Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеЗолота середина” Зміст інформації Загальний тон |
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники, 3012.42kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=2 gutter=19> Академия наук о Земле Международный форум по проблемам науки, техники, 105.68kb.
Жіноча стать у філогенезі забезпечує збереження та незмінність набутих під час еволюції якостей, відіграє роль комори спадко-вості, ретельно оберігаючи глибокий тил гено-фонду. Ця філогенетична ригідність забезпечує-ться високою онтогенетичною пластичністю, яка у певному інформаційному середовищі є менш вразлива, забезпечує вищу здатність жіночої статі до виживання, ніж чоловічої.
Порушення статевого дозрівання при-зводить до порушення сексуального здоров’я, яке трактується як комплекс соматичних, піз-навальних, емоційних і соціальних аспектів буття людини, які позитивно збагачують особистість, підвищують комунікабельність і здатність людини до любові.
Важливе значення в сексології мають такі позиції, як статева роль та статева іден-тичність. Статева роль – це модель поведінки, визначена системою приписів, що їх індивід повинен засвоїти, щоб поводитись відповідно до них. Статева ідентичність – єдність само-свідомості і поведінки індивіда, який зарахо-вує себе до тієї чи іншої статі й орієнтується на вимоги відповідної статевої ролі. Статева роль та статева ідентичність є сторонами єдиного процесу.
На статеві відмінності впливає багато чинників, зокрема, культурний рівень та від-повідні до нього стереотипи маскулінності та фемінності. Статеві відмінності проявляються і на поведінковому рівні – чоловіки (хлопчи-ки) агресивніші, у них вищі успіхи у зорово-просторових і математичних операціях. Жін-ки (дівчатка) мають кращі здібності до мов, хоча однозначно трактувати статеві відмін-ності не можна.
Разом з тим заслуговує на прискіпливу увагу питання про стан статевих стосунків. Сексологія, маючи різнобічну спрямованість (моральну, соціальну, психологічну, медичну, демографічну), стверджує, що у статевих (сексуальних) стосунках чи не найважливішу роль відіграють товариські взаємини, а найбільше – любов. Любов – найвище мірило в житті людини, сенс життя з погляду формування сім’ї та її відтворення. Без любові до людей, до особи не може бути взагалі справжньої любові між чоловіком і жінкою. Любов буває справжня, романтична, платонічна, фінансово вигідна, насильницька.
Логічним продовженням любові, її своєрідним сенсом є шлюб. Це союз двох закоханих людей, засіб продовження роду людського. Шлюби заради грошей та інші “комбіновані” шлюби у переважній більшості стають мукою як для одного, так і для обох партнерів. Інститут шлюбу за останні роки дуже еволюціонував як за рахунок збільшен-ня шлюбного віку, так і через поширення інтернаціональних шлюбів, збільшення част-ки шлюбів з істотною віковою різницею, зро-сла кількість громадянських шлюбів, з’яви-лися одностатеві шлюби, які є узаконеними у низці європейських країн. У цих умовах, зрозуміло, трансформувалась і сама сім’я та змінилась її роль з елементу відтворення популяції до ролі співжиття осіб [3].
Науково-технічний прогрес, рівність жінок з чоловіками, їхня емансипація, фінан-сова незалежність, рівень освіти, зміна рольо-вих традиційних функцій у бік “керування” сімейними справами, поширення планування сім’ї призвели до підриву підвалин сім’ї. Свідченням цього є збільшення кількості роз-лучень з ініціативи жінок. На даний час в Укра-їні на 3 шлюби припадає 1-1,3 розлучення.
Важливу роль у вихованні молоді віді-грають засоби масової інформації, зокрема, телебачення. Велика кількість та доступність не найкращих зразків західного кіно- та відеомистецтва у соціально незрілої частини суспільства створюють хибне уявлення про сім’ю, статеві відносини. У стосунках двох осіб вибір поведінки повинен базуватися на чітких орієнтирах міжстатевих відносин, біологічній, психічній, соціально-етичній нор-мах. Розмивання або відсутність цих орієнтирів не лише підриває демографічний потенціал нації, що є загрозливим для відтворення населення з погляду якості біометричних його параметрів, але й призводить до психологічних травм. Саме тому для усунення причин сексуальної патології серед молоді головним залишається статеве виховання.
Статеве виховання відбувається пара-лельно зі статевою просвітою. Метою стате-вої просвіти є своєчасне отримання дітьми від своїх батьків правильної інформації про ста-теві відносини для формування особистості, здатної усвідомлювати свої вчинки, мотива-ції, конкретні кроки, встановлювати та підтримувати нормальні стосунки з людьми в колективі, зокрема і в статевому аспекті.
За даними соціологічного опитування американських підлітків, лише 11% розмов-ляли з батьками про секс до свого першого інтимного досвіду. Матері та батьки 37% сексуально активних підлітків навіть і не підозрювали про цю сферу життя своїх дітей. 28% підлітків повідомили батьків про свій сексуальний “дебют” постфактум, а 20% батьків довідалися про це випадково.
Звичайно, нелегко розмовляти з підліт-ками відверто і серйозно про проблеми дозрі-вання, проте думаємо, що саме так і необ-хідно розмовляти на ці теми. Але одних роз-мов звичайно ж мало. Дитина виховується, починаючи вже з перших хвилин свого життя. Її виховання починається з першої посмішки батьків над колискою, з першого “ні”, “не можна” і з першої похвали. Вихо-вання продовжується, коли ми, зайняті своїми справами чи розмовами, не звертаємо уваги на малюка, який грається у кутку кімнати, продовжується, коли під час прогулянки ми показуємо йому квітку.
Виховання – це перш за все взірець, наш власний приклад. Мало чим допоможуть прекрасні розмірковування, якщо очі дитини бачать іншу дійсність.
Загалом у сфері статевого виховання в сім’ї у нас робиться дуже мало. Дослідження з цього приводу показують, що, зазвичай, батьки на теми сексуального виховання зі своїми дітьми не говорять і навіть уникають подібних розмов. А хлопчики і дівчатка цікавляться цими питаннями, шукають джерела інформації і … знаходять! Виявляється, що основним джерелом інформації, а нерідко “вчителями” у цій сфері є подруги, приятелі серед однолітків або старших “друзів”. І діти висловлюють претензії до дорослих: “Чому тато і мама не хочуть мені про це розповісти чи пояснити?” Яку ж відповідь вони чують на ці запитання-звинувачення? “Це такі інтимні проблеми!”
Але це лише половина правди. Причи-ною найчастіше є невміння батьків говорити про питання статі чесно і відверто. Добро-совісність, чесність, серйозність – це, на нашу думку, найцінніший капітал, потрібний дитині на шляху до зрілості.
Хлопчик, якого навчили дивитися на питання статі як на щось очевидне і природнє (ці питання ніколи не були табуйованими), не буде писати на стінах непристойні вирази, не буде “спалахувати” при розгляді порногра-фічних фотографій.
Дівчатка більше приховують свою заці-кавленість “таємною” стороною людського життя. Але у цій прихованості криється велика небезпека – закріплюється хибна інформація, погляди, формуються комплекси. Дівчатка дуже схильні перебільшувати. У той же час їхня зацікавленість питаннями статі – це перш за все зацікавленість собою. Підви-щена увага до власної персони часто викли-кає негайну, іноді необдуману реакцію з боку батьків: заборони, загострення стосунків. Виникають нові проблеми, які жахають бать-ків і вибудовують стіну мовчання між старшим та молодшим поколінням.
Фізіологія та анатомія людини висвіт-люються шкільною програмою біології досить повно, хоча і у цій сфері можуть бути запи-тання, а дещо діти можуть і не зрозуміти. Було б дуже добре, якби ці питання пояснили вже самі батьки так, як вони їх розуміють і відчувають, не соромлячись і не обурюючись, адже у розмовах із ровесниками багато питань сексуального життя споріднені з міфотворен-ням. Вони висвітлюються часто вульгарно і невірно. Тому батьки не повинні обмежувати сексуальне виховання сумою відомостей з області фізіології і попередженням, що статеві стосунки можуть закінчитися вагітністю.
У хорошій нормальній сім’ї виховується людина, яка потім стане комусь надійним супутником життя, дасть життя новому поко-лінню, і це є щастя. А чи може бути для батьків щось важливіше, ніж щастя їх дітей [4].
У європейських країнах прийнято роз-різняти три моделі статевого виховання, які втілюють у життя відповідні типи моральних установок стосовно сексуальності.
Таблиця 3
Моделі статевого виховання (за Козакевач M., 1981)
Рестриктивна | Пермісивна | “ Золота середина” |
Об’єм інформації | ||
| Чим менше, тим краще | Вся інформація | Необхідна інформація |
Зміст інформації | ||
| Неможна робити те чи інше, тому що … Це єдиний хороший шлях | Можуть бути такі шляхи … Всі шляхи добрі | Роби так, а не інакше, бо … Є багато шляхів – обирай кращий |
Загальний тон | ||
| Ні! | Так! | Так, але … |