем управления ими).

1. Доронин А. В. Предпосылки создания культурадигмы управления поведеним персонала организации // Економіка розвитку, 2008. – № 3. – С. 72–76.
   
2. Доронін А. В. Поведінка персоналу виробничої організації. Оцінка, управління, розвиток : Монографія. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2008. – 320 с.
   
3. Доронина М. С. Монографический метод. Сущность и программа использования в исследованиях поведения персонала / М. С. Доронина, А. В. Доронин // БизнесИнформ, 2009. – № 1. – С. 121–128.
   
4. Дороніна М. С. Істинність і прагматизм сучасних досліджень у сфері управління організаційною поведінкою / М. С. Дороніна, А. В. Доронін // Зб. наук. праць «Педагогічний дискурс». Вип. 5. – Хмельницький : Вид. Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, 2009. – С. 65–69.
   

Ілляшенко Н.С.

Сумський державний університет


ГЕНЕРАЦІЯ ІДЕЙ МОДИФІКАЦІЇ ІСНУЮЧИХ ТОВАРІВ


Інноваційний шлях розвитку охопив весь світ: щорічно на ринок виводиться до сотні тисяч найменувань нових товарів та послуг. Не виключенням є і Україна. Однак постійні зміни у зовнішньому середовищі та низький рівень потенціалу інноваційного розвитку (особливо його технологічна та фінансова складові) вітчизняних підприємств не дозволяють виробляти та впроваджувати радикальні інновації, які сприяють досягненню лідируючих позицій на ринку (сегменті) шляхом використання наступальної стратегії. Та, як відомо, високих конкурентних позицій можна також здобути і шляхом виробництва інноваційної продукції, яка представляє собою певні модифікації та видозміни вже існуючих товарів. Основними перевагами такої стратегії для підприємств-інноваторів є низькі бар’єри для входу на ринок, наявність незадоволеного попиту, порівняно низький комерційний ризик та порівняно невеликі кошти на розробку товару та можливість використання помилок попередників.

Однак, на сьогоднішній день проблемою багатьох підприємств є нерозуміння масштабів та меж процесу модернізації. Таким чином, незначні зміни упаковки чи назви товару вже вважаються модернізаціями, які призводять до появи нових інновацій. Не дивно, що такі товари не викликають бажаної реакції з боку споживачів та не призводять до очікуваного фінансового результату. Для того щоб уникнути таких помилок необхідно проводити детальний аналіз ринку, потреб та запитів, які його формують, виявляти приховані потреби споживачів та генерувати на цій основі ідеї нових товарів-інновацій.

На сьогодні існує чимало методик генерації ідей. Одними з найбільш поширених є: мозкова атака, поліпшення прототипу, синектика, ліквідація ситуацій «глухого кута», морфологічні карти, метод написання сценарію тощо. Всі ці методи в більшій мірі направлені на генерацію ідей з погляду виробника і не передбачають в повній мірі аналіз потреб та запитів споживачів, тобто в більшості випадків з’являються інновації, які створені на основі концепції «першочерговості появи пропозиції» або «виштовхування лабораторією» [1]. Хоча, як свідчить практика, однією з головних умов досягнення високого рівня конкурентоспроможності є відповідність вимогам ринку, а саме відповідність інновації потребам та запитам споживачів.

Таким чином, нами пропонується метод, який ці недоліки нівелює. Даний метод основується на карті позиціонування, запропонованій в [2]. Його застосування передбачає наступні етапи:

1. Збір інформації про існуючі види товарів на ринку чи його сегменті, де функціонує підприємство. Тобто, по суті, це є детальний аналіз конкурентів, який передбачає:

- визначення найбільш об’єктивних джерел інформації (в більшості випадків такими джерелами є місця продажу товарів та торгові представники підприємств, які мають всю інформацію, що стосується обсягів збуту, функціональних характеристик та цінових параметрів продукції);

- безпосередній збір інформації та представлення її в табличній формі для більшої наглядності та спрощення подальшого аналізу. В якості рекомендацій пропонується використовувати прикладний пакет програми Microsoft Exel, яка прискорює процес аналізу даних.

2. Зображення отриманих даних на карті позиціонування за критеріями «стадія життєвого циклу/ціна» – виокремлення саме таких параметрів пов’язано з тим, що саме ціна характеризує запити споживачів, їх економічну готовність придбати товар, а стадія життєвого циклу товару показує популярність товарів серед споживачів і в цілому характеризує їх чисельність. Значення осей на карті позиціонування пропонується визначати за методикою, поданою в роботі [2].

В результаті отриманих даних, можна зробити висновок які саме товари користуються попитом у споживачів, а на які попит постійно зменшується, а також визначити, які товари з’явились за останній час на ринку в якості інновацій.

3. Наступним кроком є аналіз та визначення характеристик, які притаманні майже всім товарам на конкретній стадії життєвого циклу. Для цього всі види товарів розподіляються на чотири групи у відповідності до стадій життєвого циклу. Таким чином, ми матимемо інформацію про ті функції, які товар повинен обов’язково мати, щоб відповідати запитам споживачам, а які можна виключити і замінити іншими – інноваційними. Окрім цього ми матимемо також інформацію про діапазон ціни, яку готові заплатити споживачі за даний товар. Ці дані необхідно враховувати при модифікації, щоб собівартість продукції не вийшла за межі цього діапазону.

Таким чином, запропонований нами метод використовує всі позитивні сторони існуючих методів генерації ідей модифікації існуючих товарів, таких як метод поліпшення прототипу та метод морфологічних карт, при цьому доповнюючи їх врахуванням потреб та запитів споживачів, які на сьогодні і формують ринкову пропозицію.

1. Ілляшенко Н.С. Маркетинг та інновації як головні функції бізнесу / Н.С. Ілляшенко // Механізм регулювання економіки. – 2007. – №2. – с. 77-92.
   
2. Ілляшенко Н.С. Методичні засади визначення напрямків розвитку ринкових можливостей промислових підприємств на прикладі виробників побутової техніки / Н.С. Ілляшенко // Маркетинг: теорія і практика. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – 2009. – №15. – С. 146–156.
   

Ильяшенко С.Н.

Сумской государственный университет


ВОСПРИЯТИЕ АБИТУРИЕНТАМИ СПЕЦИАЛЬНОСТИ "МАРКЕТИНГ"


Обострившаяся в последнее время конкуренция ВУЗов Украины, в том числе в области подготовки специалистов по маркетингу, побуждает находить и использовать конкурентные преимущества, опираясь на требования рынка, используя инструменты и методы маркетинга в сфере образовательных услуг.

Целенаправленно планировать маркетинговые мероприятия по продвижению специальности "Маркетинг", а в целом, и соответствующего комплекса маркетинга, возможно только если знать особенности восприятия ее абитуриентами, а также их побудительные мотивы.

Учитывая изложенное, целью данного исследования является анализ проблем восприятия специальности "Маркетинг" абитуриентами, изучение факторов влияния, и оценка на основе этого перспектив управления потребительским выбором. Для этого был проведен репрезентативный опрос учащихся выпускных классов средних школ Сумской области. Его основные результаты изложены ниже.

Приоритеты потенциальных абитуриентов по отношению к ВУЗам распределились следующим образом: Сумский государственный университет (СумГУ) – 28%; Глуховский национальный педагогический университет – 20%; Сумский национальный аграрный университет – 12%; Украинская академия банковского дела (УАБД) – 11%; Сумский государственный педагогический университет (СГПУ) – 1%; другие ВУЗы (расположенные за пределами области, или их филиалы в Сумской области) – 28%.

Основные факторы, которые влияют на потребительский выбор (в разрезе выбора ВУЗа): Наличие конкретной специальности – 73, 6%; имидж ВУЗа – 41,6%; квалификация преподавателей – 31,6%; совет знакомых – 24,8%; близость расположения и финансовые возможности – по 20%.

Потребительские предпочтение относительно направлений подготовки: гуманитарные специальности – 29% респондентов; технические – 21%; экономические – 19%; медицинские – 16%; юридические – 15%.

Среди экономических профессий потребительские приоритеты распределись следующим образом: финансист – 42,4%; экономист – 36,4%; менеджер – 24,2%; маркетолог – 16,7%; бухгалтер – 10,6%.

Распределение потенциальных абитуриентов по времени принятия решений о выборе специальности "Маркетинг": зимой 2010 г. (опрос проводился летом 2010 г.) – 46%; в 10-м классе и раньше – 36%; летом 2009 г. – 9%; осенью 2009 г. – 9%.

Факторы, которые влияют на выбор специальности "Маркетинг": интерес к профессии – 30,4%; востребованность профессии и высокая заработная плата – по 21,7%; финансовые возможности – 17,4%; наличие вакансий и совет знакомых – по 4,3%.

Основным фактором является интерес к профессии. Однако, опрос показал, что профессия маркетолога у них ассоциируется: с рекламной деятельностью (45% от общего количества респондентов); с деятельностью, направленной на увеличение объемов сбыта (35%); с непосредственной продажей товара (16%); с работой в супермаркете (3%); с транспортными перевозками(1%).

Полученные результаты соответствуют реальным функциям, которые, преимущественно, реализуются службами маркетинга отечественных предприятий и характеризуют ограниченность представлений о маркетинге, как среди профессионалов, так и среди широких масс населения.

Отмечено, что недостаточная информированность потенциальных абитуриентов о сущности маркетинговой деятельности и профессии маркетолога ограничивает потребительский интерес к данной специальности и наборы студентов, что, в свою очередь, ограничивает возможности специализации подготовки, адаптации ее к требованиям конкретных предприятий и организаций (их групп).

Опираясь на результаты опроса, разработан комплекс рекламных и PR мероприятий по продвижению специальности "Маркетинг".

Подводя итоги, необходимо отметить:

• результаты анализа позволяют выявить потребительские приоритеты и факторы, которые определяют выбор абитуриента в разрезе: ВУЗа, направления подготовки, конкретной специальности ("Маркетинг");
  
• установлены категории абитуриентов, которые выбирают профессию маркетолога, определены их характеристики;
  
• вскрыты проблемы восприятия абитуриентами специальности "Маркетинг" и определен комплекс мероприятий направленных на продвижение образовательных услуг по подготовке маркетологов на рынке Сумской области;
  
• полученные результаты позволяют конкретизировать составляющие комплекса маркетинга образовательных услуг по специальности "Маркетинг", повысить их результативность, обеспечить высокую востребованность данной специальности абитуриентами.
  

Дальнейшие исследования должны быть направлены на оценку действенности мероприятий по продвижению специальности "Маркетинг" на рынке образовательных услуг Сумской области.


Караєва Н.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»


Моделі Ризик-менеджменту в задачах стратегічного планування розвитком паливно-енергетичного комплексу


В даний час розвиток паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) продовжує зазнавати радикальної трансформації від централізованого державного планування до нової парадигми багатостороннього процесу обґрунтування рішень. За даних умов в процес стратегічного планування, аналізу і прийняття рішень виявляються залученими багато учасників (суб'єктів відносин) з різними інтересами. Наявність значної кількості груп суб'єктів відносин, кожен з яких приймає на себе частину ризику, певною мірою є фактором ризику, оскільки невиконання хоча б одним з них своїх зобов’язань може призвести до виникнення небажаних подій (наприклад, збитків (або втрат) внаслідок порушення надійного режиму систем ПЕК.

Різносторонність інтересів конкуруючих суб'єктів ринку обумовлена, перш за все, принципово новим механізмом встановлення відпускних цін та тарифів на електроенергію. Також проблема ризиків пов’язана із подальшою зміною організаційної структури галузі й суб'єктів її відносин. Таким чином, стратегічне планування розвитку ПЕК безпосередньо пов'язана з проблемою використання всіх можливостей сучасного ризик-менеджменту. Сьогодні чинниками, які сприяють підвищенню ролі ризик-менеджменту, є глобалізація фінансових та енергетичних ринків, зростання міжнародної конкуренції, збільшення об'ємів ринків і зростання інтенсивності дефолтів.

Наукове обґрунтування пріоритетів стратегічного планування розвитком ПЕК в умовах ризику неможливе без застосування відповідних інструментів аналізу – моделей підтримки управлінських рішень, теоретико-методичною основою побудови яких є теорія ризику та теорія прийняття рішень.

В сучасній практиці розроблено досить багато різноманітних типів моделей, які використовуються в ризик-менеджменті. Беручи до уваги критерії і ціль, яким відповідає дана модель, можна виділити моделі, які описують дане явище, та можуть бути використані для підтримки прийняття рішень. Крізь призму підтримки прийняття рішень в енергетиці доцільно розглянути два види моделей – нормативні і дескриптивні моделі рішень.

Нормативна модель рішення призначена для пошуку бажаного стану об’єкта чи системи. Напрям, який займається розробкою і використанням нормативних моделей, називається формалізованою теорією прийняття рішень або теорією вибору. Його суть – концентрація зусиль на процедурі вибору рішення, пошуку оптимального рішення, тобто найкращого із можливих за певних початкових умов. Цей напрям широко використовує методи та принципи математики, логіки і статистики.

В енергетичній практиці нормативний підхід застосовується з обмеженнями, оскільки реальні процеси прийняття рішень часто більше диференційовані і складні, ніж це передбачено концепцією побудови закритих нормативних моделей. Довільне тлумачення основних принципів і відношень між змінними призводить до створення моделей настільки далеких від реальності, що їх використання в практиці управління є неможливим або ускладненим високим ступенем невпевненості в очікуваних результатах. Тому розглянуті моделі не надають реальної допомоги при прийнятті управлінських рішень, а область застосування нормативного підходу обмежена групою проблем, які добре або частково структуровані.

Дескриптивну (описову) модель призначено для опису спостережуваних факторів або прогнозу поведінки об'єктів на відміну від нормативної моделі, яка передбачає знаходження бажаного (наприклад, оптимального) стану об'єкта. Побудова дескриптивних моделей рішення пов'язана з тим, що на хід процесу прийняття рішень впливають ряд обставин, зокрема: тип проблеми і риси ситуації рішення; складність та часовий горизонт проблеми; ступінь невпевненості відносно варіантів і результатів рішень; вплив часу на проблемну ситуацію; характеристики оточення вибору рішення в обсязі розділення компетенцій, мотиваційні аспекти, спосіб функціонування інформаційної системи, моделювання процесів управління; характеристика особи, яка приймає рішення (ОПР) - кваліфікація, знання, досвід, здатність розуміння й аналізу проблемних ситуацій, персональні особливості або посада, яку займає особа в організації. Дії ОПР при створенні дескриптивних моделей можна охарактеризувати такими ознаками: вибір ідеальної цілі; визначення норм, законів і принципів наближення; перегляд кількості альтернатив і прийняття рішення, не обов'язково оптимального, але такого, яке задовольняє вимоги і цілі. Але економічна практика показує, що необхідно розглядати процеси рішення і в масштабах всієї організації (колективне прийняття рішень), що відповідає системному підходу, тобто розглядати всю енергетичну систему як множину пов'язаних проблем для прийняття рішень.

Таким чином, застосовуючи теорію та моделі ризик–менеджменту в управлінні енергетичними системами можна знизити ризиковість прийняття рішень, вибрати з визначених альтернатив правильну, стратегічно спланувати подальшу діяльність та розвиток ПЕК.

Криковцев А.А.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского


ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ХОЛИСТИЧЕСКОГО МАРКЕТИНГА ПРЕДПРИЯТИЯ


Для эффективного использования принципов построения системы холистического маркетинга важное значение имеет определение ценности каждого из 4-х видов участников интегрированной маркетинговой сети: внутреннего партнерства, внешнего партнерства, партнерства покупателей и относительного партнерства с конкурирующими и некоммерческими структурами.

Ценность отдельного участника на протяжении всего его жизненного цикла представляет собой интегральную оценку, включающую: при­быль, приносимую им в течение всего ЖЦУ; удобство и дополни­тельные выгоды работы с данным клиентом (престиж, опыт, связи, паблисити, имидж, репутация, масштаб опе­раций).

Жизненный цикл участника можно рассматривать как период времени, в течение которого он действует как интегрированный элемент общей системы взаимодействий рыночных партнеров. В рамках функционирования данной системы он приносит не только определенную денежную прибыль, но формирует метаценность, участвуя в достижении синергетического эффекта. Жизненный цикл участника маркетинговой сети дает возможность рассмотреть лестницу роста, то есть последовательность развития взаимодействий маркетинговой сети (рис.1.)[1].

Потенциальный участник – участник у которого существует потребность в партнерстве, но он еще не проинформирован о существующем положении маркетинговой сети и выгодах.

Реальный разовый участник – участник, у которого существует сформированная потребность в партнерстве, и он готов заплатить определенную сумму средств для приобретения опыта участника интегрированной сети.

Перспективный повторный участник - участник, у которого не только существует сформированная потребность в партнерстве, но и приобретенный положительный опыт участника интегрированной сети.




Рис.1. Лестница роста взаимодействий в холистическом маркетинге

Перспективный постоянный участник - участник, который приобрел повторный положительный опыт взаимодействия

Перспективный интегрированный участник – участник, полностью встроенный в процесс взаимодействия маркетинговой сети и получающий перманентную ощутимую выгоду от этого.

Поэтому предприятия-участники сети стремятся достичь вершины лестницы роста путем построения долгосрочных взаимодействий с партнерами по маркетинговой сети.

Таким образом, можно сделать вывод о целесообразности применения концепции холистическогог маркетинга в современных условиях. Данная концепция, рассматривающая в едином цикле все взаимодействия полюсов контактов «фирма-клиент», позволяет оптимизировать их и сделать наиболее выгодными и долгострочными.

1. Большаков А. С.Современный менеджмент. Теория и практика. – Питер. – 2000 г.
   
2. Бояринова К.О. Інноваційний попит як фатор забезпечення конкурентних переваг [Текст]//Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного н-ту КНТЕ:ВипІІІ.Економічні науки.-Чернівці:АТН Лтд,2004.-С.359
   
3. Ильяшенко С. Н. Маркетинговый подход к разработке и выведению инноваций на рынок. // Маркетинг и реклама. – 2004. - № 12. – С.38-45.
   
4. Ілляшенко С.М. Менеджмент екологічних інновацій [Текст]: навч.посіб/ С.М.Ілляшенко,О.В.Прокопенко.- Суми: Вид-во СумДУ,2003ю-266с
   

Лебедев П.В.

Российская академия народного хозяйства и государственной

службы при Президенте РФ