С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор економічних наук, професор
| Вид материала | Документы |
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3090.43kb.
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 4637.05kb.
- Єпіфанов, ректор двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»,, 1134.49kb.
- Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.
- Курс лекцій Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" економічних спеціальностей, 3134.39kb.
- Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
- Державний вищий навчальний заклад «українська академія банківської справи національного, 2462.21kb.
- Теоретико-методологічні засади формування стратегії соціально-економічного розвитку, 7143.04kb.
- А. В. Буряк метод финансовых коэффициентов как инстурмент оценки эффективности деятельности, 122.42kb.
- О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.
ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
В наш час особливу актуальність набули проблеми взаємодії суспільства та природи. Це пов'язане з поглибленням протиріч між зростаючими потребами суспільства в природних ресурсах та їх обмежених запасах, погіршенням якості навколишнього середовища, загрозою екологічної кризи. У зв'язку із цим визначальним принципом розвитку країн та регіонів «Порядком денним на ХХІ століття» визначений принцип «сталого розвитку», який полягає у задоволенні потреб в даний момент часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби [1]. Щоб дотримуватися його в тому або іншому регіоні, необхідна розробка обґрунтованої довгострокової стратегії дій з боку всіх учасників регіональної діяльності з урахуванням всієї складності взаємодій економічних, екологічних та соціальних факторів. Тому, моделювання та управління економіко-екологічними системами набувають все більшої актуальності внаслідок реалізації основного завдання концепції «сталого розвитку» – досягнення оптимальних результатів з мінімальним збитком для природного середовища.
На сьогоднішній день у сфері теоретичного знання про процеси сталого розвитку умовно можна виділити три головних підходи в конструюванні моделей сталого розвитку, що систематизують існуюче різноманіття уявлень – ресурсний (антропоцентризм), біосферний (біоцентризм) та інтегративний (сталий розвиток).
Основним принципом ресурсного підходу є використання біосфери як джерела ресурсів зростаючих потреб людства, що передбачається досягти шляхом технічного та технологічного прогресу.
Розвиток ресурсного підходу почався з розуміння глобальних проблем розвитку цивілізації вченими, що підготували появу та брали участь у створенні ядерної зброї. В 1955 р. у СРСР групою вчених під керівництвом М.М. Моісеєва була розпочата робота по створення обчислювальної системи, здатної імітувати взаємодію людської активності й біосфери.
Позиція представників біосферного підходу полягає в наступному – підпорядкування розвитку людства природним процесам шляхом відмови від благ цивілізації, тобто проголошується гасло «назад до природи». Ця позиція є протилежною позиції ресурсного підходу.
Біосферний підхід продовжує традицію, що йде від М.В. Ломоносова, Д.І. Менделєєва, В.І. Вернадського. На великому емпіричному матеріалі, отриманому біологами, географами, геологами, у кінці ХХ ст. було доведено, що наявність життя на Землі можлива тільки при підтримці біотою всіх характеристик навколишнього середовища, сформованих самою біотою. Природні екосистеми формують навколишнє середовище. Допустима межа їх руйнування вже пройдена і пріоритетне завдання ХХІ ст. – збереження механізму біотичної саморегуляції в необхідних масштабах.
Інтегративний підхід вбачає гармонізацію відносин людства й біосфери, розвиток людства згідно із законами природи, що стає можливим за умови усвідомлених обмежень на споживання ресурсів виходячи з можливостей біосфери [2]. Докази авторів інтегративного підходу будуються на порівнянні з антиподом – «несталим розвитком», тобто несприятливими тенденціями в розвитку. «Несталий розвиток» властивий цілому ряду екосистем, галузей економіки та географічних районів. Він проявляється в скороченні на планеті площі лісів, зменшенні природної родючості ґрунтів, виснаженні продуктивних ресурсів світового океану, розширенні використання мінерального палива, й т.п.
Інтегративний підхід представлений у роботах Римського клубу, учені якого підготували цілий ряд доповідей. Особливий резонанс у світі отримали висновки першої доповіді «Межі зростання», підготовленого під керівництвом Д. Медоуза (США) [3]. Проведено цілий ряд досліджень комплексного характеру із проблем розвитку. Суть отриманих результатів полягала в тому, що збереження традиційних орієнтирів розвитку призведе до деградації, а, в остаточному підсумку, – до загибелі сформованих світових соціоприродних систем. Тому для збереження життя на планеті повинна бути сформована нова модель соціо-еколого-економічної діяльності, яка органічно вписується в біосферу Землі. Сучасним прикладом такого підходу можуть слугувати роботи, проведені під егідою ЮНЕПКОМа, наприклад, доповідь ГЕО-3 [4].
На підставі розгляду підходів до конструювання моделей сталого розвитку визначено, що найбільш оптимальним являється інтегративний підхід, оскільки він базується на гармонізації відносин людини і біосфери.
- Устойчивое развитие: теория, методология, практика: учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: Университетская книга, 2009. – 1230 с.
- Концепция устойчивого развития [Электронный ресурс] // Электронный журнал «Биосфера». – Режим доступа до журн.: ссылка скрыта.
- Пределы роста. Доклад по проекту римского клуба «сложное положение человечества» / [Медоуз Д.Х., Медоуз Д.Л., Рандерс Й., Бернс В.] – М.: Изд-во Московского Университета, 1991. – 207 с.
- Глобальная экологическая перспектива, 3: прошлое, настоящее и перспективы на будущее : пер. с англ. – М.: ЮНЕП: Интердиалект +, 2002. – 504 с.
Пімоненко Т.В.
Сумський державний університет
ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА АУДИТУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Загальновизнаним є той факт, що інвестиції на впровадження і розвиток системи екологічного менеджменту та аудиту окупаються за рахунок своїх результатів, у тому числі непрямих, які проявляються у підвищенні ефективності та результативності діяльності корпорації. Так само, як і для будь-яких інших інвестицій, їх ефективність та строки окупності складно охарактеризувати з великим ступенем ймовірності. Це пов’язано з великою кількістю як зовнішніх так і внутрішніх факторів, які впливають на діяльність корпоративного підприємства. У зв’язку з цим досить складно виділити вклад окремого природоохоронного заходу, тим паче через великий проміжок часу. Можна запропонувати декілька підходів до оцінки економічних результатів впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту на корпоративних підприємствах.
Одним із можливих підходів є облік лише прямих витрат та тих які безпосередньо пов’язані з ними. До витрат необхідно відносити: прямі витрати на експертів-аудиторів та витрати часу співробітників; витрати на впровадження заходів щодо попередження забруднення та традиційних методів зменшення екодеструктивного впливу.
В якості безпосередніх переваг впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту можна розглядати зменшення платежів та штрафів за забруднення. Також до переваг можна віднести економічні ефекти від впровадження заходів по запобіганню екодеструктивного впливу: зниження використання ресурсів та матеріалів; зниження витрат на обробку сировини та матеріалів; зниження витрат на зберігання відходів. При цьому потрібно враховувати економію в рамках всієї системи логістики підприємства (враховуючи витрати на транспортування, зберігання, поводження з відходами, транспортування надлишкової маси виробу і т.п.).
Результати впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту для окремих підприємств суттєво різняться. Більшість великих корпорацій, на першому етапі, витрачають значі кошти на традиційні методи зниження викидів та скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, отримуючи в результаті зниження платежів за забруднення, які у 10-20 разів менші за витрати.
Так, наприклад на російському підприємстві по виробництву дизельних двигунів під час впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту було досягнуто зменшення собівартості приблизно на 5 % за рахунок мінімізації використання міді (та відповідного зменшення утворення відходів). Також була вдосконалена практика зберігання та обробки відходів, що дозволило збільшити дохід від продажу відходів металу в 2,6 разів. У таблиці 1 наведені результати впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту на англійському підприємстві, яке спеціалізується на виробництві пігментів для металізованих фарб. Строк окупності витрат склав приблизно 4 місяці, а система екологічного менеджменту та аудиту щорічно приносить прибуток у розмірі 96 тис. фунтів стерлінгів.
Таблиця 1 – Витрати та економія в результаті впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту на підприємстві (в фунтах стерлінгах)
| Стаття | Витрати | Разова економія | Щорічна економія |
| Витрати на співробітників | 19 750 | – | – |
| Витрати на навчання (за межами підприємства) | 870 | – | – |
| Витрати на зовнішніх консультантів | 3 600 | – | – |
| Витрати на сертифікацію | 5 180 | – | – |
| Зменшення утворення відходів | 5 800 | – | 39 800 |
| Зменшення використання сировини та матеріалів | 8 000 | 25 000 | 32 000 |
| Підвищення ефективності використання енергії | 24 000 | 6 000 | 31 800 |
| Очищення стічних вод | 4 100 | – | – |
| Затрати на обладнання, яких вдалось уникнути | – | 4 000 | – |
| Всього | 71 300 | 35 000 | 103 600 |
| Строк окупності | приблизно 4 міс. | ||
| Поточні витрати на зменшення відходів, в рік | 2 000 | | |
| Поточні витрати на підтримку СЕМА, в рік | 5 500 | | |
| Щорічна економія | 96 100 | ||
Таким чином, лише систематичне застосування малозатратних методів по запобіганню забруднення здатне окупити інвестиції в розвиток системи екологічного менеджменту та аудиту за малий проміжок часу. Якщо ж враховувати, що при збільшені масштабів підприємства витрати на впровадження зростають меншими темпами, а масштаби переробки сировини та ресурсів збільшуються більшими темпами, то впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту за рахунок впровадження заходів, які забезпечують зменшення екодеструктивного впливу на навколишнє природне середовище, здатне дати суттєві економічні результати.
Гассий В.В.
ГОУ ВПО Кубанский государственный университет», г. Краснодар, Россия
Потравный И.М.
ГОУ ВПО «Российский экономический университет им. Г.В. Плеханова»
г. Москва, Россия
МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОБОСНОВАНИЮ ЭКОЛОГИЧЕКИ ЗНАЧИМЫХ РЕШЕНИЙ
ПРИ АНАЛИЗЕ ИНВЕСТИЦИОННОГО ПРОЕКТА
Установлено, что проектируемые и осуществляемые в настоящее время инвестиционные проекты могут оказать существенное негативное воздействие на окружающую среду. Так, к примеру, осуществление рубок главного пользования на территории лесничества ГУ «Тернейский лесхоз» в Приморском крае (Россия) может существенно затронуть девственные леса региона, где обитают амурские тигры, леопарды, сказаться на снижении рыбохозяйственных функций водотоков, на состоянии биоразнообразия территории и способности к восстановлению растительных сообществ и популяций охотничье-промысловых видов [2], табл. 1.
Т
Таблица 1 - Оценка возможных негативных последствий реализации крупномасштабных проектов в Приморском крае на состояние окружающей среды
| № п/п | Направление реализации проекта | Возможные негативные последствия реализации проекта на окружающую среду |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. | Проектирование и осуществление рубок главного пользования в Тернейском лесхозе Приморского края | - изъятие из экосистемы больших территорий высокопродуктивных лесов, выполняющих глобальные защитные экосистемные функции; - нарушение условий естественного воспроизводства лососевых рыб; - снижение биоразнообразия за счет нарушения естественных условий воспроизводства, снижение продуктивности водоемов; - изменение естественных ландшафтов. |
| 2. | Развитие объектов инфраструктуры, строительство дорог для обслуживания рубок главного пользования на рассматриваемой территории | - сокращение площади высокопродуктивных охотничьих угодий; - изменение естественных ландшафтов и условий обитания животных, в том числе - краснокнижных видов; - развитие эрозионных процессов в результате земляных работ, нарушение устойчивости русла водотоков; изменение характера поверхностного стока и появление новых загрязняющих компонентов; - нарушение экологического равновесия в экосистеме; разрушение экологического коридора для миграции охотничьих и промысловых животных, нарушение условий обитания птиц и насекомых |
Продолжение таблицы 1
| 1 | 2 | 3 |
| 3. | Строительство портовых и гидротехнических сооружений | - выемка больших объемов грунта; - потребление больших объемов инертных и строительных материалов; изменение рельефа морской экосистемы; - образование отходов. |
| 4. | Строительство сухого дока в порту «Восточный», г. Находка в целях создания морской платформы для добычи нефти и газа на шельфе о. Сахалин | -изменение береговой черты заливов и бухт, глубины и рельефа дна, состава донных отложений; изменение характеристик бентоса и планктона, влияние на качество среды обитания водных биологических ресурсов и продуктивность бухты Врангеля - места нереста и нагула ценных промысловых видов рыб |
Как показывает мировой опыт, в основе всех международных механизмов экологической и социальной ответственности при реализации принципов ответственного финансирования лежат добровольные обязательства. Очевидно, что указанные инструменты добровольных экологических обязательств предприятий-природопользователей, учитывая уровень воздействия хозяйственной и иной деятельности на состояние общественных экологических благ как элемента природного капитала, должны отражать требования природоохранного законодательства в механизмы. Так, например, стандарты экологической и социальной ответственности, применяемые Европейским банков реконструкции и развития тесно взаимосвязаны с законодательством ЕС [1].
По мнению ряда экспертов, российская нормативно-правовая база относительно экологической оценки намечаемой деятельности развита относительно хорошо, (табл. 2) однако она недостаточно увязана с регулированием других областей деятельности бизнеса (налогообложение, лицензирование, возмещение причиненного вреда и др.).
С точки зрения гармонизации российского и международного законодательства в части механизмов экологической и социальной ответственности бизнеса могут быть предложены следующие подходы:
- предоставление государственного финансирования для реализации проектов при условии их соответствия процедурам и требованиям ОВОС;
- создание государственного «зеленого» венчурного фонда в качестве инструмента поддержки инноваций, направленных на достижение целей повышения энергетической и экологической эффективности экономики;
- переход на государственные «зеленые» закупки в целях развития экологического предпринимательства и снижения нагрузки на окружающую среду;
- выбор «зеленых» проектов в качестве приоритетных при получении государственного финансирования, например, кредитов, предоставляемыми на льготных условиях и т.д.
Проект выполнен при финансовой поддержке Российского гуманитарного научного фонда (РГНФ), проект 11-02-00202а.
Таблица 2 - Принятие экологически значимых решений на протяжении жизненного цикла инвестиционного проекта
| № п/п | Стадия проектного цикла | Этапы принятия экологически значимых решений | |
| 1. | Анализ измерения | 1.1. Инвестиционный / проектный замысел | |
| 1.2. Предварительная оценка воздействия | |||
| 1.3. Представление декларации о намерениях в соответствующие государственные органы | |||
| 1.4. предварительное одобрение предлагаемого проекта государственными органами | |||
| 1.5. Консультации с общественностью, представителями уполномоченных государственных органов, населением и другими заинтересованными сторонами | |||
| 1.6. Принятие решения относительно целесообразности и допустимости реализации проекта/ деятельности | |||
| 1.7. Разработка технического задания и проведение ОВОС | |||
| 2. | Оценка воздействия на окружающую среду | 2.1. Инженерно-экологические изыскания и выполнение работ по ОВОС | |
| 2.2. Утверждение характера и места реализации намечаемой деятельности; консультации с общественностью по предварительным результатам ОВОС | |||
| 2.3. Подготовка предварительной документации по ОВОС | |||
| 3. | Разработка и утверждение проектной документации | 3.1. Подготовка проекта окончательной документации ОВОС с учетом технических характеристик проекта и предусмотренных природоохранных мероприятий | |
| 3.2. Государственная экспертиза проектной документации (включая документацию ОВОС) | |||
| ГЭЭ – проекты, включенные в список государственной экологической экспертизы (ГЭЭ) | Государственная экспертиза (ГЭ) – экологическая компонента общей экспертизы в случаях, когда проведение ГЭЭ не требуется | ||
| 4. | Реализация проекта / деятельности | 4.1. Реализация проекта (строительство), включая предусмотренные природоохранные мероприятия | |
| 4.2. Экологический мониторинг и контроль на этапах строительства, ввода в эксплуатацию и эксплуатации | |||
- Герасимчук И., Илюмжинова К., Крафт Г., Лоттманн Ю., Перелет Р.А., Смит К., Хмелева Е. и др. Чистая выгода для России: преимущества ответственного финансирования// Экологические нормы. Правила. Информация, 2011, №1, с. 28-35.
- Чиндина А.И. Развитие экономических методов управления проектами в сфере природопользования (на примере Приморского края). Автореферат на соиск. ученой степ. … канн. экон. наук. – М. Рос. экон. акад. им. Г.В. Плеханова», 2010. – 21 с.
Прийменко С.А.
Сумський державний університет